Постанова Сьомий апеляційний адміністративний суд № 240/11240/19

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 240/11240/19 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Чернова Г.В. Суддя-доповідач - Шидловський В.Б. 14 січня 2021 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Шидловського В.Б. суддів: Матохнюка Д.Б. Боровицького О. А. , за участю: секретаря судового засідання: Аніщенко А.О., позивача - ОСОБА_1 , представника відповідача - Кирилюка В.Л., представника відповідача - Кутишенка М.С, представника відповідача - Богдана С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Комунальної установи "Обласний медичний центр з надання спеціалізованої допомоги хворим на залежності, ВІЛ/СНІД-інфекції та шкірно-венерелогічні захворювання" Житомирської обласної ради, Управління охорони здоров`я Житомирської обласної державної адміністрації про визнання протиправними дій, незаконним та скасування висновку, В С Т А Н О В И В : У жовтні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом та просив визнати протиправною бездіяльність Управління охорони здоров`я Житомирської обласної державної адміністрації щодо перевірки законності видачі медичного висновку № 523 від 15.06.2019 КУ "Обласний медичний центр спеціалізованої допомоги хворим на залежності, ВІЛ/СНІД-інфекції та шкірно - венерологічні захворювання" Житомирської обласної ради та його скасування. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 15 червня 2019 року у Комунальної установи "Обласний медичний центр з надання спеціалізованої допомоги хворим на залежності, ВІЛ/СНIД- інфекції та шкірно-венерологічні захворювання" Житомирської обласної ради було проведено незаконний медичний огляд. За результатом якого було складено медичний висновок №523 від 15.06.2019. Не погоджуючись із висновком, адвокатом Українець Ю.О., яка представляля інтереси ОСОБА_1 , 17.10.2019 було надіслано адвокатський запит в якому ставилось питання про проведення перевірки законності видачі медичного висновку із його подальшим скасуванням. Однак керівництвом Управління, на думку позивача, не вчинено будь-яких дій щодо перевірки фактів, викладених у адвокатському запиті, не проведено будь-яких перевірок законності видачі медичного висновку, а також не перевірено інші факти, які були викладені у запиті, а тому, це є фактом халатної бездіяльності. Враховуючи вище викладені обґрунтування, просить задовольнити його позовні вимоги. Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2020 року в задоволенні позовних вимог відмовлено. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги повністю. Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги апелянт посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті рішення, норм матеріального та процесуального права, також неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом встановлено, що 17 жовтня 2019 року адвокатом Українець Ю.О. , у зв`язку із наданням юридичних послуг ОСОБА_1 було надіслано адвокатський запит на ім`я Начальника Управління охорони здоров`я Житомирської обласної державної адміністрації Суслику М.П., в якому ставилось одне із питань, проведення перевірки законності видачі медичного висновку № 523 від 15 червня 2019 року із його подальшим скасуванням. 22 жовтня 2019 року за вих. № 4747/01-1, адвокату Українцю Ю.О. було надано відповідь на адвокатський запит. Однак керівництвом Управління, на думку позивача, не вчинено будь-яких дій щодо перевірки фактів, викладених у адвокатському запиті, не проведено будь-яких перевірок законності видачі медичного висновку, а також не перевірено інші факти, які були викладені у запиті, а тому, це є фактом халатної бездіяльності, що стало підставою для звернення до суду. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідь на адвокатський запит була надана у відповідності до ст.24 ЗУ "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" та стосувалася взаємовідносин адвоката та Управління. Доказів, що саме ОСОБА_1 звертався до відповідача, суду не надано, а тому права позивача ніяким чином не були порушені Управлінням охорони здоров`я Житомирської обласної державної адміністрації. Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне. Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначено Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 05 липня 2012 року № 5076-VI. Пункт 1 ч.1 ст.1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" встановлює, що адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом. Під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема звертатися з адвокатськими запитами, у тому числі щодо отримання копій документів, до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, підприємств, установ, організацій, громадських об`єднань, а також до фізичних осіб (за згодою таких фізичних осіб) (п.1 ч.І ст.20 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"). Адвокатський запит - письмове звернення адвоката до органу державної влади, органу місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об`єднань про надання інформації, копій документів, необхідних адвокату для надання правової допомоги клієнту. Відповідно до ч.3 ст.24 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", відмова в наданні інформації на адвокатський запит, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання інформації, що не відповідає дійсності, тягнуть за собою відповідальність, встановлену законом, крім випадків відмови в наданні інформації з обмеженим доступом. Водночас законом передбачено відповідальність за відмову в наданні інформації на адвокатський запит, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання інформації, що не відповідає дійсності, крім випадків відмови в наданні інформації з обмеженим доступом. Так, частиною 5 статті 212-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) передбачено відповідальність за неправомірну відмову в наданні інформації, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання інформації, що не відповідає дійсності, у відповідь на адвокатський запит, запит кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, її палати або члена відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність". За вказане адміністративне правопорушення передбачено відповідальність у вигляді накладення штрафу на посадових осіб від двадцяти п`яти до п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Для притягнення винних осіб до відповідальності адвокат звертається до Ради адвокатів відповідного регіону із заявою про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченою ст.212-3 КУпАП. За результатами розгляду такої заяви Рада адвокатів регіону складає протокол про адміністративне правопорушення та передає його до суду. Суд розглядає протокол і приймає відповідне рішення. Отже законодавство України чітко передбачає порядок оскарження саме адвокатом дій чи бездіяльності у разі неповного надання інформації на адвокатський запит. Проте доказів, звернення адвоката в порядку ст.212-3 КУпАП суду не надано. Колегія суддів також зазначає, що бездіяльність суб`єкта владних повноважень - це пасивна поведінка суб`єкта владних повноважень, яка може мати вплив на реалізацію прав, свобод, інтересів фізичної чи прав та інтересів юридичної особи, тобто не вчинення певних дій, які суб`єкт владних повноважень повинен був вчинити, але не вчинив. Із матеріалів справи слідує, що Управлінням охорони здоров`я Житомирської ОДА було надано відповідь на запит адвоката Українець Ю.О., що підтверджується листом № 4747/01-1 від 22.10.2019 р., а тому в даному випадку відсутня бездіяльність Управління охорони здоров`я Житомирської обласної державної адміністрації щодо перевірки законності видачі медичного висновку № 523 від 15.06.2019. Таким чином, на думку колегії суддів апеляційної інстанції, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позовних вимог. Відповідно до п.1 ч.1 ст.315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2020 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України. Постанова суду складена в повному обсязі 18 січня 2021 року. Головуючий Шидловський В.Б. Судді Матохнюк Д.Б. Боровицький О. А.