Ухвала КЦС ВС № 473/4425/19

У Х В А Л А 29 грудня 2020 року м. Київ справа № 473/4425/19 провадження № 61-15813ск20 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Олійник А. С. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Вознесенського міськрайонного суду від 04 червня 2020 року та постанову Миколаївського апеляційного суду від 16 вересня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_3 , приватний нотаріус Вознесеньского міського нотаріального округу Миколаївської області Кучерова Наталія Миколаївна, про захист і поновлення права власності, яке не підтверджене документально, не визнається чи заперечується, визнання договору дарування недійсним, В С Т А Н О В И В : 26 жовтня 2020 року ОСОБА_1 направив поштовим зв`язком до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Вознесенського міськрайонного суду від 04 червня 2020 року та постанову Миколаївського апеляційного суду від 16 вересня 2020 року з пропуском строку на касаційне оскарження. Згідно із частинами першою, другою статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Миколаївський апеляційний суд прийняв постанову 16 вересня 2020 року, повний текст постанови виготовлено 18 вересня 2020 року, тому останній день строку на касаційне оскарження припадав на 19 жовтня 2020 року. Згідно з частиною першою статті 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Заявник просить поновити строк на касаційне оскарження, посилаючись на те, що копію оскаржуваного судового рішення він отримав 28 вересня 2020 року, що підтверджується належними доказами. Враховуючи те, що скаргу надіслано на адресу Верховного Суду поштовим зв`язком 26 жовтня 2020 року, тобто протягом тридцяти днів з дня вручення судового рішення, суд дійшов висновку, що строк на касаційне оскарження підлягає поновленню відповідно до частини другої статті 390 ЦПК України. Відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги на рішення суду судовий збір підлягає сплаті в розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюванної суми. Згідно з пунктом 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції чинній на час звернення позивача до суду) за подання до суду юридичною особою позовної заяви не майнового характеру сплачується судовий збір - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Відповідно до абзацу другого частини третьої статті 6 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру. Згідно із статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» з 01 січня 2019 році прожитковий мінімум на одну працездатну особу становить 1 921,00 грн. Тому розмір судового збору за подання та розгляд касаційної скарги становить 768,40 грн. З позовом про визнання недійсним договором дарування, скасування рішення про державну реєстрацію права власності, визнання недійсною нотаріально посвідченої заяви, визнання права власності він звернувся у серпні 2019 року. Судовий збір за чотири вимоги немайнового характеру становить 3073,60 грн(768,40 ?4). Тому розмір судового збору за подання та розгляд касаційної скарги становить 6 147,20 грн (3 073,00 грн?200%). У касаційній скарзі заявник просить звільнити його від сплати судового збору з урахуванням його річного доходу за 2019 рік, що становить 18 440,00 грн, вказує, що сума судового збору за подання касаційної скарги є значною для нього. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік. Відповідно до частини другої статті 8 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті. Відповідно до відомостей про доходи за 2019 рік, наданої заявником, сума доходу за 2019 рік становить 18 440,00 грн, 5% розміру річного доходу заявника становить 922,00 грн, що перевищує розмір судового збору. Враховуючи зазначене, є підстави для звільнення заявника від сплати судового збору. Касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду, а отже, питання про відкриття касаційного провадження не може бути вирішене, оскільки у порушення пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України заявником не зазначено підстав, виключних випадків неправильного застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Згідно з пунктом 5 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав). У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду. У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у пунктах 2 і 3 частини першої статті 389 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень). Згідно з частиною першою статті 411 ЦПК України судові рішення підлягають обов`язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо: справу розглянуто і вирішено неповноважним складом суду; в ухваленні судового рішення брав участь суддя, якому було заявлено відвід, і судом касаційної інстанції визнано підстави про відвід обґрунтованими, якщо касаційну скаргу обґрунтовано такою підставою; судове рішення не підписано будь-яким із суддів або підписано не тими суддями, що зазначені в судовому рішенні; судове рішення ухвалено суддями, які не входили до складу колегії, що розглянула справу; справу розглянуто за відсутності будь-кого з учасників справи, належним чином не повідомлених про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою касаційну скаргу такою підставою; судове рішення ухвалено судом з порушенням правил інстанційної або територіальної юрисдикції; суд прийняв рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі. Відповідно до частини третьої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається заявник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо: суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 389 цього Кодексу; або суд розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу, що підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження; або суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи; або суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів. Касаційна скарга заявника не відповідає зазначеним вище вимогам закону. Заявник узагальнено посилається на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, проте не зазначає конкретні обов`язкові підстави касаційного оскарження, визначені частиною другою статті 389 ЦПК України, що унеможливлює відкриття касаційного провадження. За таких обставин, відповідно до вимог частини другої, четвертої статті 392 ЦПК України, заявнику необхідно надіслати на адресу суду уточнену редакцію касаційної скарги, в якій повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 ЦПК України підстави (підстав), копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи. Керуючись статтями 185, 389, 392, 393, 394 ЦПК України, У Х В А Л И В : Визнати поважними підстави для поновлення процесуального строку та поновити ОСОБА_1 процесуальний строк на касаційне оскарження рішення Вознесенського міськрайонного суду від 04 червня 2020 року та постанову Миколаївського апеляційного суду від 16 вересня 2020 року. Задовольнити клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору. Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання касаційної скарги. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без руху. Надати для усунення зазначених вище недоліків строк до 29 січня 2021 року, але який не може перевищувати десятиднів з дня вручення цієї ухвали. У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя А. С. Олійник