Ухвала КЦС ВС № 477/2466/20

Ухвала 27 травня 2021 року м. Київ справа № 477/2466/20 провадження № 61-8265ск21 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Мартєва С. Ю. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Миколаївського апеляційного суду від 13 квітня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Вітовської районної державної адміністрації про визнання рішень незаконними, ВСТАНОВИВ: У травні 2021 року до Верховного Суду надійшла зазначена касаційна скарга, яка не може бути прийнята до розгляду, оскільки подана після закінчення строку на касаційне оскарження і в ній не порушується питання про поновлення цього строку. Відповідно до частини другої статті 390 ЦПК України учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження судового рішення закінчився 13 травня 2021 року, а касаційну скаргу подано до суду 14 травня 2021 року. Клопотання про поновлення процесуального строку особою, яка подає касаційну скаргу, не порушується, а безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Крім того, касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду з огляду на таке. Відповідно до частини першої статті 9 ЦПК України цивільне судочинство в судах провадиться державною мовою. Частиною першою статті 10 Конституції України встановлено, що державною мовою в Україні є українська мова. У рішенні Конституційного Суду України від 14 грудня 1999 року (справа № 10-рп/99) зазначено, що українська мова як державна є обов`язковим засобом спілкування на всій території України при здійсненні повноважень органами державної влади та органами місцевого самоврядування (мова актів, роботи, діловодства, документації тощо), а також в інших публічних сферах суспільного життя, які визначаються законом (частина п`ята статті 10 Конституції України). Відповідно до частини четвертої статті 9 ЦПК України учасники судового процесу, які не володіють або недостатньо володіють державною мовою, мають право робити заяви, надавати пояснення, виступати в суді і заявляти клопотання рідною мовою або мовою, якою вони володіють, користуючись при цьому послугами перекладача, в порядку, встановленому цим Кодексом. З огляду на зазначене, касаційна скарга повинна бути викладена державною (українською) мовою. Заявник не позбавлений права звернутися до перекладача з метою приведення касаційної скарги у відповідність до вимог закону. Крім того, касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду, оскільки не відповідає пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України. Відповідно до пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (на яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав). У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у пунктах 2 і 3 частини першої статті 389 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень). Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. З урахуванням викладеного, особі, яка подала касаційну скаргу, необхідно зазначити обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень) і надати уточнену касаційну скаргу та її копії відповідно до кількості учасників справи. Також ОСОБА_1 необхідно правильно вказати найменування суду, до якого подано касаційну скаргу. У касаційній скарзі викладено клопотання про звільнення від сплати судового збору у зв`язку із скрутним майновим станом. Відповідно до частин першої та третьої статті 136 ЦПК України і статті 8 Закону України «Про судовий збір» суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі, а також зменшити розмір належних до оплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх оплати. Із наведених особою, яка подала касаційну скаргу, доводів та наданих цьому доказів, а саме: копії повідомлення про надання державної соціальної допомоги малозабезпеченій сім`ї, копії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, вбачаються підстави для звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору. Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ: Клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору задовольнити. Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання касаційної скарги на ухвалу Миколаївського апеляційного суду від 13 квітня 2021 року. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Миколаївського апеляційного суду від 13 квітня 2021 року залишити без руху. Надати ОСОБА_1 строк для усунення зазначених вище недоліків касаційної скарги, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали. У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга буде повернута з підстав, визначених статтями 185, 392 ЦПК України. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя С. Ю. Мартєв