Постанова 4824 № 375/1121/20

Справа № 375/1121/20 Головуючий в суді І інстанції - Зінкін В.І. Провадження № 33/824/4899/2020 Доповідач в суді II інстанції - Рудніченко О.М. П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 23 грудня 2020 року м. Київ Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Рудніченко О.М., секретар: Ганжа В.В., за участю: особи, яка притягається до відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Таращанського районного суду Київської області від 26 жовтня 2020 року, якою: ОСОБА_1 ,ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , непрацюючого,- визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП,- В С Т А Н О В И В : 01 вересня 2020 року о 19 год. 00 хв. в смт Рокитне Київської області по вул. Окружна, водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «Шкода» д.н.з. НОМЕР_2 , при зміні напрямку-повороту праворуч, не впевнився в безпечності своїх дій та допустив зіткнення з автомобілем «Шевроле Авео» д.н.з. НОМЕР_3 . При дорожньо-транспортній пригоді транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 10.1 Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП. Постановою Таращанського районного суду Київської області від 26 жовтня 2020 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП і накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 420 грн. 40 коп. Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Таращанського районного суду Київської області від 26 жовтня 2020 року та закрити провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП. В обґрунтування апеляційної скарги ОСОБА_1 зазначає, що рішення суду є незаконним та необґрунтованим, винесеним з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, так як судом не повно з`ясовані всі фактичні обставини справи та не надано належної оцінки наявним в матеріалах справи доказам. Апелянт стверджує, що суд першої інстанції при розгляді справи лише частково взяв до уваги покази ОСОБА_1 , взагалі не взяв до уваги доводи захисника останнього, викладені ним в письмовому клопотанні та озвучені в засіданні, не спростував їх, зазначивши в постанові лише його думку щодо наявності в діях ОСОБА_1 ознак складу адміністративного правопорушення, водночас, при цьому в повній мірі врахував показання водія ОСОБА_3 , що свідчить про те, що судом не надано належної оцінки доказам в їх сукупності. Крім того, поза увагою суду залишилось питання захисника Заліського Б.С. щодо достовірності обчислювальних даних, зазначених 01.09.2020 працівниками Рокитнянського ВП Миронівського ВП ГУ НП в Київській області при вимірюванні ширини дороги та складенні схеми дорожньо-транспортної пригоди. Працівники поліції для надання відповідних показань та роз`яснень до суду не викликались. Звідси випливає, що доводи суду, які ґрунтуються лише на показаннях ОСОБА_3 щодо траєкторії руху автомобіля марки «Шкода Окставіа» в момент зіткнення з автомобілем «Шевроле» є хибними, оскільки не підтверджуються висновком експерта та жодними іншими доказами. На підставі наведеного, враховуючи наявність суперечливих доказів, які мають істотне значення для висновків суду, у судовому рішенні не зазначено, чому суд взяв до уваги одні докази і відкинув інші. Заслухавши доповідь судді, пояснення ОСОБА_1 , який підтримав подану апеляційну скаргу та просив її задовольнити, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного. Відповідно до ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Згідно з вимогами ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Доказами в справі про адміністративне правопорушення, як це визначено у ст.251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Водночас, положеннями ст.252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Як вбачається з матеріалів справи і постанови суду зазначені вимоги закону судом дотримані в повному обсязі. Пункт 1.3 Правил дорожнього руху (далі за змістом - ПДР України), передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Відповідно до п. 1.4 ПДР України, кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила. Пункт 1.9 ПДР України передбачає, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством. Згідно з п.2.3. «б» ПДР України для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний: бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі; Відповідно до Правил дорожнього руху України перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху(п.10.1 ПДР України). За порушення зазначених вимог ПДР України передбачена відповідальність за ст.124 КУпАП. Відповідальність за ст.124 КУпАП настає в тому разі, коли внаслідок порушення правил дорожнього руху було спричинено пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна. Тобто, обов`язковою ознакою правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, є спричинення пошкодження об`єктів, зазначених у цій статті. Чинне законодавство України та нормативно-правові акти покладають обов`язок на водіїв не лише знати та безумовно виконувати правила ПДР України, а також враховувати особливості та технічний стан транспортного засобу. Відповідно до п.2 ч.1 ст.278 КУпАП за змістом якого орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення окрім іншого, повинен вирішити чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення. Згідно з ч.4 ст.256 КУпАП, при складанні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснюються його права та обов`язки, передбачені ст.268 КУпАП. Відповідно до п.2 розділу ІІ «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі» (далі за змістом - Інструкція), Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання, які долучаються до протоколу. Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 своїм правом скористався, надав пояснення, заперечень щодо порушень поліцейськими законодавства при складанні протоколу, невідповідності щодо внесених відомостей до схеми місця дорожньо-транспортної пригоди не заявляв (а.с. 2-4). Первинні пояснення самого ОСОБА_1 під час складання протоколу про адміністративне правопорушення були ретельно перевірені в суді першої інстанції та під час апеляційного розгляду, з яких вбачається вільне визначення останнім своєї позиції до вчиненого. Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст.124 КУпАП, підтверджується зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення серії БД № 382178 від 01.09.2020 року (а.с. 2), схемою місця дорожньо-транспортної пригоди, якою зафіксовано обстановку місця події та пошкодження транспортного засобу від 01.09.2020 року (а.с. 3), письмовими поясненнями ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , фотографіями з місця пригоди. Таким чином, протокол про адміністративне правопорушення, складений відносно ОСОБА_1 за ст.124 КУпАП, відповідає вимогам ст.256 КУпАП, містить всі необхідні данні, які характеризують об`єктивну сторону складу правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП (настання реальних наслідків у вигляді пошкодження певних об`єктів), що прямо закладено в диспозиції даної статті, усі вони перевірені та встановлені під час судового розгляду. Як вбачається з письмових пояснень ОСОБА_1 , під час складання протоколу про адміністративне правопорушення та доводів самої скарги, останній визнав, що саме під його керуванням автомобіль «Шкода» д.н.з. НОМЕР_2 здійснив зіткнення з автомобілем «Шевроле Авео» д.н.з. НОМЕР_3 . Крім того, фактично апелянтом оскаржується не оцінка його дій і наступні висновки щодо наявності вини, а те, що суддею не було дано оцінку діям іншого учасника дорожньо-транспортної пригоди - водія ОСОБА_3 , який, на переконання апелянта, порушив правила ПДР України (п.п.10.1, 12.1, 12.3, 12.4, 13.1, 13.3). Разом з тим, оцінка дій водія ОСОБА_3 не є предметом розгляду вказаної справи. Будь-яка інформація на предмет того, що стосовно ОСОБА_3 складався протокол про адміністративне правопорушення за порушення правил Правил дорожнього руху України - відсутня. Навіть при умові (що не є фактом), що водієм ОСОБА_3 були порушені правила дорожнього руху України, це не виключає факт порушення ОСОБА_1 п.10.1. ПДР України. За таких обставин, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для скасування оскаржуваної постанови по доводам, наведеним у скарзі. Таким чином, суд, який розглядав справу, прийшов до правильного та обґрунтованого висновку про наявність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП. Доказів при апеляційному перегляді постанови суду, які б свідчили про відсутність події та складу адміністративного правопорушення не встановлено. Отже, підстави для скасування постанови судді Таращанського районного суду Київської області від 26 жовтня 2020 року відсутні, а тому апеляційні вимоги ОСОБА_1 є необґрунтованими та не підлягають задоволенню. Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,- П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Постанову Таращанського районного суду Київської області від 26 жовтня 2020 року щодо ОСОБА_1 - залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя О.М. Рудніченко