Постанова 4824 № 757/2601/20-п

Справа № 757/2601/20-п Головуючий в суді І інстанції - Карабань В.М. Провадження № 33/824/1941/2020 Доповідач в суді II інстанції - Рудніченко О.М. П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 15 червня 2020 року м. Київ Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Рудніченко О.М. секретар: Ганжа В.В., за участю: особи, яка притягається до відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Печерського районного суду міста Києва від 19 лютого 2020 року, якою: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , - визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП,- В С Т А Н О В И В : Як встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 18.12.2019 о 12 год. 20 хв., керуючи автомобілем «Сітроєн», державний номерний знак НОМЕР_1 по бул. Д.Народів, 25 в м. Києві, з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: поведінка, що не відповідає обстановці, звужені зіниці, які не реагують на світло, підвищена жвавість. Огляд водія на стан наркотичного сп`яніння проводився у встановленому законом порядку зі згоди водія у лікаря-нарколога в КМНКЛ «Соціотерапія» за адресою: м. Київ, вул. П. Запорожця,

20. Водій ОСОБА_1 порушив п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху України та вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП. Постановою Печерського районного суду міста Києва від 19 лютого 2020 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави в розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 гривень, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 1 рік. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 420 грн. 40 коп. Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Печерського районного суду міста Києва від 19 лютого 2020 року та ухвалити нову постанову, якою закрити провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП. В обґрунтування апеляційної скарги ОСОБА_1 зазначає, що оскаржувана постанова є незаконною та необґрунтованою. Апелянт вважає, що справу було розглянуто без повного, всебічного і об`єктивного з`ясування обставин справи, висновки суду ґрунтуються на сумнівних доказах. Так, апелянт зазначає, що 18.12.2019 він не керував автомобілем взагалі, у тому числі і автомобілем «Сітроєн» д.н.з. НОМЕР_1 , а перебував у нерухомому, припаркованому на узбіччі авто біля метро «Дружби Народів» по бул. Д.Народів, 25, в м. Києві і чекав власника цього авто, який на той час поїхав на заправку за бензином, який раптово закінчився в автомобілі «Сітроєн». Про дані обставини ОСОБА_1 повідомив працівників поліції, які підійшли до автомобіля та почали витребовувати документи для огляду. В подальшому працівники патрульної поліції запросили ОСОБА_1 до службового автомобіля та повідомили, що склали відносно останнього протокол про адміністративне правопорушення за паркування автомобіля у забороненому місці. Надалі працівники поліції повідомили ОСОБА_1 , що він повинен пройти медичний огляд на стан сп`яніння, відмовитись від якого він не має права. Тобто ОСОБА_1 не керував вищевказаним автомобілем, який, більше того, перебував у нерухомому стані. Про даний факт він неодноразово повідомляв працівників поліції та в суді першої інстанції. Відеозапис з боді-камер не розглядався. Окрім того, ОСОБА_1 вважає, що висновок щодо результатів медичного огляду № 009880 від 23.12.2019 складений із порушенням інструкції, а отже є не дійсним. Заслухавши доповідь судді, пояснення ОСОБА_1 , який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного. Відповідно до ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Згідно ст.280 КУпАП, орган /посадова особа/ при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідно до ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Так, частиною 1 статті 130 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Проведення огляду на стан сп`яніння здійснюється в порядку, встановленому ст.266 КУпАП, та відповідно до Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним Наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735 (далі - Інструкція), а також Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 № 1103 (далі - Порядок). На противагу доводам апеляційного прохання, винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, підтверджується письмовими доказами, які правильно були враховані судом на обґрунтування свої висновків, а саме даними, які містяться: - в протоколі про адміністративне правопорушення серії ДПР 18 № 260218 від 18 грудня 2019 року, який складений уповноваженою на те особою, а його зміст у повній мірі відповідає вимогам ст.256 КУпАП. При цьому протокол був підписаний особою, яка його склала та безпосередньо ОСОБА_1 , якому були роз`яснені права, передбачені ст.63 Конституції України, ст.268 КУпАП; - висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебувають під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 23.12.2019 року, відповідно до якого ОСОБА_1 18.12.2019 перебував в стані наркотичного сп`яніння; - з відеозапису з нагрудної відеокамери працівників поліції, з якого вбачається процедура виявлення та проведення огляду водія ОСОБА_1 на стан сп`яніння. Таким чином, суддя місцевого суду, проаналізувавши усі докази по справі, правильно встановив фактичні обставини правопорушення, визнавши доведеним невиконання водієм п. 2.9 «а» ПДР України, отже дійшов обґрунтованого висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Доводи ОСОБА_1 про те, що протокол про адміністративне правопорушення складений працівниками поліції з порушенням вимог діючого законодавства, не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного перегляду справи. Крім того, не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного розгляду справи доводи ОСОБА_1 про те, що він не керував транспортним засобом. Так, в ході апеляційного розгляду було переглянуто відеозапис з нагрудної камери поліцейського, з якого вбачається, що ОСОБА_1 перебував за кермом автомобіля, а свою зупинку в недозволеному місці пояснював, що він зупинився лише на декілька хвилин і зараз залишить місце зупинки. Також з даного відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 не заперечував факт свого керування транспортним засобом, і в суді апеляційної інстанції даний факт спростований апелянтом не був. Доводи ОСОБА_1 про те, що поліцейськими були порушені його права, не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного розгляду. Крім того, матеріали провадження не містять будь-яких відомостей з приводу того, що ОСОБА_1 оскаржував неправомірні дії працівників поліції. Доводи ОСОБА_1 про те, що медичний висновок щодо нього складений з порушенням Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України № 1452/735 від 09.11.2015 року - є безпідставними та спростовуються відеозаписом, на якому відображено проведення огляду на стан сп`яніння ОСОБА_1 в медичній установі. Доказів на спростування відомостей, зазначених в даному висновку, в суді апеляційної інстанції надано не було. Інших доводів, які б заслуговували на увагу і підтверджували позицію апелянта щодо незаконності постанови судді місцевого суду та наявності підстав для закриття провадження в справі, в апеляційній скарзі не наведено. Адміністративне стягнення на ОСОБА_1 накладено з дотриманням вимог ст.33, ч.1 ст.130 КУпАП та в межах строків, передбачених ст.38 цього Кодексу. З огляду на те, що апеляційним переглядом справи щодо ОСОБА_1 не встановлено порушення судом першої інстанції норм процесуального права чи неправильного застосування норм матеріального права, а висновки судді місцевого суду в постанові від 19 лютого 2020 року відповідають фактичним обставинам справи, ґрунтуються на належних та допустимих доказах і не спростовуються доводами апеляційної скарги, вважаю, що апеляційну скаргу ОСОБА_1 слід залишити без задоволення. Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,- П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Постанову Печерського районного суду міста Києва від 19 лютого 2020 року щодо ОСОБА_1 - залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя О.М. Рудніченко