Постанова Полтавський апеляційний суд № 552/5996/19

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 552/5996/19 Номер провадження 33/814/106/20Головуючий у 1-й інстанції Калько О. С. Доповідач ап. інст. Герасименко В. М. ПОСТАНОВА ПО СПРАВІ ПРО АДМІНПРАВОПОРУШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 23 грудня 2020 року м. Полтава Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду Герасименко В.М., з участю адвоката Кулика Р.О. в інтересах ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Київського районного суду м. Полтави від 03 грудня 2019 року, в с т а н о в и в : Цією постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с.Куйбишево Оржицького району Полтавської області, громадянина України, з вищою освітою, працюючого командиром авто взводу ПАТ «Укранфта», вдівця, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі 10 200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на 1 рік. Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 384,2 грн. Згідно з постановою, 26.10.2019 о 08 год. 30 хв. ОСОБА_1 керував автомобілем Nisan Qashqai д.н.з. НОМЕР_1 по вул. Половки,107д в м. Полтава в стані алкогольного сп`яніння, огляд на стан сп`яніння проводився у встановленому законом порядку в Полтавському обласному наркологічному диспансері у лікаря нарколога за адресою м. Полтава, пров. Шевченка,5 (результат тесту 2,08 проміле), чим порушив п.п. 2.9а ПДР та вчинив адміністративне правопорушення передбачене ст. 130 ч.1 КУпАП. Не погоджуючись з рішенням суду, з апеляційною скаргою звернувся ОСОБА_1 . Просить скасувати постанову суду першої інстанції і постановити нову, якою провадження по справі закрити за відсутності складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. На обґрунтування вимог вказує, що суд розглянув справу без його участі, чим позбавив його можливості спростувати інкриміноване йому правопорушення, отже порушив його право на захист. Його неявки в судові засідання зумовлені об`єктивними причинами, такими як перебування у відряджені та на стаціонарному лікуванні, однак суд не зважив на це та розглянув справу. Також вказує, що позбавляючи його права керування транспортним засобом суд фактично позбавив єдиного джерела доходу. Заслухавши адвоката Кулика Р.О., який апеляційну скаргу ОСОБА_1 підтримав та вказав на порушення порядку проходження медичного огляду на стан сп`яніння, оскільки лікар не запропонував ОСОБА_1 пройти огляд шляхом відбору крові або сечі, а також на те, що ОСОБА_1 заперечує стан сп`яніння, алкоголю не вживає через захворювання серця, та не міг вживати, оскільки постійно проходить обстеження на роботі, що виключає таку можливість; перевіривши матеріали адміністративної справи та доводи апеляційної скарги, приходжу до наступного висновку. Відповідно до вимог ст.ст. 252, 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об`єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з`ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Суддя місцевого суду вказаних вимог закону дотримався та дійшов правильного висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України. Висновок судді ґрунтується на доказах, що маються у справі та були досліджені в судовому засіданні. Частина 1 статті 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів. Згідно з п.2.9 (а) Правил дорожнього руху водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП, підтверджується: - даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №280783 від 26.10.2019 року, яким встановлено факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, огляд проводився у встановленому законом порядку у лікаря нарколога, результат тесту - 2,08; - висновком щодо результатів медичного огляду №432 від 26.10.2019 року, відповідно до якого ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп`яніння 26.10.2019 станом на 10 год. 09 хв.; - актом медичного огляду від 26.10.2019 року, згідно з яким у ОСОБА_1 виявлені ознаки алкогольного сп`яніння; результат огляду за допомогою газоаналізатора вказав на наявність етилового спирту у видихуваному повітрі в кількості 2,08 проміле о 10 год 09 хв. та 2,00 проміле 17 хвилин потому. Вказані докази є належними та допустимими, підтверджують факт перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння, тому твердження захисника про неможливість вживання ОСОБА_1 алкоголю через стан здоров`я та з огляду на перевірку на робочому місці не заслуговують на увагу. Доводи апелянта про порушення порядку проведення медичного огляду є необґрунтованими. Так, відповідно до Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ та Міністерства охорони здоров`я України від 09.11.2015 № 1452/735 обов`язок лікаря дослідження біологічного середовища або крові на вміст алкоголю, наркотичних чи психотропних речовин у закладах охорони здоров`я настає лише у випадках перебування водія у несвідомому стані або з тяжкими травмами внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, які у ОСОБА_1 встановлені не були. Згідно з даними акту медичного огляду у ОСОБА_1 виявлено ознаки алкогольного сп`яніння у вигляді хиткої ходи нерозбірливої мови, повільності та неточності рухів. Медичний огляд було проведено з використанням газоаналізатору приладу, що визначає вміст етилового спирту у видихуваному повітрі, а отже потребує вольових дій з боку особи, що його проходить. Вказана процедура проходження ОСОБА_1 медичного огляду виключає можливість його перебування у несвідомому стані на момент проведення. Доводи апелянта щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення у його відсутність, не є підставою для скасування постанови судді, оскільки процесуальні права ОСОБА_1 поновлені шляхом звернення до апеляційного суду, і під час апеляційного розгляду безпосередньо перевірені докази, якими обґрунтовані обставини, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення. Ні в суді першої, ні в апеляційній інстанції ОСОБА_1 не скористався своїм правом особистої участі у судових засіданнях з розгляду його справи, будучи належним чином повідомленим про день і час розгляду його справи як судом першої інстанції, так і апеляційним судом. Переконливих доводів, які б спростовували висновки суду першої інстанції і були підставами для скасування постанови та закриття провадження в справі у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, при розгляді апеляційної скарги не встановлено. Враховуючи викладене, приходжу до висновку, що судом першої інстанції прийнято законне рішення, підстав для задоволення апеляційної скарги не вбачається. Керуючись ст.294 КУпАП , - П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Київського районного суду м. Полтави від 03 грудня 2019 року щодо ОСОБА_1 без змін. Постанова є остаточною і оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Суддя Полтавського апеляційного суду В.М. Герасименко