Постанова 4854 № 420/4789/20

П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 24 грудня 2020 р.м.ОдесаСправа № 420/4789/20 Головуючий в 1 інстанції: Самойлюк Г.П. П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Димерлія О.О. суддів: Танасогло Т.М. , Єщенка О.В. розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2020 року по справі № 420/4789/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії, - В С Т А Н О В И В: Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 16 липня 2020 року по справі № 420/4789/20 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо невиплати ОСОБА_1 перерахованої пенсії у розмірі 100% суми підвищеної пенсії з 05.03.2019 року згідно постанови Кабінету Міністрів України № 103 від 21.02.2018 року «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб». Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести виплату перерахованої пенсії ОСОБА_1 з 05.03.2019 року з урахуванням 100 % суми підвищення пенсії. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо зменшення основного розміру пенсії за вислугу років ОСОБА_1 з 71% відповідних сум грошового забезпечення до 70% відповідних сум грошового забезпечення під час її перерахунку на підставі постанови Кабінету Міністрів України № 103 від 21.02.2018 року. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити з 01.01.2018 р. перерахунок пенсії за вислугу років ОСОБА_1 , виходячи з 71 % відповідних сум грошового забезпечення та здійснити виплату пенсії в цьому розмірі з 01.01.2018 року із врахуванням раніше виплачених сум. У задоволенні інших позовних вимог відмовлено. Зазначене рішення суду набрало законної сили 07.08.2020 року. 23.09.2020 року Одеським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист № 420/4789/20. У жовтні 2020 року ОСОБА_1 (далі - заявник) звернувся до суду з заявою про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду шляхом зобов`язання відповідача подати у встановлений судом строк звіт про виконання рішення. В обґрунтування заяви зазначено, що рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16 липня 2020 року по справі № 420/4789/20 відповідачем виконано не було, що зумовлює необхідність встановлення судового контролю за виконанням вказаного рішення. Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2020 року по справі № 420/4789/20 у задоволенні заяви ОСОБА_1 в порядку ст. 382 КАС України про встановлення судового контролю виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16 липня 2020 року по справі № 420/4789/20 відмовлено. Відмовляючи у задоволенні заяви, суд першої інстанції виходив з того, що заявником не наведено аргументів на переконання необхідності вжиття таких процесуальних заходів, а судове рішення по справі виконується в порядку Закону України «Про виконавче провадження», який передбачає всі інструменти для ефективного стимулювання виконання рішення суду. У зв`язку з наведеним, суд першої інстанції зазначив про відсутність підстав для встановлення судового контролю за виконанням рішення суду в порядку ст. 382 КАС України. Не погоджуючись з ухваленим у справі судовим рішенням, посилаючись на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин справи та порушення норм процесуального права, скаржник подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та задовольнити в повному обсязі заяву в порядку ст. 382 КАС України. В апеляційній скарзі зазначає, що судом першої інстанції не надано належної правової оцінки нормам законодавства, що регулює спірне питання, та обставинам справи і помилково не враховано, що не виконання судового рішення суб`єктом владних повноважень є безумовною підставою для суду встановити судовий контроль в порядку ст. 382 КАС України. Також зазначає, що що клопотання про встановлення судового контролю може бути подано й задоволено судом після ухвалення рішення у справі. У відзиві на апеляційну скаргу ГУ ПФУ в Одеській області спростовує доводи апеляційної скарги, вказуючи на законність ухваленого рішення та просить його залишити без змін. В силу приписів пункту 1 частини 1 статті 311 КАС України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне. Відповідно до статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. Суб`єктами, на яких поширюється обов`язковість судових рішень являються всі органи державної влади і органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, посадові чи службові особи та громадяни. Частиною 2 ст. 14 КАС України визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Європейський Суд з прав людини у своїх рішеннях звертає увагу, що судове та виконавче провадження є першою та другою стадіями у загальному провадженні (рішення у справі "Скордіно проти Італії". Таким чином, виконання рішення не відокремлюється від судового розгляду і провадження повинно розглядатися загалом (рішення у справі "Сіка проти Словаччини", "Ліпісвіцька проти України"). Крім того, у рішеннях Європейського Суду з прав людини у справах "Бурдов проти Росії" від 07.05.2002, "Ромашов проти України" від 27.07.2004, "Шаренок проти України" від 22.02.2004 року зазначається, що право на судовий захист було б ілюзорним, якби правова система держави дозволяла, щоб остаточне зобов`язувальне рішення залишалося бездієвим на шкоду одній із сторін; виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має вважатися невід`ємною частиною судового процесу. Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади (рішення у справі "Сокур проти України" від 26.04.2005, та у справі "Крищук проти України" від 19.02.2009). Аналіз зазначених норм законодавства та рішень Європейського Суду з прав людини свідчить про те, що з метою забезпечення права особи на ефективний судовий захист в адміністративному судочинстві існує інститут судового контролю за виконанням судового рішення. Судовий контроль - це спеціальний вид провадження в адміністративному судочинстві, відмінний від позовного, який має спеціальну мету та полягає не у вирішенні нового публічно-правового спору, а у перевірці всіх обставин, що перешкоджають виконанню такої постанови суду та відновленню порушених прав особи-позивача. Однією з формою судового контролю та забезпечення виконання судових рішень є зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, а також в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Так, відповідно до положень ч 1 ст. 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. З аналізу зазначених норм законодавства слідує, що КАС України регламентовано право суду застосовувати інститут судового контролю шляхом зобов`язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду, визнання протиправними рішень, дій. Для застосування наведених процесуальних заходів мають бути наявні відповідні правові умови. Законодавець фактично наділив суд повноваженнями контролю за виконанням того, що для суб`єкта владних повноважень передбачив у своєму рішенні адміністративний суд. Правовою підставою для зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об`єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов`язків згідно із судовим рішенням та можливості суб`єкта владних повноважень їх виконати. Приписи наведеної норми не містять застережень щодо процесуальної можливості суду встановити судовий контроль під час вирішення спору по суті чи після ухвалення судового рішення. Часових обмежень права суду вказана норма адміністративного процесуального права не містить. Як убачається з матеріалів справи та установлено колегією суддів, що рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 16 липня 2020 року у даній справі задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 та зобов`язано Головне управління ПФУ в Одеській області провести виплату перерахованої пенсії ОСОБА_1 з 05.03.2019 року з урахуванням 100 % суми підвищення пенсії. Також зобов`язано здійснити з 01.01.2018 р. перерахунок пенсії за вислугу років ОСОБА_1 , виходячи з 71 % відповідних сум грошового забезпечення та здійснити виплату пенсії в цьому розмірі з 01.01.2018 року із врахуванням раніше виплачених сум. В свою чергу, на виконання даного рішення Головним управлінням ПФУ в Одеській області здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 .. При цьому, Головним управлінням ПФУ в Одеській області не виплачено ОСОБА_1 виниклої заборгованості по пенсійним виплатам з 01 січня 2018 року. В даному випадку, пенсійним органом не заперечується, що нарахована ОСОБА_1 сума пенсійних виплат за попередні періоди фактично не виплачена на виконання відповідного рішення суду. В свою чергу, Головне управління у своєму листі від 21.09.2020 року та відзиві на апеляційну скаргу фактично посилається на те, що виникла перед позивачем заборгованість, станом на момент її виникнення, буде виплачена у встановленому Порядку погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2018 року № 649 (чинний на момент перерахунку пенсії). Отже, враховуючи, що Головне управління Пенсійного фонду в Одеській області виконало конкретні заходи, спрямовані на виконання рішення суду та внесло відповідне рішення до реєстру рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою, колегія суддів вважає, що пенсійним органом не допущено бездіяльності з виконання відповідного судового рішення. Разом з цим, колегія суддів наголошує на тому, що Кодексом адміністративного судочинства України передбачено право, а не обов`язок суду, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалено судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. За таких обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для задоволення заяви позивача, оскільки визначені ст. 382 КАС України правові підстави для встановлення судового контролю шляхом зобов`язання відповідача надати звіт про виконання судового рішення в даному випадку відсутні. Інші доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи. Відповідно до ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову чи ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст. ст. 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2020 року по справі № 420/4789/20 - залишити без змін. Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня отримання сторонами копії судового рішення. Головуючий суддя Димерлій О.О. Судді Танасогло Т.М. Єщенко О.В.