Постанова 4855 № 320/4431/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 320/4431/20 Головуючий у І інстанції - Терлецька О.О. Суддя-доповідач - Губська Л.В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 18 грудня 2020 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Головуючого судді: Губської Л.В., суддів: Карпушової О.В., Степанюка А.Г., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2020 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,- В С Т А Н О В И В: У травні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області у проведенні з 25.04.2019 року перерахунку його пенсії з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року (5 х 4 723,00 = 23615,00 грн.), відповідно до ч. 3 ст. 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та зобов`язати здійснити такий перерахунок пенсії з урахуванням виплачених сум. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач брав участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у складі формувань цивільної оборони та є інвалідом війни 2 групи по захворюванню, пов`язаному з виконанням службових обов`язків по ліквідації наслідків аварії ЧАЕС, отже має право на перерахунок пенсії відповідно до ч.3 ст. 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2020 року адміністративний позов задоволено, при цьому, суд першої інстанції виходив з того, щодії відповідача щодо відмови в перерахунку пенсії суперечать чинному законодавству. Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій вказуючи на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати його та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Апелянт зазначає, що положення ч. 3 ст. 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», поширюються на військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, в той час, як позивач не є військовослужбовцем. Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, вказуючи про безпідставність доводів, викладених в апеляційній скарзі. Згідно п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України справу розглянуто в порядку письмового провадження. Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. Так, судом першої інстанції установлено і підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, що підтверджується посвідченням 1 категорії серії НОМЕР_1 . Також позивач є інвалідом війни ІІ групи та має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - інвалідів війни. Під час аварії на ЧЕАС позивач брав участь у ліквідації її наслідків у складі невоєнізованого формування ЦО Київського облводгоспу від Іванківеького управління меліоративних систем в період з 16 по 31 грудня 1986 року і був залучений до виконання робіт з берегоукріплення річки Прип`ять, що підтверджується довідкою від 20.10.2010 № 01-08/787. 13.01.2020позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області із заявою про перерахунок та виплату пенсії, обчисленої з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року згідно з ч. 3 ст. 59 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Листом від 13.01.2020№34/103-13 відповідач повідомив позивача про відсутність правових підстав для здійснення перерахунку його пенсії в порядку ч.3 ст. 59 Закону№796-XII. Не погоджуючись із такими діями відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом. Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки позивач, перебуваючи у складі невоєнізованого формування цивільної оборони підприємств, установ та організацій Київської області, брав участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, та отримав у зв`язку з цим інвалідність, то він має право на пенсію, передбачену ч. 3 ст. 59 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Проте, колегія суддів вважає такий висновок суду помилковим з огляду на таке. Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров`я визначає Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 №796-XII(далі - Закон №796-XII). Згідно зі ст. 10 Закону №796-XII учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов`язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві. Перелік цих пунктів визначається Кабінетом Міністрів України. Згідно з приміткою до вказаної норми ст. 10 Закону №796-XII до військовослужбовців належать: особи офіцерського складу, прапорщики, мічмани, військовослужбовці надстрокової служби, військовозобов`язані, призвані на військові збори, військовослужбовці-жінки, а також сержанти (старшини), солдати (матроси), які перебувають (перебували) на дійсній строковій службі у збройних силах, керівний і оперативний склад органів Комітету державної безпеки, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, а також інших військових формувань. Статтею 59 Закону №796-ХІІ врегульовано порядок обчислення пенсій військовослужбовцям , які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи. Згідно з ч.3 ст.59 Закону №796-ХІІ у редакції, чинній з 01.10.2017 до 25.04.2019, особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням таких осіб - з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року. Рішенням Конституційного Суду України 25.04.2019 № 1-р(II)/2019 було визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), словосполучення «дійсної строкової», яке міститься у положеннях ч. 3 ст. 59 Закону №796-ХІІ зі змінами, за якими визначення розміру відшкодування заподіяної внаслідок ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС шкоди при обчисленні пенсії виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, поширюються лише на категорію військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю. Отже, на час звернення ОСОБА_1 із заявою про перерахунок пенсії з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, ч. 3 ст. 59 Закону України №796-ХІІ передбачала, що право на обчислення пенсії з такого розміру мали: - особи, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань під час проходження служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю; - особи, які брали участь у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю. Обов`язковою умовою для набуття позивачем права на обчислення пенсії за правилами ч. 3 ст. 59 Закону №796-ХІІ є наявність у нього статусу військовослужбовця на час участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Норми ст. 59 Закону№796-ХІІ, передбачають додаткові гарантії для вказаної категорії громадян, для застосування яких особа повинна відповідати спеціальній додатковій умові, якою є те, що особа брала участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи саме у статусі військовослужбовця в розумінні ст. 10 цього ж Закону №796-ХІІ, тобто, або проходила в цей час військову службу, або перебувала на військових зборах як військовозобов`язана. Згідно довідки Головного управління з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 20.05.2010 № 01-08/787 вбачається, що під час аварії на ЧАЕС позивач з 16 по 31 грудня1986 рокубрав безпосередню участь у ліквідації її наслідків у складі невоєнізованого формування ЦО Київського облводгоспу від Іванківського управління меліоративних систем і був залучений до виконання робіт з берегоукріплення річки Прип`ять (cт. 14). Наведене свідчить про те, що позивач приймав участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та належить до кола осіб, визначених у ст. 10 Закону №796-ХІІ, проте, не підтверджує, що він приймав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС саме як військовослужбовець. Позивач вважає, що він є військовозобов`язаним, оскільки приймав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та йому надано статус інваліда війни. Разом з тим, позивач в адміністративному позові зазначає, що статус інваліда війни був наданий йому на підставі п. 9 ст. 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 №3551-XII. Вказана норма права передбачає, що до осіб з інвалідністю внаслідок війни належать особи з інвалідністю з числа осіб, залучених до складу формувань Цивільної оборони, які стали особами з інвалідністю внаслідок захворювань, пов`язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи. Тобто, надання позивачу статусу інваліда війни пов`язане саме із його залученням до складу формувань Цивільної оборони та настанням інвалідності внаслідок захворювань, пов`язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, а не із проходженням військової служби, отже, він не належить до числа військовослужбовців, у зв`язку з чим на нього не поширюється дія ст. 59 Закону №796-ХІІ. Крім того, колегія суддів звертає увагу, що зазначена норма права передбачає здійснення перерахунку пенсії з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, а не у п`ятикратному розмірі мінімальної заробітної плати. Закон №796-ХІІ передбачає, що розмір пенсії може обчислюватись виходячи із різних розрахункових величин: - із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986 - 1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством (ст. 51); - середньомісячного фактичного заробітку, визначеного за будь-які 12 місяців підряд роботи на територіях радіоактивного забруднення (ст. 57); - з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року (ст. 59) Отже, «п`ятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року» є розрахунковою величиною, з урахуванням якої обчислюється розмір пенсії. У свою чергу механізм врахування такого показника визначений у п. 91 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 року № 1210. З урахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги спростовують висновки, покладені в основу рішення суду першої інстанції, прийнятої з порушенням норм процесуального права та з помилковим застосуванням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення питання, а тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржуване судове рішення - скасуванню з ухваленням постанови про задоволення позову. Згідно із п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення. Згідно ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи. Керуючись ст.ст. 242, 250, 308, 315, 317, 321, 322 КАС України, суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області - задовольнити. Рішення Київського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2020 року - скасувати. Прийняти постанову, якою у задоволені позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії - відмовити. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду. Головуючий-суддя: Л.В. Губська Судді: О.В. Карпушова А.Г. Степанюк