LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Ухвала КЦС ВС361/8787/15-ц

від 16.12.2020 · Цивільна
Резолютивна:У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Броварського міськрайонного суду Київської області

Ухвала Іменем України 16 грудня 2020 року м. Київ справа № 361/8787/15-ц провадження № 61-17542ск20 Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Коломієць Г. В., розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Броварського міськрайонного суду Київської області від 27 серпня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 23 жовтня 2020 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, ВСТАНОВИВ: Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 27 серпня 2020 року у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про залишення позову публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» (далі - ПАТ «УкрСиббанк») без розгляду відмовлено, у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про прийняття її зустрічного позову про захист прав споживача, визнання недійсними договору кредиту і договору іпотеки, скасування заборони відчуження майна відмовлено. Зустрічну позовну заяву повернуто заявнику. Роз`яснено право на звернення до суду в загальному порядку. Закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду. Не погодившись з ухвалоюсуду першої інстанції, ОСОБА_1 оскаржила її в апеляційному порядку. Постановою Київського апеляційного суду від 23 жовтня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Ухвалу Броварського міськрайонного суду Київської області від 27 серпня 2020 року залишено без змін. У листопаді 2020 року ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою на ухвалу Броварського міськрайонного суду Київської області від 27 серпня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 23 жовтня 2020 року (надійшла до суду 26 листопада 2020 року), в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції. Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26 листопада 2020 року справу призначено судді-доповідачеві Штелик С. П., судді, які входять до складу колегії: Петров Є. В., Калараш А. А . На підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного цивільного судувід 09 грудня 2020 року № 3072/0/226-20 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями у зв`язку з обранням до Великої Палати Верховного Суду судді Штелик С. П. Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09 грудня 2020 року справу призначено судді-доповідачеві Луспенику Д. Д., судді, які входять до складу колегії: Гулько Б. І., Коломієць Г. В. Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

1. У відкритті касаційного провадження у справі за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Броварського міськрайонного суду Київської області від 27 серпня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 23 жовтня 2020 року в частині відмови у задоволенні клопотання про залишення позову без розгляду та клопотання про прийняття зустрічного позову слід відмовити з таких підстав. Відповідно до статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного перегляду справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Відповідно до частини другої статті 352 ЦПК України ухвала суду першої інстанції оскаржується в апеляційному порядку окремо від рішення суду у випадках, передбачених статтею 353 цього Кодексу. Частиною першою статті 353 ЦПК України визначено вичерпний перелік ухвал суду першої інстанції, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду. У вказаному переліку ухвала про відмову у задоволенні клопотання про залишення позову без розгляду та клопотання про прийняття зустрічного позову відсутня. Отже, враховуючи те, що частиною першою статті 353 ЦПК України не передбачено можливості апеляційного оскарження ухвали суду першої інстанції про відмову у задоволенні клопотання про залишення позову без розгляду та клопотання про прийняття зустрічного позову, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтовано висновку про те, що ухвала суду першої інстанції в цій частині оскарженню не підлягає.

2. Крім того, касаційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Броварського міськрайонного суду Київської області від 27 серпня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 23 жовтня 2020 року в частині повернення зустрічної позовної заяви є необґрунтованою з огляду на таке. Касаційна скарга ОСОБА_1 у цій частині мотивована тим, що суд першої інстанції помилково зазначив про те, що обставини, викладені у зустрічній позовній заяві, не пов`язані із первісним позовом. Крім цього, підстави для звернення до суду із зустрічним позовом у справі № 361/8787/15-ц відрізняються від підстав, якими мотивовано окремий позов у справі № 361/1494/16-ц. Також зазначає, що чинним законодавством не передбачено обмежень щодо позовів з різних підстав та їх кількості. Вважає, що нею не порушено вимоги частини другої статті 193 ЦПК України, а тому підстави для повернення зустрічного позову були відсутні. Відповідно до вимог абзацу 6 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Частиною першою статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження). Як установлено судами попередніх інстанцій, у грудні 2015 року ПАТ «УкрСиббанк» звернулося до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором (справа № 361/8787/15-ц). 29 лютого 2016 року ОСОБА_1 подала зустрічний позов про визнання порушення прав споживача, визнання недійсним договору кредиту, визнання недійсним договору іпотеки, скасування заборони відчуження предмету іпотеки. Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 15 березня 2016 року позов ПАТ «УкрСиббанк» залишено без розгляду на підставі клопотання ОСОБА_1 . Питання про прийняття зустрічного позову ОСОБА_1 у даній справі судом не вирішувалось у зв`язку з постановленням ухвали суду від 15 березня 2016 року про залишення первісного позову ПАТ «УкрСиббанк» без розгляду. Ухвалою Апеляційного суду Київської області від 16 травня 2016 року апеляційну скаргу ПАТ «УкрСиббанк» задоволено частково. Ухвалу Броварського міськрайонного суду Київської області від 15 березня 2016 року про залишення позову без розгляду скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції. Разом із тим, у березні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з окремим позовом до ПАТ «УкрСиббанк» про захист прав споживача, визнання кредитного договору та договору іпотеки недійсними, скасування заборони відчуження нерухомого майна (справа № 361/1494/16-ц). Постановою Київського апеляційного суду від 31 жовтня 2019 року позов ОСОБА_1 до ПАТ «УкрСиббанк» про захист прав споживача, визнання недійсним договорів та скасування заборони відчуження нерухомого майна задоволено частково. Визнано недійсними з моменту укладення договору умови пункту 1.3.5 та підпункту 1, 2 пункту 1.6 договору про надання споживчого кредиту № 11343449000 від 07 травня 2008 року, укладеного між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 , та додаток № 3 «Тарифи банку» до кредитного договору № 11343449000 від 07 травня 2008 року. У решті позовних вимог відмовлено. Також судами встановлено, що справа перебуває на розгляді у Верховному Суді (провадження № 61-22138св19). 14 лютого 2020 року ОСОБА_1 подала новий зустрічний позов у межах розгляду справи № 361/8787/15-ц, в якому просила визнати недійсними кредитний договір № 11343449000 від 07 травня 2008 року та договір іпотеки від 07 травня 2008 року, укладений між ОСОБА_1 та ПАТ «УкрСиббанк», скасувати заборону відчуження нерухомого майна, а саме нежитлового приміщення, розташованого по АДРЕСА_1 , накладену приватним нотаріусом Броварського міського нотаріального округу Іваненком О. В. та зареєстрованого в реєстрі за № 2600. Частиною другою статті 193 ЦПК України передбачено, що зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Умовами пред`явлення зустрічного позову є: взаємопов`язаність зустрічного позову з первісним, тобто такими, що виникають з одних правовідносин; доцільність сумісного розгляду основного й зустрічного позовів. Доцільним є сумісний розгляд, коли це дозволяє більш повно, і об`єктивно дослідити обставини справи, встановити дійсні взаємовідносини сторін, виключити винесення взаємно суперечливих чи взаємовиключних судових рішень. Недоцільно розглядати первісний і зустрічний позови, якщо це затягне розгляд справи, істотно розширить предмет доказування, призведе до необхідності залучення нових учасників процесу. Відповідно до частини першої, третьої статті 194 ЦПК України, зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред`явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 175 і 177 цього Кодексу. Зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої статті 193 цього Кодексу, ухвалою суду повертається заявнику. Таким чином, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, встановивши, що оскільки ОСОБА_1 звернувшись до суду з позовом про захист прав споживача, визнання недійсним договорів та скасування заборони відчуження нерухомого майна (справа № 361/1494/16-ц) зазначила підставами для визнання недійсними оспорюваних договорів ті ж самі підстави, які були зазначені у зустрічному позові, поданому у вказаній справі, зокрема, нечесна підприємницька діяльність банку, неповідомлення споживачеві всієї інформації щодо істотних умов кредитного договору, введення ОСОБА_1 в оману щодо укладеного правочину, а також те, що даний спір наразі не вирішено, так як справа перебуває на розгляді у Верховному Суді, дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для прийняття зустрічної позовної заяви, оскільки ОСОБА_1 реалізувала своє право на подання позову про захист прав споживача у спосіб самостійного звернення до суду. Відповідно до частини четвертої статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення. Зі змісту касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень убачається, що скарга ОСОБА_1 на ухвалу Броварського міськрайонного суду Київської області від 27 серпня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 23 жовтня 2020 року в частині повернення зустрічної позовної заяви є необґрунтованою, правильне застосовування судами норм матеріального та процесуального права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, а наведені в касаційній скарзі доводи не дають підстав для висновків щодо незаконності та неправильності судових рішень та зводяться до переоцінки доказів, що не належить до компетенції суду касаційної інстанції. Керуючись статтями 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ: У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Броварського міськрайонного суду Київської області від 27 серпня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 23 жовтня 2020 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити. Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявникові. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді: Д. Д. Луспеник Б. І. Гулько Г. В. Коломієць

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»