Постанова Другий апеляційний адміністративний суд № 440/2359/20

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 14 грудня 2020 р. Справа № 440/2359/20 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Перцової Т.С., Суддів: Жигилія С.П. , Русанової В.Б. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 07.07.2020 року, головуючий суддя І інстанції: С.С. Бойко, м. Полтава, по справі № 440/2359/20 за позовом ОСОБА_1 до Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області третя особа Полтавський районний відділ поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ ОСОБА_1 (далі по тексту - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області (далі по тексту - відповідач), третя особа: Полтавський районний відділ поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області, в якому просив суд: - визнати протиправною бездіяльність Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області щодо неналежного розгляду звернення ОСОБА_1 від 04.02.2020, поданого через Урядовий контактний центр реєстраційний №ФИ-10220840; - визнати протиправною бездіяльність Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області щодо невжиття відповідних заходів реагування по обставинам викладеним у зверненні ОСОБА_1 від 04.02.2020, поданого через Урядовий контактний центр реєстраційний № ФИ-10220840; - визнати протиправною бездіяльність Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області щодо не надання роз`яснення порядку оскарження прийнятого рішення у відповіді від 28.02.2020 за вих. № ФИ-481/кц, ФИ-456/кц, згідно вимог ст. 15 Закону України "Про звернення громадян"; - визнати протиправною бездіяльність Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області щодо не надання відповіді за підписом голови Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області; - зобов`язати повторно розглянути звернення реєстраційний № ФИ-102208400 від 04.02.2020 та вжити заходів реагування з урахуванням обставин встановлених судом. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що при зверненні через Урядовий контактний центр від 04.02.2020 року реєстраційний № ФИ-10220840 до Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області не отримав належну та вичерпну відповідь за підписом уповноваженої особи щодо ненарахування додаткового грошового забезпечення за службу у нічний час, у вихідні та святкові дні та за службу у понаднормовий час за час роботи період з 2011 по час повного розрахунку та виплати вказаних видів грошового забезпечення з урахуванням компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку з затримкою термінів її виплати та середнього заробітку за час затримки розрахунку з 2011 по теперішній час, чим порушено його права. Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 07.07.2020 по справі № 440/2359/20 позов ОСОБА_1 до Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області, третя особа: Полтавський районний відділ поліції Головного управління Національної поліції в Полтавської області про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області щодо нерозгляду звернення ОСОБА_1 від 04.02.2020 реєстраційний номер ФИ-10220840 особисто головою Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області. Зобов`язано Ліквідаційну комісію Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області розглянути звернення ОСОБА_1 від 04.02.2020 року реєстраційний номер ФИ-10220840 і надати відповідь на це звернення за підписом голови Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Не погодившись із вказаним рішенням суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог, Управлінням Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області подано апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 07.07.2020 по справі № 440/2359/20 та залишити адміністративний позов ОСОБА_1 без задоволення. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що судом першої інстанції не надано належної оцінки всім обставинам справи, що призвело до неправильного вирішення питання. Вважає, що до звернення ОСОБА_1 не може бути застосована ч. 2 ст. 15 Закону України «Про звернення громадян», оскільки у ліквідаційної комісії УМВС України в Полтавській області були відсутні документи на підтвердження отримання позивачем інвалідності внаслідок війни. З посиланням на положення ч. 2 ст. 14, ч. 3 ст. 15 Закону України «Про звернення громадян», ч. 4 ст. 105 ЦК України, пункту 4.7. Положення про порядок роботи зі зверненнями громадян і організації їх особистого прийому в системі Міністерства внутрішніх справ України, затвердженого наказом МВС України від 10.10.2004 № 1177 стверджує про наявність повноважень у заступника голови ліквідаційної комісії УМВС України в Полтавській області здійснювати розгляд звернень громадян та надавати відповіді, у тому числі на звернення позивача. Також вважає, що Законом України «Про звернення громадян» не врегульовано, за чиїм підписом надається відповідь громадянина у разі, якщо він звернувся до органу, який перебуває у стані припинення. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог, доводи апеляційної скарги Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області, дослідивши письмові докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що 04 лютого 2020 року через ДП "Урядовий контактний центр" позивачем направлено звернення № ФИ-10220840, адресоване голові ліквідаційної комісії УМВС України в Полтавській області, в якому ОСОБА_1 просив ініціювати йому виплату додаткового грошового забезпечення за службу у нічний час, у вихідні та святкові дні та за службу у понаднормовий час за час роботи період з 2011 по час повного розрахунку та надати компенсацію втрати частини заробітної плати у зв`язку з затримкою термінів її виплати та сплатити середній заробіток за час затримки розрахунку з 2011 по теперішній час, згідно судової практики. Також ОСОБА_1 зазначив, що в разі відсутності повноважень, перенаправити звернення за належністю для вирішення питання по суті питання. Листом від 28.02.2020 №ФИ-481/КЦ, ФИ-456/Кц, ФИ-146/ПОКЦ, Ф-2867 л.к., ФИ-10220887, ФИ-10220928, ФИ-10221053 Управлінням Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області надано відповідь наступного змісту: "Ваші звернення на Урядову гарячу лінію від 04.02.2020, що надійшли за дорученням до ліквідаційної комісії УМВС, розглянуті. За наслідками розгляду повідомляємо наступне. Виплата грошового забезпечення за період з 2011 по 06.11.2015 Вам проводилась Полтавським РВ УМВС України в Полтавській області, який припинив свою діяльність 08.11.2019. Строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що ліквідується, закінчився 19.01.2016. Відповідно до ліквідаційного балансу Полтавського РВ УМВС від 09.09.2019 кредиторської заборгованості щодо компенсації за службу в нічний час, вихідні та святкові дні та в понаднормовий час перед Вами не значиться.". Посилаючись на неналежний розгляд його звернення, позивач звернувся до суду з даним позовом. Задовольняючи позовні вимоги в частині визнання протиправною бездіяльності Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області щодо нерозгляду звернення ОСОБА_1 від 04.02.2020 реєстраційний № ФИ-10220840 особисто головою Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області суд першої інстанції зазначив, що в порушення вимог ч. 2 ст.15 Закону України "Про звернення гролмадян" відповідь ОСОБА_1 надана за підписом заступника голови ліквідаційної комісії УМВС в Полтавській області С.Носатенка, а не особисто головою комісії. З огляду на вказане, суд першої інстанції вийшов за межі позовних вимог та зобов`язав Ліквідаційну комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області розглянути звернення ОСОБА_1 від 04.02.2020 реєстраційний № ФИ-10220840 і надати відповідь на це звернення за підписом голови Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області. Відмовляючи в задоволенні іншої частини позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що такі вимоги є похідними щодо зобов`язання розглянути звернення позивача та нерозривно пов`язані з фактом розгляду по суті звернення ОСОБА_1 від 04.02.2020 реєстраційний номер ФИ-10220840, а оскільки у ході розгляду справи встановлено, що таке звернення належним чином не розглянуто, задоволення похідних вимог буде передчасним та не призведе до відновлення порушеного права позивача. Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Отже, перегляду підлягає рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог. Згідно зі статтею 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк. Згідно зі статтею 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк. Питання практичної реалізації громадянами України наданого їм статтею 40 Конституції України права на звернення урегульовано Законом України "Про звернення громадян" від 02.10.1996 № 393/96 (далі - Закон № 393/96). Частиною 1 статті 1 Закону № 393/96 визначено, що громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов`язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення. За змістом статті 3 Закону № 393/96 під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги. Заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо. Скарга - звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об`єднань громадян, посадових осіб. Статтею 4 Закону № 393/96 передбачено, що до рішень, дій (бездіяльності), які можуть бути оскаржені, належать такі у сфері управлінської діяльності, внаслідок яких: порушено права і законні інтереси чи свободи громадянина (групи громадян); створено перешкоди для здійснення громадянином його прав і законних інтересів чи свобод; незаконно покладено на громадянина які-небудь обов`язки або його незаконно притягнуто до відповідальності. Згідно із положеннями статті 5 Закону № 393/96 звернення адресуються органам державної влади і органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форми власності, об`єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань. Письмове звернення надсилається поштою або передається громадянином до відповідного органу, установи особисто чи через уповноважену ним особу, повноваження якої оформлені відповідно до законодавства. Письмове звернення також може бути надіслане з використанням мережі Інтернет, засобів електронного зв`язку (електронне звернення). У зверненні має бути зазначено прізвище, ім`я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги. Письмове звернення повинно бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати. В електронному зверненні також має бути зазначено електронну поштову адресу, на яку заявнику може бути надіслано відповідь, або відомості про інші засоби зв`язку з ним. Застосування електронного цифрового підпису при надсиланні електронного звернення не вимагається. З наявного в матеріалах справи звернення позивача №ФИ-10220840 від 04.02.2020 року, адресованого голові ліквідаційної комісії УМВС України в Полтавській області вбачається, що останнє відповідає вимогам статті 5 Закону № 393/96, оскільки містить прізвище, ім`я, по батькові, місце проживання позивача. Наявна прохальна частина, в якій позивач просив ініціювати виплату додаткового грошового забезпечення за службу у нічний час, грошового забезпечення за службу у дні щотижневого відпочинку, святкові дні та за несення служби понад установлений законодавством робочий час з 2011 по час повного розрахунку, а також вимоги щодо компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку з затримкою термінів її виплати та сплатити середній заробіток (грошове забезпечення) за час затримки розрахунку з 2011 по час повного розрахунку. В якості підтвердження викладених обставин посилався на книги нарядів, журнали здавання (приймання) під охорону, зняття (приймання) з під охорони режимних приміщень кабінет №14 (зон, територій), сховищ матеріальних носіїв секретної інформації та ключів від них. Також позивач просив в разі відсутності повноважень, перенаправити звернення за належністю для вирішення питання по суті. Відповідно до частини 1 статті 7 Закону № 393/96 звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов`язковому прийняттю та розгляду. Якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об`єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п`яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення (частина 3 статті 7 Закону № 393/96) . Частиною 1 статті 15 Закону № 393/96 визначено, що органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов`язані об`єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань). Згідно із статтею 19 Закону № 393/96 органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об`єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов`язані: - об`єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги; - у разі прийняття рішення про обмеження доступу громадянина до відповідної інформації при розгляді заяви чи скарги скласти про це мотивовану постанову; - на прохання громадянина запрошувати його на засідання відповідного органу, що розглядає його заяву чи скаргу; - скасовувати або змінювати оскаржувані рішення у випадках, передбачених законодавством України, якщо вони не відповідають закону або іншим нормативним актам, невідкладно вживати заходів до припинення неправомірних дій, виявляти, усувати причини та умови, які сприяли порушенням; - забезпечувати поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих у зв`язку з заявою чи скаргою рішень; - письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення; - вживати заходів щодо відшкодування у встановленому законом порядку матеріальних збитків, якщо їх було завдано громадянину в результаті ущемлення його прав чи законних інтересів, вирішувати питання про відповідальність осіб, з вини яких було допущено порушення, а також на прохання громадянина не пізніш як у місячний термін довести прийняте рішення до відома органу місцевого самоврядування, трудового колективу чи об`єднання громадян за місцем проживання громадянина; - у разі визнання заяви чи скарги необґрунтованою роз`яснити порядок оскарження прийнятого за нею рішення; - не допускати безпідставної передачі розгляду заяв чи скарг іншим органам; - особисто організовувати та перевіряти стан розгляду заяв чи скарг громадян, вживати заходів до усунення причин, що їх породжують, систематично аналізувати та інформувати населення про хід цієї роботи. Відповідно до частини 1 статті 20 Закону № 393/96 звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п`ятнадцяти днів від дня їх отримання. Аналізуючи наведені норми Закону № 393/96 колегія суддів зазначає, що відповідач за результатами розгляду звернення позивача зобов`язаний був прийняти рішення або про задоволення відповідного звернення позивача або відмову у задоволенні, з викладенням мотивів, з яких він виходить при цьому. Всупереч зазначеному, відповідачем була надана лише інформація без належної перевірки викладених обстави, а не вмотивоване рішення із викладенням належних обґрунтувань, з яких він виходив. За наслідками розгляду звернення № ФИ-10220840 від 04.02.2020 року у відповіді Ліквідаційною комісією Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області за наслідками розгляду звернення № ФИ-10220840 від 04.02.2020 року повідомлено, що виплата грошового забезпечення за період з 2011 по 06.11.2015 року проводилась Полтавським РВ УМВС України в Полтавській області, який припинив свою діяльність 08.11.2019 року та строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що ліквідується, закінчився 19.01.2016 року. Відповідно до ліквідаційного балансу Полтавського РВ УМВС від 09.09.2019 кредиторської заборгованості щодо компенсації за службу в нічний час, вихідні та святкові дні та в понаднормовий час перед позивачем не значиться. При цьому, не надано будь-якої змістовної інформації щодо виплати позивачеві додаткового грошового забезпечення за службу у нічний час, грошового забезпечення за службу у дні щотижневого відпочинку, святкові дні та за несення служби понад установлений законодавством робочий час з 2011 по час повного розрахунку, а також вимоги щодо компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку з затримкою термінів її виплати та сплатити середній заробіток (грошове забезпечення) за час затримки розрахунку з 2011 року, зокрема, не здійснено перевірки викладених позивачем обставин. Таким чином, зі змісту відповіді заступника голови ліквідаційної комісії С. Носатенка від 28.02.2020 вбачається, що звернення позивача не було розглянуто по суті. Крім зазначеного, подане позивачем через Урядову гарячу лінію звернення від 04.02.2020 адресувалося голові ліквідаційної комісії УМВС України в Полтавській області. З наявного в матеріалах посвідчення №021694 від 19.06.2015 року вбачається, що ОСОБА_1 є ветераном війни - учасником бойових дій (а.с.19) Також, позивач є інвалідом ІІ групи - інвалід війни, що підтверджується посвідченням № НОМЕР_1 від 10.08.2017 (а.с.20). Відповідно до частини 2 статті 15 Закону заяви (клопотання) Героїв Радянського Союзу, Героїв Соціалістичної Праці, осіб з інвалідністю внаслідок війни розглядаються першими керівниками державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій особисто. Частиною 4 статті 105 ЦК України до комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) або ліквідатора з моменту призначення переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи. Голова комісії, її члени або ліквідатор юридичної особи представляють її у відносинах з третіми особами та виступають у суді від імені юридичної особи, яка припиняється. Враховуючи наявність у складі ліквідаційної комісії такої посади як голова комісії, який і є керівником ліквідаційної комісії та обов`язковість розгляду звернень інвалідів війни особисто керівниками установ, колегія суддів зауважує, що в дану випадку обов`язковим є розгляд звернення ОСОБА_1 саме головою ліквідаційної комісії. Однак, в порушення наведених норм, відповідь ОСОБА_1 надана за підписом заступника голови ліквідаційної комісії УМВС в Полтавській області С. Носатенка. Доводи апелянта щодо правомірності надання позивачу відповіді за підписом заступника голови ліквідаційної комісії з огляду на відсутність у ліквідаційної комісії УМВС України в Полтавській області документів на підтвердження отримання позивачем інвалідності внаслідок війни, колегія суддів вважає неприйнятними, оскільки зазначене твердження лише підтверджує неналежний розгляд звернення ОСОБА_1 без об`єктивної та всебічної його перевірки. Крім того, як вбачається з наявного в матеріалах справи скріншоту з веб-сайту Урядового контактного центру, адресатом даного звернення є ОСОБА_1 інвалід війни, в якості додатку до звернення позивачем надано посвідчення. Зазначене свідчить про обізнаність відповідача про необхідність застосування вказаних вище положень ч.2 ст. 15 Закону № 393/96, якими передбачає право позивача на отримання відповіді на звернення безпосередньо від голови ліквідаційної комісії. Відповідно до частин першої та другої статті 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Згідно з положеннями статті 9 Конституції України та статтями 17, частиною п`ятою статті 19 Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Європейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції. Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини у справі "Кечко проти України" (рішення від 08.11.2005) в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними. Європейський суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що в разі коли йдеться про питання загального інтересу, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (див. рішення у справах "Беєлер проти Італії" [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява № 33202/96, п. 120, ECHR 2000, "Онер`їлдіз проти Туреччини" [ВП] (Oneryэldэz v. Turkey [GC]), заява № 48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, "Megadat.com S.r.l. проти Молдови" (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява № 21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і "Москаль проти Польщі" (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року). Також, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах "Лелас проти Хорватії" (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, п. 74, від 20.05.2010 року, і "Тошкуце та інші проти Румунії" (ToscutaandOthers v. Romania), заява № 36900/03, п. 37, від 25.11.2008) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. У рішенні від 31.07.2003 у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. При обранні способу відновлення порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього. Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову в частині визнання протиправною бездіяльності Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області щодо нерозгляду звернення ОСОБА_1 від 04.02.2020 особисто головою Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області. Разом з цим, з метою ефективного захисту порушеного права позивача, колегія суддів вважає вірними висновки суду першої інстанції про необхідність зобов`язати Ліквідаційну комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області розглянути звернення ОСОБА_1 від 04.02.2020 реєстраційний номер ФИ-10220840 і надати відповідь на це звернення за підписом голови Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області. Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи судом апеляційної інстанції, спростовані зібраними по справі доказами та встановленими обставинами, з наведених підстав висновків суду не спростовують. При цьому, колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (№ 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (№ 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (RuizTorijav.Spain) серія A. 303-A; пункт 29). Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Згідно п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції в частині задоволення позову, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції в частині задоволення позову. Керуючись ч. 4 ст. 229, ч. 4 ст. 241, ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 326-328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - ПОСТАНОВИВ Апеляційну скаргу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області - залишити без задоволення. Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 07.07.2020 по справі № 440/2359/20 в частині задоволення позову - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий суддя (підпис)Т.С. Перцова Судді(підпис) (підпис) С.П. Жигилій В.Б. Русанова