Постанова 4851 № 440/16011/23

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 20 січня 2025 р.Справа № 440/16011/23 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Подобайло З.Г., Суддів: Катунова В.В. , Ральченка І.М. , за участю секретаря судового засідання Кіт Т.Р. розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 25.11.2024, головуючий суддя І інстанції: Є.Б. Супрун, повний текст складено 25.11.24 по справі № 440/16011/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії ВСТАНОВИВ ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду із заявою від 11.11.2024 про визнання протиправною бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 08.05.2024 у справі №440/16011/23, яке набрало законної сили, за змістом якої просить суд встановити судовий контроль за виконанням рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 08.05.2024 у справі №440/16011/23 шляхом подачі у визначений судом строк звіт про виконання вказаного рішення в порядку ст.382 КАС України. Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 25.11.2024 заяву ОСОБА_1 від 11.11.2024 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі №440/16011/23 залишено без задоволення. Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить суд скасувати ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 25.11.2024 та прийняти постанову, якою задовольнити заяву про встановлення судового контролю. В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на те, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області не виконується рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 08.05.2024 у справі №440/16011/23, оскільки, виконавши рішення суду за період 20.03.2024 по 16.06.2024, відповідач знову призначає позивачу пенсію у розмірі 23610 грн, тобто, з обмеженням максимальним розміром. Зазначає, що пенсійний орган не надає відповідь у повному обсязі, як саме обліковує суму заборгованості, відповідно до якого протоколу чи реєстру внесена сума 186 059,95 грн для контролю. Вказує, що суд першої інстанції не взяв до уваги, що виконавча служба за невиконання рішення суду двічі штрафувала ПФУ, та за бездіяльність по виконанню рішення суду направляла до Головного управління поліції Полтавської області матеріали по даній справі. Стверджує, що у наданих відповідях ГУ ПФУ в Полтавській області вбачається умисне невиконання рішення суду, яке набрало законної сили, що полягає у безпідставному перекручуванні резолютивної частини судового рішення. Звертає увагу, що у своїх листах до ПФУ позивач не підіймає питання виплати заборгованості, а ставить питання, коли буде виплачуватись пенсія без обмеження згідно рішення суду по справі. Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області подало до суду відзив на апеляційну скаргу позивача, вважає доводи та обґрунтування апеляційної скарги помилковими та безпідставними, ухвалу суду першої інстанції вважає законною та обґрунтованою, просить суд апеляційної інстанції апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 25.11.2024 без змін. Учасники справи про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги були повідомлені заздалегідь та належним чином. Позивач подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності. Апеляційна скарга розглядається у судовому засіданні згідно приписів ст. 229 КАС України. Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши ухвалу суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що ОСОБА_1 з 15.09.1997 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Полтавській області та отримує пенсію по інвалідності (в розмірі відшкодування фактичних збитків) відповідно до ч.1 ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». 19.09.2023 позивач звернувся до відповідача із заявою про виплату пенсії у розмірі відшкодування фактичних збитків без обмеження максимальним розміром. У відповідь відповідач листом від 29.09.2023 №21917-21543/П-02/8-1600/23 повідомив позивача про те, що він отримує пенсію у максимальному розмірі, що відповідає десяти прожитковим мінімумам, установленим для осіб, які втратили працездатність, відповідно до норм ст.67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи». Підстав для перегляду розміру пенсії немає. Не погоджуючись з діями відповідача щодо обмеження виплати пенсії максимальним розміром, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом. Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 08.05.2024 у справі №440/16011/23, яке набрало законної сили 17.06.2024, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити з 20.03.2024 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 без обмеження її максимальним розміром на рівні десяти прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність, за вирахуванням фактично виплачених сум пенсії. Виконавчий лист у справі №440/16011/23 виданий 15.07.2024. Відділом примусового виконання рішень винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №75620285 та зобов`язано боржника виконати рішення суду протягом 10 днів з моменту отримання постанови. Копії відповідної постанови направлено сторонам виконавчого провадження. Зі змісту повідомлення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 24.07.2024 №16155, адресованого відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми), встановлено, що відповідно рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 08.05.2024 у справі №440/16011/23, яке набрало законної сили 17.06.2024, ОСОБА_1 розпорядженням від 27.06.2024 проведено перерахунок пенсії з 20.03.2024 без обмеження її максимального розміру на рівні десяти прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність. За період з 20.03.2024 по 16.06.2024 нараховано доплату в сумі 186 057,95 грн. Зазначені кошти обліковані в органах Пенсійного фонду України для здійснення виплати за окремою бюджетною програмою. Виключно Законам України про Державний бюджет України визначають будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків (ч.2 ст.95 Конституції України). Виплата коштів, обчислених на виконання рішення суду, буде здійснена у межах бюджетних асигнувань, виділених на цю мету. Зважаючи на той факт, що рішення суду виконано добровільно, у визначений законом термін та в межах повноважень, управління просить закрити виконавче провадження №75620285 від 24.07.2024. Постановою державного виконавця від 14.08.2024, з метою виконання рішення суду та винесення подальших процесуальних дій накладено на боржника Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області штраф на користь держави 5100,00 грн, зобов`язано боржника виконати рішення суду протягом 10 робочих днів та попереджено про кримінальну відповідальність за умисне невиконання рішення. Зі змісту листа Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 05.09.2024, адресованого ОСОБА_1 , встановлено, що на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 08.05.2024 у справі №440/16011/23, яке набрало законної сили 17.06.2024, з 20.03.2024 здійснено перерахунок пенсії без обмеження її максимальним розміром на рівні десяти прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність. За період з 20.03.2024 по 16.06.2024 нараховано доплату в сумі 186057,95 грн. Зазначені кошти обліковані в органах Пенсійного фонду України для здійснення виплати за окремою бюджетною програмою. Сума коштів на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду буде визначена у бюджеті Пенсійного фонду на 2024 рік після його затвердження. Виплата коштів, обчислених на виконання рішень судів, буде здійснена у межах бюджетних асигнувань, виділених на цю мету. Постановою державного виконавця від 16.09.2024, за невиконання рішення суду накладено на боржника Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області штраф на користь держави 10200,00 грн, зобов`язано боржника виконати рішення суду протягом 10 робочих днів та попереджено про кримінальну відповідальність за умисне невиконання рішення. Зі змісту листа Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 27.09.2024, адресованого ОСОБА_1 , встановлено, що на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 08.05.2024 у справі №440/16011/23 проведено перерахунок пенсії з 20.03.2024 до дати набрання чинності судового рішення (17.06.2024), без обмеження її максимальним розміром на рівні десяти прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність. Резолютивна частина судового рішення не містить зобов`язань в подальшому виплачувати пенсію без обмеження її максимальним розміром. Розмір пенсійної виплати з 20.03.2024 по 16.06.2024 становить 87319,09 грн, з 17.06.2024 23610,00 грн. За період з 20.03.2024 по 16.06.2024 нараховано доплату в сумі 186057,95 грн. Зазначені кошти обліковані в органах Пенсійного фонду України для здійснення виплати за окремою бюджетною програмою. Кошти, нараховані на виконання рішення суду, будуть виплачені в межах затверджених бюджетних призначень для здійснення відповідних виплат, виділених на цю мету, в порядку черговості. Позивач вважає, що відповідачем протиправно не виконується рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 08.05.2024 у справі №440/16011/23, що стало підставою для звернення до суду з даною заявою в порядку статті 382 КАС України. Відмовляючи у задоволенні заяви в порядку ст.382 КАС України, суд першої інстанції виходив з відсутності підстав для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення в порядку статті 382 КАС України у справі №440/16011/23. Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відмову у задоволенні заяви, поданої в порядку ст.382 КАС України, з наступних підстав. Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до ст.129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Згідно з ч.4 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом. Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Згідно з вимогами ст.370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Відповідно до ч.1 ст.372 КАС України у разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні. Так само на відповідних суб`єктів владних повноважень можуть бути покладені обов`язки щодо забезпечення виконання рішення. Питання судового контролю за виконанням судових рішень врегульовано статтями 382 382-3 КАС України (в редакції, чинній на момент розгляду заяви позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду). За приписами ч.1 ст.382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення. Згідно з ч.ч. 1-3 ст.382-1 КАС України суд розглядає заяву про зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (крім заяви, передбаченої частиною п`ятою статті 382 цього Кодексу) протягом десяти днів з дня її надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням заявника - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду, не перешкоджає судовому розгляду. За наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. Встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб`єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців. Відповідно до ч.1 ст.382-2 КАС України суд розглядає звіт суб`єкта владних повноважень про виконання судового рішення протягом десяти днів з дня його надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням сторін - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду питання, не перешкоджає судовому розгляду. За приписами ч.ч. 1-3, 10, 11 ст.382-3 КАС України за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п`ятої статті 382-1 цього Кодексу. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання. Суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб`єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення. Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 382-2 цього Кодексу. У разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб`єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення. У разі неподання звіту у строк, встановлений судом, або у разі подання звіту з порушенням такого строку та за відсутності поважних причин, які унеможливили його вчасне подання, суд встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу, а також накладає штраф на керівника такого суб`єкта владних повноважень. Якщо суд прийняв звіт про виконання судового рішення, але суб`єктом владних повноважень відповідне судове рішення виконано не в повному обсязі, суд одночасно встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу. Отже, судовий контроль за виконанням рішення суб`єктом владних повноважень - відповідачем у справі, може встановити суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення. Такий контроль здійснюється судом шляхом зобов`язання надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту на виконання рішення суду, а в разі неподання такого звіту - шляхом встановлення нового строку для подання звіту та накладення штрафу. Таким чином, зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання рішення, є правовим наслідком судового рішення. Колегія суддів зазначає, що судовий контроль - це спеціальний вид провадження в адміністративному судочинстві, відмінний від позовного, що має спеціальну мету та полягає не у вирішенні нового публічно-правового спору, а у перевірці всіх обставин, що перешкоджають виконанню рішення суду та відновленню порушених прав особи - позивача. З аналізу зазначених норм законодавства слідує, що КАС України регламентовано право суду застосовувати інститут судового контролю шляхом зобов`язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду. Для застосування наведених процесуальних заходів мають бути наявні відповідні правові умови. Законодавець фактично наділив суд повноваженнями контролю за виконанням того, що для суб`єкта владних повноважень передбачив у своєму рішенні адміністративний суд. Слід зазначити, що головна мета судового контролю за виконанням рішень в адміністративних справах полягає, насамперед, у реалізації основних завдань адміністративного судочинства при здійсненні адміністративними судами правосуддя, оскільки воно не обмежується винесенням судового рішення, а також передбачає його виконання. Кожний судовий процес повинен завершуватися реалізацією судового рішення у спірних правовідносинах між його сторонами. Тому, після вирішення публічно-правового спору і набрання судовим рішенням законної сили, суд продовжує відігравати активну роль у реалізації сторонами прав та законних інтересів, з приводу захисту яких він ухвалив судове рішення. В основу ефективності правосуддя покладається здійснення судом належного контролю за виконанням судового рішення, оскільки головною метою судового рішення є ефективність у поновленні порушених прав та свобод особи. Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що невиконанням рішення суду, яке набрало законної сили, підривається як авторитет судової гілки влади, так і авторитет демократичної держави в цілому. Рішення суду, яке набрало законної сили - має бути виконане. Виконання рішення суду забезпечує довіру суспільства до суду, оскільки довіра людини до суду формується не тільки через призму справедливого судового рішення, а й зокрема через виконання цього рішення. У свою чергу, правовою підставою для зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об`єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому, суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов`язків згідно із судовим рішенням та можливості суб`єкта владних повноважень їх виконати. Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 04.03.2020 у справі №539/3406/17, від 10.02.2022 у справі №160/13013/19, що враховуються судом відповідно до ч.5 ст.242 КАС України. Колегія суддів зауважує, що зазначені правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі. Судом встановлено, що рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 08.05.2024 у справі №440/16011/23, яке набрало законної сили 17.06.2024, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити з 20.03.2024 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 без обмеження її максимальним розміром на рівні десяти прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність, за вирахуванням фактично виплачених сум пенсії. Зі змісту листа Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 05.09.2024 встановлено, що на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 08.05.2024 у справі №440/16011/23, яке набрало законної сили 17.06.2024, з 20.03.2024 здійснено перерахунок пенсії без обмеження її максимальним розміром на рівні десяти прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність. За період з 20.03.2024 по 16.06.2024 нараховано доплату в сумі 186057,95 грн. Зазначені кошти обліковані в органах Пенсійного фонду України для здійснення виплати за окремою бюджетною програмою. Сума коштів на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду буде визначена у бюджеті Пенсійного фонду на 2024 рік після його затвердження. Виплата коштів, обчислених на виконання рішень судів, буде здійснена у межах бюджетних асигнувань, виділених на цю мету. Також, зі змісту листа Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 27.09.2024 встановлено, що на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 08.05.2024 у справі №440/16011/23 проведено перерахунок пенсії з 20.03.2024 до дати набрання чинності судового рішення (17.06.2024), без обмеження її максимальним розміром на рівні десяти прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність. Резолютивна частина судового рішення не містить зобов`язань в подальшому виплачувати пенсію без обмеження її максимальним розміром. Розмір пенсійної виплати з 20.03.2024 по 16.06.2024 становить 87319,09 грн, з 17.06.2024 23610,00 грн. За період з 20.03.2024 по 16.06.2024 нараховано доплату в сумі 186057,95 грн. Зазначені кошти обліковані в органах Пенсійного фонду України для здійснення виплати за окремою бюджетною програмою. Кошти, нараховані на виконання рішення суду, будуть виплачені в межах затверджених бюджетних призначень для здійснення відповідних виплат, виділених на цю мету, в порядку черговості. Отже, колегія суддів вважає, що вчинені відповідачем дії, спрямовані на фактичне виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 08.05.2024 у справі №440/16011/23. При цьому, суд звертає увагу, що грошові кошти у вигляді заборгованості з пенсії, які належать позивачу, не є власністю Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавської області, не знаходяться на його рахунках. Фактично, у повному обсязі виконання судового рішення можливо лише за наявності відповідного бюджетного призначення за рахунок Державного бюджету України, після отримання їх від головного розпорядника коштів Міністерства соціальної політики України, розпорядником нижчого рівня - Пенсійним фондом України. Виділення коштів із державного бюджету на фінансування відповідної бюджетної програми не залежить від волі окремого територіального органу Пенсійного фонду України. Аналогічного висновку, а саме про те, що невиконання судового рішення в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин, дійшов Верховний Суд у постановах від 24.01.2018 у справі №405/3663/13-а, від 13.06.2018 у справі №757/29541/14-а, від 07.11.2019 у справі №420/70/19, від 23.04.2020 у справі №560/523/19. В апеляційній скарзі позивач зазначає, що передумовою для звернення до суду із заявою в порядку ч.1 ст.382 КАС України став не факт затримки здійснення пенсійним органом відповідних виплат на виконання рішення суду, а факт припинення з 17.06.2024 нарахування та виплати пенсії позивача без обмеження максимальним розміром. Позивач вказує, що у своїх листах до ПФУ він не підіймає питання виплати заборгованості, а ставить питання, коли буде виплачуватись пенсія без обмеження згідно рішення суду по справі. Колегія суддів враховує пояснення пенсійного органу, викладені у листі від 27.09.2024, про те, що на виконання рішення на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 08.05.2024 у справі №440/16011/23 проведено перерахунок пенсії з 20.03.2024 до дати набрання чинності судового рішення (17.06.2024), без обмеження її максимальним розміром на рівні десяти прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність. Резолютивна частина судового рішення не містить зобов`язань в подальшому виплачувати пенсію без обмеження її максимальним розміром. Суд зауважує, що у випадку незгоди з проведеним перерахунком пенсії позивача з 17.06.2024, виникає новий спір, тому позивач не позбавлений права звернутись до суду шляхом пред`явлення нового позову. Необхідно також зауважити, що розглядаючи заяву, подану в порядку статті 382 КАС України, суд не вирішує спору повторно, а лише усуває перешкоди на шляху виконання вже прийнятого раніше рішення. Враховуючи викладене, на переконання суду, в даному випадку заявлені позивачем вимоги в межах заяви, поданої в порядку статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України, можуть слугувати підставою для звернення позивача із окремим позовом до суду. Проаналізувавши доводи позивача щодо поданої заяви, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області та порушення ним прав, свобод, інтересів позивача під час виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 08.05.2024 у справі №440/16011/23, а тому заява ОСОБА_1 не підлягає задоволенню. Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді заяви неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права. Посилання в апеляційній скарзі на правову позицію Полтавського окружного адміністративного суду, викладену в ухвалі від 02.12.2024 у справі №440/4004/24, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки ч.5 ст.242 КАС України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Також, колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (№ 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (№ 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29). Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Частиною 1 ст. 315 КАС України визначено, що за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Згідно ч. 1 ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Таким чином, переглянувши ухвалу суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що при прийнятті оскаржуваної ухвали, суд першої інстанції дійшов правильних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував норми матеріального та процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін. Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ПОСТАНОВИВ Апеляційну скаргу залишити без задоволення. Ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 25.11.2024 по справі № 440/16011/23 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню. Головуючий суддя (підпис)З.Г. Подобайло Судді(підпис) (підпис) В.В. Катунов І.М. Ральченко Повний текст постанови складено 27.01.2025 року