LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4822723/5109/19

від 08.12.2020 ·

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 08 грудня 2020 року м. Чернівці справа № 723/5109/19 Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого Половінкіна Н. Ю. суддів: Кулянди М.І., Одинака О.О. секретаря Вовкун Н.Ю. з участю відповідача ОСОБА_1 , представника позивача ОСОБА_2 , представника відповідача ОСОБА_3 учасники справи позивач ОСОБА_4 відповідач ОСОБА_1 за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на ухвалу Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 23 вересня 2020 року, головуючий у першій інстанції Пташник А.М. встановила: ОСОБА_4 у грудні 2019 року звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про зменшення розміру аліментів. Просив зменшити розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, що стягуються з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 на підставі рішення Першотравневого районного Чернівців від 05 листопада 2018 року на утримання дітей ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 . Справа №723/5109/19 Головуючий у 1 інстанції Пташник А.М. Провадження №22-ц/822/942/20 Доповідач Половінкіна Н.Ю. Визначити розмір стягуваних з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 , аліментів на утримання дітей ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 в твердій грошовій сумі у розмірі 1059 грн., яка дорівнює 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину до досягнення найстаршою дитиною повноліття. Скасувати стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 аліментів на її утримання у розмірі 1/6 частки від його заробітку (доходу). Ухвалою Сторожинецього районного суду Черінвецької області від 23 вересня 2020 року цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про зменшення розміру аліментів залишено без розгляду. ОСОБА_4 в апеляційній скарзі просить ухвалу Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 23 вересня 2020 року скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм процесуального права. Зазначає, що висновки суду першої інстанції про повторну неявку представників позивача ОСОБА_8 , ОСОБА_2 не відповідають обставинам справи, оскільки згідно журналу відвідувачів Сторожинецького районного суду Чернівецької області, який ведеться працівниками судової охорони, міститься відмітка про реєстрацію ОСОБА_2 , яка прибула 19 серпня 2020 року о 10 год. 09 хв. в судове засідання до судді Пташник А.М. та залишила приміщення суду о 11 год. 20 хв. Адвоката Морозову О.В. не було допущено в зал судового засідання з невідомих причин, натомість, повідомлено про необхідність очікування виклику, об 11 год. 20 хв. секретарем судових засідань повідомлено про відкладення розгляду справи у зв`язку із неявкою позивача ОСОБА_4 . У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 просить апеляційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення. Постановляючи ухвалу про залишення позовної заяви ОСОБА_4 без розгляду, суд першої інстанції керувався положеннями ч.1 п.3 ст.257 ЦПК України та дійшов висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви ОСОБА_4 без розгляду. На обґрунтування таких висновків суд першої інстанції зазначив, що 19 серпня 2020 року позивач ОСОБА_4 та його представники ОСОБА_8 , ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилися, повідомлення представника позивача ОСОБА_2 про неявку у судове засідання 23 вересня 2020 року у зв`язку з участю в іншій справі не підтверджено документами. Відповідно до частин 1, 2, 5 ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судове рішення наведеним нормам не відповідає. Відповідно до частини третьої статті 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин. Згідно з положеннями ч.2 та 5 ст. 223 ЦПК Українисуд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з підстав першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними. У разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору. За правилами пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи. Таким чином, умовою для залишення позовної заяви без розгляду з підстав, передбачених пунктом 3 частини першої статті 257 ЦПК України, є саме повторна неявка належним чином повідомленого про час і місце розгляду справи позивача. При цьому повторною є друга поспіль неявка позивача, якщо він обидва рази був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи та від нього не надходило заяви про розгляд справи за його відсутності. Системний аналіз наведених норм процесуального права свідчить про те, що законодавець диференціює необхідність врахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, яке це судове засідання: перше чи повторне. Тобто процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані з принципом диспозитивності цивільного судочинства, за змістом якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами. Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи. Таким чином, згідно з вимогами ЦПК України суд не зобов`язаний з`ясовувати причини повторної неявки в судове засідання належним чином повідомленого позивача і у випадку повторної неявки позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду. Правове значення в такому випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання ним заяви про розгляд справи за його відсутності. Наведені правові висновки викладені у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 20 вересня 2018 року у справі № 756/8612/16-ц, від 24 жовтня 2018 року у справі № 569/347/16-ц, від 28 лютого 2019 року у справі № 752/9188/13-ц, від 22 травня 2019 року у справі № 310/12817/13, від 06 червня 2019 року у справі № 760/3301/13-ц, від 20 червня 2019 року у справі № 522/7428/15, від 26 вересня 2019 року у справі № 295/19734/13-ц, від 07 жовтня 2019 року у справі № 612/403/16-ц, від 27 березня 2020 року у справі № 522/22303/14-ц. Встановлено, що ухвалою Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 15 липня 2020 року відкрито провадження та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження на 10 год. 00 хв. 19 серпня 2020 року. У матеріалах справи відсутні докази належного повідомлення позивача ОСОБА_4 та представників позивача ОСОБА_8 , ОСОБА_2 про розгляд справи 19 серпня 2020 року о 10 год. 00 хв. До матеріалів справи приєднано рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, що містить відмітку про відсутність ОСОБА_4 за адресою місцезнаходження (а.с.182-186). Згідно із пунктом 3 частини восьмої статті 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду. Відповідно до частини першої статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. Натомість доказів, які б свідчили про недобросовісну реалізацію ОСОБА_4 своїх процесуальних прав та належне виконання процесуальних обов`язків, зокрема вчинення усіх можливих та залежних від нього дій, спрямованих на виконання своїх процесуальних обов`язків, зокрема шляхом вчинення дій щодо отримання інформації про стадію розгляду справи, учасником якої він є, та отримання процесуальних рішень, ухвалених у такій справі, не має. Довідка про причини повернення поштового відправлення містить виправлення, зроблені працівником поштового зв`язку, що ставить під сумнів презумпцію добросовісного виконання працівниками пошти своїх обов`язків. Вручення судової повістки представникові учасника справи вважається врученням повістки і цій особі (частина п`ята статті 130 ЦПК України). У матеріалах справи відсутні повідомлення про вручення поштового відправлення представникам позивача ОСОБА_8 , ОСОБА_2 . Крім того, відповідно до Журналу відвідувачів Сторожинецького районного суду, який ведеться працівниками судової охорони, 19 серпня 2020 року адвокат Морозова О.В. прибула до приміщення суду о 10 год. 09 хв. Згідно протоколу содового засідання від 19 серпня 2020 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про зменшення розміру аліментів слухання справи розпочалось о 10 год. 13 хв. (а.с.191). З огляду на наведене представник позивача ОСОБА_2 з`явилась в судове засідання призначене на 19 серпня 2020 року, проте не була допущена до залу судового засідання з невідомих причин. З урахуванням наведеного суд першої інстанції дійшов висновку про повторну неявку позивача ОСОБА_4 та представників позивача ОСОБА_8 , Морозової О.В. в судове засідання, наявність підстав для залишення позову ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про зменшення розміру аліментів без розгляду на порушення норм процесуального права. Відповідно до п.4 ч.1 ст.379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали. У такому разі ухвала Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 23 вересня 2020 року підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. За правилами ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Відповідно до ч. 13 ст. 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Оскільки апеляційним судом направлено справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, розподіл судових витрат не здійснюється при розгляді апеляційної скарги. Судові витрати, понесені у зв`язку розглядом справи, підлягають розподілу судом першої інстанції за результатами розгляду ним справи в порядку, передбаченому ст. 141 ЦПК України. Керуючись п.6 ч.1 ст.374, п.4 ч.1ст.379 ЦПК України, колегія суддів постановила: Апеляційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити. Ухвалу Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 23 вересня 2020 року скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня з дня складання повного судового рішення. Дата складання повного судового рішення 10 грудня 2020 року. Головуючий Н.Ю. Половінкіна Судді М.І. Кулянда О.О. Одинак

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»