Ухвала КЦС ВС № 450/167/16-ц

Ухвала 10 грудня 2020 року м. Київ справа № 450/167/16-ц провадження № 61-17472ск20 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Сакари Н. Ю. розглянув касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на постанову Львівського апеляційного суду від 13 жовтня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , обласного комунального підприємства Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки», Пустомитівської державної нотаріальної контори Львівської області, приватного нотаріуса Пустомитівського районного нотаріального округу Львівської області Олефіра Романа Васильовича, Сокільницької сільської ради Пустомитівського району Львівської області про визнання недійсними і скасування рішень, свідоцтва про право власності, свідоцтв про право на спадщину, державної реєстрації, визнання права власності, зобов`язання не чинити перешкод та зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , Сокільницької сільської ради Пустомитівського району Львівської області, Обласного комунального підприємства Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» про визнання недійсними та скасування рішень, свідоцтва про право власності, державного акту про право приватної власності на землю, витребування майна з чужого незаконного володіння, ВСТАНОВИВ: У листопаді 2020 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на постанову Львівського апеляційного суду від 13 жовтня 2020 року. Касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду судом касаційної інстанції та вирішено питання про відкриття касаційного провадження, оскільки вона подана з порушенням вимоги пункту 3 частини 4 статті 392 ЦПК України, оскільки до касаційної скарги не додано документу, що підтверджує сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі. Касаційна скарга містить клопотання заявника про відстрочення сплати судового збору, мотивоване скрутним майновим становищем заявника. Відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті. Оскільки долучені заявником документи не містять інформації про його річний дохід за попередній календарний рік, чи наявність інших обставин для відстрочення сплати судового збору, тому підстав для задоволення клопотання про відстрочення сплати судового збору у суду немає. Враховуючи наведене вище, заявнику необхідно надати докази того, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру його річного доходу чи наявність інших підстав, передбачених статтею 8 Закону України «Про судовий збір» для відстрочення сплати судового збору, чи надати документ, що підтверджує сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі. Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України «Про судовий збір». Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції, чинній на момент подачі позовної заяви) судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Станом на 01 січня 2016 року мінімальна заробітна плата була встановлена у розмірі 1 378,00 грн. Відповідно до пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції, чинній на момент подачі позовної заяви) за подання до суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,2 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 3 розмірів мінімальної заробітної плати. Згідно із підпунктом 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції, чинній на момент подачі позовної заяви) за подання до суду позовної заяви немайнового характеру фізичною особою ставка судового збору становить 0,4 розміру мінімальної заробітної плати. З оскаржуваного заявником судового рішення вбачається одна вимога майнового характеру щодо визнання права власності на житловий будинок по АДРЕСА_1 з усіма приналежними до нього господарськими будівлями та спорудами: сіни, східці - а-2, гараж - Б, літня кухня - В, сараї - Г, Ж, вбиральні - Д, криниця - К; та шість вимог немайнового характеру за первісним позовом та одна майнова вимога щодо витребування з чужого незаконного володіння 1/2 частини житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та чотири немайнові вимоги за зустрічним позовом. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову у позовах про визнання права власності на майно або його витребування визначається вартістю майна. Оскільки позовні вимоги передбачають визнання права власності на житловий будинок, враховуючи, що ні касаційна скарга, ні оскаржуване судове рішення не містять інформації щодо його вартості, для визначення ціни позову та відповідно розміру судового збору суду необхідні відомості щодо вартості спірного майна. З огляду на вказане вище, заявнику необхідно надати суду докази на підтвердження вартості спірного житлового будинку. За відсутності вказаних відомостей вирішення питання про відкриття касаційного провадження не вбачається можливим, оскільки суд не може встановити точну ціну позову й, відповідно, з`ясувати, чи правильно сплачений судовий збір за подачу касаційної скарги. Відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» розмір ставки судового збору за подання касаційної скарги на рішення суду становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми. Враховуючи, що в частині вимог майнового характеру суд позбавлений можливості встановити ціну позову, заявнику необхідно надати суду докази на підтвердження вартості спірного майна для визначення правильності сплати судового збору. Разом з тим, за позовними вимогами немайнового характеру судовий збір за подачу касаційної скарги становить 11 024,00 грн (1378*0,4*10)*200%. Отже заявнику необхідно надати суду інформацію щодо вартості спірного майна для визначення ціни позову та сплатити судовий збір у встановленому порядку чи надати передбачені статтею 8 Закону України «Про судовий збір» докази, що підтверджують наявність підстав для відстрочення сплати судового збору. Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до УК у Печерському районі, код ЄДРПОУ: 38004897, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), номер рахунку отримувача (стандарт ІВАN): UA288999980313151207000026007, ККДБ: 22030102, найменування платежу: «Судовий збір (Верховний Суд, 055)». Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату. Відповідно до пункту п`ятого частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав). Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої статті 389 ЦПК України, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої статті 389 ЦПК України, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Частиною першою статті 411 ЦПК України визначено такі підстави для касаційного оскарження: 1) справу розглянуто і вирішено неповноважним складом суду; 2) в ухваленні судового рішення брав участь суддя, якому було заявлено відвід, і судом касаційної інстанції визнано підстави про відвід обґрунтованими, якщо касаційну скаргу обґрунтовано такою підставою; 3) судове рішення не підписано будь-яким із суддів або підписано не тими суддями, що зазначені в судовому рішенні; 4) судове рішення ухвалено суддями, які не входили до складу колегії, що розглянула справу; 5) справу розглянуто за відсутності будь-кого з учасників справи, належним чином не повідомлених про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою касаційну скаргу такою підставою; 6) судове рішення ухвалено судом з порушенням правил інстанційної або територіальної юрисдикції; 8) суд прийняв рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі. Частиною третьою статті 411 ЦПК України підставою оскарження є порушення норм процесуального права, на які посилається заявник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо: 1) суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 389 цього Кодексу; 2) суд розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу, що підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження; 3) суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи; 4) суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів. Викладені в касаційній скарзі обставини не містять посилань на вказані випадки, а тому не є підставами касаційного оскарження в розумінні статті 389 ЦПК України, тому заявникам пропонується подати до Верховного Суду нову редакцію касаційної скарги, в якій зазначити, в чому полягає неправильне застосування судами норм матеріального права чи порушення норм процесуального права з вказівкою на випадки, передбачені статтею 389 ЦПК України. Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. Ураховуючи викладене, касаційну скаргу необхідно залишити без руху та надати заявнику строк для усунення її недоліків. Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України, статтею 8 Закону України «Про судовий збір»,

УХВАЛИВ: Відмовити у задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про відстрочення сплати судового збору. Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на постанову Львівського апеляційного суду від 13 жовтня 2020 року залишити без руху та надати строк для виконання вимог ухвали до 11 січня 2021 року, але який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали. У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали щодо оформлення касаційної скарги відповідно до вимог статті 392 ЦПК України касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя Н. Ю. Сакара