Постанова Сьомий апеляційний адміністративний суд № 240/7659/20

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 240/7659/20 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Липа В.А. Суддя-доповідач - Франовська К.С. 10 грудня 2020 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Франовської К.С. суддів: Боровицького О. А. Совгири Д. І. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 15 вересня 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Житомирського міського голови Сухомлина Сергія Івановича, Виконавчого комітету Житомирської міської ради про визнання неправомірною бездіяльність, зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : У травні 2020 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Житомирського міського голови Сухомлина Сергія Івановича, Виконавчого комітету Житомирської міської ради Житомирської області з такими вимогами : - визнати неправомірною бездіяльність Виконавчого комітету Житомирської міської ради в частині ненадання йому повної та достовірної інформації на скаргу від 28 листопада 2019 року; - визнати неправомірною бездіяльність Житомирського міського голови Сухомлина С.І. в частині ненадання йому повної та достовірної інформації на скаргу від 28 листопада 2019 року; - зобов`язати Виконавчий комітет Житомирської міської ради, Житомирського міського голову Сухомлина С.І. надати йому повну та достовірну інформацію на скаргу від 28 листопада 2019 року. Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 15 вересня 2020 року у позові ОСОБА_1 відмовлено. Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що суд першої інстанції неправильно встановив обставини справи, неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи, висновки викладені у рішенні суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, суд неправильно застосував норми матеріального права, рішення прийняте з порушенням норм процесуального права. Так, вказує скаржник, суд не звернув уваги на те, що відповідач не подав відзив на позов, а відтак визнав його. Суд не врахував також, що від імені Виконавчого комітету Житомирської міськради можуть надати відповідь тільки члени виконкому та особа за дорученням Житомирського міського голови . Натомість, суд першої інстанції помилково вважав, що достатнім є підпис виконуючої обов`язки директора Департаменту соціальної політики міської ради, яка не є членом виконкому. Поза увагою суду залишилось те, що у зверненні порушувалось питання про проведення службового розслідування із вказаних питань та інформування про результати його проведення. Однак відповідачі на це звернення відповіді безпідставно не надали. Скаржник також звертає увагу на помилковість рішення суду, який відхилив його посилання на приписи п.61 Правил надання послуг поштового зв`язку, а тому прийшов до неправильних висновків у справі. У відзиві Виконавчий комітет Житомирської міської ради проти доводів апеляційної скарги заперечує, просить її відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін. Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), суд апеляційної інстанції в порядку п.3 ч.1 ст.311 КАС України розглядає справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги законність та обґрунтованість судового рішення, повноту встановлення обставин справи, застосування норм матеріального і процесуального права, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів. Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 28 листопада 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Житомирського міського голови Сухомлина С.І. із скаргою на неправомірні дії посадових осіб Житомирської міської ради, в якій повідомив, що 28 вересня 2019 року він звернувся до Виконавчого комітету Житомирської міської ради зі скаргою та просив:

1. Розглянути скаргу та спонукати посадових осіб Управління соціального захисту населення Корольовського району Департаменту соціальної політики Житомирської міської ради надіслати йому засвідчену копію Положення про Управління соціального захисту населення Корольовського району Департаменту соціальної політики Житомирської міської ради;

2. Зобов`язати Управління соціального захисту населення Корольовського району Департаменту соціальної політики Житомирської міської ради надати йому повну та достовірну інформацію на його запит від 09 вересня 2019 року;

3. Надати йому відповідь по суті скарги та пояснення щодо байдужості посадових осіб соціального захисту міста Житомира. 25 листопада 2019 року, зазначив у скарзі ОСОБА_1 , він отримав копію відповіді від 17.10.2019 року на свою скаргу від 28 вересня 2019 року, яка, за його висновком, є з підробленим підписом ніби то директора Департаменту Краснопір В., що підтверджується дійсним підписом на інших документах. Відповідь від 17.10.2019 підготовлена працівником УПСН Корольовського району Департаменту соцполітики Житомирської міськради - Любар О.В. Директор Департаменту В.Краснопір та виконавець листа ОСОБА_2 не є членами виконкому, а тому не уповноважені діяти від його імені, а отже, перевищують надані їм повноваження. У зв`язку з цим, ОСОБА_1 у скарзі просив: - провести службове розслідування з приводу неправомірні дії з ознаками злочину за ст. ст. 364, 365, 366, 367, 370 КК України ОСОБА_2 ; - відібрати пояснення з приводу підписів, відправлення документів у посадових осіб: ОСОБА_3 (яка нібито підписувала лист від 17.09.2019 року), ОСОБА_2 (яка готувала лист від 17.10.2019 року), які надають відповідь замість членів Виконавчого комітету Житомирської міської ради; - сповістити про підсумки розслідування та вжиті заходи про запобігання правопорушень посадовими особами Житомирської міської ради. Зазначену скаргу 28.11.2019 отримано уповноваженою особою Виконавчого комітету Житомирської міської ради та зареєстровано за вх.№11854, про що свідчить відбиток штампу вхідної кореспонденції Виконавчого комітету Житомирської міської ради на першій сторінці зазначеної скарги. Оскільки відповідачі не надали на подану скаргу відповіді по суті, позивач звернувся до суду з даним позовом. Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходить з наступного. Враховуючи вимоги частини 2 статті 19 Конституції України та частини 2 статті 2 КАС України, законодавцем визначено критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн. Закон України "Про звернення громадян" регулює питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права вносити в органи державної влади, об`єднання громадян відповідно до їх статуту пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів. Закон забезпечує громадянам України можливості для участі в управлінні державними і громадськими справами, для впливу на поліпшення роботи органів державної влади і місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, для відстоювання своїх прав і законних інтересів та відновлення їх у разі порушення. Частиною 1 статті 1 Закону України "Про звернення громадян" передбачено, що громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов`язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення. Під зверненням громадян, згідно з ч. 1 ст. 3 Закону України "Про звернення громадян", слід розуміти викладені в письмовій формі або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги. Пропозиція (зауваження) - звернення громадян, де висловлюються порада, рекомендація щодо діяльності органів державної влади і місцевого самоврядування, депутатів усіх рівнів, посадових осіб, а також висловлюються думки щодо врегулювання суспільних відносин та умов життя громадян, вдосконалення правової основи державного і громадського життя, соціально-культурної та інших сфер діяльності держави і суспільства. Заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо. Скарга - звернення з вимогою про поновлення прав і захист інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об`єднань громадян, посадових осіб. За приписами ст. 15 Закону України "Про звернення громадян" органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов`язані об`єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань). З матеріалів справи видно, що відповідачем розглянуто скаргу та надано позивачу обґрунтовану відповідь від 27.12.2019 р. Законом України "Про звернення громадян" не визначено засобів зв`язку, за допомогою яких здійснюється повідомлення заявника про результати розгляду звернення, а також виду поштового відправлення, яким скеровується відповідь заявнику. Відповідно до пункту 11 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009 р. № 270, поштові відправлення залежно від технології приймання, обробки, перевезення, доставки/вручення поділяються на такі категорії: прості, рекомендовані, без оголошеної цінності, з оголошеною цінністю. З вказаних норм видно, що належним доказом виконання відповідачем вимог п. 6 ч. 1 ст. 19 Закону України "Про звернення громадян" є Журнал реєстрації вихідної кореспонденції. Зазначена відповідь від 27.12.2019 за вих.№25/В-11854 була зареєстрована в Журналі обліку вихідної кореспонденції і надіслана скаржнику. Посилання позивача, у зв`язку з викладеним на приписи п.61 Правил надання послуг поштового зв`язку №270, яким передбачено необхідність вкладення опису у поштове відправлення, безпідставні, оскільки цей порядок передбачено лише у випадку приймання поштою внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом. Надіслання відповідей на скарги громадян цінними поштовими відправленнями з описом, законом не передбачено. Суд апеляційної інстанції наголошує, що неповідомлення позивача про результати службового розслідування та ненадання відомостей про прийняте рішення не свідчить про невмотивованість наданої відповідачем відповіді на звернення позивача від 28 листопада 2019 року чи бездіяльність відповідача щодо її надання, оскільки наведене виходить за межі регулювання дії Закону України «Про звернення громадян». Відповідно до статті 15 Закону України «Про звернення громадян» відповідачем належним чином розмежовано звернення позивача і повідомлення про результати розгляду заяви. Натомість, повідомлення заявнику результатів службового розслідування або рішень у кримінальному провадженні буде суперечити статті 12 Закону України «Про звернення громадян» і може призвести до порушення прав людини і громадянина. Посилання в апеляційній скарзі на неподання відзиву на позов, що є його визнанням, безпідставні. Так, з матеріалів справи вбачається, що відзив Житомирського міського голови та відзив виконкому міської ради надійшли до суду першої інстанції 06.07.2020 року, позивачу надіслані рекомендованими листами 02.07.2020 року, що підтверджено фіскальними чеками. Враховуючи викладене, суд погоджується з висновком суду першої інстанції про необґрунтованість позовних вимог та відсутність підстав для їх задоволення. За наведених обставин, апеляційний суд вважає, що доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, що відповідно до статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду - без змін. Одночасно слід зазначити, що в контексті положень п.6 ч.6 ст.12 КАС України дана справа відноситься до категорій справ незначної складності, а тому відповідно до п.2 ч.5 ст.328 цього Кодексу судове рішення за результатами її розгляду судом апеляційної інстанції в касаційному порядку оскарженню не підлягає. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 15 вересня 2020 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає. Постанова суду складена в повному обсязі 10 грудня 2020 року. Головуючий Франовська К.С. Судді Боровицький О. А. Совгира Д. І.