Постанова 4856 № 240/11218/19

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 240/11218/19 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Лавренчук О.В. Суддя-доповідач - Франовська К.С. 17 березня 2020 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Франовської К.С. суддів: Кузьменко Л.В. Совгири Д. І. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 13 січня 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації Житомирської області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : У жовтні 2019 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації Житомирської області про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо невиплати грошової компенсації за втрачене домоволодіння - житловий будинок АДРЕСА_1 в сумі 111 051,00 грн. та зобов`язання здійснити нарахування та стягнення індексації грошової компенсації за втрачене домоволодіння будинок АДРЕСА_1 за період 2011-2018 роки з коефіцієнтами 1,14; 1,13; 1,27; 1,22; 1,27; 1,16. Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 13 січня 2019 року у позові ОСОБА_1 відмовлено. Не погоджуючись з зазначеним рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції як таке, що постановлене з порушенням норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов. Апеляційна скарга мотивована тим, що належним способом захисту порушених прав є стягнення грошової компенсації за втрачене майно з урахуванням індексації на момент звернення до суду з цим позовом. Відзив на апеляційну скаргу поданий не був. Відповідно до ч. 4 ст. 304 КАС України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), суд апеляційної інстанції в порядку п.3 ч.1 ст.311 КАС України розглядає справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги законність та обґрунтованість судового рішення, повноту встановлення обставин справи, застосування норм матеріального і процесуального права, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів. Як встановив суд та підтверджено матеріалами справи, ОСОБА_1 на праві приватної власності належав житловий будинок АДРЕСА_1 . Відповідно до Переліку населених пунктів Житомирської і Київської областей, віднесених до зони радіоактивного забруднення внаслідок катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 106 від 23.07.1991 та розпорядження Кабінету Міністрів України №17 від 12.01.1993 с. Клинець Овруцького району Житомирської області відноситься до зони гарантованого добровільного відселення внаслідок аварії на ЧАЕС. Згідно Акту приймання-передачі житлового будинку від 09.03.2011, належний позивачу дім був прийнятий на баланс Піщаницької сільської ради Овруцького району Житомирської області. Постановою Овруцького районного суду Житомирської області від 04 квітня 2011 року у справі №2а-3030/11 зобов`язано Управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації Житомирської області поставити ОСОБА_1 на чергу для виплати грошової компенсації за втрачене домоволодіння АДРЕСА_1 . У серпні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою про нарахування та виплату індексації за втрачене майно. Листом Управління праці та соціального захисту населення Овруцької РДА Житомирської області №07-04/6848 від 12.09.2019 у нарахуванні та виплаті сум індексації ОСОБА_1 відмовлено за безпідставністю вимог. Вважаючи протиправними таке рішення відповідача щодо відмови у виплаті грошової компенсації за втрачене домоволодіння та індексації, позивач звернувся до суду з даним позовом. Рішення суду мотивовано тим, що грошова компенсація за втрачене домоволодіння має бути виплачена ОСОБА_1 управлінням праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації шляхом перерахування на його особистий рахунок у порядку черговості, як це і передбачено постановою Кабінету Міністрів України від 18 листопада 2009 року №1243 "Про затвердження Порядку виплати компенсації громадянам за втрачене нерухоме майно у разі відселення або самостійного переселення з радіоактивно забрудненої території." Відмовляючи у позові в частині стягнення сум індексації, суд першої інстанції виходив з того, що донарахування та виплата грошової компенсації вартості домоволодіння з урахуванням індексації балансової вартості житлового фонду за 2011-2018 роки на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 15 липня 1997 року за №755 не узгоджується чинним законодавством, оскільки у зв`язку з прийняттям Кабінетом Міністрів України постанови від 18 листопада 2009 року № 1243 змінилося правове регулювання порядку виплати компенсації громадянам за втрачене нерухоме майно і проведення індексації компенсації за втрачене нерухоме майно цим Порядком не передбачено. Такий висновок суду першої інстанції, на думку колегії суддів, відповідає нормам матеріального права та фактичним обставинам справи і є правильним, законним та обґрунтованим, виходячи з наступного. Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров`я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначає Закон України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи". Статтею 1 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" передбачає, що державна політика в галузі соціального захисту потерпілих від Чорнобильської катастрофи базується, в тому числі, на принципах соціального захисту людей, повного відшкодування шкоди особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Відповідно до частин 6, 8 статті 4 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи" громадяни, які відселяються або самостійно переселяються, користуються компенсаціями, передбаченими цим Законом. Порядок відселення та самостійного переселення визначається Кабінетом Міністрів України. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 35 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи" компенсація громадянам за втрачене у зв`язку з евакуацією, відселенням або самостійним переселенням відповідно до статті 4 цього Закону майно включає грошову компенсацію у повному розмірі вартості жилих, дачних, садових будинків, гаражів, господарських будівель та споруд, яка здійснюється за цінами, встановленими на момент припинення права власності. Відповідно до пункту 7 Положення "Про порядок виплати компенсації громадянам за втрачене нерухоме майно у разі відселення або самостійного переселення з радіоактивно забруднених територій", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 липня 1997 року за №755, грошова компенсація перераховується на особистий рахунок переселенця (спадкоємця) у порядку черги, встановленої місцевими органами виконавчої влади. Приписами ч.1 п.8 зазначеного Положення (редакція на час перебування позивача у черзі) у разі, коли у період до перерахування грошової компенсації Кабінетом Міністрів України були прийняті нормативні акти, за якими вартість житлового фонду індексується, компенсація виплачується з урахуванням цієї індексації. Відповідно до п.10 Порядку використання коштів державного бюджету України на виконання програм, пов`язаних із соціальним захистом громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №936 від 20.09.2005 р., розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня за програмами є управління праці та соціального захисту населення районних (міських) держадміністрацій. Постановою Кабінету Міністрів України №1243 від 18.11.2009 затверджено Порядок виплати компенсації громадянам за втрачене нерухоме майно у разі відселення або самостійного переселення з радіоактивно забрудненої території. Зазначеним Порядком не передбачено врахування індексації вартості житлового фонду, щодо домоволодінь які прийняті з 28.11.2009 р. Як зазначалось, постановою Овруцького районного суду Житомирської області від 04 квітня 2011 року у справі №2а-3030/11 зобов`язано Управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації Житомирської області поставити ОСОБА_1 на чергу для виплати грошової компенсації за втрачене домоволодіння АДРЕСА_1 . Позивач з 03.05.2011р. перебуває на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації в черзі для отримання грошової компенсації за житловий будинок за реєстраційним номером 1527. Тобто, позивача постановлено на чергу для отримання грошової компенсації за втрачене нерухоме майно під час дії Порядку №1243 від 18.11.2009. На час розгляду справи позивач продовжує очікувати отримання компенсації за втрачене домоволодіння. Згідно з пунктом 5 Порядку виплати компенсації громадянам за втрачене нерухоме майно у разі відселення або самостійного переселення з радіоактивно забрудненої території, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18 листопада 2009 року №1243, сума компенсації перераховується за рішенням райдержадміністрації (виконавчого органу ради міста обласного значення), що прийнято на підставі документів, зазначених у пункті 4 цього Порядку, відділенням Державного казначейства місця відселення на особистий рахунок переселенця або спадкоємця, відкритий ним у будь-якому банку України, у порядку черговості, встановленої райдержадміністрацією (виконавчим органом ради міста обласного значення) з урахуванням дати реєстрації заяви щодо отримання компенсації в обліковому журналі. Контроль та відповідальність за дотриманням черговості покладається на райдержадміністрацію (виконавчий орган ради міста обласного значення). Таким чином, питання щодо виплати компенсації громадянам за втрачене нерухоме майно у разі відселення або самостійного переселення з радіоактивно забрудненої території законодавчо урегульовано. При цьому строк її виплати законодавчо не визначений будь-яким терміном чи періодом. Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду від 17.03.2016 у справі №К/800/41543/15 (286/2220/15-а), у постанові Верховного Суду від 17.07.2019 р. у справі №806/2674/18. За таких підстав, колегія суддів вважає, що незважаючи на тривалий термін перебування позивача в черзі для отримання зазначеної компенсації (з 2011 року), відповідно до наведених норм діючого законодавства, право позивача є захищеним та не потребує додаткового захисту у спосіб, визначеним позивачем. Щодо правомірності вимог про стягнення сум індексації вартості втраченого домоволодіння, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, оскільки Порядком №1243 року не передбачено врахування індексації вартості об`єктів житлового фонду, які прийняті після 28.11.2009 р., з урахуванням наступного. Статтею 58 Конституції України передбачено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи. Зі змісту статті 35 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" слідує, що компенсація громадянам за втрачене у зв`язку з евакуацією, відселенням або самостійним переселенням відповідно до ст.4 цього Закону включає грошову компенсацію у повному розмірі вартості жилих, дачних, садових будинків, гаражів, господарських будівель та споруд, яка здійснюється за цінами, встановленими на момент припинення права власності. Відповідно до ч.1 п.8 Положення "Про порядок виплати компенсації громадянам за втрачене нерухоме майно у разі відселення або самостійного переселення з радіоактивно забруднених територій", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №755 від 15.07.1997р. (редакція на час перебування позивача у черзі) у разі, коли у період до перерахування грошової компенсації Кабінетом Міністрів України були прийняті нормативні акти, за якими вартість житлового фонду індексується, компенсація виплачується з урахуванням цієї індексації. Розмір нарахованої грошової компенсації також підлягає перерахунку, якщо заява про здачу належного на праві власності майна була подана згідно з пунктами 4 і 6 цього Положення до місцевого органу виконавчої влади до дати набрання чинності нормативним актом про індексацію вартості житла, але фактично компенсація не була виплачена, нарахована за здане майно з вини державного органу або не отримана переселенцем, спадкоємцем з поважних причин. Наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України №76 від 05.03.2007р. проведено індексацію об`єктів житлового фонду з коефіцієнтом 1,24 станом на 01.01.2007р. Наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України №100 від 27.02.2008 р., проведено індексацію об`єктів житлового фонду з коефіцієнтом 1,18 станом на 01.01.2008р. Наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України №133 від 31.03.2009р., проведено індексацію об`єктів житлового фонду з коефіцієнтом 1,34 станом на 01.01.2009р. У відповідності до абз.2 п.1 Порядку виплати компенсації громадянам за втрачене нерухоме майно у разі відселення або самостійного переселення з радіоактивно забрудненої території,, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18 листопада 2009 року №1243, дія цього Порядку поширюється на громадян, які не отримали зазначену компенсацію на дату набрання чинності постановою, якою затверджено цей Порядок, в тому числі тих громадян, які перебувають на черзі на отримання компенсації. Відповідно до п.10 Порядку використання коштів державного бюджету України на виконання програм, пов`язаних із соціальним захистом громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №936 від 20.09.2005 р., розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня за програмами є управління праці та соціального захисту населення районних (міських) держадміністрацій. Колегія суддів зазначає, що до 18.11.2009 р. порядок виплати компенсації громадянам за втрачене нерухоме майно було урегульовано Положенням "Про порядок виплати компенсації громадянам за втрачене нерухоме майно у разі відселення або самостійного переселення з радіоактивно забруднених територій", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №755 від 15.07.1997 р. Постановою Кабінету Міністрів України №1243 від 18.11.2009 затверджено новий Порядок виплати компенсації громадянам за втрачене нерухоме майно у разі відселення або самостійного переселення з радіоактивно забрудненої території, дія якого поширюється на громадян, які не отримали зазначену компенсацію на дату набрання чинності постановою, якою затверджено цей Порядок, в тому числі тих громадян, які перебувають на черзі на отримання компенсації. Як встановлено судом, позивач перебуває на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації в черзі для отримання грошової компенсації за житловий будинок з 03.05.2011р. Тобто, позивач став на чергу для отримання грошової компенсації за втрачене нерухоме майно на радіоактивно забрудненій території, під час дії Порядку №1243 року, яким не передбачено нарахування індексації вартості об`єктів житлового фонду, які прийняті з 28.11.2009 р. За наведених обставин, суд вважає, що доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права або порушення норм процесуального права, що відповідно до статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду - без змін. Одночасно слід зазначити, що в контексті положень п.6 ч.6 ст.12 КАС України дана справа відноситься до категорій справ незначної складності, а тому відповідно до п.2 ч.5 ст.328 цього Кодексу судове рішення за результатами її розгляду судом апеляційної інстанції в касаційному порядку оскарженню не підлягає. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 13 січня 2020 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає. Постанова суду складена в повному обсязі 17 березня 2020 року. Головуючий Франовська К.С. Судді Кузьменко Л.В. Совгира Д. І.