Постанова 4857 № 459/1062/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 08 грудня 2020 рокуЛьвівСправа № 459/1062/20 пров. № А/857/11604/20 Колегія суддів Восьмого апеляційного адміністративного суду в складі: головуючого судді: Улицького В.З. суддів: Кузьмича С.М., Шавеля Р.М. при секретарі судового засідання: Галаз Ю.А розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Галицької митниці Держмитслужби України на рішення Червоноградського міського суду Львівської області від 05.06.2020 року (рішення ухвалене у м. Червонограді судом у складі головуючого судді Жураковський А.І., повний текст рішення складено 05.06.2020) у справі за позовом ОСОБА_1 до Галицької митниці Держмитслужби України про скасування постанови у справі про порушення митних правил,- ВСТАНОВИЛА: У квітні 2020 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Галицької митниці Держмитслужби України про скасування постанови у справі про порушення митних правил № 0728/20900/20 від 31.03.2020 р., якою на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 123631,74 грн. за ст. 485 МК України. Позивач позовні вимоги мотивував тим, що в основу прийнятого рішення митний орган поклав експортну декларацію Італійської Республіки, однак відповідач не навів мотивів щодо не врахування інших документів, що були надані під час митного оформлення; не здійснив запитів до відповідних іноземних компаній задля підтвердження чи спростування сумнівів у достовірності митної вартості товару. Також вказав, що самі по собі документи митних органів Італійської Республіки не є виключними, беззаперечними і визначальними доказами його винуватості у порушенні митних правил і не доводять наявність умислу у його діях. Просив позов задоволити. Рішенням Червоноградського міського суду Львівської області від 05.06.2020 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправною та скасовано постанову у справі про порушення митних правил № 0728/20900/20, що винесена 31 березня 2020 року виконуючим обов`язки начальника Галицької митниці Держмитслужби Цабаком Володимиром Ярославовичем про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за ст. 485 МК України у виді штрафу розміром 123631,74 грн. Справу про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 485 МК України закрито. Рішення суду першої інстанції оскаржила Галицька митниця Держмитслужби України. Вважає, що оскаржуване рішення прийняте з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню з підстав викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою у задоволені адміністративного позову відмовити. Згідно ч.4 ст.229 КАС України, фіксування процесу не здійснювалося оскільки всі учасники справи в судове засідання не з`явилися. Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу апелянта слід залишити без задоволення з наступних підстав. Згідно ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Якщо одна із сторін визнала пред`явлену до неї позовну вимогу під час судового розгляду повністю або частково, рішення щодо цієї сторони ухвалюється судом згідно з таким визнанням, якщо це не суперечить вимогам статті 189 цього Кодексу. Згідно ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Судом першої інстанції встановлено, що 12.03.2019 р. ПП «ТД Масштаб» в особі директора ОСОБА_1 уклало зовнішньоекономічний контракт з польською фірмою за №12/03 про купівлю-продаж товару. Як вбачається з прайс-листів від 11.03.2019 р., рахунку (інвойсу) від 28.03.2019 р., проформи інвойсу від 31.03.2019 р., платіжного доручення від 14.03.2019 р., ПП «ТД Масштаб» сплатило польському контрагенту 10476,40 євро за поставку товару субпродуктів свійської птиці. 01.04.2019 для здійснення митного оформлення товарів у митному режимі «імпорт» у ВМО «Сокаль» МП «Північний» Львівської митниці декларант ПП «ТД Масштаб» подав електронну митну декларацію типу ІМ40ДЕ № UA201960/2019/002883 разом з товаросупровідними документами, згідно з якими фактурна вартість товару становила 10476 євро, заявлена митна вартість 320257,55 грн., а сума сплачених митних платежів склала 85353,65 грн. 28.10.2019 Львівська митниця ДФС отримала від митних органів Італійської Республіки копію експортної митної декларації EX 1T 9300 F від 29.03.2019 р., згідно з якою вартість вище вказаного товару складала 14733,20 євро, тобто вище заявленої вартості під час митного оформлення. Апеляційним судом встановлено, що відповідач, посилаючись на службову записку управління контролю митної вартості, класифікації, походження товарів та прогнозування надходжень Галицької митниці Держмитслужби від 18.01.2020 р. № 70/7.4-15, стверджує, що сума митних платежів, які б мали бути сплачені при ввезені на митну територію України вказаних товарів, з урахуванням інформації та копій документів, наданих митними органами Італійської Республіки, станом на дату здійснення митного оформлення становила 126564,23 грн., тобто не сплачено митних платежів на суму 41210,58 грн. 05.03.2020 головний державний інспектор відділу ОРУЗПК та ПМП Галицької митниці Держмитслужби Коломійцев М.В. склав відносно позивача протокол про порушення митних правил № 0728/20900/20, згідно з яким останньому ставиться у вину вчинення проступку, передбаченого ст. 485 МК України, та стверджується, що він, перебуваючи на посаді керівника ПП «ТД Масштаб», вчинив протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів. 31.03.2020 в.о. начальника Галицької митниці Держмитслужби Цабак В.Я. виніс постанову у справі про порушення митних правил № 0728/20900/20, якою визнав позивача винним у вчиненні порушення, передбаченого ст. 485 МК України, та наклав на нього стягнення у виді штрафу розміром 300% несплаченої суми митних платежів на суму 123631,74 грн. Статтею 485 МК України передбачено, що заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 300% несплаченої суми митних платежів. Згідно ст.10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків. Об`єктивна сторона правопорушення, відповідальність за яке встановлено статтею 485 МК України, полягає у поданні неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги. Відтак, зовнішній прояв (винного, протиправного) діяння (передбаченого статтею 485 МК України) обов`язково повинен поєднуватися з умислом суб`єкта його вчинення на посягання на охоронювані законом суспільні відносин (встановлений законом порядок сплати податків та зборів). Аналогічна правова позиція відображена в постанові Верховного Суду від 13 грудня 2018 року у справі №759/360/17 (адміністративне провадження №К/9901/60666/1). Єдиною підставою та головним доказом для притягнення до адміністративної відповідальності позивача за ч. 1 ст. 485 МК України слугувала отримана інформація від відповідних органів Італійської Республіки. Експортна декларація доводить лише факт початку процедури оформлення експорту товару в Італійській Республіці, проте жодним чином не виключає можливості переходу прав на товар після такого оформлення до інших осіб, в тому числі, до продавця, зазначеного в поданих позивачем до митного оформлення документах. Судова колегія апеляційного суду звертає увагу, що самі по собі документи митних органів Італійської Республіки не є виключними, беззаперечними і визначальними доказами винуватості позивача у порушенні митних правил та не доводять наявності у його діях умислу на неправомірне звільнення від сплати митних платежів шляхом надання неправдивих відомостей щодо вартості товару та його відправника. Разом з тим, в оскаржуваній постанові відповідачем не обумовлено підстав надання переваги в доказовій силі документам італійських митних органів, ніж тим, що подані до митного оформлення на Львівській митниці ДФС. Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Узагальнюючи наведене, суд апеляційної інстанції переконаний, що судом першої інстанції надано належну оцінку наявним у справі доказам, а їх достатня кількість та взаємний зв`язок у сукупності дали змогу суду першої інстанції зробити вірний висновок про наявність підстав для задоволення адміністративного позову. Враховуючи викладене, колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду першої інстанції. З наведеного вбачається, що доводи апеляційної скарги являються безпідставними та необґрунтованими та не спростовують висновків суду першої інстанції, правова оцінка доказів дана вірно, а відтак у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити. Керуючись ст. ст. 243 ч. 3, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,- ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу Галицької митниці Держмитслужби України залишити без задоволення, а рішення Червоноградського міського суду Львівської області від 05.06.2020 року у справі №459/1062/20 без змін. Постанова набирає законної сили з моменту прийняття. Постанова остаточна та касаційному оскарженню не підлягає. Головуючий суддя В. З. Улицький судді С. М. Кузьмич Р. М. Шавель Повне судове рішення складено 09.12.2020