Постанова 4852 № 334/3753/19 (2-а/334/124/19)

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 28 січня 2020 року м. Дніпросправа № 334/3753/19 (2-а/334/124/19) Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Добродняк І.Ю. (доповідач), суддів: Бишевської Н.А., Семененка Я.В., розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу Харківської митниці ДФС на рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 08 листопада 2019 року (головуючий суддя Козлова Н.Ю.) у справі № 334/3753/19 за позовом ОСОБА_1 до Харківської митниці ДФС про скасування постанови в справі про порушення митних правил,- ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Харківської митниці ДФС, в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову, прийняту заступником начальника управління протидії митними правопорушенням та міжнародної взаємодії Харківської митниці Волокітіним Є.П. у справі про порушення митних правил №2930/80700/18 від 07.05.2019 про притягнення до відповідальності ОСОБА_1 за ст. 485 Митного кодексу України та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 564172,26 грн. у зв`язку з відсутністю у діях особи, яка притягується до відповідальності, ознак порушення митних правил. Позовні вимоги мотивовані тим, що не вивезення транспортного засобу у встановлений строк відбулося через обставини, що не залежали від його волі, при цьому відповідачем не надано доказів, які б свідчили про користування позивачем транспортного засобу не у режимі транзит, а в іншому режимі чи інших цілях. Висновки, на яких ґрунтується позиція відповідача, є передчасними, в діях позивача відсутня об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України. Рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 08.11.2018 адміністративний позов задоволено. Суд встановив, що відповідачем будь-які докази використання позивачем транспортного засобу в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги, не надано. Висновок відповідача про використання позивачем автомобіля, поміщеного у митний режим транзиту та стосовно якого надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті у зв`язку з якими було надано пільги, ґрунтується лише на факті розукомплектування автомобіля після ДТП, що не може бути прийнято як належний доказ використання товару в інших цілях та ухилення від сплати митних платежів. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позову. В апеляційній скарзі зазначає, що судом не надано належної оцінки доказам по справі, не в повному обсязі з`ясовані обставин, що мають значення для справи. Відповідачем під час провадження у справі про порушення митних правил доведено наявність в діях позивача складу правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст.485 Митного кодексу України. Відповідно ст. 93 МК України позивачеві необхідно було вивезти за межі митної території України транспортний засіб у незмінному стані, однак для здійснення митного контролю та митного оформлення у напрямку «виїзд» було пред`явлено частини від автомобіля, хоча після ДТП транспортний засіб отримав механічні пошкодження передньої правої та задньої частин, в іншому автомобіль знаходився в комплектному стані. Факт порушення позивачем митних правил підтверджується обставинами кримінальної справи №2930/80700/18. Щодо порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення відповідачем зазначено, що дана справа розглянута у межах строків накладення адміністративний стягнень, передбачених ст. 467 МК України, про що повідомлено позивача, у зв`язку з чим заява позивача про перенесення розгляду відхилена. Дана адміністративна справа розглянута апеляційним судом відповідно до ст.311 Кодексу адміністративного судочинства України в порядку письмового провадження. Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, внаслідок наступного. Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи, 03.06.2018 позивач ввіз на митну територію України автомобіль "PEUGEOT 307" VIN НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , в режимі «транзит» з встановленим терміном вивезення до 13.06.2018 включно. В установлений строк даний автомобіль за межі митної території України не вивезено у зв`язку з аварією, що сталася 09.06.2018 (до закінчення встановлених строків транзиту). Ухвалою Орджонікідзевського районного суду від 13.06.2018 у справі № 335/6462/18 автомобіль "PEUGEOT 307" VIN VF33HRFNC82725009, реєстраційний номер 3 НОМЕР_3 , арештовано та передано на штраф майданчик для проведення слідчих дій та відповідних експертиз. 14.08.2018, 24.10.2018 позивач надавав Харківській митниці ДФС пояснення з приводу неможливості вивезення транспортного засобу "PEUGEOT 307" VIN VF33HRFNC82725009, реєстраційний номер НОМЕР_2 , за межі митної території України у встановлений ст. 95 Митного кодексу України строк у зв`язку з тим, що 09.06.2018 вказаний автомобіль потрапив у ДТП та отримав механічні пошкодження. Постановою прокурора Прокуратури Запорізької області від 31.07.2018 про закриття кримінального провадження (а.с.40-44), встановлено, що 09.06.2018, приблизно о 10:20, водій ОСОБА_2 , керуючи автомобілем «ВАЗ 2108», реєстраційний номер НОМЕР_4 НА , рухався по проїзній частині вул. Набережної Магістралі в м. Запоріжжі, з боку вул. Нижньодніпровської в напрямку вул. Української. Під час руху, в районі електроопори № 195 по вище вказаній вулиці, водій ОСОБА_2 скоїв зіткнення з автомобілем "PEUGEOT 307" VIN НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 , який рухався в попутному з ним напрямку попереду, який після контакту скоїв зіткнення з попутним автомобілем «ВАЗ-2101», реєстраційний номер НОМЕР_5 . В результаті ДТП водій автомобіля «ВАЗ-2108», та пасажир його автомобіля загинули на місці пригоди, а пасажири та водій автомобіля "PEUGEOT 307" ОСОБА_1 доставлені до лікарні. Виходячи із експертних досліджень та зібраних по кримінальному провадженню доказів, причиною даної ДТП і настання наслідків стало порушення водієм ОСОБА_2 вимоги п.п. 12.3, 13.1 ПДР України. Кримінальне провадження закрито у зв`язку зі смертю останнього. Після закриття кримінального провадження залишки автомобіля передано позивачу. 17.11.2018 позивач доставив за допомогою евакуатора те, що залишилось від автомобіля після ДТП, до Харківської митниці ДФС для закінчення митного режиму транзит. 17.11.2018 Харківською митницею ДФС стосовно позивача складено протокол про порушення митних правил № 2930/80700/18, яким зафіксовано, що ОСОБА_1 вчинені дії, які мають ознаки порушення митних правил, передбаченого ст. 485 МК України. Суть виявленого порушення полягає в тому, що громадянином України ОСОБА_1 був ввезений автомобіль марки "PEUGEOT 307" VIN-код № НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , на митну територію України в зоні діяльності митного поста «Щербаківка» Харьковської митниці ДФС 03.06.2018 в режимі «транзит». Відповідно до вимог ст.95 Митного кодексу України громадянину України ОСОБА_1 необхідно було вивезти за межі митної території України означений транспортний засіб у незмінному стані в термін до 13.06.2018 включно. Станом на 17.11.2018 не зареєстровано факту виїзду вищезазначеного транспортного засобу за межі митної території України. За поясненням гр. ОСОБА_1 його автомобіль отримав пошкодження у ДТП і тому він для ремонту автомобіля розукомплектував цей транспортний засіб. Вартість вищезазначеного транспортного засобу зі слів гр. ОСОБА_1 становить 500 Євро, що відповідно до курсу НБУ станом на 03.03.2018 складає 15280,25 грн. Попередня сума несплачених митних платежів складає 183161,63 грн. станом на 03.06.2018. Виходячи з таких обставин митницею зроблений висновок, що гр. ОСОБА_1 вчинив дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а саме: використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги. Примірник протоколу позивачем отриманий 17.11.2018 без пояснень та зауважень. 07.05.2019 відповідачем складена постанова № 2930/80700/18 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення митних правил відповідно до ст. 485 МК України, а саме: використання транспортного засобу, стосовно якого надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги. Враховуючи, що, як зазначено в постанові, сума митних платежів, які відповідно до закону підлягають сплаті при імпорті даного транспортного засобу, складає 188057,42 грн., до позивача накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми мит них платежів, - в сумі 564172,26 грн. З огляду на фактичні обставини справи, норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції про протиправність означеної постанови. Відповідно до ч.1 ст.458 Митного кодексу України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність. За змістом статті 10 Кодексу про адміністративне правопорушення України адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків. Згідно ст. 485 МК України, заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги,- тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів. Отже, диспозиція наведеної норми встановлює склад порушення митних правил, об`єктивна сторона якого полягає, в тому числі, у протиправних діях, спрямованих на ухилення від сплати митних платежів. Оскільки наведена норма передбачає наявність спеціальної протиправної мети - ухилення від сплати митних платежів, це правопорушення може бути вчинено тільки з умисною формою вини. Тобто, для вирішення питання про правомірність притягнення позивача до відповідальності згідно статті 485 Митного кодексу України з`ясуванню підлягає доведення відповідачем належними та допустимими доказами факту наявності в діях позивача прямого умислу, а також факту використання позивачем товару, стосовно якого надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги. В спірному випадку, апеляційний суд вважає відсутнім в діях позивача умислу на ухилення від сплати митних платежів і погоджується з судом першої інстанції про відсутність в діях позивача об`єктивної сторони правопорушення, передбаченого ст.485 МК України. Згідно зі статтею 90 Митного кодексу України транзит - це митний режим, відповідно до якого товари та/або транспортні засоби комерційного призначення переміщуються під митним контролем між двома митними органами України або в межах зони діяльності одного митного органу без будь-якого використання цих товарів, без сплати митних платежів та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності. Статтею 95 Митного кодексу України встановлено строк транзитного перевезення, який для автомобільного транспорту становить 10 діб (у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці - 5 діб). Відповідно до статті 93 Митного кодексу України товари, транспортні засоби комерційного призначення, що переміщуються у митному режимі транзиту, не повинні використовуватися з жодною іншою метою, крім транзиту, та мають бути доставленими у митний орган призначення до закінчення строку, встановленого статтею 95 зазначеного Кодексу. Як вбачається з матеріалів справи, вірно встановлено судом першої інстанції, відповідачем не спростовано, оскаржувану постанову мотивовано тим фактом, що після ДТП автомобіль було пошкоджено та для ремонту автомобіля його було розукомплектовано позивачем. Втім, такі обставини у їх сукупності не є свідченням вчинення позивачем умисних протиправних дій, спрямованих на ухилення від сплати митних платежів, та використання позивачем автомобіля, поміщеного у митний режим транзиту та стосовно якого надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті у зв`язку з якими було надано такі пільги, що становить склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 485 Митного кодексу України. Будь-які інші обставини на підтвердження використання позивачем зазначеного транспортного засобу не у режимі транзиту, а в іншому режим чи в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано пільги, відповідачем не встановлені. Відповідно до ст.489 МК України посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Доказами у справі про порушення митних правил згідно ст.495 МК України є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються: 1) протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів; 2) поясненнями свідків; 3) поясненнями особи, яка притягується до відповідальності; 4) висновком експерта; 5) іншими документами (належним чином завіреними їх копіями або витягами з них) та інформацією, у тому числі тими, що перебувають в електронному вигляді, а також товарами - безпосередніми предметами порушення митних правил, товарами із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, транспортними засобами, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України. Посадова особа органу доходів і зборів, яка здійснює провадження у справі про порушення митних правил, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю. Виходячи з викладеного, приймаючи до уваги, що встановлені судом у даній справі обставини свідчать про відсутність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 485 Митного кодексу України, апеляційний суд погоджується з судом першої інстанції, що оскаржувана постанова прийнята без всебічного, повного та об`єктивного з`ясування обставин справи. Також, апеляційний суд вважає вірним висновок суду першої інстанції про недотримання відповідачем приписів ч.1, 4 ст.526 МК України, відповідно до якої справа про порушення митних правил розглядається в присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, та/або її представника. Справа про порушення митних правил може бути розглянута за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, лише у випадках, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про перенесення розгляду справи. В спірному випадку, як встановлено судом першої інстанції, не спростовано сторонами, згідно повістки, отриманою позивачем, його запрошено до Харківської митниці ДФС для розгляду справи про порушення митних правил на 07.05.2019 о 15-00 год. В той же час, позивач 03.05.2019 рекомендованим поштовим відправленням направив клопотання про перенесення розгляду справи про порушення митних правил, яке обґрунтовано тим, що під час розгляду справи про порушення митних правил, Коновалов А. ОСОБА_3 бажає користуватися правовою допомогою свого захисника (адвоката) Шурубури Є.С., з яким укладено договір про надання правничої допомоги, та який зараз територіально знаходиться в м. Запоріжжя та об`єктивно позбавлений можливості прийняти участь при розгляді справи 07.05.2019 у зв`язку з його участю у судовому засіданні 07.05.2019 о 14:10 год. За таких обставин суд апеляційної інстанції вважає, що відповідач, не надавши вказаному клопотанню належної оцінки, безпідставно обмежив позивача в його правах, які визначені ст. 498 МК України. Наведене вище в сукупності свідчить, що оскаржувана постанова не відповідає визначеним у ч.2 ст.2 КАС України критеріям для оцінювання рішення, внаслідок чого суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що постанова у справі про порушення митних правил від 07.05.2019 №2930/80700/18 підлягає скасуванню. Суд першої інстанції під час розгляду справи в повному обсязі дослідив обставини, які мають значення для справи, ухвалив законне та обґрунтоване рішення про відмову в задоволенні позову. Передбачені ст. 317 КАС України підстави для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення відсутні, у зв`язку з чим апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін. Керуючись ст.ст. 311, 315, 316, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Харківської митниці ДФС залишити без задоволення. Рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 08 листопада 2019 року у справі № 334/3753/19 залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили відповідно до ст.325 Кодексу адміністративного судочинства України, оскарженню не підлягає (ст..272, ч.5 ст.328 КАС України). Головуючий - суддя І.Ю. Добродняк суддя Н.А. Бишевська суддя Я.В. Семененко