Постанова П'ятий апеляційний адміністративний суд № 420/6242/19

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД _________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 24 листопада 2020 р.м.ОдесаСправа № 420/6242/19 Категорія: 112010000 Головуючий в 1 інстанції: Кравченко М.М. Місце ухвалення: м. Одеса Дата складання повного тексту: 09.06.2020 р. Судова колегія П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого - Бітова А.І. суддів - Лук`янчук О.В. - Ступакової І.Г. при секретарі - Рощіній К.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09 червня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про зобов`язання вчинити певні дії, В С Т А Н О В И Л А : У жовтні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду (далі ГУПФ) України в Одеській області про: - визнання рішення Малиновського об`єднаного УПФ України в м. Одесі №198106 від 25 квітня 2019 року про відмову в перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці в залежності від мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня календарного року, протиправним; - зобов`язання ГУПФ України в Одеської області здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 90% грошового утримання працюючого судді Одеського апеляційного суду на підставі довідки Одеського апеляційного суду №122 від 21 березня 2019 року з 04 грудня 2018 року, виходячи з розміру 103 406,33 грн., який складається з посадового окладу 61 429,50 грн., доплати за вислугу років 36 857,70 грн. та матеріальної допомоги на оздоровлення 5 119,13 грн., починаючи з моменту виникнення такого права, з урахуванням раніше виплачених сум щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання, та проводити відповідні виплати до припинення виплати щомісячного довічного грошового утримання, що було нараховане у зв`язку з відставкою; - зобов`язання ГУПФ України в Одеської області здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 90% грошового утримання працюючого судді Одеського апеляційного суду на підставі довідки Одеського апеляційного суду №123 від 21 березня 2019 року з 01 січня 2019 року, виходячи з розміру 115 905,08 грн., який складається з посадового окладу 68 854,50 грн., доплати за вислугу років 41 312,70 грн. та матеріальної допомоги на оздоровлення 5 737,88 грн., починаючи з моменту виникнення такого права, з урахуванням раніше виплачених сум щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання, та проводити відповідні виплати до припинення виплати щомісячного довічного грошового утримання, що було нараховане у зв`язку з відставкою. Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказувала, що рішенням Малиновського об`єднаного УПФ України в м. Одесі №198106 від 25 квітня 2019 року, їй відмовлено в перерахунку щомісячного довічного грошового утримання, посилаючись на те, що Законом України №2415-VIII від 15 травня 2018 року внесені зміни до Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06 грудня 2016 року №1774-VIII, зокрема в абз.2 п.3 р.ІІ слово та цифри "1600 гривень" замінено словами та цифрами "прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого на 1 січня календарного року, починаючи з 01 січня 2017 року". Позивач вважає, що відмова відповідача в проведенні відповідного перерахунку розміру щомісячного довічного грошового утримання у зв`язку зі зміною розміру заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді є протиправною, оскільки цим порушуються проголошені ст. 8 Конституції України, Рішенням Конституційного Суду України від 04 грудня 2018 року №11-р/2018 у справі №1-7/2018 (4062/15) принцип верховенства права, та ст. 1 Першого протоколу Європейської Конвенції з прав людини право на справедливе законне очікування передбаченого законом підвищення розміру щомісячного грошового утримання судді у відставці в залежності від мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня календарного року. Відповідач позов не визнав, вказуючи, що в наданих позивачем довідках, посадовий оклад судді розраховано з застосуванням мінімальної заробітної плати як розрахункової величини. Проте, 01 січня 2017 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" №1774-VIII від 06 грудня 2016 року (далі Закон №1774), відповідно до абз.1 п.3 р.II якого мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат. Положення ч.3 ст. 129 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (далі Закон №24531) не можуть бути застосовані при визначенні розміру посадового окладу судді, оскільки суперечать положенням Закону №1774. Для визначення розміру мінімальної заробітної плати застосовуються положення п.3 р.II Закону №1774, який визначає що до внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року. Оскільки розмір суддівської винагороди, зазначений у наданих позивачем довідках Одеського апеляційного суду, вочевидь розрахований з порушенням норм чинного законодавства, головним управлінням було прийняте рішення про відмову в перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці відповідно до Закону України "Про судоустрій і статус суддів". Справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 09 червня 2020 року позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ГУПФ України в Одеській області (вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65107, ідентифікаційний код 20987385) про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити певні дії - задоволено. Визнано протиправним рішення Малиновського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі № 198106 від 25 квітня 2019 року про відмову в перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 в залежності від мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня календарного року. Зобов`язано ГУПФ України в Одеської області здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 у розмірі 90 % грошового утримання працюючого судді Одеського апеляційного суду на підставі довідки Одеського апеляційного суду №122 від 21 березня 2019 року з 04 грудня 2018 року, виходячи з розміру 103 406,33 грн., який складається з посадового окладу 61 429,50 грн., доплати за вислугу років 36 857,70 грн. та матеріальної допомоги на оздоровлення 5 119,13 грн., починаючи з моменту виникнення такого права, з урахуванням раніше виплачених сум щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання, та проводити відповідні виплати до припинення виплати щомісячного довічного грошового утримання, що було нараховане у зв`язку з відставкою. Зобов`язано ГУПФ України в Одеської області здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 у розмірі 90 % грошового утримання працюючого судді Одеського апеляційного суду на підставі довідки Одеського апеляційного суду № 123 від 21 березня 2019 року з 01 січня 2019 року, виходячи з розміру 115 905,08 грн., який складається з посадового окладу 68 854,50 грн., доплати за вислугу років 41 312,70 грн. та матеріальної допомоги на оздоровлення 5 737,88 грн., починаючи з моменту виникнення такого права, з урахуванням раніше виплачених сум щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання, та проводити відповідні виплати до припинення виплати щомісячного довічного грошового утримання, що було нараховане у зв`язку з відставкою. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ГУПФ України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 768,40 грн. В апеляційній скарзі ГУПФ України в Одеській області ставиться питання про скасування судового рішення в зв`язку з тим, що воно постановлено з неправильним застосуванням норм матеріального права, з порушенням норм процесуального права, з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, а також у зв`язку з тим, що висновки суду не відповідають обставинам справи. Доводи апеляційної скарги: - судом першої інстанції не було враховано, що довідка безпідставно надана з завищенням посадового окладу, а саме з застосуванням мінімальної заробітної плати як розрахункової величини; - суд першої інстанції залишив поза увагою той факт, що з 19 лютого 2020 року не відбулось зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, а тому відсутні підстави для проведення позивачу перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці та для скасування оскаржуваного рішення пенсійного органу; - перерахунок, який просить здійснити позивач з 01 січня 2020 року, обумовлений ухваленням Конституційним Судом України Рішення №2-р/2020. З урахуванням наведеного, саме з 19 лютого 2020 року, наступного дня з дати ухвалення Конституційним Судом України Рішення № 2-р/2020 у позивача виникло б право (підстава) на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді відповідно до Закону №1402-УІІІ. Відзиву ОСОБА_1 на апеляційну скаргу не подала. Учасники справи в судове засідання апеляційного адміністративного суду не з`явилися, про час, дату та місце слухання справи повідомлені належним чином. Враховуючи що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, особиста їх участь в судовому засіданні не обов`язкова. Судова колегія, у відповідності до ч.2 ст. 313 КАС України, визнає можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності сторін. Згідно ч.4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося. Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги ГУПФ України в Одеській області, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія приходить до наступного. Обставини встановлені судом першої інстанції, підтверджені судом апеляційної інстанції та неоспорені учасниками апеляційного провадження: ОСОБА_1 є суддею Апеляційного суду Одеської області у відставці, перебуває на обліку в ГУПФ України в Одеській області та отримує щомісячне довічне грошове утримання судді. На підставі наданих довідок Одеського апеляційного суду №122 та №123 від 21 березня 2019 року суддівська виногрона, яка враховується при призначенні/перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці складає: з 04 грудня 2018 року - 103 406,33 грн., у тому числі посадовий оклад 61 429,50 грн., доплата за вислугу років 36 857,70 грн. та матеріальна допомога на оздоровлення 5 119,13 грн.; з 01 січня 2019 року - 115 905,08 грн., у тому числі посадовий оклад 68 854,50 грн., доплата за вислугу років 41312,70 грн. та матеріальна допомога на оздоровлення 5737,88 грн. 25 березня 2019 року ОСОБА_1 звернулася до Малиновського ОУПФ України в м. Одесі із заявою про проведення перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідок Одеського апеляційного суду №122 та №123 від 21 березня 2019 року про суддівську винагороду для обчислення щомісячного грошового утримання судді у відставці. Малиновське ОУПФ України в м. Одесі своїм рішенням №198106 від 25 квітня 2019 року відмовило ОСОБА_1 в перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці, оскільки Законом України №2415-VIII від 15 травня 2018 року внесені зміни до Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06.12.2016 № 1774-VIII, зокрема в абз.2 п.3 розділу ІІ слово та цифри "1 600 гривень" замінено словами та цифрами "прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого на 1 січня календарного року, починаючи з 01 січня 2017 року". Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що право на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці у позивача виникло з 04.12.2018 року, з прийняттям рішення Конституційного Суду України №11-р/2018 у справі №1-7/2018 (4062/15) та з моменту підвищення грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, що відповідає вимогам Конституції України та Закону України "Про судоустрій і статус суддів". Судова колегія вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 6-12, 77 КАС України, ст.ст. 135, 142 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" №1402-VIII, Рішенню Конституційного Суду України від 04 грудня 2018 року №11-р/2018, Рішенню Конституційного Суду України від 18 лютого 2020 року №2-р/2020. Судова колегія не приймає до уваги доводи апелянта, виходячи з наступного. Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. За приписами ст.ст. 21, 22 Конституції України права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними; при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Відповідно до ст. 64 Конституції України, конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. Згідно ч.1 ст. 126 Конституції України, незалежність і недоторканість суддів гарантується Конституцією і законами України. Пунктом 4 ч.5 ст. 126 Конституції України встановлено, що підставою для звільнення судді є, зокрема, подання заяви про відставку або про звільнення з посади за власним бажанням. Закон №1402-VIII визначає організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд. Відповідно до п.2 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону 1402-VIII визнано таким, що втратив чинність з дня набрання чинності цим Законом, Закон України від 07 липня 2010 року №2453-VI "Про судоустрій і статус суддів" (далі Закон №2453-VI), крім положень, зазначених у п.п.7, 23, 25, 36 цього розділу. Згідно із ч.1 ст. 142 Закону №1402-VIII судді, який вийшов у відставку, після досягнення чоловіками віку 62 років, жінками - пенсійного віку, встановленого ст. 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", виплачується пенсія на умовах, визначених зазначеним Законом, або за його вибором щомісячне довічне грошове утримання. До досягнення зазначеного віку право на пенсію за віком або щомісячне довічне грошове утримання мають чоловіки 1955 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 1) 61 рік - які народилися з 1 січня 1954 року по 31 грудня 1954 року; 2) 61 рік 6 місяців - які народилися з 1 січня 1955 року по 31 грудня 1955 року. Відповідно до ч.2 ст. 142 Закону №1402-VIII, суддя у відставці, який не досяг віку, встановленого частиною першою цієї статті, отримує щомісячне довічне грошове утримання. При досягненні таким суддею віку, встановленого частиною першою цієї статті, за ним зберігається право на отримання щомісячного довічного грошового утримання або, за його вибором, призначається пенсія на умовах, визначених Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Частинами 3, 4 та 5 ст. 142 Закону №1402-VIII передбачено, що щомісячне грошове утримання судді у відставці виплачується у відсотковому співвідношенні від суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, та у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання. Пенсія або щомісячне довічне грошове утримання судді виплачується незалежно від заробітку (прибутку), отримуваного суддею після виходу у відставку. Щомісячне довічне грошове утримання суддям виплачується органами Пенсійного фонду України за рахунок коштів Державного бюджету України. Обґрунтовуючи свою апеляційну скаргу ГУПФ України в Одеській області зазначає, що мінімальна заробітна плата не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат. Конституційним Судом України 04 грудня 2018 року прийнято рішення №11-р/2018, яким визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення ч.3 ст. 133 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 07 липня 2010 року №2453-VI у редакції Закону України "Про забезпечення права на справедливий суд" від 12 лютого 2015 року №192-VIII. Зазначено, що це положення підлягає застосуванню у його первинній редакції, а саме: "Посадовий оклад судді місцевого суду встановлюється у розмірі 15 мінімальних заробітних плат, визначених законом, що запроваджується поетапно: з 1 січня 2011 року - 6 мінімальних заробітних плат; з 1 січня 2012 року - 8 мінімальних заробітних плат; з 1 січня 2013 року - 10 мінімальних заробітних плат; з 1 січня 2014 року - 12 мінімальних заробітних плат; з 1 січня 2015 року - 15 мінімальних заробітних плат". У цьому рішенні Конституційний Суд України відзначив про обов`язок держави забезпечити належні умови праці та фінансування для суддів, а, отже, сформувати та законодавчо закріпити таку систему фінансування, в тому числі розмір винагороди суддів, яка гарантуватиме їх незалежність. До того ж, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що в спірних правовідносинах є підстави для застосування положень рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень ст. 2, абз.2 п.2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи", ст. 138 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (справа щодо змін умов виплати пенсій і щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці) від 03 червня 2013 року №3-рп/2013. Так, у цьому рішенні наголошено, що право судді у відставці на пенсійне або щомісячне довічне грошове утримання є гарантією належного здійснення правосуддя і незалежності працюючих суддів та дає підстави висувати до суддів високі вимоги, зберігати довіру до їх компетентності і неупередженості. Щомісячне довічне грошове утримання судді спрямоване на забезпечення гідного його статусу життєвого рівня, оскільки суддя обмежений у праві заробляти додаткові матеріальні блага, зокрема обіймати будь-які інші оплачувані посади, виконувати іншу оплачувану роботу. Конституційний статус судді передбачає достатнє матеріальне забезпечення судді як під час здійснення ним своїх повноважень (суддівська винагорода), так і в майбутньому у зв`язку з досягненням пенсійного віку (пенсія) чи внаслідок припинення повноважень і набуття статусу судді у відставці (щомісячне довічне грошове утримання). Статус судді та його елементи, зокрема матеріальне забезпечення судді після припинення його повноважень, є не особистим привілеєм, а засобом забезпечення незалежності працюючих суддів і надається для гарантування верховенства права та в інтересах осіб, які звертаються до суду та очікують неупередженого правосуддя. Так, відповідно до висновків рішення Конституційного Суду України від 04 грудня 2018 року №11-р/2018, судова колегія вважає, що розмір посадового окладу судді місцевого суду, який не пройшов кваліфікаційне оцінювання має визначатись відповідно до положень Закону №2453-VІ у первинній редакції (із застосуванням величини мінімальних заробітних плат). Так, аналіз положень даного закону дає підстави для висновку про відсутність в ньому обов`язку застосовувати для визначенні посадового окладу судді розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Так, п.53 Закону №1774-VІІІ встановлює базовий оклад судді, який він буде отримувати після проходження кваліфікаційного оцінювання. Отже, наведеним Законом не внесено відповідних змін до Закону №2453-VІ, що свідчить про помилковість доводів апелянта. У рішенні Європейського Суду з прав людини по справі "Зубко та інші проти України" від 26 квітня 2006 року Суд констатував, що неспроможність держави вчасно виплачувати суддям їх виплати, є несумісною з потребою їх здатності виконувати свої професійні функції неупереджено, щоб не зазнавати тиску і впливу на поведінку. Неспроможність держави гарантувати адекватну та своєчасну виплату винагороди національним суддям та невизначеність, у якій вони залишаються, порушує справедливий баланс, що має виникнути між потребами державного інтересу та необхідністю захистити права заявників на мирне володіння своїм майном. Судова колегія зазначає, що обов`язок держави виплачувати судді у відставці довічне грошове утримання встановлений нормами Закону №2453-VІ. Відсутній інший законодавчий акт, яким були внесені зміни в цій спеціальний закон. З наведеного випливає висновок, що невиконання обов`язку з боку Держави проводити відповідні виплати, які законодавчо встановлені, становить порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а саме: позбавлення майна на умовах, що не встановлені Законом. Також, судова колегія зазначає, що Конституційним Судом України 18 лютого 2020 року ухвалено Рішення у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень п.п.4, 7, 8, 9, 11, 13, 14, 17, 20, 22,23, 25 розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02 червня 2016 року №1402-VІІІ. Зокрема, даним рішенням було визнано, що запровадження згідно із положеннями п.25 р.ХІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №1402-VІІІ різних підходів до порядку обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів, які виходять у відставку, суперечить положенням ч.1 ст. 126 Основного Закону щодо гарантування незалежності суддів Конституцією і законами України. Приймаючи таке рішення, Конституційний Суд України вважав, що щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці має бути співмірним із суддівською винагородою, яку отримує повноважний суддя. У разі збільшення розміру такої винагороди перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці має здійснюватися автоматично. Встановлення різних підходів до порядку обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів порушує статус суддів та гарантії їх незалежності. За таких умов був визнаний таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), п.25 розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №1402-VІІІ. Відповідно до ч.2 ст. 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення. Аналогічна за змістом норма міститься у ст. 91 Закону України "Про Конституційний Суд України" від 13.07.2017р. №2136-VIII. Таким чином, згадані вище положення п.25 р.XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №1402-VIII втратили чинність з 18 лютого 2020 року, внаслідок чого після 18 лютого 2020 року на порядок обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці поширюються положення ст. 142 Закону №1402-VIII, в силу приписів частини четвертої якої суддя у відставці має право на перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. Посилання апелянта на те, що на даний час відсутній порядок проведення перерахунку довічного грошового утримання суддів у відставці з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 18 лютого 2020 року №2-р/2020 судова колегія не приймає до уваги, оскільки підстави та порядок проведення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці визначені ста. 142 Закону №1402-VIII та розділом ІІ Порядку, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 січня 2008 року №3-1. Враховуючи все вищевикладене, судова колегія вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що право на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у позивача виникло з 04 грудня 2018 року, з прийняттям рішення Конституційного Суду України №11-р/2018 у справі №1-7/2018 (4062/15) та з моменту підвищення грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, що відповідає вимогам Конституції України та Закону України "Про судоустрій і статус суддів". Водночас, судова колегія вважає, що висновки суду щодо зобов`язання відповідача провести перерахунок пенсії у розмірі 90% грошового утримання працюючого судді Одеського апеляційного суду є передчасними та підлягають виключенню із мотивувальної та резолютивної частини судового рішення. Враховуючи, що судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, судова колегія, керуючись п.1 ч.1 ст. 317 КАС України вважає необхідним змінити рішення суду першої інстанції. Судова колегія не змінює розподіл судових витрат відповідно ст. 139 КАС України. Оскільки дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, постанова суду апеляційної інстанції відповідно до ч.5 ст. 328 КАС України в касаційному порядку оскарженню не підлягає. Керуючись ст.ст. 308, 310, п.2 ч.1 ст. 315, п.1 ч.1 ст. 317, 321, 322, 325, ч.5 ст. 328 КАС України, судова колегія, - П О С Т А Н О В И Л А : Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області задовольнити частково. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09 червня 2020 року змінити, виклавши абзаци 3 та 4 його резолютивної частини в наступній редакції: "Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 на підставі довідки Одеського апеляційного суду №122 від 21 березня 2019 року з 04 грудня 2018 року, виходячи з розміру 103 406,33 грн., який складається з посадового окладу 61 429,50 грн., доплати за вислугу років 36 857,70 грн. та матеріальної допомоги на оздоровлення 5 119,13 грн., починаючи з моменту виникнення такого права, з урахуванням раніше виплачених сум щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання, та проводити відповідні виплати до припинення виплати щомісячного довічного грошового утримання, що було нараховане у зв`язку з відставкою. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 на підставі довідки Одеського апеляційного суду № 123 від 21 березня 2019 року з 01 січня 2019 року, виходячи з розміру 115 905,08 грн., який складається з посадового окладу 68 854,50 грн., доплати за вислугу років 41 312,70 грн. та матеріальної допомоги на оздоровлення 5 737,88 грн., починаючи з моменту виникнення такого права, з урахуванням раніше виплачених сум щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання, та проводити відповідні виплати до припинення виплати щомісячного довічного грошового утримання, що було нараховане у зв`язку з відставкою." В іншій частині рішення суду першої залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків передбачених п.2 ч.5 ст. 328 КАС України. Повне судове рішення складено 04 грудня 2020 року. Головуючий: Бітов А.І. Суддя: Лук`янчук О.В. Суддя: Ступакова І.Г.