Постанова 4854 № 521/1455/20

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ___________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 03 грудня 2020 р.м.ОдесаСправа № 521/1455/20 Головуючий в І інстанції: Самойлюк Г.П. Дата та місце ухвалення рішення: 08.07.2020 р. м.Одеса П`ятий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів: судді - доповідача -Шеметенко Л.П. судді -Стас Л.В. судді -Турецької І.О. розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 08 липня 2020 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення в Малиновському районі Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради, Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради про визнання незаконними дій, зобов`язання перерахувати соціальну допомогу як одинокій матері, В С Т А Н О В И В: У січні 2020 року ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до Управління соціального захисту населення в Малиновському районі Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради, Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради, в якому просила: - визнати незаконними дії Управління соціального захисту населення в Малиновському районі Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради щодо безпідставного припинення їй виплат, як одинокій матері на сина, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 1 листопада 2015 року та по 1 вересня 2019 року, та відмови у перерахуванні соціальної допомоги, як одинокій матері на сина, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 1 листопада 2015 року та по 01 вересня 2019 року; - зобов`язати Управління соціального захисту населення в Малиновському районі Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради перерахувати ОСОБА_1 соціальну допомогу, як одинокій матері на сина, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за період з 1 листопада 2015 року по 01 вересня 2019 року. В обґрунтування позовних вимог позивач посилалась на те, що первинно виплату їй допомоги як одинокій матері на сина ОСОБА_2 здійснювало Управління соціального захисту населення Саратської районної державної адміністрації Одеської області, за місцем її із сином реєстрації. Однак, після переїзду позивача до м. Одеси, незважаючи на її неодноразові звернення, з листопада 2015 року виплата їй допомоги, як одинокій матері на старшого сина ОСОБА_2 , була припинена. Позивач вважає необґрунтованою та безпідставною відмову відповідача здійснити нарахування їй допомоги як одинокій матері на старшого сина з листопада 2015 року по 01.09.2019 року, оскільки жодних підстав для припинення або призупинення виплати допомоги як одинокій матері згідно із Законом України «Про державну допомогу сім`ям з дітьми» у відповідача не було. Позивач також зазначила, що після закінчення строку дії заяви від червня 2015 року вона кожні півроку зверталась до відповідача із заявою на виплату допомоги на дітей одинокій матері та завжди зазначала в деклараціях та заявах обох своїх синів, однак, з 2015 року так і не отримала допомоги на старшого сина ОСОБА_2 . У зв`язку з вказаним, позивач вважає дії Управління соціального захисту населення в Малиновському районі Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради щодо безпідставного припинення їй виплат, як одинокій матері на старшого сина незаконними та просила задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 08.07.2020 року позов задоволено. Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Департамент праці та соціальної політики Одеської міської ради подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати рішення суду та прийняти нове, про відмову у задоволенні позову. В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт зазначив, що твердження позивача про припинення їй виплат допомоги на старшого сина ОСОБА_2 в листопаді 2015 року є безпідставними, оскільки згідно довідки Управління соціального захисту населення в Малиновському районі Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради, яка сформована через Єдиний державний автоматизований реєстр пільговиків, виплата була призначена по 01.01.2016 року. Однак, судом першої інстанції не було взято до уваги вказану довідку, яка підтверджує останню дату виплати допомоги одинокій матері по грудень 2015 року включно. Крім того, апелянт зазначив, що матеріали особової справи позивача свідчать про те, що 10.02.2016 року ОСОБА_1 звернулась до Управління із заявою про призначення усіх видів соціальної допомоги та декларацією про доходи та майновий стан осіб, які звернулись за призначенням усіх видів соціальної допомоги, в якій зазначила лише одну дитину, а саме - ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 . При наступних зверненнях до Управління у період з 29.07.2016 року по 14.06.2019 року ОСОБА_1 у своїх заявах та декларації про доходи та майновий стан вказувала лише одну дитину ОСОБА_3 та надавала пакет документів лише відносно молодшого сина. Апелянт зауважує, що стосовно старшого сина ОСОБА_2 позивач в оскаржуваний період не зверталась до Управління щодо отримання допомоги одиноким матерям. З огляду на зазначене апелянт вважає, що в даному випадку були відсутні підстави для задоволення позовних вимог. Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 311 КАС України, якою передбачено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю. Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків. Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 є одинокою матір`ю двох дітей ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та перебуває на обліку в Управлінні соціального захисту населення в Малиновському районі Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради. У жовтні 2019 року позивач звернулась до Управління соціального захисту населення в Малиновському районі Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради з питання безпідставного припинення їй виплат як одинокій матері на старшого сина ОСОБА_2 у період з жовтня 2015 року по жовтень 2019 року. 06.11.2019 року, за результатами розгляду звернення позивача, Управління соціального захисту населення в Малиновському районі Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради повідомлено ОСОБА_1 про те, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 1751 від 27.12.2001р. допомога на дітей одиноким матерям призначається органами соціального захисту населення за місцем їх проживання. Допомога може бути призначена за місцем фактичного проживання за умови подання довідки про неодержання зазначеної допомоги в органі соціального захисту населення за місцем реєстрації. У разі переїзду отримувача соціальної допомоги в іншу місцевість виплата допомоги за старим місцем проживання (реєстрації) припиняється. За новим місцем проживання допомога призначається на підставі заяви та документів, визначених у відповідних нормативно-правових актах. Також зазначено, що для призначення допомоги надається довідка про реєстрацію місця проживання матері та дитини. У разі неможливості одержати таку довідку допомога призначається на підставі висновку про початкову оцінку потреб дитини та сім`ї, наданого центром соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді, із зазначенням факту проживання дитини із матір`ю. У відповіді зазначено, що ОСОБА_1 зареєстрована разом із двома синами за адресою: АДРЕСА_1 , але фактично проживає з молодшою дитиною за адресою: АДРЕСА_2 . Вказано, що за фактичним місцем проживання ОСОБА_1 з 01.04.2015 року перебуває на обліку в Управлінні соціального захисту населення в Малиновському районі Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради та отримує державні допомоги, а саме: допомогу одинокій матері на дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , допомогу при народженні на молодшу дитину та державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім`ям. Також у відповіді зазначено, що кожні шість місяців позивач зверталась із заявою щодо призначення допомоги на дитину одинокої матері та за призначенням державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям на новий період. Управління зазначило, що в декларації про доходи та майновий стан заявниця вносила дані, що до складу сім`ї належить лише молодша дитина. Вказано, що старша дитина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 із заявницею не мешкає, а проживає та навчається у селі разом із бабусею та дідусем та знаходиться на їх забезпеченні. Зазначено, що вказана інформація підтверджена актом обстеження матеріально-побутових умов сім`ї співробітниками Управління соціального захисту населення Саратської райдержадміністрації. Управління соціального захисту населення в Малиновському районі Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради посилалось на те, що у зв`язку із викладеним, розрахунок вищевказаних допомог проводився з урахуванням членів сім`ї, вказаних у декларації, тобто на дві особи. В свою чергу, зазначено, що 05.09.2019 року ОСОБА_1 звернулась за призначенням допомоги, як одинока мати, на новий період і в декларацію про доходи та майновий стан внесла дані про те, що до складу сім`ї належать два сина. Вказану інформацію підтверджено актом обстеження матеріально-побутових умов сім`ї співробітниками центру соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді, із зазначенням факту проживання дітей із матір`ю. Після цього розрахунок допомоги на двох дітей одинокої матері проводився із урахуванням членів сім`ї, вказаних у декларації, тобто на три особи. Допомогу призначено на період з 01.09.2019 року по 29.02.2020 року. Не погоджуючись з відмовою відповідача здійснити з жовтня 2015 року перерахунок виплат допомоги одинокій матері на старшого сина ОСОБА_2 , ОСОБА_1 звернулась з даним позовом до суду першої інстанції. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що за приписами п. 54 Порядку №1751, у разі зміни місця проживання одержувача державної допомоги сім`ям з дітьми виплата її продовжується органом соціального захисту населення за новим місцем проживання або відбування покарання з місяця звернення. Однак, зі змісту виписки з карткового рахунку позивача за період з 01.01.2015р. -31.12.2015р. судом першої інстанції встановлено, що у листопаді та грудні 2015 року позивач отримувала відповідну соціальну виплату як одинока мати лише на молодшого сина. Також судом першої інстанції було встановлено, що позивач у спірний період (з червня 2015р.) кожні шість місяців зверталась до органу соціального захисту із відповідними заявами щодо призначення соціальної допомоги одинокій матері. Суд зазначив, що позивач акцентувала увагу на тому, що нею подавались документи на обох дітей: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , що як вказав суд, відповідачем не заперечувалось. З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов висновку, що в даному випадку відсутні визначені ст. 18-4 Закону № 2811-ХII та п. 36 Порядку №1751 підстави для зупинення чи призупинення виплати позивачу соціальної допомоги одинокій матері на сина ОСОБА_2 . Зазначене, а також відхилення доводів відповідача щодо припинення виплати позивачу соціальної допомоги на старшого сина з 01 січня 2016р., а не 01 листопада 2015 р. через не підтвердження належними доказами, стало підставою для висновку суду про наявність підстав для зобов`язання Управління соціального захисту населення в Малиновському районі Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради нарахувати та виплатити позивачу соціальну допомогу, як одинокій матері на сина, ОСОБА_2 , за період з 1 листопада 2015 року до 01 вересня 2019 року. Колегія суддів не погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції, вважає їх необґрунтованими та зробленими без належного з`ясування і дослідження всіх обставин по справі, з огляду на наступне. Згідно Преамбули Закону України «Про державну допомогу сім`ям з дітьми» від 21 листопада 1992 року № 2811-XII (далі - Закон № 2811-XII), цей Закон відповідно до Конституції України встановлює гарантований державою рівень матеріальної підтримки сімей з дітьми шляхом надання державної грошової допомоги з урахуванням складу сім`ї, її доходів та віку дітей і спрямований на забезпечення пріоритету державної допомоги сім`ям з дітьми у загальній системі соціального захисту населення. Статтею 1 Закону № 2811-XII, громадяни України, в сім`ях яких виховуються та проживають неповнолітні діти, мають право на державну допомогу у випадках та на умовах, передбачених цим Законом та іншими законами України Порядок призначення і виплати державної допомоги сім`ям з дітьми та перелік документів, необхідних для призначення допомоги за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України. Одним з видів державної допомоги сім`ям з дітьми, які призначаються відповідно до Закону № 2811-ХII є допомога на дітей одиноким матерям (ст. 3 Закону № 2811-XII). Згідно ч.1 ст. 181 Закону № 2811-ХII, право на допомогу на дітей одиноким матерям мають одинокі матері (які не перебувають у шлюбі), одинокі усиновлювачі, якщо у свідоцтві про народження дитини або документі про народження дитини, виданому компетентними органами іноземної держави, за умови його легалізації в установленому законодавством порядку (рішенні про усиновлення дитини), відсутній запис про батька (матір) або запис про батька (матір) проведено в установленому порядку органом державної реєстрації актів цивільного стану за вказівкою матері (батька, усиновлювача) дитини. Відповідно до ст. 182 Закону № 2811-ХII, допомога на дітей одиноким матерям призначається за наявності витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження дитини, виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану, або довідки про народження, виданої виконавчим органом сільської, селищної, міської (крім міст обласного значення) ради, із зазначенням підстави внесення відомостей про батька дитини до актового запису про народження дитини відповідно до абзацу першого частини першої статті 135 Сімейного кодексу України, або документа про народження, виданого компетентним органом іноземної держави, в якому відсутні відомості про батька, за умови його легалізації в установленому законодавством порядку. Допомога на дітей одиноким матерям призначається незалежно від одержання на дітей інших видів допомоги, передбачених цим Законом. Для призначення, виплати та припинення виплати допомоги на дітей одиноким матерям додатково застосовуються умови призначення, виплати та підстави для припинення виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Положеннями ст. 183 Закону № 2811-ХII визначено, що допомога на дітей одиноким матерям, одиноким усиновлювачам, матері (батьку) у разі смерті одного з батьків, які мають дітей віком до 18 років (якщо діти навчаються за денною формою навчання у закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, - до закінчення такими дітьми закладів освіти, але не довше ніж до досягнення ними 23 років), надається у розмірі, що дорівнює різниці між 100 відсотками прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та середньомісячним сукупним доходом сім`ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців. В свою чергу, умови, за яких виплата допомоги на дітей одиноким матерям припиняється або призупиняється визначені статтею 184 Закону № 2811-ХII. Так, виплата допомоги на дітей одиноким матерям (батькам) припиняється у разі: позбавлення отримувача допомоги батьківських прав; позбавлення отримувача допомоги волі за вироком суду; скасування рішення про усиновлення дитини або визнання його недійсним;реєстрації дитиною шлюбу до досягнення нею 18-річного віку; надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності у випадках, передбачених законом; смерті дитини; смерті отримувача допомоги. Виплата допомоги на дітей одиноким матерям (батькам) призупиняється у разі: тимчасового влаштування дитини на повне державне утримання; відібрання дитини в отримувача допомоги без позбавлення батьківських прав; тимчасового працевлаштування дитини. У разі припинення дії обставин, передбачених частиною другою цієї статті, виплата допомоги поновлюється за письмовою заявою отримувача допомоги до органу, який призначає допомогу, з місяця, що настає за місяцем, в якому припинилася дія зазначених обставин. Припинення або призупинення виплати допомоги здійснюється на підставі відомостей про обставини, зазначені у частинах першій та другій цієї статті, з місяця, що настає за місяцем, в якому було виявлено зазначені обставини, за рішенням органу, який призначив допомогу. Судом першої інстанції вірно встановлено, що Законом №2811 визначено вичерпний перелік підстав припинення виплати допомоги на дітей одиноким матерям (батькам). В свою чергу, умови призначення і виплати видів державної допомоги сім`ям з дітьми, передбачених Законом України "Про державну допомогу сім`ям з дітьми" визначаються Порядком призначення та виплати державної допомоги сім`ям з дітьми, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №1751 від 27.12.2001р. (далі - Порядок №1751). Пунктом 34 Порядку № 1751 встановлено, що допомога на дітей одиноким матерям, одиноким усиновлювачам, матерям (батькам) у разі смерті одного з батьків, які мають дітей віком до 18 років (якщо діти навчаються за денною формою у загальноосвітніх, професійно-технічних та вищих навчальних закладах I-IV рівня акредитації, - до закінчення такими дітьми навчальних закладів, але не довше ніж до досягнення ними 23 років), надається у розмірі, що дорівнює різниці між 100 відсотками прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та середньомісячним сукупним доходом сім`ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців. Середньомісячний сукупний дохід сім`ї визначається згідно з Методикою обчислення сукупного доходу сім`ї для всіх видів соціальної допомоги на підставі довідки про доходи і декларації про доходи та майновий стан осіб, що звернулися за призначенням усіх видів соціальної допомоги. До складу сім`ї особи, що звертається за призначенням зазначеної допомоги, включаються, зокрема, чоловік (дружина); рідні, усиновлені та підопічні діти віком до 18 років… До складу сім`ї не включаються особи, які перебувають на повному державному утриманні. Зазначена допомога призначається на кожну дитину. Згідно п. 35 Порядку №1751 для призначення допомоги на дітей одиноким матерям до органу соціального захисту населення подаються такі документи: 1) заява про призначення допомоги, що складається за формою, затвердженою Мінсоцполітики; 2) витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження дитини, виданий відділом державної реєстрації актів цивільного стану, або довідка про народження, видана виконавчим органом сільської, селищної, міської (крім міст обласного значення) рад, із зазначенням підстави внесення відомостей про батька дитини до актового запису про народження дитини відповідно до абзацу першого частини першої статті 135 Сімейного кодексу України, або документ про народження, виданий компетентним органом іноземної держави, в якому відсутні відомості про батька, за умови його легалізації в установленому законодавством порядку; 3) копія свідоцтва про народження дитини; 4) довідка про реєстрацію місця проживання матері та дитини. У разі неможливості одержати таку довідку допомога призначається на підставі висновку про початкову оцінку потреб дитини та сім`ї, наданого центром соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді, із зазначенням факту проживання дитини з матір`ю. Якщо дитина навчається за межами населеного пункту, в якому проживає мати, і не перебуває на повному державному утриманні, подається довідка про реєстрацію місця проживання матері та довідка про реєстрацію місця проживання або місця перебування (навчання) дитини. Згідно п. 36 Порядку №1751, допомога на дітей одиноким матерям призначається з місяця, в якому було подано заяву з усіма необхідними документами, та виплачується щомісяця по місяць досягнення дитиною 18-річного віку (якщо діти навчаються за денною формою у загальноосвітніх, професійно-технічних та вищих навчальних закладах I-IV рівня акредитації, - до закінчення такими дітьми навчальних закладів, але не довше ніж до досягнення ними 23 років) включно. Допомога виплачується протягом шести календарних місяців. Судом першої інстанції було вірно встановлено, що згідно положень п. 54 Порядку №1751, у разі зміни місця проживання одержувача державної допомоги сім`ям з дітьми виплата її продовжується органом соціального захисту населення за новим місцем проживання або відбування покарання з місяця звернення. Як зазначила позивач у поданому нею позові, до березня 2015 року вона була зареєстрована та проживала за адресою: АДРЕСА_1 , однак у березні 2015 року переїхала до м. Одеси, де фактично і проживає за адресою: АДРЕСА_2 . У зв`язку з вказаним позивач, з моменту зміни фактичного місця проживання, перебуває на обліку в Управлінні соціального захисту населення в Малиновському районі Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради. З наданих відповідачем матеріалів особової справи позивача вбачається, що 30.04.2015 року позивач зверталась до Малиновського УСЗН із заявою про призначення усіх видів соціальної допомоги, компенсацій, субсидій та пільг, в якій зокрема, просила призначити допомогу при народженні дитини (друга дитина), допомогу на дітей одиноким матерям, державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім`ям (а.с. 108-109). У декларації про доходи та майновий стан, доданої позивачем до заяви заявниця вказала в якості членів сім`ї ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Доходи сім`ї вказані за період з 01.11.2014 року по 30.04.2015 року (а.с. 110-111). В матеріалах справи також наявна копія заяви позивача про призначення усіх видів соціальної допомоги, в тому числі, допомоги на дітей одиноким матерям, подана до Малиновського УСЗН 15.12.2015 року (а.с. 112-113). Разом із вказаною заявою позивачем також було подано декларацію про доходи та майновий стан, в якій в якості членів сім`ї вказано обидва сина: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Доходи сім`ї вказані за період з 01.06.2015 року по 30.11.2015 року (а.с. 114-115). Наступна заява про призначення всіх видів соціальної допомоги була подана позивачем до Малиновського УСЗН 10.02.2016 року (а.с. 104-105). Однак, у поданій разом із вказаною заявою декларації про доходи та майновий стан, позивач в якості членів сім`ї зазначила лише одного сина - ОСОБА_3 . Доходи сім`ї вказані за період з 01.07.2015 року по 31.12.2015 року (а.с. 106-107). В свою чергу, з наданої до суду першої інстанції довідки УСЗН у Малиновському районі від 29.04.2020 року № 1977 вбачається, що у період з квітня 2015 року по липень 2015 року позивач отримувала в УСЗН у Малиновському районі допомогу на дітей одиноким матерям у розмірі 309,60 грн., у серпні 2015 року розмір допомоги склав 695,40 грн., та з вересня 2015 року по грудень 2015 року включно - у розмірі 786,60 грн. При цьому, судом першої інстанції з відповіді Управління соціального захисту населення Саратської державної адміністрації Одеської області від 04.12.2019р. вих. № 02-17/1253 встановлено, що позивач, відповідно до архіву особових рахунків бази даних, перебувала на обліку у цьому управлінні як отримувач допомоги на дитину ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , одинокої матері по ІНФОРМАЦІЯ_3 . Відповідно до запиту Малиновського УСЗН від 16.06.2015 року № 765, у зв`язку із зміною місця проживання, особовий рахунок був знятий з обліку з 01.08.2015 року. Таким чином, з наданих доказів вбачається, що позивач до 01.08.2015 року отримувала допомогу як одинока матір на дитину ОСОБА_2 в Управлінні соціального захисту населення Саратської державної адміністрації Одеської області. В свою чергу, з квітня 2015 року ОСОБА_1 отримувала допомогу на дитину ОСОБА_3 в УСЗН у Малиновському районі, а з серпня 2015 року позивач отримувала допомогу на двох дітей ( ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ) вже в УСЗН у Малиновському районі. При цьому, з наданої відповідачем довідки вбачається, що допомогу на двох дітей позивач отримувала по грудень 2015 року включно. Зазначене підтверджується і наданою відповідачем до суду апеляційної інстанції довідкою про доходи ОСОБА_1 за період з 01.01.2015 року по 31.12.2015 року. З огляду на зазначене, колегія суддів вважає, що надані відповідачем докази спростовують доводи позивача про те, що допомога як одинокій матері на дитину ОСОБА_2 була припинена Управлінням соціального захисту населення у Малиновському районі з листопада 2015 року. При цьому, колегія зазначає, що надана позивачем виписка з особового рахунку не спростовує твердження відповідача про виплату допомоги на дитину ОСОБА_2 по грудень 2015 року включно. Так, з наявної в матеріалах справи виписки вбачається, що допомогу за листопад 2015 року позивач отримала 08.12.2015 року і її розмір склав 786,60 грн., що відповідає відомостям, вказаним у наданих відповідачем довідках. При цьому, розмір допомоги 786,60 грн. свідчить про те, що допомога виплачувалась на двох дітей. В свою чергу, надана позивачем виписка включає період лише по 31.12.2015 року, а тому не містить відомостей про виплату позивачеві грошової допомоги за грудень 2015 року, яка здійснюється на початку наступного місяця, тобто січня 2016 року. Позивачем не надано виписку по рахунку за січень 2016 року. Однак, ненадання позивачем відомостей по рахунку за січень 2016 року не свідчить про те, що відповідачем відповідні виплати не здійснювались, тоді як наданими довідками підтверджується виплата допомоги як одинокій матері на двох дітей по грудень 2015 року включно. Посилання позивача на те, що відомості виписки за інші періоди не співпадають з відомостями наданої відповідачем довідки не приймаються до уваги колегією суддів, з огляду на те, що предметом розгляду даної справи є саме законність дій відповідача по виплаті допомоги як одинокій матері саме за період з 01.11.2015 року по 01.09.2019 року. Виплата допомоги позивачу в інші періоди не є предметом розгляду даної справи, а тому судом не може надаватись оцінка правомірності виплати сум допомоги в інший період. Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції щодо того, що у листопаді та грудні 2015 року позивач отримувала допомогу лише на одну дитину - ОСОБА_3 , та незаконність у зв`язку з цим дій відповідача по припиненню виплат ОСОБА_1 , як одинокій матері на сина ОСОБА_2 у період з 01 листопада 2015 року по 31.12.2015 року, оскільки за вказаний період припинення виплат відповідачем не здійснювалось. Що стосується виплати допомоги як одинокій матері на дитину ОСОБА_2 за період з 01.01.2016 року по 01.09.2019 року, колегія суддів зазначає наступне. Судом першої інстанції вірно вказано на те, що згідно положень Порядку №1751, яким визначено умови призначення і виплати передбачених Законом України "Про державну допомогу сім`ям з дітьми"видів державної допомоги сім`ям з дітьми, в тому числі допомоги на дітей одиноким матерям (пункти 33-38 цього Порядку), допомога виплачується протягом шести календарних місяців та за приписами вказаного Порядку допомога виплачується за умов подання заяви з усіма необхідними документами. Така заява подається кожні шість місяців. При цьому, у рішенні судом першої інстанції зазначено, що позивач акцентувала увагу на тому, що нею у спірний період для призначення державної допомоги як одинокій матері подавались документи на обох дітей: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , що не заперечувалось відповідачем. Однак, колегія суддів вважає вказані твердження суду безпідставними, з огляду на наступне. Так, з матеріалів справи, а саме, з наданих відповідачем матеріалів особової справи ОСОБА_1 встановлено, що дійсно, у 2016-2019 роках позивач зверталась до УСЗН у Малиновському районі із заявами щодо призначення соціальної допомоги одинокій матері та разом із такими заявами подавала передбачені чинним законодавством документи. Зокрема позивачем до заяв про призначення державної допомоги подавались декларації про доходи та майновий стан, згідно відомостей яких відповідачем і розраховувалась допомога як одинокій матері. Як вже зазначалось вище, із заявою про призначення всіх видів соціальної допомоги позивач зверталась до Малиновського УСЗН 10.02.2016 року (а.с. 104-105), при цьому, у поданій разом із вказаною заявою декларації про доходи та майновий стан, позивач в якості членів сім`ї зазначила лише одного сина - ОСОБА_3 . Доходи сім`ї вказані за період з 01.07.2015 року по 31.12.2015 року (а.с. 106-107). Також, судом встановлено наступні звернення позивача за призначенням допомоги як одинокій матері: - 21.09.2016 року подано заяву разом із декларацією про доходи та майновий стан за період з 01.03.2016 року по 31.08.2016 року (а.с.100-103); - 17.11.2016 року подано заяву разом із декларацією про доходи та майновий стан за період з 01.05.2016 року по 31.10.2016 року (а.с. 96-98); - 19.05.2017 року подано заяву разом із декларацією про доходи та майновий стан за період з листопада 2016 року по квітень 2017 року (а.с. 92-95); - 10.11.2017 року подано заяву разом із декларацією про доходи та майновий стан за період з 01.05.2017 року по 31.10.2017 року (а.с. 88-91); - 14.05.2018 року подано заяву разом із декларацією про доходи та майновий стан за період з 01.11.2017 року по 30.04.2018 року (а.с. 84-87); - 23.11.2018 року подано заяву разом із декларацією про доходи та майновий стан за період з травня 2018 року по жовтень 2018 року (а.с. 81-83); - 15.01.2019 року подано заяву разом із декларацією про доходи та майновий стан за період з 01.07.2018 року по 31.12.2018 року (а.с. 77-80); - 03.04.2019 року подано заяву разом із декларацією про доходи та майновий стан за період з 01.10.2018 року по 31.03.2019 року (а.с. 73-76); - 14.06.2019 року подано заяву разом із декларацією про доходи та майновий стан за період з 01.12.2018 року по 31.05.2019 року (а.с. 78-72). З наданих відповідачем рішень про призначення за поданими позивачем заявами допомоги як одинокій матері вбачається, що на підставі поданих документів позивачу призначалась допомога на одну дитину, вказану позивачем - ОСОБА_3 . Таким чином, з наданих документів судом апеляційної інстанції встановлено, що звертаючись у вказані вище періоди із заявами про призначення державної допомоги як одинокій матері, позивач вказувала у поданих документах лише одну дитину - ОСОБА_3 . Доказів звернення позивача до Малиновського УСЗН за призначенням допомоги на другу дитину - ОСОБА_2 із наданням всіх необхідних та передбачених законодавством документів суду не надано. Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Частиною 2 цієї статті визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Колегія суддів вважає, що в даному випадку відповідачем належними та допустимими доказами доведено правомірність вчинюваних ним дій. Таким чином, враховуючи все вище викладене, а також відсутність належного звернення позивача у період з січня 2016 року по вересень 2019 року за призначенням допомоги як одинокій матері на дитину ОСОБА_2 , колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для визнання дій Малиновського УСЗН стосовно припинення виплати допомоги незаконними та, відповідно, про відсутність підстав для задоволення позовних вимог. Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. Згідно ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Колегія суддів зазначає, що в даній справі рішення суду першої інстанції не відповідає вимогам ст. 242 КАС України, оскільки судом першої інстанції не надано належної правової оцінки обставинам справи, доводам сторін по справі, неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. З огляду на вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржене рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню на підставі ст. 317 КАС України, з ухваленням нового рішення, про відмову у задоволенні позовних вимог. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,- П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради - задовольнити. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 08 липня 2020 року - скасувати. Прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення в Малиновському районі Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради, Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради про визнання незаконними дій, зобов`язання перерахувати соціальну допомогу як одинокій матері. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку лише у випадках, визначених ст. 328 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складення постанови в повному обсязі безпосередньо до Верховного Суду. Судове рішення складено у повному обсязі 03.12.2020 р. Суддя - доповідач: Л.П. Шеметенко Суддя: Л.В. Стас Суддя: І.О. Турецька