LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова Харківський апеляційний суд640/7265/19

від 18.11.2020НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД __________________________________________________________________ Справа № 640/7265/19 Головуючий І інстанції Провадження № 33/818/1203/20 Садовський К.С. Категорія: ч. 1 ст. 483 МК України Доповідач Кружиліна О.А. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 18 листопада 2020 року Харківський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ - Кружиліної О.А. за участю секретаря - Михайлюка А.В. захисника - Загорулька Є.О. представника Слобожанської митниці Держмитслужби - Тиндика М.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові справу за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_1 адвоката Загорулька Євгена Олеговича на постанову судді Київського районного суду м. Харкова від 15 квітня 2019 року у справі про порушення митних правил стосовно ОСОБА_1 за частиною 1 статті 483 МК України,- в с т а н о в и в : 08 листопада 2018 року головним державним інспектором відділу інформаційно-аналітичної роботи, моніторингу та взаємодії з митними органами іноземних держав управління протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії Харківської митниці ДФС складено протокол про порушення митних правил № 2784/80700/18 стосовно громадянина України ОСОБА_1 за частиною 1 статті 483 МК України. Згідно з вказаним протоколом 26 червня 2017 року ОСОБА_1 перемістив з території України в митному режимі «Транзит» транспортний засіб «VW PASSAT» реєстраційний номер НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 на підставі документів: паспорт громадянина України від 21 листопада 2014 року НОМЕР_3 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 19 червня 2017 року НОМЕР_4 , доручення від 19 червня 2017 року № BRN-21725 на права користування транспортним засобом, зареєстроване нотаріусом 13-го нотаріального бюро м. Каунас (Литва), ОСОБА_2 . Підтвердженням правомірності користування, при переміщенні через митний кордон України 26 червня 2017 року транспортного засобу «VW PASSAT» реєстраційний номер НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 в митному режимі «Транзит», громадянином України ОСОБА_1 органу доходів і зборів надано доручення від 19 червня 2017 року № BRN-21725 на право користування транспортним засобом, яке було надано засновником литовської фірми ІІ «Tsudan» громадянином України ОСОБА_3 та підтверджено нотаріусом 13-го нотаріального бюро м. Каунас (Литва), ОСОБА_2 . По результатам опрацювання службової записки митного поста «Щербатівка» від 26 червня 2018 року № 1665/20-70-66/66 отримано відповідь митних органів Республіки Литва, лист ДФС від 21 вересня 2018 року № 29365/7/99-99-20-02-01-17, яким повідомлено, що нотаріус 13-го нотаріального бюро м. Каунас (Литва), ОСОБА_2 інформувала, що доручення від 19 червня 2017 року № BRN-21725 на право користування транспортним засобом «VW PASSAT» реєстраційний номер НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 нею не було складено та не підтверджено в 13-ом нотаріальним бюро м. Каунас (Литва). Таким чином, в діях громадянина України ОСОБА_1 вбачається порушення митних правил, а саме подання органу доходів і зборів як підстави для переміщення через митний кордон України транспортного засобу «VW PASSAT» реєстраційний номер НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , підроблених документів чи документів одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві дані, а саме доручення від 19 червня 2017 року № BRN-21725 на право користування транспортним засобом. Постановою судді Київського районного суду м. Харкова від 15 квітня 2019 року визнано винуватим ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 483 МК України, та призначено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 43 029,18 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави суму вартості автомобіля марки «VW PASSAT», VIN: НОМЕР_2 , державний реєстраційний знак Литовської Республіки НОМЕР_5 . Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 384,20 грн. Не погодившись з постановою, захисник ОСОБА_1 адвокат Загорулько Є.О. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову судді Київського районного суду м. Харкова від 15 квітня 2019 року і ухвалити нову постанову, якою закрити провадження по справі про порушення митних правил у відношення ОСОБА_1 у зв`язку з відсутності події і складу адміністративного правопорушення. Доводи апеляційної скарги захисник мотивує тим, що постанова судді незаконно та необґрунтована. В матеріалах справі відсутні докази повідомлення ОСОБА_1 про складання протоколу та про час та місце судового розгляду. Захисник вважає, що розгляд справи без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності або її представника є підставами для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення. Посилається, що документи які використані митницею при складання протоколу про порушення митних правил не легалізовані а тому не відповідають вимогам статті 251 КУпАП та статті 495 МК України. Отримана від митних органів Литовської Республіки інформація є неналежним та недопустимим доказом та не може бути підставою для складання протоколу про порушення митних правил стосовно ОСОБА_1 . Також адвокат вважає, що на час розгляду справи про порушення митних правил закінчились строки, передбачені частиною 1 статті 467 МК України, а тому провадження у справі підлягало закриттю. Одночасно з апеляційною скаргою адвокатом Загорулько Є.О. подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження. Поважність пропуску строку на апеляційне оскарження мотивована тим, що під час винесення оскаржуваної постанови ОСОБА_1 присутнім не був, про існування оскаржуваної постанови захисник дізнався під час моніторингу сайту «Судова влада України», копію постанови судді отримано 13 серпня 2020 року під час ознайомлення з матеріалами справи. Враховуючи, що доводи клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження про поважність причин пропуску строку не спростовуються матеріалами справи, клопотання адвоката Загорулько Є.О. підлягає задоволенню. ОСОБА_1 в призначене судове засідання 18 листопада 2020 року не з`явився, надіслана на його адресу судова повістка повернута до апеляційного суду з відміткою «адресат відмовився». Дослідивши матеріали справи відповідно до вимог частини 7 статті 294 КУпАП, перевіривши законність і обґрунтованість постанови судді в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши пояснення захисника ОСОБА_1 адвоката Загорулько Є.О., який апеляційну скаргу підтримав, просив її задовольнити, пояснення представника Слобожанської митниці Держмитслужби Тиндика М.В., який апеляційну скаргу не визнав, проти її задоволення заперечував, апеляційний суд приходить до наступних висновків. Накладаючи на ОСОБА_1 адміністративне стягнення за порушення митних правил, передбачених частиною 1 статті 483 МК України суддя виходив з того, що факт вчинення ним адміністративного правопорушення підтверджується матеріалами справи. Суддя дійшов висновку про те, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 483 МК України, а саме переміщення товарів через митний кордон України з поданням митному органу як підстави для переміщення товарів підроблених документів. З зазначеними висновками судді апеляційний суд погоджується, вважає його правильним, обґрунтованим та таким, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами. Відповідно до частини 1 статті 486 МК України завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням. Статтею 487 МК України встановлено, що провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення. Статтею 488 МК України встановлено, що провадження у справі про порушення митних привал вважається розпочатим з моменту складання протоколу про адміністративне про порушення митних правил. Згідно із статтею 489 МК України при розгляді справи про порушення митних правил суд зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Зазначені норми узгоджуються з нормами статтями 245, 280 КУпАП. Статтею 491 МК України визначено підстави для порушення справи про порушення митних правил. Відповідно до пунктів 1-3 частини 1 статті 491 МК України такими підставами є: безпосереднє виявлення посадовими особами митного органу порушення митних правил; офіційні письмові повідомлення про вчинення особою порушення митних правил, отримані від правоохоронних органів, а також органів, що здійснюють види контролю, зазначені у частині 1 статті 319 цього Кодексу; офіційні письмові повідомлення про вчинення порушення митних правил, отримані від митних та правоохоронних органів іноземних держав, а також від міжнародних організації. Відповідно до статті 495 МК України доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, які встановлюються протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до них, поясненнями особи, яка притягується до відповідальності, свідків, висновком експерта та іншими документами. Відповідальність за частиною 1 статті 483 МК України настає за переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням органу доходів і зборів як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача, кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості. Судовим розглядом встановлено, що 26 червня 2017 року о 0255 год. через митний пост «Щербаківка» Харківської митниці ДФС ОСОБА_1 перемістив з території України в митному режимі «Транзит» транспортний засіб «VW PASSAT» реєстраційний номер НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 . Як підставу для переміщення транспортного засобу ОСОБА_1 надав посадовим особам митного посту «Щербаківка» Харківської митниці ДФС: паспорт громадянина України від 21 листопада 2014 року НОМЕР_3 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 19 червня 2017 року НОМЕР_4 , доручення від 19 червня 2017 року № BRN-21725 на права користування транспортним засобом, зареєстроване нотаріусом 13-го нотаріального бюро м. Каунас (Литва), ОСОБА_2 . По результатам опрацювання службової записки митного посту «Щербатівка» від 26 червня 2018 року № 1665/20-70-66/66 отримана відповідь митних органів Республіки Литва, лист ДФС від 21 вересня 2018 року № 29365/7/99-99-20-02-01-17, яким повідомлено, що нотаріус 13-го нотаріального бюро м. Каунас (Литва), ОСОБА_2 інформувала, що доручення від 19 червня 2017 року № BRN-21725 на право користування транспортним засобом «VW PASSAT» реєстраційний номер НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 нею складено не було та підтверджено в 13-ом нотаріальним бюро м. Каунас (Литва). Таким чином, доручення від 19 червня 2017 року № BRN-21725 на права користування транспортним засобом «VW PASSAT» реєстраційний номер НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 є підробленим. Відповідальність за частиною 1 статті 483 МК України настає саме за переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, крім іншого за подання органу доходів і зборів як підстави для переміщення товарів підроблених документів. Отже, оскільки ОСОБА_1 під час переміщення 26 червня 2017 року з території України в митному режимі «Транзит» транспортний засіб «VW PASSAT» реєстраційний номер НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 надав органу доходів і зборів як підставу такого переміщення підроблене доручення від 19 червня 2017 року № BRN-21725 на право користування транспортним засобом «VW PASSAT» реєстраційний номер НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , яке не було складено нотаріусом 13-го нотаріального бюро м. Каунас (Литва), в діях ОСОБА_1 наявний склад порушення митних правил, передбачених частиною 1 статті 483 КУпАП. Зібрані докази у справі про правопорушення митних правил апеляційний суд визнає належними, допустимими та такими, що відповідають вимогам статті 495 МК України. Апеляційний суд вважає, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 суддею відповідно до статті 495 МК України, статті 252 КУпАП на підставі доказів, наявних в матеріалах справи, повно і всебічно встановлено фактичні обставини адміністративного правопорушення та призначив стягнення в межах санкції статті 483 МК України, що відповідає характеру вчиненого правопорушення та меті адміністративного стягнення. Постанова суді відповідає вимогам статті 283 КУпАП, статті 527 МК України. Доводи апеляційної скарги щодо неналежного повідомлення ОСОБА_1 про час та місце судового розгляду не є безумовною підставою для скасування постанови судді. З матеріалів справи вбачається, що 19 листопада 2018 року та 01 квітня 2019 року повторно Харківською митницею ДФС направлено на адресу ОСОБА_1 повідомлення про необхідність прибуття до суду. Будь-яких беззаперечних доказів про необізнаність ОСОБА_4 про наявність стосовно нього судового провадження матеріали справи не місять. Справа про порушення митних правил в провадженні районного суду перебувала з 08 квітня 2019 року. Статтею 525 МК України визначені строки розгляду справи про порушення митних правил. Згідно з одним із принципів судочинства визнано пріоритет публічного інтересу над приватним. Безпідставне умисне затягування розгляду справи нівелює завдання МК України яким є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням. Крім того, недотримання строків розгляду справ про порушення митних правил порушує конституційне право на судовий захист і негативно впливає на ефективність та авторитет судової влади. Суд першої інстанції розглянувши справу за відсутністю ОСОБА_1 обґрунтував та навів мотиви такого розгляду, з якими погоджується апеляційний суд. Доводи апеляційної скарги захисника про те, що отримана від митних органів Литовської Республіки інформації є неналежним, недопустимим доказами у справі, апеляційний суд до уваги не приймає, оскільки відповідно до вимог статті 491 МК України така інформація є підставою для порушення справи про порушення митних правил та відповідає вимогам статті 495 МК України. Доводи апеляційної скарги захисника щодо закінчення строку накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 , передбаченого статтею 467 МК України, оскільки станом на 26 вересня 2018 року ДФС України вже було виявлено факт, нібито порушення митних правил не ґрунтуються на матеріалах справи, з огляду на таке. Згідно листа ДФС України від 21 вересня 2018 року адресованого Харківський митниці ДФС вбачається, що Харківській митниці ДФС направлено копію відповіді митних органів Литовської республіки для опрацювання, проведення перевірки та вжиття заходів згідно чинного законодавства. Про встановлення факту порушення ОСОБА_1 митних правил, передбачених частиною 1 статті 483 МКУ України в зазначеному листі не вказано. Порушення ОСОБА_1 митних правил встановлено 16 жовтня 2018 року про, що головним інспектором відділу ІАРМ та ВМОІД УПМП та МВ Харківської митниці ДФС складено доповідну записку та того ж числа направлено відповідне повідомлення ОСОБА_1 04 квітня 2019 року справа про порушення митних правил надійшла до Київського районного суду м. Харкова, того ж дня її зареєстровано, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи та визначено склад суду. Відповідно 04 квітня 2019 року відбулось зупинення строку накладення адміністративних стягнень у справах про порушення митних правил відповідно до частини 1 статті 467 МК України. На підставі вищевикладеного, під час перегляду постанови судді Київського районного суду м. Харкова від 15 квітня 2019 року за доводами апеляційної скарги захисника ОСОБА_1 адвоката Загорулька Є.О. апеляційним судом не встановлено неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права або порушення норм процесуального права, та підстав для скасування постанови судді Київського районного суду м. Харкова від 15 квітня 2019 року не вбачає. Разом з цим, апеляційний суд залишає без розгляду вимогу апеляційної скарги адвоката Загорулька Є.О. про стягнення зі Слобожанської митниці ДФС України на користь ОСОБА_4 судових витрат зі сплати судового збору, оскільки відповідно до частини 4 статті 288 КУпАП особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита. Керуючись ст. ст. 458, 466, 467, 486, 487, 489, 491, 495, 522, 527, 528, 531 МК України, ст. ст. 288, 294, 295 КУпАП, - п о с т а н о в и в : Клопотання захисника ОСОБА_1 адвоката Загорулька Євгена Олеговича про поновлення строку на апеляційне оскарження задовольнити. Поновити захиснику ОСОБА_1 адвокату Загорульку Євгену Олеговичу строк на апеляційне оскарження постанови судді Київського районного суду м. Харкова від 15 квітня 2019 року. Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 адвоката Загорулька Євгена Олеговича залишити без задоволення. Постанову судді Київського районного суду м. Харкова від 15 квітня 2019 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя Харківського апеляційного суду О.А. Кружиліна

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»