Постанова Харківський апеляційний суд № 953/6171/20

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД __________________________________________________________________ Справа № 953/6171/20 Головуючий І інстанції Провадження № 33/818/586/21 Садовський К.С Категорія: ч.1 ст.482 МК України Доповідач Кружиліна О.А. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 02 квітня 2021 року Харківський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ - Кружиліної О.А. за участю секретаря - Михайлюка А.В. представника Слобожанської митниці Держмитслужби - Тиндика М.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Київського районного суду м. Харкова від 04 листопада 2020 року у справі про порушення митних правил стосовно ОСОБА_1 за частиною 1 статті 482 МК України,- в с т а н о в и в : 28 листопада 2019 року головним державним інспектором відділу оперативного реагування управління протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії Харківської митниці ДФС складено протокол про порушення митних правил № 2653/80700/19 стосовно ОСОБА_1 за частиною 1 статті 482 МК України. Згідно з вказаним протоколом 27.11.2019 о 20 год. 30 хв. прикордонним нарядом «Прикордонний патруль ВПС «Веселе» спільно зі співробітниками УСБУ в Харківській області в районі інформаційного знаку № 1112 на відстані 20 м від лінії державного кордону України при спробі його перетину в напрямку н.п. Пильна (Україна) - н.п. Вергелівка (Російська Федерація) був виявлений та затриманий громадянин України ОСОБА_1 , який на транспортному засобі FORD F150 без реєстраційних номерних знаків намагався перемістити через митний кордон України, з України на територію Російської Федерації товар товари народного споживання та продукти харчування поза митним контролем, тобто поза місцем розташування органу доходів і зборів і без виконання митних формальностей. Зазначені дії ОСОБА_1 , мають ознаки порушення митних правил, передбаченого частиною 1 статті 482 МК України. Постановою судді Київського районного суду м.Харкова від 04 листопада 2020 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 482 МК України та призначено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 656 710 грн 59 коп. з конфіскацією автомобіля марки «Ford F 150», 2004 року випуску, VIN: НОМЕР_1 та товарів, що були вилучені по протоколу про ПМП 2653/80700/19 від 28.11.2019 та зберігаються у коморі Слобожанської митниці Держмитслужби. Стягнено з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 420 грн 40 коп. Не погодившись з вказаною постановою, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову скасувати та прийняти нову постанову про закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. В обґрунтування доводів апеляційної скарги посилається на неврахування всіх фактичних обставин справи, невідповідність дійсності обставин, на які посилається суд, порушення його процесуальних прав при розгляді справи, недостатність зібраних у справі та досліджених в суді доказів для визнання його вини у вчиненні зазначеного правопорушення. Зокрема, зазначає, що в протоколі №265/80700/19 від 28.11.2019 немає жодного запису головного державного інспектора відділу оперативного реагування управління протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії Харківської митниці ДФС ОСОБА_2 із зазначенням кількості аркушів пояснень і в графі «додатки» стоїть прочерк. Протокол, складений з грубим порушенням прав людини, є недопустимим доказом та не може бути використаний як доказ його винуватості, фактично є протиправним. Вважає, що Київським районним судом міста Харкова при винесенні постанови про визнання його винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого частиною 1 статті 482 МК України не було враховано практики ЄСПЛ та не забезпечено розумної можливості представити позицію. Суд першої інстанції вказує на той факт, що він зловживав наданими правами та навмисно затягував розгляд справи. Проте, він звернувся до адвоката, який відкладав два судових засідання у зв`язку із необхідністю ознайомлення з матеріалами справи, а також у зв`язку із зайнятістю в іншому процесі. Другий адвокат, до якого він звернувся, також подав до суду клопотання про відкладення розгляду справи, у зв`язку із його зайнятістю в іншому судовому засіданні у Деснянському районному суді м. Києва. Про той факт, що він ніяк не підтвердив своє відрядження доказами, ОСОБА_1 не мав жодної інформації. Щодо відмови від отримання судової повістки зазначає, що ним не отримано жодного повідомлення про надходження судової повістки на адресу його реєстрації. До того ж судом першої інстанції не взято до уваги, що розгляд справи припав на початок карантину в Україні, саме через те він не мав можливості з`явитися до суду особисто та доручив захист своїх інтересів адвокатам, адже відповідно до Переліку особливо небезпечних інфекційних хвороб, гостра респіраторна хвороба COVID-19 є особливо небезпечною інфекційною хворобою (пункт 39 Переліку). Саме через карантин він не з`являвся до суду і звернувся за допомогою до правників, які повинні були захищати його інтереси в суді. З огляду на вищевказане, вважає, що судом порушено принцип рівності сторін. Крім того, зауважує, що в даному випадку предметом правопорушення є транспортний засіб, який підлягає конфіскації відповідно до санкції статті 482 МК України, та який фактично належить іншій особі, а саме ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу. Суд першої інстанції навіть не встановив цей факт і не надав можливості заявити про нього, ухваливши постанову без його присутності. За таких обставин, конфіскація є втручанням в право іншої особи, яка не притягується до адміністративної відповідальності, на повагу власності і, відповідно, має бути застосована стаття 1 Протоколу №1 до Європейської Конвенції з захисту прав людини. В судове засідання суду апеляційної інстанції ОСОБА_1 не з`явився, про причини неявки не повідомив, заяв про відкладення розгляду справи або про розгляд справи за його відсутності не надав. Виходячи з положень статей 268, 294 КУпАП, апеляційний суд дійшов висновку про розгляд справи про адміністративне правопорушення за наявними в матеріалах справи доказами за відсутності належним чином повідомленої особи ОСОБА_1 . Дослідивши матеріали справи відповідно до вимог частини 7 статті 294 КУпАП, заслухавши думку представника Слобожанської митниці Держмитслужби Тиндика М.В., який апеляційну скаргу не визнав, проти її задоволення заперечував, перевіривши законність і обґрунтованість постанови судді в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з огляду на наступне. Накладаючи на ОСОБА_1 стягнення за порушення митних правил, передбачене частиною 1 статті 482 МК України, суддя дійшов висновку про наявність в його діях порушення митних правил, а саме дій, спрямованих на переміщення товарів через митний кордон України поза митним контролем, тобто поза місцем розташування митного органу, його провина у скоєнні правопорушення доведена в повному обсязі. З таким висновком судді погоджується й апеляційний суд, вважає його правильним, обґрунтованим та таким, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами. Відповідно до частини 1 статті 486 МК України завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням. Статтею 487 МК України встановлено, що провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення. Згідно зі статтею 489 МК України при розгляді справи про порушення митних правил суд зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Зазначені норми узгоджуються з нормами статей 245, 280 КУпАП. Статтею 491 МК України визначено підстави для порушення справи про порушення митних правил. Відповідно до пунктів 1-3 частини 1 статті 491 МК України такими підставами є: безпосереднє виявлення посадовими особами митного органу порушення митних правил; офіційні письмові повідомлення про вчинення особою порушення митних правил, отримані від правоохоронних органів, а також органів, що здійснюють види контролю, зазначені у частині 1 статті 319 цього Кодексу; офіційні письмові повідомлення про вчинення порушення митних правил, отримані від митних та правоохоронних органів іноземних держав, а також від міжнародних організації. Відповідно до статті 495 МК України доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, які встановлюються протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до них, поясненнями особи, яка притягується до відповідальності, свідків, висновком експерта та іншими документами. Відповідальність за частиною 1 статті 482 МК України настає за переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України поза митним контролем, тобто поза місцем розташування митного органу або поза робочим часом, установленим для нього, і без виконання митних формальностей, або з незаконним звільненням від митного контролю внаслідок зловживання службовим становищем посадовими особами митного органу. Судовим розглядом встановлено, що 27.11.2019 о 20 год. 30 хв. прикордонним нарядом «Прикордонний патруль ВПС «Веселе» спільно зі співробітниками УСБУ в Харківській області в районі інформаційного знаку № 1112 на відстані 20 м від лінії державного кордону України при спробі його перетину в напрямку н.п. Пильна (Україна) - н.п. Вергелівка (Російська Федерація) був виявлений та затриманий громадянин України ОСОБА_1 , який на транспортному засобі FORD F150 без реєстраційних номерних знаків намагався перемістити через митний кордон України, з України на територію Російської Федерації товар товари народного споживання та продукти харчування поза митним контролем, тобто поза місцем розташування органу доходів і зборів і без виконання митних формальностей. Апеляційний суд вважає, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 суддею відповідно до статті 495 МК України, статті 252 КУпАП на підставі доказів, наявних в матеріалах справи, повно і всебічно встановлено фактичні обставини адміністративного правопорушення. Зібрані докази у справі про правопорушення митних правил апеляційний суд визнає належними, допустимими та такими, що відповідають вимогам статті 495 МК України. Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 не свідчать про відсутність в його діях порушення митних правил, передбачених частиною 1 статті 482 МК України та не спростовують висновків судді щодо наявності в його діях складу зазначеного порушення митних правил. За вказаних обставин, підстав для закриття провадження у справі про порушення митних правил стосовно ОСОБА_1 на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в його діях порушення митних правил, передбаченого частиною 1 статті 482 МК України, апеляційний суд не вбачає. Доводи апеляційної скарги про те, що вилучений у ОСОБА_1 , транспортний засіб належить іншій особі, а тому він не підлягає конфіскації, апеляційним судом до уваги не приймаються з огляду на положення пункту 3 частини 1 статі 461, 3 статті 465 МК України, відповідно до яких конфіскація товарів, транспортних засобів, комерційного призначення безпосередніх предметів порушення митних правил, товарів, транспортних засобів із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю (крім транспортних засобів комерційного призначення, які використовуються виключно для перевезення пасажирів і товарів через митний кордон України за визначеними маршрутами та рейсами, що здійснюються відповідно до розкладу руху на підставі міжнародних договорів, укладених відповідно до закону), а також транспортних засобів, що використовувалися для переміщення товарів безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України поза місцем розташування митного органу, застосовується незалежно від того, чи є ці товари, транспортні засоби власністю особи, яка вчинила правопорушення. 31 березня 2021 року до Харківського апеляційного суду надійшло клопотання ОСОБА_3 про повернення належного їй на праві власності автомобіля Ford F 150, VIN: НОМЕР_1 , д.н. НОМЕР_2 . Апеляційний суд вказане клопотання залишає без розгляду в рамках даного апеляційного провадження, оскільки відповідно до вимог статей 497, 498 МК України у разі незгоди з судовим рішенням суду першої інстанції власник транспортного засобу, який оскаржуваним судовим рішенням було конфісковано, не позбавлений права подати апеляційну скаргу. На підставі вищевикладеного, під час апеляційного перегляду справи за доводами апеляційної скарги ОСОБА_1 апеляційним судом не встановлено неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права або порушення норм процесуального права та підстав для скасування постанови судді Київського районного суду м. Харкова від 04 листопада 2020 року. Керуючись ст. ст. 458, 466, 467, 486, 487, 489, 491, 495, 497, 498, 522, 527, 528, 531 МК України, ст. ст. 284, 294, 295 КУпАП, - п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Постанову судді Київського районного суду м. Харкова від 04 листопада 2020 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя Харківського апеляційного суду О.А. Кружиліна