Постанова Харківський апеляційний суд № 953/22370/19

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД __________________________________________________________________ Провадження № 33/818/228/20 Головуючий І інстанції - Єфіменко Н.В. Справа № 953/22370/19 Доповідач - Кружиліна О.А. Категорія: ч.1 ст. 483 МК України ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 11 березня 2020 року Харківський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ- Кружиліної О.А. за участю секретаря - Шалімової Ю.О. особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 представника митниці - Тиндика М.В. захисника- Агаєвої С.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Київського районного суду міста Харкова від 10 січня 2020 року у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за частиною 1 статті 483 МК України,- в с т а н о в и в : 18 травня 2019 року головним державним інспектором митного поста «Щербаківка» Харківської митниці ДФС складено протокол про порушення митних правил № 1295/80700/19 стосовно ОСОБА_1 за частиною 1 статті 483 МК України. Згідно з вказаним протоколом 18 травня 2019 року приблизно о 01 годині 30 хвилин до зони митного контролю МАПП «Гоптівка» у напрямку руху з України до РФ в`їхав легковий автомобіль Mercedes-Benz C220D р.н . НОМЕР_1 під керуванням громадянина Азербайджана ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ), разом з пасажирами громадянами ісламської республіки Іран ОСОБА_4 і ОСОБА_5 . Для проходження митного контролю громадянин Азербайджану ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ) надав паспорт громадянина Азербайджану, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу DR / НОМЕР_3 від 27.03.2015, доручення на право керування, митну декларацію і контрольний талон. Під час проведення митних процедур і внесення інформації до АСМО «Інспектор» о 01 годині 35 хвилин спрацювала Автоматизована система аналізу та управління ризиків (АСАУР), щодо переміщення на територію України через п/п «Гоптівка» (в зоні діяльності Харківської митниці ДФС) 19.05.2018 в режимі «тимчасове ввезення» громадянином Азербайджану ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ) транспортного засобу «MERCEDES-BENZ C220D» реєстраційний номер НОМЕР_4 , ідентифікаційний код VIN № НОМЕР_5 на підставі документа (свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу від 27.03.2015 DR/BAL № НОМЕР_6 ), який має ознаки документа, що містить неправдиві дані (лист Палати Фіскальної адміністрації у Вроцлаві № 0201-ZCMP.541.749.2017.11.RLM від 20.06.2018). Таким чином, громадянин Азербайджану ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ) подав митному органу як підставу для переміщення товарів через митний кордон України документ, що містить неправдиві відомості. Зазначені дії мають ознаки порушення митних правил, передбаченого частиною 1 статті 483 МК України. Постановою судді Київського районного суду міста Харкова від 10 січня 2020 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 483 МК України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у сумі 67 202,45 гривень з конфіскацією транспортного засобу «MERCEDES-BENZ C220D», VIN: НОМЕР_5, державний реєстраційний знак Республіки Польща НОМЕР_7 . Стягнено з ОСОБА_1 на користь Слобожанської митниці Держмитслужби витрати на зберігання безпосереднього предмету порушення митних правил у сумі 63 224,40 гривень. Стягнено з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 420,20 гривень. Не погодившись з вказаною постановою, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову скасувати та ухвалити нове рішення, яким закрити справу у відношенні нього на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП. В обґрунтування доводів апеляційної скарги посилається на те, що в порушення вимог статей 245, 252, 280 КУпАП суддею районного суду недостатньо досліджено матеріали справи, не оцінено всі наявні в справі докази, внаслідок чого суддя дійшов необґрунтованого висновку щодо наявності в його діях правопорушення. Крім того, справу розглянуто без його участі, чим порушено його право на захист та позбавлено його можливості надати пояснення та зазначити порушення, які допущені при складанні протоколу та недостовірність і неповноту зібраного матеріалу. Протокол про порушення митних правил від 18.05.2019 складено з порушенням вимог частини 1, пункту 4 частини 2 статті 494 МК України, містить не правдиві данні та в ньому неповно викладено обставини справи, тому протокол не може бути належним доказом, оскільки потребує направлення на дооформлення. Згідно з протоколом про порушення митних правил він керував транспортним засобом, однак він не має водійського посвідчення, про що вказував працівникам митниці. Автомобіль було зареєстровано на його ім`я за проханням знайомого, який і користувався та володів вказаним транспортним засобом. Він неодноразово звертався до фактичного власника авто, у користуванні якого транспортний засіб перебував, намагався неодноразово протягом останнього року йому додзвонитись, щоб він зняв його з реєстрації і лише у травні вмовив його та виїхав з ним до митниці саме з метою переоформлення документів. Вказану особу навіть не було опитано працівниками митниці. При складанні протоколу було залучено перекладача Бахірка Г.А. , працівника митниці, який начебто перевів йому зміст протоколу, оскільки він погано володіє російською мовою, а української не знає взагалі. Перекладач вмовив його підписати протокол, працівник митниці, що складав протокол, власноруч заповнив розділ протоколу «пояснення, зауваження особи, що притягується до відповідальності», тобто самостійно заповнив цю графу, не надав йому права надати пояснення, чим порушив його права, оскільки письмові пояснення сам ОСОБА_1 не писав. Напис в зазначеному розділі «текст протокола понятен, русским языком владею, переведен» було зроблено не особою, відносно якої складено протокол, а працівниками митниці без позначки, що пояснення записані зі слів ОСОБА_1 і без його згоди на відсутність інших пояснень або зауважень стосовно складеного протоколу. Інспектор митниці, що складав протокол, та перекладач запевнили його, що він підписує документи з переоформлення автомобіля, а не протокол про порушення митних правил. Йому не було роз`яснено його права. В протоколі зазначено, що автомобіль який вилучається MERCEDES-BENZ C220D з р.н. НОМЕР_7 , чорного кольору, дизель, V двигун 2155 смЗ, VIN: НОМЕР_8 , який був у використанні з ознаками пошкодження після ДТП (пошкоджена передня частина, відсутні передні ліхтарі, пошкоджено капот, відсутній акумулятор, пошкоджений салон і таке інше. Вартість авто зазначено зі слів ОСОБА_1 огли 12500,00 гривень (вартість, за яку його знайомий її купував, але після скоєння ДТП автомобіль коштує ще менше, з урахуванням пошкоджень). При цьому, в протоколі не зазначено рік випуску авто, не вказано чи вилучались разом з автомобілем ключі від автомобіля та невнесені відомості на кого автомобіль було зареєстровано, на яку особу та ким оформлена довіреність на керування автомобілем, про яку згадано у протоколі, але не відомо чи була вона вилучена разом із авто. В матеріалах справи міститься висновок експерта щодо вартості вилученого автомобіля, згідно з яким середня ринкова вартість автомобіля становить 67 202, 45 грн. З вказаним висновком експерта він категорично не згоден, оскільки автомобіль, що було вилучено працівниками митниці, з урахуванням року випуску та його станом (наявними ушкодженнями після ДТП) коштує значно менше, але скористатись своїм правом на ознайомлення та оскарження висновку експерта до розгляду справи по суті апелянт був позбавлений через необізнаність про розгляд справи. За таких обставин вказаний висновок експертного автотоварознавчого дослідження зроблений без урахування наявних пошкоджень автомобіля та не відповідає його реальній вартості, тому не може бути належним доказом по справі. Крім того, суб`єктивна сторона правопорушення характеризується прямим умислом. Дослідивши матеріали справи відповідно до вимог частини 7 статті 294 КУпАП, заслухавши пояснення ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Агаєвої С.М., які апеляційну скаргу підтримали та просили її задовольнити, пояснення представника митниці Тиндика М.В., який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість постанови судді в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного. Притягаючи ОСОБА_1 до відповідальності за частиною 1 статті 483 МК України, суддя виходив з тих обставин, що в його діях наявне порушення митних правил, факт вчинення правопорушення підтверджується матеріалами справи, в тому числі: доповідною запискою № 1844/20-70-65 від 18.05.2019, витягом з бази АСМО «Інспектор», актом проведення огляду транспортного засобу, листом митних органів Республіки Польща від 20.06.2018 № 0201-ZCMP.541.749.2017.11.RLM. З таким висновком судді апеляційний суд погоджується, вважає його правильним, обґрунтованим та таким, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами. Згідно зі статтею 458 МК України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні ( умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій із товарами, що перебувають під митним контролем, або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність. Відповідно до частини 1 статті 486 МК України завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням. Статтею 487 МК України встановлено, що провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення. Стаття 488 МК України визначає, що провадження у справі про порушення митних привал вважається розпочатим з моменту складання протоколу про адміністративне про порушення митних правил. Відповідно до статті 489 МК України при розгляді справи про порушення митних правил суд зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Дані норми узгоджуються з нормами статей 245, 252, 280 КУпАП. Статтею 491 МК України визначено підстави для порушення справи про порушення митних правил. Відповідно до пунктів 1-3 частини 1 статті 491 МК України такими підставами є: безпосереднє виявлення посадовими особами митного органу порушення митних правил; офіційні письмові повідомлення про вчинення особою порушення митних правил, отримані від правоохоронних органів, а також органів, що здійснюють види контролю, зазначені у частині 1 статті 319 цього Кодексу; офіційні письмові повідомлення про вчинення порушення митних правил, отримані від митних та правоохоронних органів іноземних держав, а також від міжнародних організації. Відповідно до статті 495 МК України доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, які встановлюються протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до них, поясненнями особи, яка притягується до відповідальності, свідків, висновком експерта та іншими документами. Відповідальність за частиною 1 статті 483 МК України настає за переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням органу доходів і зборів як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача, кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості. Судовим розглядом встановлено, що 18 травня 2019 року приблизно о 01 годині 30 хвилин до зони митного контролю МАПП «Гоптівка» у напрямку руху з України до РФ в`їхав легковий автомобіль Mercedes-Benz C220D р.н . НОМЕР_1 під керуванням громадянина Азербайджана ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ), разом з пасажирами громадянам ісламської республіки Іран ОСОБА_4 і ОСОБА_5 . Для проходження митного контролю громадянин Азербайджану ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ) надав паспорт громадянина Азербайджану, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу DR / НОМЕР_3 від 27.03.2015, доручення на право керування, митну декларацію і контрольний талон. Під час проведення митних процедур і внесення інформації до АСМО «Інспектор» о 01 годині 35 хвилин спрацювала Автоматизована система аналізу та управління ризиків (АСАУР), щодо переміщення на територію України через п/п «Гоптівка» (в зоні діяльності Харківської митниці ДФС) 19.05.2018 в режимі «тимчасове ввезення» громадянином Азербайджану ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ) транспортного засобу «MERCEDES-BENZ C220D» реєстраційний номер НОМЕР_4 , ідентифікаційний код VIN № НОМЕР_5 на підставі документа (свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу від 27.03.2015 DR/BAL № НОМЕР_6 ), який має ознаки документа, що містить неправдиві дані (лист Палати Фіскальної адміністрації у Вроцлаві № 0201-ZCMP.541.749.2017.11.RLM від 20.06.2018). Частина 1 статті 380 МК України встановлює, що тимчасове ввезення громадянами-нерезидентами на митну територію України транспортних засобів особистого користування дозволяється на строк до одного року. Цей строк може бути продовжено митними органами з урахуванням дії обставин непереборної сили та особистих обставин громадян, які ввезли такі транспортні засоби, за умови документального підтвердження цих обставин, але не більш як на 60 днів. Обов`язковою умовою допуску зазначених транспортних засобів до тимчасового ввезення на митну територію України є реєстрація цих транспортних засобів в уповноважених органах іноземних держав, що підтверджується відповідним документом. Відповідно підпункту «в» пункту 33 частини 1 статті 4 МК України нерезидентами визначено, фізичні особи: іноземці та особи без громадянства, громадяни України, які мають постійне місце проживання за межами України, у тому числі ті, які тимчасово перебувають на території України. Як підставу для переміщення автомобіля «MERCEDES-BENZ C220D» реєстраційний номер НОМЕР_4 , VIN-код № НОМЕР_5 через митний кордон України, було подано свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 27.03.2015 DR/BAL №1179677, який містить відомості щодо реєстрації транспортного засобу у Республіці Польща (а.с. 12-13). Згідно з листом Палати Фіскальної адміністрації у Вроцлаві № 0201-ZCMP.541.749.2017.11.RLM від 20.06.2018 автомобіль «MERCEDES-BENZ C220D» реєстраційний номер НОМЕР_4 , знятий з обліку в Польщі через вивіз транспортного засобу за кордон (а.с. 10-11). При розгляді справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 районним судом повно і всебічно встановлені фактичні обставини правопорушення на підставі доказів наявних в матеріалах справи і досліджених в судовому засіданні, які оцінені судом першої інстанції в їх сукупності, у відповідності з вимогами статті 495 МК України статтями 251, 252 КУпАП, що відображено у мотивувальній частині постанови суду. Постанова суду відповідає вимогам статті 283 КУпАП, статті 527 МК України. Посилання в апеляційній скарзі на розгляд справи районним судом за відсутності ОСОБА_1 апеляційним судом не приймаються, оскільки з матеріалів справи вбачається, що відповідно до статті 277-2 КУпАП судом вживались заходи з повідомлення ОСОБА_1 про розгляд справи та надсилались судові повістки на його адресу, зазначену в протоколі про порушення митних правил. Крім того, згідно з листом Харківської митниці ДФС від 11.11.2019 ОСОБА_1 повідомлено про направлення справи про порушення митних правил до Київського районного суду м.Харкова. Отже, ОСОБА_1 не цікавився розглядом справи та не скористався своїм правом приймати участь у судовому засіданні при розгляді справи Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 , огли щодо нероз`яснення його прав при складанні протоколу про порушення митних правил спростовуються матеріалами справи, а саме протоколом про порушення митних правил, який містить особистий підпис ОСОБА_1 у графі про роз`яснення йому прав та отримання примірнику протоколу. Апеляційним судом не приймаються до уваги доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про невідповідність експертної оцінки дійсній вартості автомобіля, оскільки у апеляційного суду нема підстав ставити під сумнів такий висновок експерта. Крім того, відповідно до частини 12 статті 357 МК України у разі необґрунтованості висновку або виникнення сумнівів у його правильності може бути призначено повторне дослідження (аналіз, експертиза), проведення якого доручається іншому експерту. Відповідні клопотання ОСОБА_1 до районного та апеляційного судів не заявлялись. Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про відсутність в його діях умислу на вчинення правопорушення не ґрунтуються на матеріалах справи. Склад правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 483 МУ України, є формальним, характеризується діями спрямованими на переміщення товарів через митний кордон України. Тобто, недодержанням митних правил, коли діяння становить склад проступку незалежно від настання шкідливих наслідків. Інші доводи апеляційної скарги висновків судді щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 483 МК України, не спростовують і не дають підстав для скасуваннячи зміни постанови судді. Під час розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 апеляційним судом не встановлено неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права або порушення норм процесуального права. На підставі вищевикладеного, підстав для скасування постанови Київського районного суду міста Харкова від 10 січня 2020 року за доводами апеляційної скарги ОСОБА_1 , огли апеляційним судом не встановлено. Керуючись ст. ст. 458, 486-489, 495, 522, 527, 528, 530, 531 МК України, ст. ст. 294, 295 КУпАП, - п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Постанову судді Київського районного суду міста Харкова від 10 січня 2020 року - залишити без змін. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя Харківського апеляційного суду О.А. Кружиліна