Постанова Харківський апеляційний суд № 953/13371/20

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД __________________________________________________________________ Справа № 953/13371/20 Головуючий І інстанції Провадження № 33/818/1319/20 Єфіменко Н.В. Категорія: ст. 472 МК України Доповідач Кружиліна О.А. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 09 грудня 2020 року Харківський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ - Кружиліної О.А. за участю секретаря - Михайлюка А.В. представника Слобожанської митниці Держмитслужби - Тиндика М.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Київського районного суду м. Харкова від 01 вересня 2020 року у справі про порушення митних правил стосовно ОСОБА_1 за статтею 472 МК України,- в с т а н о в и в : 27 лютого 2020 року головним державним інспектором відділу митного оформлення «Гоптівка» митного поста «Магістральний» Слобожанської митниці Держмитсужби складено протокол про порушення митних правил № 0356/80700/20 стосовно громадянина України ОСОБА_1 за статтею 472 МК України. Згідно з вказаним протоколом 27 лютого 2020 року о 2223 год. до зони митного контролю МАПП «Готпівка» у напрямку руху з Російської Федерації до України в`їхав транспортний засіб особистого користування «Audi A6», реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 . Формою проходження митного контролю вищевказаний громадянин обрав коридор (смугу) спрощеного митного контролю «зелений коридор». На підставі аналізу та оцінки ризиків було прийнято рішення про переведення зазначеного автомобіля на смугу руху «червоний коридор» для проведення митного огляду транспортного засобу. Перед початком митного огляду ОСОБА_1 було опитано на предмет наявності товарів та/або предметів, заборонених та/або обмежених до переміщення через митний кордон України, або таких, що підлягають оподаткуванню. ОСОБА_1 не заявив, що переміщує товари та/або предметів, заборонених та/або обмежених до переміщення через митний кордон України, або таких, що підлягають оподаткуванню. При проведенні митного огляду автомобіля було встановлено, що в салоні автомобіля та у багажному відділенні без ознак приховування знаходяться автомобільні запчастини до легкових автомобілів різних найменувань та маркувань. В особистому письмовому поясненні ОСОБА_1 вказав, що не знав про необхідність декларування зазначених товарів. ОСОБА_1 надав наступні документи, що підтверджують вартість товарів: видаткова накладна № 00000063070 від 27 лютого 2020 року, видаткова накладна № 00000063074 від 27 лютого 2020 року. За результатами митного огляду встановлено, що ОСОБА_1 переміщував через митний кордон України товари на загальну суму 9 490,32 грн (за курсом Національного банку України станом на 27 лютого 2020 року ця сума складає 354,09 Євро) та вагою 37 кг. Так за даними АСМО «Інспектор» ОСОБА_1 на транспортному засобі особистого користування «Audi A6», реєстраційний номер НОМЕР_1 виїхав з території України 27 лютого 2020 року о 0701 год. (особа була відсутня в Україні менше, ніж 24 год.). Таким чином, ОСОБА_1 не заявив за встановленою формою точних та достовірних відомостей щодо автомобільних запчастин до легкових автомобілів різних найменувань на загальну суму 8 150, 44 грн. грн (за курсом Національного банку України станом на 27 лютого 2020 року ця сума складає 304,09 Євро) та вагою 35 кг, які ппідлягають обов`язковому декларуванню у разі переміщення через митний кордон України. Постановою судді Київського районного суду м. Харкова від 01 вересня 2020 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого статтею 472 МК України, та призначено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у сумі 34 288 грн з конфіскацією безпосередніх предметів порушення митних правил. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Слобожанської митниці Держмитсужби витрати за зберігання безпосереднього предмету порушення митних прав у сумі 32,90 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 420,40 грн. Не погодившись з вказаною постановою, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову судді Київського районного суду м. Харкова від 01 вересня 2020 року та закрити провадження на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 472 МК України, вилучені згідно з протоколом № 0356/80700/20 предмети порушення митних правил, а саме: запасні частини для транспортних засобів в асортименті 38-ми найменувань у кількості 39 шт., які зберігаються в коморі Харківської митниці ДФС повернути йому. Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 мотивує тим, що постанова судді не відповідає вимогам матеріального та процесуального права. Зазначає, що в протоколі про порушення митних правил не розкрито об`єктивної сторони правопорушення, передбаченого статтею 472 МК України та не зрозуміло в чому полягало вказане правопорушення, та якими його діями воно вчинено. ОСОБА_1 вважає, що постанова судді підлягає скасуванню, оскільки суддею не з`ясовано всіх обставин по справі та не надано їм належної оцінки. ОСОБА_1 в призначене судове засідання 09 грудня 2020 року не з`явився. 09 грудня 2020 року подав заяву про розгляд справи без його участі. Дослідивши матеріали справи відповідно до вимог частини 7 статті 294 КУпАП, перевіривши законність і обґрунтованість постанови судді в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника Слобожанської митниці Держмитслужби Тиндика М.В., який апеляційну скаргу не визнав, проти її задоволення заперечував, апеляційний суд приходить до наступних висновків. Накладаючи на ОСОБА_1 адміністративне стягнення за порушення митних правил, передбачених статтею 472 МК України суддя виходив з того, що факт вчинення ним адміністративного правопорушення підтверджується матеріалами справи. Суддя дійшов висновку про те, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене статтею 472 МК України, а саме не заявив за встановленою формою точних та достовірних відомостей про товари, які підлягають обов`язковому декларуванню у разі переміщення через митний кордон України. З зазначеними висновками судді апеляційний суд погоджується, вважає його правильним, обґрунтованим та таким, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами. Відповідно до частини 1 статті 486 МК України завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням. Статтею 487 МК України встановлено, що провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення. Згідно із статтею 489 МК України при розгляді справи про порушення митних правил суд зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Зазначені норми узгоджуються з нормами статей 245, 280 КУпАП. Статтею 491 МК України визначено підстави для порушення справи про порушення митних правил. Відповідно до пунктів 1-3 частини 1 статті 491 МК України такими підставами є: безпосереднє виявлення посадовими особами митного органу порушення митних правил; офіційні письмові повідомлення про вчинення особою порушення митних правил, отримані від правоохоронних органів, а також органів, що здійснюють види контролю, зазначені у частині 1 статті 319 цього Кодексу; офіційні письмові повідомлення про вчинення порушення митних правил, отримані від митних та правоохоронних органів іноземних держав, а також від міжнародних організації. Відповідно до статті 495 МК України доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, які встановлюються протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до них, поясненнями особи, яка притягується до відповідальності, свідків, висновком експерта та іншими документами. Частиною 1 статті 366 МК України встановлено, що двоканальна система - це спрощена система митного контролю, яка дає громадянам змогу здійснювати декларування, обираючи один з двох каналів проходу (проїзду транспортними засобами особистого користування) через митний кордон України. Відповідно до частини 4 статті 366 МК України громадянин самостійно обирає відповідний канал ("зелений коридор" або "червоний коридор") для проходження митного контролю за двоканальною системою. Статтею 374 МК України встановлено умови ввезення (пересилання) громадянами товарів на митну територію України. Частиною 1 статті 374 МК України передбачено, товари (за винятком підакцизних), сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 1000 євро, що ввозяться громадянами на митну територію України у ручній поклажі та/або у супроводжуваному багажі через пункти пропуску через державний кордон України, відкриті для повітряного сполучення, та товари (крім підакцизних), сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 500 євро та сумарна вага яких не перевищує 50 кг, що ввозяться громадянами на митну територію України у ручній поклажі та/або у супроводжуваному багажі через інші, ніж відкриті для повітряного сполучення, пункти пропуску через державний кордон України, не підлягають письмовому декларуванню (за винятком товарів, на які відповідно до статті 197 цього Кодексу встановлено обмеження щодо переміщення громадянами через митний кордон України, і випадків, передбачених частиною другою цієї статті) та не є об`єктами оподаткування митними платежами. В той же час в частині 2 статті 374 МК України передбачено, що норма частини 1 статті 374 МК України застосовується у разі, якщо особа, яка ввозить товари на митну територію України, в`їжджає в Україну не частіше одного разу протягом однієї доби. З метою забезпечення дотримання цієї умови посадові особи органів охорони державного кордону, які здійснюють паспортний контроль у пунктах пропуску через державний кордон України, безпосередньо в процесі здійснення такого контролю інформують посадових осіб органів доходів і зборів про громадян, які в`їжджають в Україну частіше одного разу протягом однієї доби. У разі якщо товари в обсягах, що не перевищують обмежень, встановлених у частині першій цієї статті, ввозяться на митну територію України особою, яка в`їжджає в Україну частіше одного разу протягом однієї доби, такі товари підлягають письмовому декларуванню в порядку, встановленому для громадян, з поданням документів, які видаються державними органами для здійснення митного контролю та митного оформлення таких товарів, та оподатковуються ввізним митом за ставкою 10 відсотків і податком на додану вартість за ставкою, встановленою ПК України. Пунктом 191.2.3. статті 191 ПК України встановлено, що у разі ввезення на митну територію України фізичними особами у ручній поклажі та/або у супроводжуваному багажі товарів (крім підакцизних товарів та особистих речей), сумарна фактурна вартість яких перевищує еквівалент 500 євро, через інші, ніж відкриті для повітряного сполучення, пункти пропуску через державний кордон України базою оподаткування є частина їх сумарної фактурної вартості, що перевищує еквівалент 500 євро, з урахуванням мита, що підлягає сплаті. У разі ввезення на митну територію України у ручній поклажі та/або у супроводжуваному багажі товарів (крім підакцизних товарів та особистих речей), сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 500 євро та сумарна вага яких не перевищує 50 кг, через інші, ніж відкриті для повітряного сполучення, пункти пропуску через державний кордон України фізичною особою, яка була відсутня в Україні менше ніж 24 години або яка в`їжджає в Україну частіше одного разу протягом 72 годин, базою оподаткування є частина сумарної фактурної вартості таких товарів, що перевищує еквівалент 50 євро, з урахуванням мита, що підлягає сплаті. Відповідальність за статтею 472 МК України настає за недекларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, тобто незаявлення за встановленою формою точних та достовірних відомостей (наявність, найменування або назва, кількість тощо) про товари, транспортні засоби комерційного призначення, які підлягають обов`язковому декларуванню у разі переміщення через митний кордон України. Судовим розглядом встановлено, що 27 лютого 2020 року о 2223 год. до зони митного контролю МАПП «Готпівка» у напрямку руху з Російської Федерації до України в`їхав транспортний засіб особистого користування «Audi A6», реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 . Формою проходження митного контролю ОСОБА_1 обрав коридор (смугу) спрощеного митного контролю «зелений коридор». На підставі аналізу та оцінки ризиків було прийнято рішення про переведення зазначеного автомобіля на смугу руху «червоний коридор» для проведення митного огляду транспортного засобу. Перед початком митного огляду ОСОБА_1 було опитано на предмет наявності товарів та/або предметів, заборонених та/або обмежених до переміщення через митний кордон України, або таких, що підлягають оподаткуванню. ОСОБА_1 не заявив, що переміщує товари та/або предметів, заборонених та/або обмежених до переміщення через митний кордон України, або таких, що підлягають оподаткуванню. При проведенні митного огляду автомобіля було встановлено, що в салоні автомобіля та у багажному відділенні без ознак приховування знаходяться автомобільні запчастини до легкових автомобілів різних найменувань та маркувань. Згідно даних Диспетчера ЗМК та Пасажирського пункту пропуску 27 лютого 2020 року о 0701 год. ОСОБА_1 виїхав з території України. О 2223 год. 27 лютого 2020 року ОСОБА_1 в`їхав до зони митного контролю МАПП «Гоптівка» та був переведений з «зеленого коридору» до «червоного коридору» (а.с. 10). Тобто ОСОБА_1 перебував за межами України менше 24 год. та відповідно до частини 2 статті 374 МК України при в`їзді в Україну повинен був письмово задекларувати товари, які він переміщує. За таких обставин, у разі відсутності ОСОБА_1 в Україні менше ніж 24 год. базою оподаткування для нього є частина сумарної фактурної вартості таких товарів, що перевищує еквівалент 50 євро, з урахуванням мита, що підлягає сплаті. Згідно висновку експерта № 1420003500-0345 від 17 липня 2020 року загальна вартість товарів вилучених по протоколу про порушення митних правил від 27 лютого 2020 року № 0356/80700/20, станом на дату оцінки, становить 34 288,00 грн (а.с. 31). В письмових поясненнях наданих ОСОБА_1 при складанні протоколу про порушення митних правил зазначив, що знав про те, що згідно митного кодексу України, товари які ввозяться на територію України, вартістю до 500 євро та вагою до 50 кг не підлягають письмовому декларуванню та оподаткуванню. Тому він взяв з собою не усі запчастини, розбив їх згідно вартості до 500 євро та ввозив їх із повною впевненістю, що нічого не порушує (а.с. 13). Отже, ОСОБА_1 перебував за межами України менше 24 год. перемішуючи товари через митний кордон України не заявив за встановленою формою точних та достовірних відомостей щодо автомобільних запчастин до легкових автомобілів різних найменувань, сумарна фактурна вартість яких перевищує еквівалент 50 євро, з урахуванням мита, що підлягає сплаті, обравши «зелений коридор», чим вчинив порушення митних правил, передбачених статтею 472 МК України. Зібрані докази у справі про правопорушення митних правил апеляційний суд визнає належними, допустимими та такими, що відповідають вимогам статті 495 МК України. За вказаних обставин, апеляційний суд не приймає до уваги доводи апеляційної скарги про те, що в протоколі про порушення митних правил не розкрито об`єктивної сторони правопорушення, передбаченого статтею 472 МК України, а вчинення ним адміністративного правопорушення полягало у бездіяльності, тобто недекларуванні переміщуваних запчастин до автомобілів. Апеляційний суд вважає, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 суддею відповідно до статті 495 МК України, статті 252 КУпАП на підставі доказів, наявних в матеріалах справи, повно і всебічно встановлено фактичні обставини адміністративного правопорушення та призначив стягнення в межах санкції статті 483 МК України, що відповідає характеру вчиненого правопорушення та меті адміністративного стягнення. Постанова суді відповідає вимогам статті 283 КУпАП, статті 527 МК України. Доводи апеляційної скарги про те, що суддя не з`ясував всіх обставин по справі та не надано їм належної оцінки, не знайшли свого обґрунтованого підтвердження під час апеляційного перегляду справи про порушення митних правил. Підстав для закриття провадження у справі на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП апеляційним судом не встановлено. На підставі вищевикладеного, під час апеляційного перегляду справи за доводами апеляційної скарги ОСОБА_1 апеляційним судом не встановлено неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права або порушення норм процесуального права, та підстав для скасування постанови судді Київського районного суду м. Харкова від 01 вересня 2020 року не вбачає. Керуючись ст. ст. 458, 466, 467, 486, 487, 489, 491, 495, 522, 527, 528, 531 МК України, ст. ст. 284, 294, 295 КУпАП, - п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Постанову судді Київського районного суду м. Харкова від 01 вересня 2020 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя Харківського апеляційного суду О.А. Кружиліна