Постанова 4818 № 953/14718/20

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД __________________________________________________________________ Справа № 953/14718/20 Головуючий І інстанції Провадження № 33/818/743/21 Шаренко С.Л. Категорія: ч. 1 ст. 483 МК України Доповідач Кружиліна О.А. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 29 вересня 2021 року Харківський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ - Кружиліної О.А. за участю секретаря - Михайлюка А.В. захисника - Холода О.А. представника Слобожанської митниці Держмитслужби - Тупікової О.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові справу за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_1 адвоката Дерези Микити Едуардовича на постанову судді Київського районного суду м. Харкова від 01 грудня 2020 року у справі про порушення митних правил стосовно ОСОБА_1 за частиною 1 статті 483 МК України,- в с т а н о в и в : 02 квітня 2020 року державним інспектором сектору оперативно-аналітичної роботи у (м. Суми) управління запобігання та протидії контрабанді та порушенням митних правил Слобожанської митниці Держмитслужби складено протокол про порушення митних правил № 0535/80700/20 стосовно громадянина України ОСОБА_2 за частиною 1 статті 483 МК України. Згідно з вказаним протоколом 25 вересня 2019 року ОСОБА_1 , через декларанта ОСОБА_3 (ФОП ОСОБА_4 НОМЕР_1 ), надав на митний пост «Центральний» Сумської митниці ДФС митну декларацію ІМД40ДЕ № UA805180/2019/026606 з метою оформлення відповідно до митного режиму «імпорт» товару «Легковий автомобіль, що був у використанні, марка VW; модель TRANSPORTER, календарний рік виготовлення 2014, модельний рік виготовлення 2014, тип кузова універсал, колір білий, номер кузова (VIN): НОМЕР_2 , тип двигуна дизельний, робочий об`єм циліндрів двигуна 1968 см. куб.». Продавцем товару, згідно наданого до митного контролю в Сумську митницю ДФС інвойсу б/н від 17 вересня 2019 року, зазначено TAXI, ОСОБА_5 7152OLE ROURG. У якості підстави для митного оформлення товарів разом з митною декларацією ІМД40ДЕ № UA805180/2019/026606 були подані необхідні документи, в тому числі: invoice б/н від 17 вересня 2019 року на суму 4 650 EUR (123 865 грн) та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу. В результаті опрацювання інформації отриманої від митних органів Литовської Республіки (лист ДМСУ від 18 березня 2020 року № 20-01/20-02-01/7.14/540), було встановлено, що фактично з території Литовської Республіки транспортний засіб VW TRANSPORTER (VIN): НОМЕР_2 було експортовано компанією UAB «GBY», Pramones g.30-4, Taurage (Литва) за вартістю 6 500 EUR (173 145 грн), відповідно до наданих документів: експортної декларації № 19LTLC0100EK16C9E98 від 17 вересня 2019 року та рахунку GBY № 000453 від 17 вересня 2019 року. Таким чином, 25 вересня 2019 року на митному посту «Центральний» Сумської митниці ДФС ОСОБА_1 під час митного оформлення декларації ІМД40ДЕ № UA805180/2019/026606 були вчинені дії, спрямовані на переміщення товару «Легковий автомобіль, що був у використанні, марка VW; модель TRANSPORTER, календарний рік виготовлення 2014, модельний рік виготовлення 2014, тип кузова універсал, колір білий, номер кузова (VIN): НОМЕР_2 , тип двигуна дизельний, робочий об`єм циліндрів двигуна 1968 см. куб.», вартістю 173 145 грн, на територію України з приховуванням від митного контролю шляхом надання органу доходів і зборів як підстави переміщення товарів (рахунку б/н Від 17 вересня 2019 року на суму 4 650 EUR (123 865 грн)), що містять неправдиві відомості, необхідні для визначення митної вартості. Постановою судді Київського районного суду м. Харкова від 01 грудня 2020 року накладено на ОСОБА_1 адміністративне стягнення за частиною 1 статті 483 МК України у вигляді штрафу в дохід держави в розмірі 173 145 грн. На підставі частини 2 статті 541 МК України стягнуто з ОСОБА_1 вартість предметів порушення митних правил, у розмірі 173 145 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 420 грн. Не погодившись з постановою, захисник ОСОБА_1 адвокат Дереза М.Е. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову судді Київського районного суду м. Харкова від 01 грудня 2020 року та закрити провадження у справі. Доводи апеляційної скарги захисник мотивує тим, що при винесенні постанови суддею неповно з`ясовано обставини справи, що мають значення для її вирішення, та допущено порушення норм матеріального та процесуального права. Посилається, що митну декларацію подала ФОП ОСОБА_6 , а ОСОБА_1 у ній вказаний лише як особа відповідальна за фінансове врегулювання. Захисник вважає, що в матеріалах справи відсутні будь-які належні та допустимі докази того, що ОСОБА_1 особисто надав документи декларанту. За вказаних обставин, автор апеляційної скарги вважає, що митним органом не надано достатніх та достовірних доказів, які б в сукупності свідчили про те, що ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене частиною 1 статті 483 МК України, відповідно, в його діях відсутній склад вказаного правопорушення. Також, як на підставу скасування постанови судді, адвокат Дереза М.Е. посилається на те, що правопорушення було виявлено 06 листопада 2019 року, а тому на час надходження справи до районного суду строки, передбачені статтею 467 МК України закінчилися, що є підставою для закриття провадження у справі. Одночасно з апеляційною скаргою адвокатом Дерезою М.Е. подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження. Поважність пропуску строку на апеляційне оскарження мотивована тим, що під час винесення оскаржуваної постанови ОСОБА_1 присутнім не був, про існування оскаржуваної постанови дізнався із ЄДРСР, яка була опублікована 23 грудня 2020 року. Враховуючи, що доводи клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження про поважність причин пропуску строку не спростовуються матеріалами справи, клопотання адвоката Дерези М.Е. підлягає задоволенню. Будучи належним чином повідомленими про час та місце судового розгляду, в призначене судове засідання 29 вересня 2021 року ОСОБА_1 та його захисник адвокат Дереза М.Е. не з`явивлися, клопотання про відкладення розгляду справи не подавали, про причини неявки апеляційний суд не повідомили. Заслухавши думку захисника ОСОБА_1 адвоката Холода О.А., та виходячи з положень статей 500, 526 МК України, статті 294 КУпАП, апеляційний суд дійшов висновку про розгляд справи про адміністративне правопорушення за відсутністю нез`явившихся осіб. Дослідивши матеріали справи відповідно до вимог частини 7 статті 294 КУпАП, перевіривши законність і обґрунтованість постанови судді в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши пояснення захисника ОСОБА_1 адвоката Холода О.А., який апеляційну скаргу підтримав, просив її задовольнити, пояснення представника Слобожанської митниці Держмитслужби Тупікової О.О., яка апеляційну скаргу не визнала, проти її задоволення заперечувала, апеляційний суд приходить до наступних висновків. Накладаючи на ОСОБА_1 адміністративне стягнення за порушення митних правил, передбачених частиною 1 статті 483 МК України, суддя виходив з того, що факт вчинення ним адміністративного правопорушення підтверджується матеріалами справи. Суддя дійшов висновку про те, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 483 МК України, а саме поданням митному органу як підстави для переміщення товарів документів, що містять неправдиві відомості, необхідні для визначення митної вартості. З зазначеним висновком судді апеляційний суд погоджується, вважає його правильним, обґрунтованим та таким, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами. Відповідно до частини 1 статті 486 МК України завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням. Статтею 487 МК України встановлено, що провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення. Статтею 488 МК України встановлено, що провадження у справі про порушення митних привал вважається розпочатим з моменту складання протоколу про адміністративне про порушення митних правил. Згідно із статтею 489 МК України при розгляді справи про порушення митних правил суд зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Зазначені норми узгоджуються з нормами статтями 245, 280 КУпАП. Статтею 491 МК України визначено підстави для порушення справи про порушення митних правил. Відповідно до пунктів 1-3 частини 1 статті 491 МК України такими підставами є: безпосереднє виявлення посадовими особами митного органу порушення митних правил; офіційні письмові повідомлення про вчинення особою порушення митних правил, отримані від правоохоронних органів, а також органів, що здійснюють види контролю, зазначені у частині 1 статті 319 цього Кодексу; офіційні письмові повідомлення про вчинення порушення митних правил, отримані від митних та правоохоронних органів іноземних держав, а також від міжнародних організації. Відповідно до статті 495 МК України доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, які встановлюються протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до них, поясненнями особи, яка притягується до відповідальності, свідків, висновком експерта та іншими документами. Відповідальність за частиною 1 статті 483 МК України настає за переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням органу доходів і зборів як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача, кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості. Судовим розглядом встановлено, що 25 вересня 2019 року на митному посту «Центральний» Сумської митниці ДФС ОСОБА_1 під час митного оформлення декларації ІМД40ДЕ № UA805180/2019/026606 через декларанта ОСОБА_3 надано митну декларацію ІМД40ДЕ № UA805180/2019/026606 з метою оформлення відповідно до митного режиму «імпорт» товару «Легковий автомобіль, що був у використанні, марка VW; модель TRANSPORTER, календарний рік виготовлення 2014, модельний рік виготовлення 2014, тип кузова універсал, колір білий, номер кузова (VIN): НОМЕР_2 , тип двигуна дизельний, робочий об`єм циліндрів двигуна 1968 см. куб.». Відповідно до інвойсу б/н від 17 вересня 2019 року вартість вказано автомобілю зазначена 4 650 EUR (123 865 грн), в той час, як митницею отримано інформації отриманої від митних органів Литовської Республіки про те, що фактично з території Литовської Республіки транспортний засіб VW TRANSPORTER (VIN): НОМЕР_2 було експортовано компанією UAB «GBY», Pramones g.30-4, Taurage (Литва) за вартістю 6 500 EUR (173 145 грн). Відповідальність за частиною 1 статті 483 МК України настає саме за переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, крім іншого за подання органу доходів і зборів як підстави для переміщення товарів неправдивих відомостей, необхідних для визначення митної вартості товару. Таким чином, при поданні митної декларації ОСОБА_1 надав рахунок б/н від 17 вересня 2019 року на суму 4 650 EUR (123 865 грн), що містить неправдиві відомості, необхідні для визначення митної вартості, тобто вартість транспортного засобу була занижена на 1 850 EUR. Зібрані докази у справі про правопорушення митних правил апеляційний суд визнає належними, допустимими та такими, що відповідають вимогам статті 495 МК України. Апеляційний суд вважає, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 суддею відповідно до статті 495 МК України, статті 252 КУпАП на підставі доказів, наявних в матеріалах справи, повно і всебічно встановлено фактичні обставини адміністративного правопорушення та призначено стягнення в межах санкції статті 483 МК України, що відповідає характеру вчиненого правопорушення та меті адміністративного стягнення. Постанова суді відповідає вимогам статті 283 КУпАП, статті 527 МК України. Доводи апеляційної скарги про те, що митну декларацію подала ФОП ОСОБА_6 , а ОСОБА_1 у ній вказаний лише як особа, відповідальна за фінансове врегулювання, що є підставою для закриття провадження по справі у зв`язку з відсутністю в його діях складу порушення митних правил, апеляційний суд до уваги не приймає, з огляду на таке. Відповідно до довіреності від 05 вересня 2019 року ОСОБА_1 уповноважив ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , крім іншого, придбати (купити) на його ім`я бідь-який транспортний засіб та представляти його інтереси перед будь-якими державними органами. З митної декларації ІМД40ДЕ № UA805180/2019/026606 вбачається, що документи необхідні для митного оформлення декларанту ОСОБА_6 надано уповноваженим представником ОСОБА_1 Бага В.М. Відповідно до договору купівлі продажу від 17 вересня 2019 року б/н, експортної декларації № 19LTLC0100EK16C9E98 від 17 вересня 2019 року, рахунку фактури GBY № 000453 від 17 вересня 2019 року та касового ордеру № 0333 від 17 вересня 2019 року покупцем транспортного засобу вказано ОСОБА_9 . Отже, ОСОБА_1 уповноважив на придбання та митне оформлення транспортного засобу ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , тобто розумів, що вчинений його представником правочин, створює, змінює його права та обов`язки. З врахуванням викладеного, апеляційний суд не вбачає підстав для скасування постанови судді на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 КУПАП у зв`язку з відсутністю події і складу правопорушення митних правил, передбачених частиною 1 статті 483 МК України. Доводи апеляційної скарги захисника щодо закінчення строку накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 , оскільки порушення митних правил було виявлено митними органами 06 листопада 2019 року не ґрунтуються на матеріалах справи, з огляду на таке. Відповідно до частини 1 статті 467 МК України передбачено, що якщо справи про порушення митних правил відповідно до статті 522 цього Кодексу розглядаються митними органами або судами (суддями), адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше ніж через шість місяців з дня виявлення правопорушення. Строк накладення адміністративних стягнень у справах про порушення митних правил зупиняється на час розгляду таких справ судом. Днем вчинення адміністративного правопорушення є 25 вересня 2019 року день подання митної декларації ІМД40ДЕ № UA805180/2019/026606. Днем виявлення порушення митних правил є 18 березня 2020 року день, коли уповноважений суб`єкт на складання протоколу про порушення митних правил отримав лист від ДМС України для опрацювання та проведення відповідної перевірки. 11 вересня 2020 року справа про порушення митних правил надійшла до Київського районного суду м. Харкова, того ж дня її зареєстровано, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи та визначено склад суду. Відповідно, 11 вересня 2020 року відбулось зупинення строку накладення адміністративних стягнень у справах про порушення митних правил відповідно до частини 1 статті 467 МК України. За вказаних обставин, підстав для закриття про провадження у справі про порушення митних правил на підставі пункту 7 частини 1 статті 247 КУпАП, у зв`язку з закінченням строку накладення адміністративного стягнення у справах про порушення митних правил, передбаченого частиною 1 статті 467 МК України, апеляційний суд не вбачає. Разом з цим, апеляційний суд не погоджується з висновками судді про стягнення з ОСОБА_1 на підставі частини 2 статті 541 МК України вартості предметів порушення митних правил, у розмірі 173 145 грн, з огляду на таке. Санкція частини 1 статті 483 МК України, передбачає накладення штрафу в розмірі 100 відсотків вартості товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил з конфіскацією цих товарів, а також товарів, транспортних засобів із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для переміщення товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон Україну. Частиною 1 статті 465 МК України визначено, що конфіскація як адміністративне стягнення за порушення митних правил полягає у примусовому вилученні товарів, транспортних засобів, зазначених у пункті 3 статті 461цього Кодексу, і безоплатній передачі їх у власність держави. Положеннями глави 73 МК України врегульовано порядок виконання постанов про накладення адміністративних стягнень за порушення митних правил. Частиною 1 статті 541 МК України передбачено, що постанова суду (судді) про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил у частині конфіскації виконується державним виконавцем в установленому законом порядку. Пунктом 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 03 червня 2006 року № 8 «Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил» роз`яснено, що у разі, коли неможливо виконати постанову суду про конфіскацію товарів, що є безпосередніми предметами порушення митних правил (у тому числі транспортного засобу), або предметів зі спеціально виготовленими сховищами (тайниками), використаних для приховування товарів від митного контролю, або транспортного засобу, що використовувався для переміщення предметів порушення митних правил через митний кордон України, з правопорушників стягується вартість зазначених товарів, предметів і транспортних засобів шляхом зміни способу і порядку виконання рішення відповідно до статті 33 Закону України «Про виконавче провадження». Частиною 1 статті 62 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що виконання рішень про конфіскацію майна здійснюється органами державної виконавчої служби в порядку, встановленому цим Законом. Відповідно до частини 3 статті 33 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України"Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" мають право на звернення до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення. Тобто, у разі неможливості під час примусового виконання виконати постанову судді в частині конфіскації транспортного засобу державний виконавиць повинен звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення і, лише у цьому випадку, суд може стягнути вартість товарів, транспортних засобів на підставі частини 2 статті 541 МК України. Відповідно, накладаючи адміністративне стягнення в межах санкції частини 1 статті 483 МК України суд позбавлений процесуальної можливості накласти на правопорушника адміністративне стягнення у виді стягнення вартості безпосередніх предметів порушення митних правил, які підлягають конфіскації. З огляду на викладене, апеляційний суд, відповідно до пункту 3 частини 4 статті 294 КУпАП, змінює постанову судді Київського районного суду м. Харкова від 01 грудня 2020 року в частині стягнення з ОСОБА_1 вартості предметів порушення митних правил, у розмірі 173 145 грн, і в цій частині приймає нову постанову про конфіскацію транспортного засобу згідно з санкцією частини 1 статті 483 МК України. Керуючись ст. ст. 458, 466, 467, 486, 487, 489, 491, 495, 522, 527, 528, 531 МК України, ст. ст. 288, 294, 295 КУпАП, - п о с т а н о в и в : Клопотання захисника ОСОБА_1 адвоката Дерези Микити Едуардовича про поновлення строку на апеляційне оскарження задовольнити. Поновити захиснику ОСОБА_1 адвокату Дерезі Микиті Едуардовичу строк на апеляційне оскарження постанови судді Київського районного суду м. Харкова від 01 грудня 2020 року. Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 адвоката Дерези Микити Едуардовича задовольнити частково. Постанову судді Київського районного суду м. Харкова від 01 грудня 2020 року змінити в частині стягнення з ОСОБА_1 вартості предметів порушення митних правил, у розмірі 173 145 грн, і в цій частині прийняти нову постанову. Конфіскувати «Легковий автомобіль, що був у використанні, марка VW; модель TRANSPORTER, календарний рік виготовлення 2014, модельний рік виготовлення 2014, тип кузова універсал, колір білий, номер кузова (VIN): НОМЕР_2 , тип двигуна дизельний, робочий об`єм циліндрів двигуна 1968 см. куб.» у власність держави. В іншій частини постанову судді Київського районного суду м. Харкова від 01 грудня 2020 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя Харківського апеляційного суду О.А. Кружиліна