Постанова Одеський апеляційний суд № 523/9988/14-ц

Номер провадження: 22-ц/813/821/20 Номер справи місцевого суду: 523/9988/14-ц Головуючий у першій інстанції Шепітко І.Г. Доповідач Гірняк Л. А. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 27.11.2020 року м. Одеса Колегія суддів судової палати у цивільних справах Одеського апеляційного суду в складі: Головуючого- Гірняк Л.А. Суддів - Драгомерецького М.М., Вадовської Л.М. За участю секретаря - Ющак А.Ю. розглянула у відкритому судовому засіданні м. Одеса апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на заочне рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 02 червня 2015 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк"- правонаступника Акціонерного Товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення кредитної заборгованості шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки ,- ВСТАНОВИЛА: ОПИСОВА ЧАСТИНА: Короткий зміст позовних вимог, судового рішень ухваленого у справі 08.07.2014 року Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк правонаступником якого є Акціонерне Товариство «Альфа-Банк» звернулось з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення кредитної заборгованості шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Позовна заява мотивована тим, що 19 серпня 2005 року між ПАТ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір, за умовами якого банк надав останньому кредит у розмірі 18 000,00 доларів США на строк до 18 серпня 2012 року зі сплатою 12,50 % річних згідно з встановленими договором умовами. Внаслідок неналежного виконання позичальником умов кредитного договору станом на 19 березня 2014 року заборгованість склала 19 258,27 доларів США, що є еквівалентом 191 808,48 грн. Також між ПАТ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1 11 вересня 2006 року укладено договір про надання невідновлювальної кредитної лінії, за умовами якого банк надав останньому кредит у розмірі 28 000,00 доларів США на строк до 11 вересня 2011 року зі сплатою 15,00 % річних згідно з встановленими договором умовами. У результаті неналежного виконання умов договору станом на 20 березня року заборгованість склала 31 182,73 доларів США, що є еквівалентом 309 264,11 грн. На забезпечення виконання вищевказаних кредитних зобов`язань між банком і відповідачами були укладені іпотечні договори від 19 серпня 2005 року та від 11 вересня 2006 року, предметом яких є квартира АДРЕСА_1 , що належить їм на праві приватної власності на підставі свідоцтва про право власності на житло від 05 липня 1995 року. Ураховуючи викладене, ПАТ «Укрсоцбанк» просив суд стягнути з відповідачів на його користь: - 191 808, 48 грн у рахунок погашення заборгованості за договором кредиту від 19 серпня 2005 року, -309 264, 11 грн у рахунок погашення заборгованості за договором про надання невідновлювальної кредитної лінії від 11 вересня 2006 року, звернути стягнення на предмет іпотеки - двокімнатну квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 48,5 кв. м, житловою площею 29,3 кв. м. Заочним рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 02 червня 2015 року позов ПАТ «Укрсоцбанк» задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 у рахунок погашення заборгованості перед ПАТ «Укрсоцбанк» за договором кредиту від 19 серпня 2005 року, укладеного між ПАТ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1 , у розмірі 191 808,48 грн, та у рахунок погашення заборгованості за договором про надання невідновлювальної кредитної лінії від 11 вересня 2006 року, укладеного між ПАТ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1 , у розмірі 309 264,11 грн шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки - двокімнатну квартиру АДРЕСА_1 , що належить на праві спільної часкової власності ОСОБА_1 та ОСОБА_3 по 1/2 частці кожному, шляхом продажу предмету іпотеки проведенням прилюдних торгів. На момент дії Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» відстрочено виконання судового рішення. Стягнуто з ОСОБА_1 та з ОСОБА_2 у рівних частках на користь ПАТ «Укрсоцбанк» сплачені і документально підтверджені судові витрати у розмірі 3 654 грн. Задовольняючи позов ПАТ «Укрсоцбанк», суд першої інстанції виходив із того, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, проте позичальник свої зобов`язання за кредитними договорами не виконав, що є підставою для звернення стягнення на предмет іпотеки у рахунок погашення заборгованості за цими договорами. Звернення стягнення та реалізація предмету іпотеки здійснюється відповідно до чинного законодавства та договору іпотеки, у тому числі шляхом продажу предмету іпотеки проведенням прилюдних торгів. Розмір кредитної заборгованості визначено згідно з умовами договору та вимогами закону станом на березень 2014 року по двом кредитним договорам. При цьому суд відстрочив виконання судового рішення на час дії Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» з урахуванням отримання кредиту в іноземній валюті, реєстрації та проживання майнових поручителів у квартирі, що є предметом іпотеки, відсутності доказів наявності у відповідачів іншого житла. Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 21 грудня 2017 року заяву представника ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про перегляд вищевказаного заочного рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 07 листопада 2017 року залишено без задоволення. Постановою Апеляційного суду Одеської області від 22 травня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_3 задоволено частково. Заочне рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 02 червня 2015 року змінено. Абзац п`ятий резолютивної частини рішення викласти в наступній редакції: «Судові витрати, сплачені за подання апеляційної скарги у сумі 3 654 грн, компенсувати ПАТ «Укрсоцбанк» за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України». В іншій частині рішення залишено без змін. Постановою Верховного суду від 21 липня 2018 року касаційну скаргу ОСОБА_1 та з ОСОБА_2 , подану їхнім представником- ОСОБА_4 задоволено частково.Постанову Апеляційного суду Одеської області від 22 травня 2018 року скасовано,Ю справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. Скасовуючи постанову Апеляційного суду Одеської області Верховний Суд виходив з того, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зоьбовязання. З посиланням на висносок Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 рок5у у справі № 444/9519/12-ц(провадження № 14-10цс18). В апеляційній скарзі представник відповідачів ставить питання про скасування рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 02.06.2015 року, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що справа розглянута за відсутності відповідачів належним чином не сповіщених про час та місце розгляду справи. До апеляційного суду надав заяву про застосування строку позовної давності. 09.04.2020 року ОСОБА_1 заявила клопотання про закриття провадження по спаві посилаючись на п.2 ч.1 ст.255 ЦПК України. Зазначав, що АТ «Альфа-Банк» скористалось своїм правом позасудового врегулювання спору та в рахунок виконання основного зобов`язання набуло право власності на квартиру АДРЕСА_2 . Ухвалою Одеського апеляційного суду від 27.11.2020 року в задоволені клопотання відмовлено. В судове засідання сторони не з`явились, про час та місце розгляду справи сповіщені належним чином. В силу частини 2 статті 372 ЦПК України судова колегія вважає можливим розглянути справу за відсутності сторін. Відповідно до частини 5 ст.ст. 268 ЦПК України, яка набрала чинності 15.12.2017 року, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складання повного судового рішення. У зв`язку з цим та на підставі частини 2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. З цих підстав, датою складання цього судового рішення є 30.11.2020 року. Судова колегія заслухавши доповідь судді доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги дйшла наступного. АРГУМЕНТИ(ДОВОДИ)СТОРІН: Зазначає, що справа розглянута за відсутності відповідачів належним чином не сповіщених про час та місце розгляду справи. До апеляційного суду надав заяву про застосування строку позовної давності. При цьому посиається нате, що сторони кредитних правовідносин врегулювали в договорах питання зміни строку виконання основного зобов`язання та визначили умови такої зміни. Відзив на апеляційну скаргу не надійшов. Фактичні обставини справи, встановлені судом 19 серпня 2005 року між АКБ соціального розвитку «Укрсоцбанк», правонаступником якого є ПАТ «Укрсоцбанк», а станом на сьогодні АТ «Альфа-Банк» , та ОСОБА_1 укладено Договір кредиту №2005/08/628, за умовами якого банк зобов`язався надати позичальнику кредитні кошти у розмірі 18 000 доларів СІ11А на споживчі потреби з встановленням іпотеки, зі сплатою 12,5% річних у строк до 18 серпня 2012 року включно з погашенням кредитної заборгованості за відповідним графіком погашення суми основної заборгованості шляхом щомісячних платежів не пізніше останнього дня місяця, який складається із заборгованості за кредитом, відсотками, можливих штрафних санкцій, а також інших витрат на здійснення забезпеченої іпотекою вимога. 11 вересня 2006 року між АКБ соціального розвитку «Укрсоцбанк», правонаступником якого є ПАТ «Укрсоцбанк», а станом на сьогодні АТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання невідновлювальної кредитної лінії №05/95/100, за умовами якого банк зобов`язався надати позичальнику кредитні кошти окремими частинами (траншами) у розмірі до 28 000 доларів США на споживчі цілі з встановленням іпотеки, зі сплатою 15% річних у строк до 11 вересня 2011 року включно з погашенням кредитної заборгованості за відповідним графіком погашення шляхом зниження максимального ліміту на розмір виплати щомісячних платежів 11 числа кожного місяця, який складається із заборгованості за кредитом, відсотками, можливих штрафних санкцій, а також інших витрат на здійснення забезпеченої іпотекою вимоги. Підпунктами 1.3.1 наведених договорів зазначено, що іпотекодавцями є майновий поручитель - ОСОБА_2 та Позичальник - ОСОБА_1 . В якості забезпечення вшцевикладених зобов`язань було передано кредитору в іпотеку нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_2 . Пунктами 3.3.8, 3.3.9 Договору кредиту №2005/08/628 сторони передбачили, що Позичальник зобов`язаний сплачувати проценти за використання кредиту, своєчасно та в повному обсязі погашати кредит з нарахованими процентами за фактичний час його використання та можливими штрафними санкціями. Пунктом 3.3.4 Договору про надання невідновлювальної кредитної лінії №05/95/100 сторони передбачили, що Позичальник зобов`язаний сплачувати платежі в повному обсязі та нараховані проценти. Положеннями пункту 4.5 Договору кредиту №2005/08/628 встановлено, що у разі невиконання (неналежного виконання) Позичальником обов`язків визначених п. п. 3.3.8, 3.3.9 цього договору, протягом більше ніж 60 календарних днів, строк користування кредитом вважається таким, шо сплив, та відповідно Позичальник зобов`язаний протягом одного робочого дня погасити кредит в повному обсязі, сплатити проценти за фактичний час використання кредиту та нараховані штрафні санкції (штраф, пеню). Положеннями пункту 4.4 Договору про надання невідновлювальної кредитної лінії №05/95/100 встановлено, що у разі невиконання Позичальником зобов`язань визначених п. п. 3.3.2, 3.3.17 цього договору, порушення Позичальником або третьою особою, з якою укладений договір забезпечення виконання зобов`язань за Кредитом, умов договору, визначеного п. 1,3 цього Договору, термін надання Кредиту вважається таким, ще закінчився та відповідно Позичальник зобов`язаний не пізніше наступного робочого дня, за днем поруціення зобов`язання, погасити кредит, сплатити проценти за фактичний час використання кредиту-' та нараховані штрафні санкції. Станом на 19.03.2014 року кредитна заборгованість за договором №2005/08/628 від 19.08.2015 року становить 19 258,27 доларів США, що становить: -сума заборгованості за кредитом- 9 652,61 долар США - сума заборгованості за відсотками-7 292,36 долара США - розмір пені за несвоєчасне повернення кредиту- 1 337,96 долара США - розмір пені за несвоєчасне повернення відсотків- 975,34 долара США За № 05/95/100 від 11.09.2006 року- 31 182,73 долара США з яких: -сума заборгованості за кредитом- 15 390,52 долара США -сума заборгованості за відсотками-12 095,09 долара США -розмір пені за несвоєчасне повернення кредиту- 2 132,44 долара США -розмір пені за несвоєчасне повернення відсотків- 1 564,68 долара США ОСОБА_1 подав заяву про застосування строку позовної давності. ОЦІНКА АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ: Судова колегія заслухавши доповідь судді доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги приходить до наступного. ЦПК України у редакції, чинній на час розгляду справи у судах першої й апеляційної інстанцій, передбачав, що у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи (частина перша статті 224). Відповідно до частини другої статті 6 ЦПК України у редакції, чинній на час розгляду справи судом , ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про час і місце розгляду своєї справи. Судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик. Судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями (частини першата друга статті 74 ЦПК України у редакції, чинній на час розгляду справи судом першої інстанцій). Відповідно до частини п`ятої статті 74 ЦПК України у редакції, чинній на час розгляду справи, судова повістка разом із розпискою, а у випадках, встановлених цим кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається поштою рекомендованим листом із повідомленням або через кур`єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншою особою, яка бере участь у справі. Стороні чи її представникові за їх згодою можуть бути видані судові повістки для вручення відповідним учасникам цивільного процесу. Відтак, під час розгляду справи у суді першої інстанції належним доказом вручення судової повістки, відправленої поштою, було, зокрема, повідомлення про вручення рекомендованого листа. Відповідно до абзацу 5 частини п`ятої статті 74 ЦПК України у редакції, чинній на час розгляду справи судами першої й апеляційної інстанцій, лише у разі відсутності відповідача за зареєстрованою адресою її проживання (перебування), вважалося, що судовий виклик або судове повідомлення вручені належним чином. Перевіряючи дотримання судом першої інстанції норм процесуального права, апеляційний суд звертає увагу, що в матеріалах справи є поштовий конверт, адресований судом відповідачам, разом із повідомленням про вручення поштового відправлення, повернутий відділенням поштового зв`язку за закінченням строку зберігання, а не через відсутність відповідача за місцем проживання. У вказаному поштовому відправленні суд повідомляв відповідача про призначення судового засідання на 02.06. 2015 року. За таких обставин, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що суд першої інстанції, не взявши до уваги вимоги частини п`ятої статті 74 чинної на той час редакції ЦПК України, порушив право відповідача знати про час і місце судових засідань (частину другу статті 6 ЦПК України у редакції, чинній на час розгляду справи цим судом). Відповідно до частини першої статті 232 ЦПК України (у редакції, чинній на час розгляду справи) заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення (частина третя статті 267 ЦК України). У заяві від 13.12. 2017 року про перегляд заочного рішення відповідач вказував, що він не був належно повідомлений про час і місце судового розгляду. Суд першої інстанції в ухвалі від 21 грудня 2017 року встановив, що на адресу відповідача направлялися копії ухвали про відкриття провадження у справі та позовної заяви з додатками, а також що відповідач належним чином повідомлялася про день, час і місце розгляду справи. Суд вказав, що у заяві про перегляд заочного рішення не вказані обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи. Зокрема тому суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення вказаної заяви. В апеляційній скарзі відповідач повторно вказав на те, що не був належно повідомлений про час і місце судового розгляду справи, подав заяву про застосування позовної давності до ухвалення судом рішення. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України, забезпечуючи при цьому верховенство права. Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 7 липня 2010 року № 2453-VI в редакції, що була чинною на час розгляду справи судами першої й апеляційної інстанцій; стаття 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 2 червня 2016 року № 1402-VIII).Одним з елементів верховенства права є дотримання прав людини, зокрема права сторони спору на представлення її позиції та права на справедливий судовий розгляд (пункти 41 і 60 Доповіді «Верховенство права», схваленої Венеційською Комісією на 86-му пленарному засіданні, м. Венеція, 25-26 березня 2011 року).Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий розгляд його справи судом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.Ідея справедливого судового розгляду передбачає здійснення судочинства на засадах рівності та змагальності сторін. У справі від 17 квітня 2018 року ( Справа № 200/11343/14-ц Провадження № 14-59цс18) Велика Палата Верховного суду вважає, що при неналежному сповіщені про час та місце розгляду справи порушені принципи рівності учасників цивільного процесу та змагальності сторін, які є складовими права на справедливий суд як частини верховенства права. Рівність сторін передбачає, що кожній стороні має бути надана можливість представляти справу та докази в умовах, що не є суттєво гіршими за умови опонента (див. mutatis mutandis рішення Європейського суду з прав людини у справі «Домбо БегеерБ.В. проти Нідерландів» («Dombo Beheer B. V. v. the Netherlands») від 27 жовтня 1993 року, заява № 14448/88, § 33). Суд першої інстанції, не повідомивши відповідачів належним чином про час і місце розгляду справи, фактично позбавив права на подання заяви про застосування позовної давності до ухвалення судом рішення по суті спору. Внаслідок цього суд порушив принципи змагальності та рівності сторін, які є елементами права на справедливий судовий розгляд. Вказане порушення суд першої інстанції міг виправити, задовольнивши заяву про перегляд заочного рішення. Проте в ухвалі від21 грудня 2017 року не встановив причини неявки відповідачів на судові засідання через неналежність його повідомлення про час і місце розгляду справи З огляду на вказане з метою ефективного гарантування права на справедливий суд Велика Палата Верховного Суду відступила від висновку Верховного Суду України, сформульованого у постановах від 30 вересня 2015 року у справі № 6-780цс15 та від 11 жовтня 2017 року у справі № 6-1374цс17 зазначивши, що якщо відповідач, який не був належно повідомлений судом першої інстанції про час і місце розгляду справи, не брав участі у такому розгляді, є підставою для вирішення апеляційним судом заяви цього відповідача про застосування позовної давності, навіть якщо така заява не подавалася у суді першої інстанції. Предметом позову у справі, яка переглядається, є стягнення кредитної заборгованості шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки в результаті його продажу на прилюдних торгах. Згідно зі статтями 526, 530, 610, частиною першою статті 612 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу . Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Якщо в зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін). Одним із видів порушення зобов`язання є прострочення невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк. Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України). Відповідно до частини п`ятої статті 261 ЦК України за зобов`язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред`явити вимогу про виконання зобов`язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку. Встановлено, що останній платіж за Договором кредиту № 2005/08/628 ОСОБА_1 здійснив 10 грудня 2008 року у розмірі 580 дол. США. Останній платіж за Договором про надання невідновлювальної кредитної лінії №05/95/100 ОСОБА_1 здійснив 17 грудня 2007 року у розмірі 736,23 дол. США, Відповідно до частин першої та другої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 «Позика. Кредит. Банківський вклад» ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. За частиною першою статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України). Пунктами 3.3.8, 3.3.9 Договору кредиту №2005/08/628 сторони передбачили, що Позичальник зобов`язаний сплачувати проценти за використання кредиту, своєчасно та в повному обсязі погашати кредит з нарахованими процентами за фактичний час його використання та можливими штрафними санкціями. Пунктом 3.3.4 Договору про надання невідновлювальної кредитної лінії №05/95/100 сторони передбачили, що Позичальник зобов`язаний сплачувати платежі в повному обсязі та нараховані проценти. Положеннями пункту 4.5 Договору кредиту №2005/08/628 встановлено, що у разі невиконання (неналежного виконання) Позичальником обов`язків визначених п. п. 3.3.8, 3.3.9 цього договору, протягом більше ніж 60 календарних днів, строк користування кредитом вважається таким, шо сплив, та відповідно Позичальник зобов`язаний протягом одного робочого дня погасити кредит в повному обсязі, сплатити проценти за фактичний час використання кредиту та нараховані штрафні санкції (штраф, пеню). Положеннями пункту 4.4 Договору про надання невідновлювальної кредитної лінії №05/95/100 встановлено, що у разі невиконання Позичальником зобов`язань визначених п. п. 3.3.2, 3.3.17 цього договору, порушення Позичальником або третьою особою, з якою укладений договір забезпечення виконання зобов`язань за Кредитом, умов договору, визначеного п. 1,3 цього Договору, термін надання Кредиту вважається таким, ще закінчився та відповідно Позичальник зобов`язаний не пізніше наступного робочого дня, за днем поруціення зобов`язання, погасити кредит, сплатити проценти за фактичний час використання кредиту-' та нараховані штрафні санкції. Таким чином, сторони кредитних правовідносин врегулювали в договорі питання зміни строку виконання основного зобов`язання, та визначили умови такої зміни. Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. Статтею 1050 ЦК України передбачено, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу. Саме такі висновки містяться у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року (справа № 14-10цс18) та від 04 липня 2018 року (справа № 14-154цс18). Таким чином, сторони кредитних правовідносин врегулювали в договорах питання зміни строку виконання основного зобов`язання, та визначили умови такої зміни. Останній платіж за Договором кредиту № 2005/08/628 ОСОБА_1 здійснив 10 грудня 2008 року у розмірі 580 дол. США, тому відповідно до пункту 4.5 даного договору строк користування кредитом вважається таким, що сплив, через 60 днів після сплати боржником останнього платежу, тобто з 09 лютого 2009 року, проте з позовом до суду ПАТ «Укрсоцбанк» звернулось лише 08 липня 2014 року , тобто через 5 років поза межами строку позовної давності. Останній платіж за Договором про надання невідновлювальної кредитної лінії №05/95/100 ОСОБА_1 здійснив 17 грудня 2007 року у розмірі 736,23 дол. США, тому відповідно до пункту 4.4 даного договору строк користування кредитом вважається таким, що сплив, через один день за днем порушення зобов`язання сплати боржником чергового платежу, тобто з 21 січня 2008 року, проте з позовом до суду» ПАТ «Укрсоцбанк» звернулось лише 8 липня 2014 року, тобто через 6 років поза межами строку позовної давності. Відповідно до ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, с підставою для відмови у позові. Відповідачем ОСОБА_1 заявлено до суду апеляційної інстанції про застосування строків позовної давності до вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки . За змістом частини п`ятої статті 3 Закону України «Про іпотеку» іпотека має похідний характер від основного зобов`язання і є дійсною до припинення основного зобов`язання або до закінчення строку дії іпотечного договору. Відповідно до частини першої статті 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (частина перша статті 252 ЦК України). Таким чином, умови договору іпотеки про його дію до повного виконання сторонами зобов`язань за цим договором та виконання іпотекодавцем своїх зобов`язань за кредитним договором не свідчать про те, що договором іпотеки встановлено його строк в розумінні статті 252 ЦК України. Отже, іпотека двокімнатну квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 48,5 кв. м, житловою площею 29,3 кв. м.є дійсною до припинення основного зобов`язання. Відповідно до частини четвертої статті 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові. За змістом частини першої статті 266 ЦК України зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо). Згідно статті 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Відповідно до частини п`ятої статті 261 ЦК України за зобов`язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред`явити вимогу про виконання зобов`язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку. Враховуючи вимоги ч. 3. ст. 267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Враховуючи вимоги частини 4 ст.267 ЦК України сплив поовної двності, про застосування якої заявлено стороною у спорі , є підставою для відмови у позові. Зазначений висносок підтверджується Верховним судом України від 06.11.2013 року при розгляді справи № 6-116цс13. В зв`язку з неповним з`ясуванням обставин справи, невідповідністю висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права, на підставі ст.376 ЦПК України, рішення підлягає скасування з прийняттям постанови про відмову в задоволенні позовних вимог Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, та п. 3 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», з позивача в дохід держави підлягає стягненню 5481 грн за подання апеляційної скарги. Керуючись ст. 367,368,374, 376,381,382,384,389,390 ЦПК України, судова колегія,- ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 здовольнити частково. Заочне рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 02 червня 2015 року скасувати. Позовну заяву Публічного Акціонерного Товариства "Укрсоцбанк"- правонаступника Акціонерного Товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення про стягнення коштів шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, залишити без задоволення. Стягнути з Публічного Акціонерного Товариства "Укрсоцбанк"- правонаступника Акціонерного Товариства «Альфа-Банк» (ЄДРПОУ:23494714,МФО 300346,п/р № НОМЕР_1 .Місцезнаходження: 03150, Україна,м. Київ, вулиця Велика Васильківська,100) на користь держави судовий збір в розмірі 5481 грн. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та підлягає оскарженню безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Повний текст постановлено 27.11.2020 року. Головуючий суддя - Л.А. Гірняк Судді М.М. Драгомерецький Л.М. Вадовська