Ухвала КАС ВС № 320/2320/20

УХВАЛА 30 листопада 2020 року м. Київ справа № 320/2320/20 адміністративне провадження № К/9901/30332/20 Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Стеценка С.Г., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 16.03.2020 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.10.2020 у справі № 320/2320/20 за позовом ОСОБА_1 до керівника Фастівського Ощадбанку Головко Олени Петрівни про зобов`язання вчинити певні дії, УСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до керівника Фастівського Ощадбанку Головко Олени Петрівни про зобов`язання вчинити певні дії. Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 16.03.2020 відмовлено у відкритті провадження, з підстав передбачених п. 1 ч. 1 ст. 170 Кодексу адміністративного судочинства України (далі-КАС України). Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.10.2020 ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 16.03.2020 залишено без змін. 12.11.2020 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на вище зазначені рішення судів попередніх інстанцій. За правилом частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі. Вирішуючи питання про наявність підстав для відкриття касаційного провадження, Верховний Суд зазначає до уваги наступне. Тлумачення положень частини другої статті 328 КАС України у їхньому зв`язку з приписами частини першої статті 294 КАС України дає підстави для висновку, що у касаційному порядку можуть бути оскаржені тільки ухвали суду першої інстанції (після їхнього перегляду в апеляційному порядку) щодо: забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову; повернення заяви позивачеві (заявникові); відмови у відкритті провадження у справі; залишення позову (заяви) без розгляду; закриття провадження у справі; відмови у відкритті провадження про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, відмови в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами; заміни сторони у справі (процесуальне правонаступництво) або сторони виконавчого провадження. Предметом касаційного оскарження у цій справі є ухвала Київського окружного адміністративного суду від 16.03.2020 про відмову у відкритті провадження у справі та постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.10.2020 ухвалена за результатами апеляційного розгляду справи № 320/2320/20, тобто касаційна скарга подана на судове рішення, зазначене в частині другій статті 328 КАС України. Верховний Суд зазначає, що за змістом абзацу 2 частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Дослідивши касаційну скаргу щодо її відповідності наведеним вище вимогам процесуального закону, Верховний Суд установив, що у скарзі не зазначені підстави для оскарження судових рішень у касаційному порядку, які передбачені абзацом 2 частини четвертої статті 328 КАС України. Зважаючи на зміни до КАС України, внесені Законом України від 15.01.2020 № 460-IX та які набрали чинності 08.02.2020, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її взяття до розгляду і відкриття касаційного провадження. Відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту. У касаційній скарзі заявник повинен навести мотиви незгоди з судовим рішенням (рішеннями), беручи до уваги передбачені КАС України підстави для його скасування або змінення (статті 351-354 Кодексу), з вказівкою на конкретні висновки суду (судів), рішення якого (яких) оскаржується, та одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом чи не були нам застосовані. Отже, касаційна скарга має містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їхнього) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом під час його (їхнього) ухвалення, та навести аргументи на обґрунтування своєї позиції. У свою чергу касаційна скарга стосовно наведених у ній обґрунтувань вимог до суду касаційної інстанції зводиться до незгоди із ухваленими судами першої та апеляційної інстанцій судовими рішеннями. Окрім, викладу власного внутрішнього відношення до спірних правовідносин та стислого наведення фактичних обставин справи, скарга не містить ані конкретизації того, яку норму права суди неправильно застосували та як, на думку скаржника, відповідна норма має застосовуватися або яка правова норма застосована не була, ані деталізації того, порушення якої норми процесуального права припустилися суди під час ухвалення оскаржених судових рішень і в чому саме полягає таке порушення відповідної норми права та як воно вплинуло на ухвалення цих судових рішень. Верховний Суд також вважає за потрібне роз`яснити скаржниці, що у тому разі, якщо вона не має спеціальних знань у сфері права для належного й ефективного судового захисту своїх прав, держава гарантує надання відповідних правових послуг за кошт Державного бюджету України, місцевих бюджетів та інших джерел для соціально незахищених верств населення Законом України «Про безоплатну правову допомогу». Зі змісту пункту 3 частини другої статті 13 Закону України від 02.06.2011 № 3460-VI «Про безоплатну правову допомогу» випливає, що безоплатна вторинна правова допомога включає такі види правових послуг як складення документів процесуального характеру. Отже, на законодавчому рівні закріплені державні гарантії щодо надання безоплатної правової допомоги і для реалізації своїх прав скаржники можуть звернутися по правову допомогу до відповідного центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги. Пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України встановлено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку. З огляду на те, що заявниця не виклала передбачених КАС України підстав для оскарження у касаційному порядку судового рішення, зазначеного у частині другій статті 328 КАС України, касаційну скаргу слід повернути особі, яка її подала, з огляду на вимоги пункту 4 частини п`ятої статті 332 КАС України. Керуючись положеннями статті 248 та пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України, Верховний Суд Керуючись положеннями статей 169, 329, 330, 332 КАС України, УХВАЛИВ: Касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 16.03.2020 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.10.2020 у справі № 320/2320/20 за позовом ОСОБА_1 до керівника Фастівського Ощадбанку Головко Олени Петрівни про зобов`язання вчинити певні дії - повернути скаржнику. Роз`яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом. Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає. Суддя С.Г. Стеценко