Постанова 4857 № 607/15001/16-а

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 24 листопада 2020 рокуЛьвівСправа № 607/15001/16-а пров. № А/857/12075/20 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого судді: Гудима Л.Я., суддів: Довгополова О.М., Святецького В.В., за участю секретаря судового засідання: Копанишин Х.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Виконавчого комітету Тернопільської міської ради на постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 25 вересня 2017 року, головуючий суддя Дзюбич В.Л., ухвалена о 14:57 год. у м. Тернополі, у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Тернопільської міської ради, Виконавчого комітету Тернопільської міської ради про визнання неправомірними дій щодо надання недостовірної інформації,- В С Т А Н О В И В: В жовтні 2016 року позивач ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до Тернопільської МР, ВК Тернопільської МР, в якому просила визнати неправомірними дії щодо надання недостовірної інформації про відключення будинку АДРЕСА_1 від мереж централізованого опалення, яка викладена у адресованому їй листі виконавчого комітету Тернопільської міської ради №2424/02 від 29.03.2013 року. В обґрунтування своїх позовних вимог посилалася на те, що вона проживає за адресою: АДРЕСА_2 . Інформація щодо відключення будинку за місцем її проживання від мереж централізованого опалення була отримана у відповідь на її звернення під час особистого прийому у заступника голови Тернопільської міської ради та в подальшому використана нею з метою відстоювання своїх порушених прав на відмову від централізованого опалення та встановлення у квартирі автономного опалення. Однак, 24.06.2016 року позивач отримала від Тернопільської обласної державної адміністрації лист №305/01-11 від 21.06.2016 року відповідно до якого будинок АДРЕСА_1 не є відключеним від мереж централізованого опалення, що підтверджується актом обстеження внутрішньо-будинкової мережі теплопостачання від 25.02.2016 року. Вказане свідчить про те, що інформація, викладена у направленому на адресу позивача листі №2424/02 від 29.03.2013 року, є недостовірною. А відтак дії відповідачів щодо надання їй недостовірної інформації є неправомірними. Постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 25 вересня 2017 року адміністративний позов задоволено частково; визнано неправомірними дії виконавчого комітету Тернопільської міської ради, які полягають у наданні ОСОБА_1 недостовірної інформації про відключення будинку АДРЕСА_1 від мереж централізованого опалення, яка викладена у листі виконавчого комітету Тернопільської міської ради №2424/02 від 29.03.2013 року, адресованому ОСОБА_1 ; у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Тернопільської міської ради про визнання неправомірними дій щодо надання недостовірної інформації - відмовлено. Не погоджуючись з вищезазначеною постановою суду першої інстанції, ВК Тернопільської МР оскаржив її в апеляційному порядку, який, покликаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою адміністративний позов залишити без розгляду. Свою апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що позивачем пропущено строк звернення до адміністративного суду без поважних причин. Відповідно до ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, у зв`язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла переконання, що подана апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступних підстав. Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 29.03.2013 року виконавчий комітет Тернопільської міської ради листом № 2424/02 за підписом заступника міського голови Стемковського В.В. повідомив позивача ОСОБА_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_2 , про те, що будинок АДРЕСА_1 повністю відключений від мереж централізованого опалення. 21.06.2016 року Тернопільською обласною державною адміністрацією направлено позивачу лист за № 305/01-11, зі змісту якого слідує, що фактично будинок АДРЕСА_1 не було відключено від мережі централізованого опалення, що підтверджується актом робочої групи працівників ПП Наш дім від 25.02.2016 року про обстеження внутрішньо-будинкової мережі теплопостачання житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 . Проведеним обстеженням не виявлено розриву в місці під`єднання внутрішньо-будинкової мережі теплопостачання до зовнішньої мережі теплопостачання. Вказаний лист отримано позивачем 24.06.2016. Позивач, вважаючи дії виконавчого комітету Тернопільської міської ради щодо надання листом №2424/02 від 29.03.2013 року недостовірної інформації, звернулась до суду з метою захисту свого порушеного права. Задовольняючи частково адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не пропущено строк звернення до суду, який обчислюється з моменту коли ОСОБА_1 дізналася про порушення своїх прав, тобто з часу отримання нею листа Тернопільської облдержадміністрації № 305/01-11 про те, що будинок АДРЕСА_1 не відключений від мереж централізованого теплопостачання, а саме: з 24.06.2016 року. Будь-які докази, того, що вказана інформація була доведена до відома позивача раніше у матеріалах справи відсутні. Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними та такими, що відповідають нормам матеріального та процесуального права, а також фактичним обставинам справи з огляду на наступне. У відповідності до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Згідно із ч. 3 ст. 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи. Відповідно до частин 1, 2 статті 99 КАС України (тут і надалі в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Статтею 100 КАС України встановлено, що адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала. Колегія суддів звертає увагу на те, що перебіг строку звернення до суду починається з моменту, коли особа дізналась або повинна була дізнатись про порушення свого права. День, коли особа дізналася про порушення свого права це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення її прав, свобод чи інтересів. Якщо цей день встановити точно неможливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). При цьому повинна слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов`язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені. Матеріалами справи підтверджено, що з моменту отримання позивачем листа Тернопільської облдержадміністрації № 305/01-11 про те, що будинок АДРЕСА_1 не відключений від мереж централізованого теплопостачання, а саме з 24.06.2016 року, вона дізналася про порушення своїх прав. Будь-яких інших доказів того, що така інформація її була відома раніше матеріали справи не містять. Посилання апелянта на акт обстеження внутрішньо-будинкової мережі теплопостачання житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , який складений 25.02.2016 Приватним підприємством Наш дім, як на доказ обізнаності позивача про підключення квартири АДРЕСА_3 до мережі централізованого теплопостачання, суд апеляційної інстанції вважає безпідставними, оскільки матеріали справи не містять доказів ознайомлення позивача із вказаним актом. Позовна заява ОСОБА_1 про захист прав споживачів від 17.12.2014 року не є належним та достовірним доказом, яким може бути встановлено обізнаність позивача про недостовірність викладеної у спірному листі інформації, так само як і акт опису, який складений 25.02.2016 року Приватним підприємством Наш дім. Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивачем не пропущено строк звернення до суду, відтак відсутні підстави для залишення адміністративного позову без розгляду. Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. З огляду на наведене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому підстав для скасування рішення колегія суддів не знаходить і вважає, що апеляційну скаргу на нього слід залишити без задоволення. Керуючись ст.ст. 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,- П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Виконавчого комітету Тернопільської міської ради залишити без задоволення, а постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 25 вересня 2017 року у справі №607/15001/16-а без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя Л. Я. Гудим судді О. М. Довгополов В. В. Святецький Повний текст постанови складено 27.11.2020 року.