Постанова 4857 № 345/623/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Головуючий суддя у першій інстанції : Чуприна О.В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 11 листопада 2020 рокуЛьвівСправа № 345/623/20 пров. № А/857/8921/20 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Бруновської Н.В. суддів: Кузьмича С.М., Матковської З.М. за участю секретаря судового засідання: Гнатик А.З. позивача: ОСОБА_1 представника апелянта: Рихвицького Р.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 09 червня 2020 року у справі № 345/623/20 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області про визнання протиправною та скасування постанови, - ВСТАНОВИВ : 17.02.2020р. ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області про визнання протиправною та скасування постанови № 45/14/1013-6/5907-19 від 18.12.2019р. про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності. Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 09.06.2020р. позов задоволено. Суд визнав протиправною та скасував постанову головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу Департаменту архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області Державної архітектурно-будівельної інспекції України Якимець Г.В. про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності за №45/14/1013-6/5907-19 від 18.12.2019р. Не погоджуючись із даним рішенням, апелянт Державна архітектурно-будівельна інспекція України в особі Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що судом порушено норми матеріального та процесуального права. Апелянт просить суд, рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 09.06.2020р. скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в позові. Представник апелянта Рихвицький Р.А. в судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу із підстав у ній зазначених. Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні просив суд, апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін. Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи скарги, законність і обґрунтованість рішення суду, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення виходячи з наступних підстав. Як видно із матеріалів справи, позивач ОСОБА_1 з 24.04.2018р. зареєстрований як фізична особа-підприємець, що підтверджується записом в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних особі-підприємців та громадських формувань. Одними із видів економічної діяльності позивача за відповідними кодами КВЕД є: діяльність у сфері архітектури (71.11 основний) та діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах (71.12). Зокрема, згідно кваліфікаційного сертифікату відповідального виконавця окремих видів робіт (послуг), пов`язаних із створенням об`єкта архітектури серії АА за №002527 від 07.12.2015р., який виданий атестаційною архітектурно-будівельною комісією Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, ОСОБА_1 має право здійснювати роботи (послуги), пов`язані із створенням об`єктів архітектури, спроможність виконання яких визначено кваліфікаційним сертифікатом, а саме: архітектурне об`ємне проектування. У спірних правовідносинах ОСОБА_1 діє як суб`єкт містобудування, який здійснює проектування із спеціальним статусом проектної організації. На замовлення громадянина ОСОБА_2 , позивач розробив проект "Реконструкція нежитлового приміщення під 3-ох кімнатну житлову квартиру яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . (надалі - об`єкт) Судом першої інстанції встановлено, що проект розроблений на підставі: завдання на проектування; наказу відділу містобудування та архітектури Жидачівської РДА від 15.01.2019р. за №1; містобудівних умов та обмежень для проектування об`єктів будівництва; рішення Журавнівської селищної ради Жидачівського району Львівської області від 12.11.2018р. за №112; договору купівлі-продажу м. Жидачів від 22.01.2018р. ННА 059806; технічного паспорта на приміщення; натурних обстежень та обмірів, фотофіксації. ( т.1 а.с.182, 183, 184-185, 186-188, 189 ). Вищевказаним проектом передбачено реконструкцію нежитлових приміщень, які раніше використовувались як житло під 3-ох кімнатну квартиру, без втручання в несучі конструктивні елементи з наступним виконанням робіт: демонтаж існуючих вхідних сходів зі сторони головного фасаду; влаштування віконного прорізу на місці існуючих вхідних дверей; опорядження приміщень. Генеральним проектувальником ОСОБА_1 здійснено розрахунок класу наслідків (відповідальності) проектної 3-ох кімнатної житлової квартири згідно висновку якого відповідно до розрахункових характеристик можливих наслідків (відповідальності), проектна квартира відноситься до класу наслідків (відповідальності) СС1 ( т.1 а.с.45-46, 197-198 ). Із змісту Експертного звіту №14-0279-19 від 18.02.2019р., затвердженого директором філії Державного підприємства "Укрдержбудекспертиза" ОСОБА_3 , видно, що робочий проект "Реконструкція нежитлового приміщення під 3-ох кімнатну житлову квартиру виконано відповідно до вихідних даних на проектування з дотриманням вимог в частині міцності, надійності та довговічності об`єкта будівництва ( т.1 а.с.37-40). Контролюючим органом в період з 18.04.2019р. - 06.05.2019р. та з 29.10.2019р. - 07.11.2019р. проведено перевірку дотримання суб`єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на об`єкті: Реконструкція нежитлового приміщення під 3-ох кімнатну житлову квартиру яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 за результатами яких складено акт №261/19 від 06.05.2019р. та акт №744/19 від 29.10.2019р. ( т.1 а.с.24-27, 28-31). Із змісту даних актів видно, що за результатами проведення заходу державного нагляду (контролю) встановлено відсутність порушень вимог законодавства. ( т.1 а.с.24-27, 28-31 ). 22.11.2019р. до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області від громадянина ОСОБА_2 надійшла на реєстрацію декларація про готовність до експлуатації об`єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з незначними наслідкам.и (СС1) Реконструкція нежитлового приміщення під 3-ох кімнатну житлову квартиру на АДРЕСА_1 . ( т.2 а.с. 15-18) Головний інспектор будівельного нагляду Гайванович Н.О. на підставі наказу (розпорядження) Департаменту архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області від 28.11.2019р. за №380П та направлення для проведення позапланового заходу від 28.11.2019р. за №875/19-пз здійснив позапланову перевірку на об`єкті щодо дотримання суб`єктом містобудування ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 , Філією ДП «Укрдержбудекспертиза» у Львівській області, вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, а також перевірки достовірності даних, наведених у декларації про готовність до експлуатації об`єкта (вх. №1013/19/18-О-5885 від 22.11.2019р.), що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з незначними наслідками (СС1). Вказана перевірка проводилась в період з 29.10.2019р. - 07.11.2019р. ( т.2 а.с.19 ) За результатами перевірки складено акт від 05.12.2019р. за №875/19-п, в якому зазначено виявлені порушення ч.5 ст.32 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011р., а саме: згідно інформації, зазначеній у декларації про готовність до експлуатації об`єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з незначними наслідками (СС1), розрахунку класу наслідків виконаному проектантом фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 , експертному звіті від 18.02.2019р. за №14-0279-19, виданого філією ДП «Укрдержбудекспертиза» у Львівській області, об`єкт відноситься до класу наслідків СС1, хоча фактично знаходиться у 5-ти поверховому багатоквартирному житловому будинку. ( т.2 а.с.31-36) 05.12.2019р., посадовою особою Департаменту ДАБІ у Львівській області відносно позивача складено протокол №875/19-пз-1 про правопорушення у сфері містобудівної діяльності за порушення ч.5 ст.32 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» ( т.2 а.с.37). 05.12.2019р. контролюючим органом винесено припис №875/19-пз-1 про усунення ОСОБА_1 протягом одного місяця, виявлених під час перевірки порушень. ( т.1 а.с.20; т.2 а.с.38). За наслідками розгляду матеріалів перевірки головний інспектор будівельного нагляду інспекційного відділу Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області державної архітектурно-будівельної інспекції України Якимець Г.В., 18.12.2019р. прийняв постанову №45/14/1013-6/5907-19 про накладення на ОСОБА_1 штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності у розмірі - 189 180,00 гривень (т.2 а.с.46). Із змісту даної постанови видно, що "За результатами перевірки встановлено, що об`єкт будівництва "Реконструкція нежитлового приміщення під 3-х кімнатну житлову квартиру: яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 відповідно до розрахунку класу наслідків (відповідальності), який провів фізична особа-підприємець ОСОБА_1 та погодив замовник ОСОБА_2 , віднесено до класу наслідків (відповідальності) СС1. Вищевказаний об`єкт будівництва знаходиться на першому поверсі п`ятиповерхового багатоквартирного житлового будинку. З копії містобудівних умов та обмежень для проектування об`єктів будівництва від 15.01.2019р. №1, які видані відділом містобудування і архітектури Жидачівської РДА об`єкт "Реконструкція нежитлового приміщення під 3-х кімнатну житлову квартиру: яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 видно, що даний об`єкт знаходиться у п`ятиповерховому житловому будинку. Контролюючий орган дійшов висновку, що позивач при виготовленні проекту класу наслідків ( відповідальності) об`єкта будівництва, визначив клас наслідків даного об`єкта ССІ, не врахував що відбулась реконструкція із втручанням в огороджувальну конструкцію. ст.308 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. З огляду на вказане, колегія суддів переглядає оскаржене рішення в межах доводів апеляційної скарги, а саме щодо віднесення об`єкта будівництва до класу наслідків (відповідальності) СС1. Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції що акт перевірки від 05.12.2019р. за №875/19-пз та описова частина оскаржуваної постанови від 18.12.2019р. не містить будь-якої інформації про зміну габаритів існуючого дверного/віконного отвору, який би не відповідав первинному проектному рішенні про проектуванні і спорудженні житлового будинку в цілому, а також проектному рішенні при зміні призначення об`єкта із житлової квартири в нежитлове приміщення. Апелянт не довів в судовому порядку, що попереднє "влаштування вхідних дверей на місці віконного отвору на фасадній стороні будинку" при первинній зміні замовником функціонального призначення об`єкта з житлової квартири у нежитлове приміщення вчинене з порушенням будівельних норм та стандартів, із зміною конструкції чи габаритів віконного отвору, на місці якого влаштовано двері, в тому числі із недотриманням чинного законодавства у сфері містобудування. ст.32 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачено, що клас наслідків (відповідальності) будівель і споруд (далі - клас наслідків) - це характеристика рівня можливої небезпеки для здоров`я і життя людей, які постійно або періодично перебуватимуть на об`єкті або які знаходитимуться зовні такого об`єкта, матеріальних збитків чи соціальних втрат, пов`язаних із припиненням експлуатації або з втратою цілісності об`єкта. Клас наслідків визначається відповідно до вимог будівельних норм і правил, затверджених згідно із законодавством. Клас наслідків визначається для кожного об`єкта - будинку, будівлі, споруди будь-якого призначення, їхніх частин, лінійних об`єктів інженерно-транспортної інфраструктури, у тому числі тих, що належать до складу комплексу (будови). До складу комплексу (будови) можуть належати об`єкти, будівництво яких здійснюється за єдиною проектно-кошторисною документацією. Усі об`єкти поділяються за такими класами наслідків (відповідальності): незначні наслідки - СС1; середні наслідки - СС2; значні наслідки - СС3. До незначних наслідків (СС1) не можуть бути віднесені об`єкти: характеристики можливих наслідків від відмови (стану об`єкта, при якому неможливо використовувати його або складову частину за функціональним призначенням) яких перевищують: рівень можливої небезпеки для здоров`я і життя людей, які постійно перебуватимуть на об`єкті, - 50 осіб; рівень можливої небезпеки для здоров`я і життя людей, які періодично перебуватимуть на об`єкті, - 100 осіб; рівень матеріальних збитків чи соціальних втрат, пов`язаних із припиненням експлуатації або з втратою цілісності об`єкта, - 2500 мінімальних заробітних плат (до розрахунку збитків не включаються збитки замовників будівництва, які будують об`єкти без залучення коштів державного або місцевого бюджетів, кредитних коштів, наданих під державні гарантії, коштів державних та комунальних підприємств, бюджетних установ); пам`ятки культурної спадщини національного та місцевого значення, визначені відповідно до Закону України "Про охорону культурної спадщини"; нове будівництво яких здійснюється в охоронній зоні пам`яток культурної спадщини національного та місцевого значення (розміри охоронної зони не можуть бути менші за два горизонтальні або два вертикальні розміри пам`ятки); об`єкти підвищеної небезпеки, ідентифіковані відповідно до Закону України "Про об`єкти підвищеної небезпеки"; житлові будинки понад чотири поверхи; об`єкти, які підлягають оцінці впливу на довкілля відповідно до Закону України "Про оцінку впливу на довкілля" (крім об`єктів, які виробляють електричну енергію з енергії вітру, за умови позитивного висновку уповноваженого органу з оцінки впливу на довкілля). До значних наслідків (СС3) відносяться такі об`єкти: пам`ятки культурної спадщини, визначені відповідно до Закону України "Про охорону культурної спадщини"; об`єкти підвищеної небезпеки, ідентифіковані відповідно до Закону України "Про об`єкти підвищеної небезпеки"; житлові, громадські або багатофункціональні будівлі заввишки понад 100 метрів та/або з рівнем можливої небезпеки для здоров`я і життя людей понад 400 осіб, які постійно перебувають на об`єкті. Віднесення об`єкта до певного класу наслідків (відповідальності) здійснюється проектною організацією за погодженням із замовником будівництва. Об`єкту присвоюється найвищий клас наслідків (відповідальності) за одним із критеріїв, встановлених частиною п`ятою цієї статті. Правильність визначення класу наслідків (відповідальності) перевіряється під час проведення експертизи проектів, якщо здійснення такої експертизи є обов`язковим відповідно до закону. Під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю на об`єктах самочинного будівництва клас наслідків таких об`єктів визначається самостійно відповідними органами державного архітектурно-будівельного контролю або із залученням експертної організації чи експерта, який має відповідний кваліфікаційний сертифікат. ч.1 ст.9 Закону України «Про архітектурну діяльність» визначено, що будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об`єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності». За правилами ч. 1 ст. 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» визначено, що проектна документація на будівництво об`єктів розробляється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, з урахуванням вимог містобудівної документації та вихідних даних і дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил та затверджується замовником. Із змісту пунктів 3.2.1, 2.7, 3.2.21 розділу 3 ДБН А.2.2-3-2014 видно, що "Склад та зміст проектної документації на будівництво" із Зміною №1 будівництво - це нове будівництво, реконструкція, капітальний ремонт та технічне переоснащення об`єктів будівництва. Капітальний ремонт - це сукупність робіт на об`єкті, прийнятому в експлуатацію, без зміни його геометричних розмірів та функціонального призначення, що передбачають втручання у несучі та/або огороджувальні конструкції, а також інженерні системи загального користування, у зв`язку з їх фізичною зношеністю та руйнуванням, поліпшення його експлуатаційних показників, а також благоустрій території. Капітальний ремонт передбачає призупинення на час виконання робіт експлуатації будинку в цілому або його частини. При цьому, реконструкція - перебудова прийнятого в експлуатацію існуючого об`єкта, що передбачає зміну його геометричних розмірів та/або функціонального призначення, внаслідок чого відбувається зміна основних техніко-економічних показників (кількість продукції, потужність тощо), забезпечується удосконалення виробництва, підвищення його техніко-економічного рівня та якості продукції, що виготовляється, поліпшення умов експлуатації та якості послуг. Реконструкція передбачає повне або часткове збереження елементів несучих конструкцій та призупинення на час виконання робіт експлуатації об`єкта в цілому або його частин (за умови їх автономності). Отже, реконструкцією можуть вважатися будівельні роботи, у результаті яких здійснюється зміна основних техніко-економічних показників, забезпечується удосконалення виробництва, підвищення його техніко-економічного рівня та якості продукції, що виготовляється, поліпшення умов експлуатації та якості послуг. При цьому, зазначені зміни та удосконалення мають бути наслідком зміни геометричних розмірів та/або функціонального призначення об`єкта будівництва. В пунктах 3.2.1111 і 3.2.21ДБН А.2.2-3-2014 "Склад та зміст проектної документації на будівництво" із Зміною №1 надано визначення наступних понять. Об`єкт - це будинок, будівля, споруда, їх частина, лінійний об`єкт інженерно-транспортної інфраструктури. Частина - це визначена проектною документацією на реконструкцію, капітальний ремонт або технічне переоснащення частини об`єкта, якою не передбачається збільшення навантажень на фундаменти, мережі тепло -, водо -, газо - , електропостачання та/або втручання в несучі та огороджувальні конструкції, а також інженерні системи загального користування об`єкта, без повного призупинення його використання за функціональним призначенням. Відповідно до ч.6 ст.32 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" віднесення об`єкта до певного класу наслідків (відповідальності) здійснюється проектною організацією за погодженням із замовником будівництва. ч.7 ст.32 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" передбачено, що правильність визначення класу наслідків (відповідальності) перевіряється під час проведення експертизи проектів, якщо здійснення такої експертизи є обов`язковим відповідно до закону (ч. 7 ст. 32 Закону). Отже, розрахунок категорії складності як складова частина проекту об`єкта будівництва, складається проектантом, правильність визначення класу наслідків (відповідальності) перевіряється під час проведення експертизи проектів. Із п. 4.3 ДСТУ-Н Б В.1.2-16:2013 видно, що клас наслідків (відповідальності) використовують для забезпечення надійності та конструктивної безпеки будинків, будівель, споруд, лінійних об`єктів інженерно-транспортної інфраструктури, а також будівельних конструкцій та основ. В п. 4.4 ДСТУ-Н Б В.1.2-16:2013 визначено, шо клас наслідків (відповідальності) об`єкту будівництва визначають незалежно за кожною з наведених у таблиці 1 характеристикою можливих наслідків від відмови об`єкту: - можлива небезпека для здоров`я і життя людей, які постійно перебувають на об`єкті; - можлива небезпека для здоров`я і життя людей, які періодично перебувають на об`єкті; - можлива небезпека для життєдіяльності людей, які перебувають зовні об`єкта; - обсяг можливого економічного збитку; - можливість втрати об`єктів культурної спадщини; - можливість припинення функціонування об`єктів інженернотранспортної інфраструктури. Клас наслідків (відповідальності) визначають для кожного будинку, будівлі, споруди або лінійного об`єкту інженерно-транспортної інфраструктури окремо. Клас наслідків (відповідальності) об`єкту будівництва встановлюють за найвищою характеристикою можливих наслідків, отриманих за результатами розрахунків. Для підвищення безпеки та надійності об`єкта будівництва попередньо визначений клас наслідків (відповідальності) може бути уточнений замовником та проектувальником. Згідно пункту 4.5 ДСТУ-Н Б В.1.2-16:2013 характеристики можливих наслідків є підставою для класифікації об`єктів будівництва по трьох класах наслідків (відповідальності) - СС1, СС2 та СС3 та п`яти категоріях складності - І, ІІ, ІІІ, ІV та V. Положеннями пункту 4.14 ДСТУ-Н Б В.1.2-16:2013 врегульовано, що при розробленні проектної документації на капітальний ремонт частини існуючого об`єкту (приміщень, квартир) без повного призупинення його використання за функціональним призначенням категорію складності об`єкту будівництва за такою документацією визначають без урахування категорії складності об`єкту, що експлуатується. При виконанні поточного ремонту, перепланування та/або переобладнання окремих приміщень (квартир) без втручання в несучі та огороджувальні конструкції, а також інженерні системи об`єкту, клас наслідків (відповідальності) та категорію складності не визначають. Із пояснювальної записки, яка входить до складу проекту об`єкта будівництва "Реконструкція нежитлового приміщення під 3-ох кімнатну житлову квартиру на об`єкт будівництва видно, що технологічним рішенням визначено: "Реконструкцією передбачено зміну функціонального призначення існуючого нежитлового, яке знаходиться на 1-му поверсі панельного 5-ти поверхового багатоквартирного житлового будинку. В минулому дане нежитлове приміщення влаштоване шляхом реконструкції існуючої 3-х кімнатної квартири із влаштуванням окремого входу. Проектом передбачено влаштування вікна на місці вхідних дверей та демонтаж вхідних сходів зі сторони головного фасаду. Конструктивна схема зовнішніх стін та внутрішніх стінових панелей, не змінюється. Так само залишаються без змін існуючі внутрішні інженерні мережі приміщення і їх потужності. Загальна площа квартири аналогічна загальній площі нежитлового приміщення" (т. І а.с. 43). В складі проекту міститься, здійснений позивачем Розрахунок класу наслідків (відповідальності) проектної 3-х кімнатної житлової квартири на об`єкт будівництва згідно якого відповідно до розрахункових характеристик можливих наслідків (відповідальності), проектна квартира відноситься до класу наслідків (відповідальності) СС1 ( незначні наслідки) ( т.1 а.с. 45-46 ). Із розрахунку проекту на дану реконструкцію не передбачається втручання у несучі чи огороджувальні конструкції із збільшенням додаткових навантажень на фундаменти, які б могли призвести до негативних наслідків на весь будинок чи окрему його частину. За змістом вимог підпункту 3.1.2. пункту 3.1. Національного стандарту України ДСТУ Б В.2.6-75:2008 "Конструкції будинків і споруд. Конструкції матеріалів і будинків. Загальні технічні умови" за призначенням конструкції підрозділяють на: - несучі (за класифікацією ДБН В.1.2-14); - огороджувальні; - такі, що суміщують функції несучих і огороджувальних. Огороджувальні конструкції - будівельні конструкції призначені для ізоляції внутрішніх об`ємів у будівлях і спорудах від зовнішнього середовища або між собою. Несучі (тримальні конструкції) - будівельні конструкції, що сприймають тимчасове та/або постійне навантаження від власної маси, маси снігу, тиску вітру й передають ці навантаження на стіни або окремі опори. Тримальні конструкції, що становлять базовий каркас будинку або споруди, забезпечують їхню надійність і довговічність. Разом з тим, здійснюючи спірний розрахунок класу наслідків (відповідальності) позивач керувався вимогами пункт 4.14 ДСТУ Н.Б.В.1.2-16:2013 із Зміною 1 "Визначення класу наслідків (відповідальності) та категорії складності об`єктів будівництва" та пункту 3.25 ДБН А.2.2-3:2014 "Склад та зміст проектної документації на будівництво". Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що ОСОБА_1 визначив вірно клас наслідків (відповідальності) СС1 для об`єкта будівництва. Останній розробив проект на реконструкцію нежитлового приміщення у житлове, яким передбачено зміну функціонального призначення і повне збереження елементів несучих та огороджуючи конструкцій. Архітектурно-будівельним рішенням, проектна віконна рама монтується на всю висоту існуючого дверного пройому (отвору), а нижня частина віконних рам на висоту 0,8 м зашивається пластиком з утеплювачем ( т. 1 а.с.44, 227). Тобто, позивачем як проектантом та експертами при проведенні експертизи визначено клас наслідків СС1 об`єкту проектного приміщення, а саме: частина об`єкту-квартири, а не об`єкт 5-ти поверхового житлового будинку При цьому, об`єктом будівництва являється квартира, як частина багатоквартирного житлового будинку, а не багатоквартирний 5-ти поверховий житловий будинок в цілому як вважає апелянт, у разі виготовлення проекту на реконструкцію якого унеможливлює віднесення його до незначних наслідків (СС1), як житловий будинок понад чотири поверхи. Квартира як об`єкт, на яку позивачем розроблено проект, передбачено влаштування вікна на місці вхідних дверей, в тому числі демонтаж вхідних сходів зі сторони головного фасаду будинку, у розумінні вимог ДСТУ-Н Б В.1.2-16:2013. "Визначення класу наслідків (відповідальності) та категорії складності об`єктів будівництва" не може бути віднесений до класу наслідків (відповідальності) СС2 чи СС3. Об`єкт будівництва не несе небезпеку для здоров`я і життя людей, які постійно перебувають на об`єкті в кількості від 50 до 400 осіб, небезпеку для здоров`я і життя людей, які періодично перебувають на об`єкті в кількості від 100 до 1000 осіб, небезпеку для життєдіяльності людей, які перебувають зовні об`єкта в кількості від 100 до 50 000 осіб, а також не може нести обсяг можливого економічного збитку від 2 000 до 150 000 гривень, втрати об`єктів культурної спадщини місцевого значення чи припинення функціонування об`єктів інженернотранспортної інфраструктури місцевого чи регіонального рівня, що б давало підстави для визначення для нього класу наслідків СС2 (таблиця 1 пункту 4.5 ДСТУ-Н Б В.1.2-16:2013). ч.2 ст.77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Колегія суддів не приймає до уваги доводи апелянта про покликання на наказ Філії ДП «Укрдержбудекспертиза» у Львівській області №3 від 03.01.2020р., яким скасовано Експертний звіт №14-0279-19 від 18.02.2019р. робочого проекту «Реконструкція нежитлового приміщення під 3-ох кімнатну житлову квартиру на АДРЕСА_1 », оскільки його зміст не дає підстав дійти висновку, що обставиною яка вплинула на скасування звіту є невірне визначення саме позивачем класу наслідків (відповідальності) об`єкта будівництва. Доводи апелянта про застосування до спірних правовідносин правової позиції яка викладена в Ухвалі Вищого адміністративного суду від 29.03.2016р. у справі № 813/37/68/13-а (к/800/25/16) колегія суддів не приймає до уваги, оскільки стосуються інших обставин. За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність підстав для задоволення позову, оскільки суб`єкт владних повноважень в особі Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області діяв не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України. Доводи апеляційної скарги фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою апелянта з висновками суду першої інстанцій по їх оцінці, тому не можуть бути прийняті апеляційною інстанцією. Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29). Також згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. ст. 316 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Із врахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є законним, доводи апеляційної скарги зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують і при ухваленні оскарженого судового рішення порушень норм матеріального та процесуального права ним допущено не було, тому, відсутні підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції. Керуючись ст.ст.229, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд ПОСТАНОВИВ : Апеляційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області залишити без задоволення, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 09 червня 2020 року у справі № 345/623/20 - без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Суддя Н.В. Бруновська Суддя С.М. Кузьмич Суддя З.М. Матковська Постанова в повному обсязі складена 23.11.2020р.