LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд757/58096/19-а

від 23.03.2021НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД
Резолютивна:Апеляційну скаргу Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) залишити без задоволення, а рішення …

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 757/58096/19-а Суддя (судді) першої інстанції: Осаулов А.А. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 23 березня 2021 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Федотова І.В., суддів: Єгорової Н. М. та Чаку Є.В., за участю секретаря Бринюк Г.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на рішення Шевченківського районного суду м.Києва від 05 лютого 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправною та скасування постанови, - ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Департаменту з питань державного регулювання архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) (далі - відповідач) про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення. Рішенням Шевченківського районного суду м.Києва від 05 лютого 2021 року позов задоволено. Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення норм матеріального та процесуального права та неповне з`ясування обставин справи, що мають значення для вирішення справи, просить його скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, які з`явились в судове засідання, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Як вірно встановлено судом першої інстанції, 04.01.2016 замовник ОСОБА_2 подав до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві декларацію про початок виконання будівельних робіт «Реконструкція квартири АДРЕСА_1 ». 27.10.2016 Департаментом з питань державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва виконавчого органу Київської міської ради була зареєстрована декларація про готовність до експлуатації об`єкта, який належить до І-ІІІ категорії складності - «Реконструкція квартири АДРЕСА_1 » 05.09.2019 Департамент з питань державного регулювання архітектурно-будівельного контролю міста Києва видав наказ про проведення позапланової перевірки ОСОБА_2 , головного архітектора проекту ОСОБА_1 , ТОВ «СОБІ», ОСОБА_3 на предмет дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на об`єкті: «Реконструкція квартири АДРЕСА_1 » та направлення про проведення планового (позапланового) заходу. 24.09.2019 на підставі службової записки було видано наказ №711 про проведення позапланової перевірки ОСОБА_2 , головного архітектора проекту ОСОБА_1 , ТОВ «СОБІ», ОСОБА_3 на предмет дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на об`єкті: «Реконструкція квартири АДРЕСА_1 » та направлення про проведення планового (позапланового) заходу. За результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності було складено акт від 26.09.2019 р. №б/н, яким встановлено, що проектна документація на вказаний об`єкт розроблена без містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, що є складовою вихідних даних для проектування об`єкта будівництва. 26.09.2019 головному архітектору ОСОБА_1 було винесено припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, яким позивачу було надано строк до 28.10.2019 на усунення виявлених порушень вимог законодавства. 27.09.2019 наказом Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 221 «Про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт та декларації про готовність до експлуатації об`єкта», скасовано реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт «Реконструкція квартири АДРЕСА_1 » від 04 серпня 2016 року № КВ 083162171206 (замовник - ОСОБА_2 ) та декларацію про готовність до експлуатації об`єкта, який належить до І-ІІІ категорії складності «Реконструкція квартири АДРЕСА_1 » від 27 жовтня 2016 року № КВ 143163012626 (замовник ОСОБА_2 ) Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.09.2020 року скасовано вказаний наказ від 27.09.2019 №221. 09.10.2019 р. головний державний інспектор інспекційного відділу №3 управління контролю за будівництвом Сорока М.В. склав протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за те, що квартира АДРЕСА_1 -ні м.Києва реконструйована шляхом влаштування додаткової тераси, площею 39,51 кв.м., чим змінено зовнішню конфігурацію житлового будинку, що в свою чергу потребує отримання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки. Проектувальник ОСОБА_1 розробив та передав замовнику будівництва проектну документацію для виконання будівельних робіт на об`єкт будівництва, розроблену з порушенням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності. Відповідальність за вказані порушення передбачена ст. 96-1 ч.1 КУпАП. Постановою директора Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) Кузьменка В.В. №41/9 від 22.10.2019 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 96-1 КУпАП, накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 51000,00 грн. Не погоджуючись із вказаною постановою, позивач звернувся до суду з даним позовом. Надаючи правову оцінку обставинам справи у взаємозв`язку з нормами законодавства, що регулюють спірні правовідносини, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову, виходячи з наступного. Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до частини першої статті 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» проектна документація на будівництво об`єктів розробляється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, з урахуванням вимог містобудівної документації та вихідних даних і дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил та затверджується замовником. Відповідно до ч. 1 ст. 96-1 КУпАП передача замовнику проектної документації для виконання будівельних робіт на об`єкті, розробленої з порушенням вимог законодавства, містобудівної документації, вихідних даних для проектування об`єктів, будівельних норм, стандартів і правил, у тому числі щодо створення безперешкодного життєвого середовища для осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення, передбачення приладів обліку води і теплової енергії, а також заниження класу наслідків (відповідальності) об`єкта тягнуть за собою накладення штрафу на головного архітектора проекту, головного інженера проекту, експерта, інших відповідальних виконавців окремих видів робіт (послуг), пов`язаних із створенням об`єктів архітектури, які мають відповідний кваліфікаційний сертифікат, від двох до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. За змістом частини першої і другої статті 254 КУпАП, пунктів 9, 10 Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6 квітня 1995 року № 244, зокрема про вчинення правопорушення у сфері містобудівної діяльності керівник структурного підрозділу інспекції, його заступники, які згідно з функціональними обов`язками здійснюють державний архітектурно-будівельний контроль, або головний державний інспектор (далі - уповноважена посадова особа інспекції) складають протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності. Згідно вимог статті 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання. При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснюються його права і обов`язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі. З аналізу наведених норм, вбачається, що протокол про адміністративне правопорушення - це офіційний документ, відповідним чином оформлений уповноваженою особою про вчинення діяння, яке містить ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого КУпАП, тобто є джерелом доказів у справах про адміністративні правопорушення. У ньому, крім іншого, зазначаються відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. В межах зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення обставин інкримінованого особі адміністративного правопорушення, і повинен провадитися їх, у тому числі, і судовий розгляд. За визначенням, наведеним у статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Частиною першою статті 277 КУпАП визначено, що справа про адміністративне правопорушення розглядається у п`ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи. Відповідно до ст. 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката. Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідно до ст. 283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення. З матеріалів справи вбачається, що підставою для притягнення позивача до адміністративної відповідальності стало порушення ним вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, містобудівної документації. Відповідно до складеного протоколу про адміністративне правопорушення від 09.10.2019 року та постанови № 41/19 по справі про адміністративне правопорушення від 22.10.2019 року про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.96-1 КУпАП ОСОБА_1 визнаний винним з накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 51 000 грн. за вчинення правопорушення, яке полягало у передачі замовнику будівництва проектної документації для виконання будівельних робіт на об`єкт будівництва порушенням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, містобудівної документації, а саме без містобудівних умов та обмежень, що є складовою вихідних даних для проектування об`єкта будівництва, чим порушив ст. 29, ст.31 Закону України « Про регулювання містобудівної діяльності», ст. 26 Закону України «Про архітектурну діяльність». Колегія суддів зазначає, що в порушення ст. 256, 284 КУпАП у спірній постанові та протоколі про адміністративне правопорушення, на підставі якого винесена спірна постанова не встановлено часу вчинення адміністративного правопорушення. Як вбачається зі змісту спірної постанови, виявлено порушення: квартира НОМЕР_1 , загальною площею 303,6 кв.м реконструйована шляхом влаштування додаткової тераси, площею 39,51 кв.м, чим змінено зовнішню конфігурацію житлового будинку, що в свою чергу потребує отримання містобудівних умов та обмежень. Таким чином проектувальник ОСОБА_1 розробив та передав замовнику будівництва проектну документацію для виконання будівельних робіт на об`єкті будівництва, розроблену з порушенням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, містобудівної документації, а саме без містобудівних умов та обмежень, що є складовою вихідних даних для проектування об`єкта будівництва, чим порушив ст. 29, ст..31 Закону України « Про регулювання містобудівної діяльності», ст. 26 Закону України «Про архітектурну діяльність». Разом з тим, відповідачем не вказано, в чому конкретно виявились дані порушення у співвідношенні до обставин, встановлених під час розгляду справи, як і не встановлено обставин вчинення адміністративного правопорушення - передачу (час, місце) позивачем замовнику будь-якої документації для виконання будівельних робіт. Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що виклад обставин вчинення адміністративного правопорушення в протоколі не містить об`єктивної сторони складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 96-1 КУпАП. Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувана постанова не містить повного опису обставин, встановлених під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, часу та суті адміністративного правопорушення, що свідчить про недотримання під час винесення вказаної постанови норм ч. 2 ст. 283 КУпАП. В свою чергу наявність процедурних порушень є беззаперечною підставою для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення. Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 17 жовтня 2018 року у справі № 405/7568/16-а (2-а/405/219/16). Суд зазначає, що процесуальний обов`язок щодо доказування правомірності винесення постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності, відповідно до положень діючого на час виникнення спірних правовідносин процесуального законодавства, покладено на відповідача. Таким чином, посилання апелянта на невідповідність встановлених судом обставин, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки саме відповідач як суб`єкт владних повноважень повинен був довести правомірність прийнятого ним рішення та надати суду всі наявні у нього докази в підтвердження обґрунтованості прийняття такого рішення. За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції є законним, підстави для його скасування відсутні, так як суд вирішив спір у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин. Керуючись статтями 241, 242, 243, 271, 272, 286, 308, 310, 315, 317, 319, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) залишити без задоволення, а рішення Шевченківського районного суду м.Києва від 05 лютого 2021 року - без змін. Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає. Головуючий суддя: Судді:

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»