LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд301/2876/25

від 18.02.2026НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 18 лютого 2026 рокуЛьвівСправа № 301/2876/25 пров. № А/857/52938/25 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Гуляка В.В. суддів: Ільчишин Н.В., Матковської З. М. за участі секретаря судового засідання: Скрутень Х.Б. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 , на рішення Іршавського районного суду Закарпатської області від 21 листопада 2025 року (суддя Гичка О.Б., час ухвалення 08:40 год., місце ухвалення м. Іршава, дата складання повного тексту не зазначено), в адміністративній справі №301/2876/25 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, встановив: У жовтні 2025 року позивач ОСОБА_1 звернувся в суд із адміністративним позовом до відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), в якому просив: 1) скасувати постанову №785/1 по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) від 10 жовтня 2025 року, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 полковником ОСОБА_2 , якою накладено адміністративне стягнення за ч. 2 ст. 210-1 КУпАП відносно позивача у вигляді штрафу в розмірі 34000,00 грн.; 2) провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП відносно позивача закрити у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Рішенням Іршавського районного суду Закарпатської області від 21.11.2025 позов задоволено частково. Поновлено ОСОБА_1 пропущений процесуальний строк на оскарження постанови від 10.10.2025 у справі про адміністративне правопорушення про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ч.2 ст. 210-1 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 34000 грн. Скасовано постанову від 10.10.2025 у справі про адміністративне правопорушення про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ч.2 ст. 210-1 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 34000 грн. Справу про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст.210-1 КУпАП, відносно ОСОБА_1 повернуто на новий розгляд до ІНФОРМАЦІЯ_3 . З цим рішенням суду першої інстанції не погодився позивач та оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає апелянт, що оскаржуване рішення суду першої інстанції є незаконним і таким, що підлягає скасуванню в частині направлення справи на новий розгляд з підстав, наведених в апеляційній скарзі. В обґрунтування апеляційних вимог апелянт зазначає, що у його діях відсутній склад адміністративного правопорушення. Суд першої інстанції встановив порушення процедури розгляду справи, але не зробив правильних висновків. Також суд неправильно встановив фактичні обставини справи. Позивачем подано докази, які повністю спростовують твердження про його вину. Склад правопорушення відсутній, що повинно було стати підставою для закриття провадження у справі. Оскільки в діях позивача відсутній склад адміністративного правопорушення, суд першої інстанції мав скасувати рішення ІНФОРМАЦІЯ_4 та закрити справу про адміністративне правопорушення, а не направляти справу на новий розгляд. Відтак суд правильно скасував оскаржувану постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляду штрафу в розмірі 34000 гри., проте неправомірно відправив справу на новий розгляд до ІНФОРМАЦІЯ_4 , замість закриття провадження через відсутність складу правопорушення. За результатами апеляційного розгляду апелянт просить скасувати оскаржене рішення суду та ухвалити нове рішення, яким провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.2 ст.210-1 КУпАП - закрити у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення (п.1 ч.1 ст.247 КУпАП). У засідання суду апеляційної інстанції учасники справи не з`явились, явку повноважних представників не забезпечили, жодних заяв чи клопотань щодо відкладення розгляду справи не подавали, хоча належним чином усі були повідомленні про дату, час та місце розгляду справи. Відповідно до статті 313 КАС України суд апеляційної інстанції дійшов висновку про можливість апеляційного розгляду справи у відсутності сторін (їх представників). Згідно з ч.4 ст.229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось. Суд апеляційної інстанції заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та докази по справі, обговоривши доводи, межі та вимоги апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, вважає, що дану апеляційну скаргу слід залишити без задоволення. Судом встановлено такі фактичні обставини справи. 08 жовтня 2025 року провідним спеціалістом обліку мобілізаційного відділу ІНФОРМАЦІЯ_5 складено протокол №784/1 про те, що громадянин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 вчинив адміністративне правопорушення за ч.2 ст.210-1 КУпАП, так як згідно розпорядження голови Хустської районної державної адміністрації начальника районної військової адміністрації від 03.09.2025 № 10-РК, Довжанську сільську раду зобов`язано у вересні 2025 року забезпечити призов 25 військовозобов`язаних громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період. Однак згідно відомостей, наданих ІНФОРМАЦІЯ_7 , вищевказане розпорядження не виконано, при запланованій кількості забезпечити оповіщення та прибуття військовозобов`язаних у кількості 25 чоловік, забезпечено прибуття та з них призвано

0. У зв`язку з невиконанням Довжанською сільською радою розпорядження голови Хустської районної державної адміністрації начальника районної військової адміністрації від 03.09.2025 № 10-РК, громадянин ОСОБА_1 , як голова Довжанської сільської ради, здійснив порушення вимог законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію (а.с.13). 10 жовтня 2025 року начальник ІНФОРМАЦІЯ_4 розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , виніс постанову №785/1 по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративне правопорушення, якою притягнув позивача до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.210-1 КУпАП із накладенням на нього стягнення у вигляді штрафу в сумі 34000 гривень (а.с.17). Із змісту цієї постанови видно, підставою для притягнення позивача до адміністративної відповідальності стало те, що згідно розпорядження голови Хустської районної державної адміністрації начальника районної військової адміністрації від 03.09.2025 № 10-РК, Довжанську сільську раду зобов`язано у вересні 2025 року забезпечити призов 25 військовозобов`язаних громадян на військову службу від час мобілізації, на особливий період. Однак згідно відомостей, наданих ІНФОРМАЦІЯ_7 , вищевказане розпорядження не виконано, - при запланованій кількості забезпечити оповіщення та прибуття військовозобов`язаних у кількості 25 чоловік, забезпечено прибуття та з них призвано

0. У зв`язку з невиконанням Довжанською сільською радою розпорядження голови Хустської районної державної адміністрації начальника районної військової адміністрації від 03.09.2025 № 10-РК, громадянин ОСОБА_1 , як голова Довжанської сільської ради, здійснив порушення вимог законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, на позивача накладено штраф у сумі 34000 грн.. Не погодившись із винесенням вказаної постанови, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом. Задовольнити частково позов, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачем при винесенні оскаржуваної постанови не були дотримані вимоги чинного законодавства, а також не враховані обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. У зв`язку і з цим суд вважав, що оскаржувана постанова про накладення адміністративного стягнення підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення поверненню на новий розгляд до ІНФОРМАЦІЯ_2 . Суд апеляційної інстанції погоджується із таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного. Частиною 2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб визначений Конституцією та законами України. Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Відповідно до ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності (ст.245 КУпАП). За приписами частині 1 та 2 ст.254 КУпАП, про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності. Згідно із частинами 2, 3, 4 ст. 256 КУпАП, протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання. При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснюються його права і обов`язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі. Як передбачено приписами ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Згідно ст.251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Відповідно до ст.283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення. Згідно ч.1 ст.268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Відповідно до ч.1 ст. 39 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» призов резервістів та військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації проводиться в порядку, визначеному цим Законом та Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Згідно з ч.8 ст.15 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» призовники, яким надійшла повістка відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки на прибуття до призовної дільниці для проходження призовної комісії, зобов`язані прибути в пункт і у строк, зазначені в повістці. За змістом ст. 1 Закону України «Про оборону України», особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій. Особливий період в Україні розпочався з 17.03.2014, коли було оприлюднено Указ Президента України від 17.03.2014 № 303/2014 «Про часткову мобілізацію». Відповідно до п. 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан. Згідно п. 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №65/2022 «Про загальну мобілізацію» в Україні оголошено загальну мобілізацію. У подальшому строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався указами Президента України, який діє на час розгляду справи. Відповідно до абзаців 1 - 3 ч.1 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію», громадяни зобов`язані: з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду; надавати в установленому порядку під час мобілізації будівлі, споруди, транспортні засоби та інше майно, власниками яких вони є, Збройним Силам України, іншим військовим формуванням, силам цивільного захисту з наступним відшкодуванням державою їх вартості в порядку, встановленому законом; проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону. Відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону України «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію», посадові особи, винні в порушенні законів України та інших нормативно-правових актів з питань мобілізаційної підготовки та мобілізації, а також громадяни за невиконання своїх обов`язків щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації несуть відповідальність згідно із законом. Адміністративна відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію передбачена статтею 210-1 КУпАП. Частиною першою цієї статті визначено, що порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію - тягне за собою накладення штрафу на громадян від трьохсот до п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Згідно ч.2 ст.210-1 КУпАП, повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, - тягне за собою накладення штрафу на громадян від п`ятисот до семисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від однієї тисячі п`ятисот до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Відповідно до ч.3 ст.210-1 КУпАП, вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період - тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. З вищенаведених норм законодавства слід зробити висновок, що саме за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію передбачена адміністративна відповідальність за ст. 210-1 КУпАП. Статтею 235 КУпАП визначено, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України). Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки. Процедуру складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення врегульовано Інструкцією зі складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженої наказом Міністерства оборони України № 3 від 01.01.2024 року, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 05.01.2024 року за № 36/41381 (далі - Інструкція). Згідно п.3 Розділу ІІ Інструкції, у протоколі зазначається: дата і місце його складання, посада, прізвище, ім`я, по батькові (за наявності) особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягується до адміністративної відповідальності; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативно-правовий акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, імена, по батькові (за наявності), адреси свідків (якщо вони є); пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Згідно п.4 Розділу ІІ Інструкції, під час складання протоколу особі, яка притягується до адміністративної відповідальності, уповноваженою особою, яка складає протокол, доводиться зміст статті 63 Конституції України та роз`яснюються права та обов`язки, передбачені статтею 268 КУпАП, про що робиться відмітка в протоколі та ставиться підпис особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. Протокол підписується уповноваженою посадовою особою, яка його склала, та особою, яка притягується до адміністративної відповідальності. За наявності свідків протокол може бути підписано також і цими особами. Уповноважена посадова особа, яка склала протокол, пропонує особі, яка притягується до адміністративної відповідальності, ознайомитися із складеним протоколом, дати письмове пояснення по суті вчиненого правопорушення із проставлянням свого підпису та дати. Пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, можуть бути викладені на окремому аркуші з відміткою про це в протоколі. Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, має право робити зауваження і надавати пояснення щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання. У разі відмови особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу уповноважена посадова особа, яка складала протокол, робить про це відповідний запис та засвідчує його своїм підписом із зазначенням дати. Відмова від пояснення або підписання протоколу також може підтверджуватися підписами свідків. Відмова від підписання протоколу, а також відсутність свідків не є підставами для припинення складання протоколу (п.5 Розділу ІІ Інструкції). Відповідно до п.6 Розділу ІІ Інструкції, до протоколу про адміністративне правопорушення долучаються докази, що підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення. Докази, які долучаються до протоколу, повинні містити достовірну інформацію, відповідати вимогам законодавства та правилам діловодства. Обов`язок щодо збирання доказів та оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення покладається на уповноважену особу, яка складає протокол. Згідно п.11 Розділу ІІ Інструкції, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки відповідно до статті 283 КУпАП виносить постанову по справі про адміністративне правопорушення. У розглядуваній справі суд встановив, що у наявному протоколі №784/1 про адміністративне правопорушення від 08.10.2025 відсутній підпис позивача про отримання і в той же час відсутній запис про його відмову від підпису, як це передбачено Інструкцією, шо свідчить про те, що протокол складався без участі позивача. Також відсутній підпис позивача і в оскаржуваній постанові відповідача. Крім того, в протоколі та оскаржуваній постанові невірно вказано паспортний документ позивача, що посвідчує його особу. Відповідно до п.10 Розділу II Інструкції, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, повідомляється про дату, місце і час розгляду справи не пізніше ніж за три доби до дня розгляду справи. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, повідомляється про місце і час розгляду справи при підписанні протоколу (у разі його складення) або окремим повідомленням про розгляд справи (додаток 8), яке вручається особі особисто під підпис або надсилається (в тому числі централізовано) засобами поштового зв`язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення на адресу місця проживання (перебування), зазначену особою під час уточнення облікових (персональних) даних, або на адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання. Суд першої інстанції вірно констатував, що відповідачем не надано доказів на підтвердження належного повідомлення ОСОБА_1 про розгляд адміністративної справи 10.10.2025. Також, в порушення наведених вище вимог закону в оскаржуваній постанові від 10.10.2025 відсутнє посилання щодо доказів в адміністративній справі. Крім цього, оскаржувана постанова №785/1 по справі про адміністративне правопорушення містить кваліфікацію дій особи за частиною 3 статті 210-1 КУпАП від 10.10.2025, однак згідно протоколу №784/1 від 08.10.2025, ОСОБА_1 скоїв правопорушення, передбачене ч.2 ст.210-1 КУпАП. Сама ж постанова не містить мотивів накладення на ОСОБА_1 штрафу у розмірі 34000 грн. за ст.210-1 ч.2 КУпАП. Колегія суддів звертає увагу, що частина друга статті 210-1 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію при повторному вчиненні протягом року передбаченого частиною першою цієї статті правопорушення, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню. При цьому, ні зміст спірної постанови, ні матеріали справи не містять інформації про те коли було вчинено позивачем перше аналогічне правопорушення протягом року і чи було притягнуто за це позивача до адміністративної відповідальності. Отже, матеріали справи відносно позивача про адміністративні правопорушення, заведені посадовими особами ІНФОРМАЦІЯ_1 , містять неточності, зокрема, в частині кваліфікації вчиненого позивачем правопорушення за статтею 210-1 КУпАП. Таким чином у вказаній справі наявні підстави для скасування спірної постанови відповідача, оскільки відповідачем при її винесенні не були дотримані вимоги чинного законодавства, яке безпосередньо врегульовує порядок розгляду справ про адміністративне правопорушення та винесення постанов за результатом їх розгляду, не з`ясовано усіх обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що з урахуванням приписів статті 286 КАС України, скасувавши рішення (постанову) суб`єкта владних повноважень про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, необхідно надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи), тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3 . Новий розгляд справи необхідно провести у відповідності до норм чинного законодавства, з повним та об`єктивним встановленням усіх обставин, з дотриманням прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Отже, суд першої інстанції вірне прийняв рішення про скасування постанови від 10.10.2025 у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.2 ст. 210-1 КУпАП із надісланням справи на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи) відповідно до приписів ч.3 ст.286 КУпАП, а саме, до ІНФОРМАЦІЯ_3 , що не спростовано доводами апеляційної скарги позивача. Колегія суддів також зазначає, що інші доводи апеляційної скарги не є визначальними та не впливають на правильність прийнятого судом першої інстанції рішення. З врахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при розгляді адміністративної справи всебічно і об`єктивно встановлено обставини справи, оскаржене рішення суду винесене з дотриманням норм матеріального права та процесуального права, наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, а тому немає підстав для скасування рішення суду. Керуючись ст.ст. 243, 272, 286, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд постановив: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Іршавського районного суду Закарпатської області від 21 листопада 2025 року в адміністративній справі №301/2876/25 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і в касаційному порядку не оскаржується. Головуючий суддя В. В. Гуляк судді Н. В. Ільчишин З. М. Матковська Повний текст постанови суду складено 24.02.2026 року

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»