Постанова Третій апеляційний адміністративний суд № 175/11699/24

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 27 листопада 2024 року м. Дніпросправа № 175/11699/24 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Малиш Н.І. (доповідач), суддів: Щербака А.А., Баранник Н.П., розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 05 вересня 2024 року (суддя 1-ї інстанції Шаповалова І.С.) в адміністративній справі №175/11699/24 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,- ВСТАНОВИВ: 07.08.2024 позивач звернувся до суду із адміністративною позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якій просив суд: - скасувати постанову начальника територіального центру комплектування та соціальної підтримки ІНФОРМАЦІЯ_1 полковника ОСОБА_2 №1257 від 12.07.2024 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП з накладанням на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу на користь держави у розмірі 17000,00 грн. та провадження по справі закрити. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що повістку від 15.06.2024 за №3819 він не отримував. Про обов`язок явки до ІНФОРМАЦІЯ_2 17.06.2024 та наявність повістки від 15.06.2024 він дізнався з оскаржуваної постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності, яку отримав засобами поштового зв`язку лише 25.07.2024. Позивач вважає, що жодних обов`язків, щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації 17.06.2024 він не порушував, а оскаржувана постанова начальника територіального центру комплектування та соціальної підтримки №257 від 12.07.2024 є не законною і підлягає скасуванню, в зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 210-1 ч. 3 КУпАП. Звертає увагу, що відповідачем було порушено його право на захист, передбачене ст. 268 КУпАП, оскільки жодної повістки про розгляд справи 12.07.2024 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП у ІНФОРМАЦІЯ_3 він не отримував. Також наголошує, що 17.07.2024 він у ІНФОРМАЦІЯ_4 отримав довідку військово-лікарської комісії №164/3109 про проходження ВЛК та визнання позивача придатним до військової служби, у зв`язку з чим просить задовольнити позов у повному обсязі. Рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 05 вересня 2024 року позов задоволено. Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ІНФОРМАЦІЯ_5 подано апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову в повному обсязі. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що оскаржуване рішення суду першої інстанції винесено з грубим порушенням норм матеріального та процесуального права, без врахування практики Верховного Суду України, ЄСПЛ що привило до невідповідність висновків, викладених у рішенні. Позивач не скористався правом подання відзиву на апеляційну скаргу. Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог ст. 311 КАС України. Розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_5 було складено повістку від 15.06.2024 № 3819 на ім`я ОСОБА_1 , якою останньому запропоновано прибути 17.06.2024 о 08:00 год. за адресою: АДРЕСА_1 , з метою визначення призначення на особливий період. Відповідно до пояснень відповідача від одержання повістки ОСОБА_1 відмовився, про що було складено акт відмови від отримання повістки від 15.06.2024. 10.07.2024 стрільцем помічником гранатометника 2 відділення охороно взводу охорони оператора групи зв`язку ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 складено протокол №1237 у відношенні ОСОБА_1 про вчинення ним адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. ОСОБА_1 повідомлено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться 12.07.2024 о 10 год. 00 хв. в кабінеті № 1 у ІНФОРМАЦІЯ_5 за адресою: АДРЕСА_1 та вручено копію вищевказаного протоколу, що підтверджується особистим підписом позивача у ньому. Постановою начальника територіального центру комплектування та соціальної підтримки ІНФОРМАЦІЯ_1 полковника ОСОБА_2 №1257 від 12.07.2024 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 210-1 КУпАП (чинного на час вчинення правопорушення), та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави у розмірі 17 000,00 грн. Як зазначено в постанові, «Не з`явившись за повісткою від 15.06.2024 за № 3819 на дату виклику 17.06.2024 керівника територіального центру комплектування та соціальної підтримки ІНФОРМАЦІЯ_2 про прибуття, за викликом у строк, зазначений у повістці, без поважних на то причин не з`явився, чим вчинив адміністративне правопорушення передбачене ст. 210-1 КУпАП. Військовозобов`язаний ОСОБА_1 доставлений працівниками Краматорського РУП ГУНП. Таким чином в діях ОСОБА_1 присутні ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.». Позивач не погодившись з постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, звернувся до суду із зазначеним позовом. Суд першої інстанції задовольняючи позов дійшов висновку, що відповідачем не надано доказів вчинення позивачем порушення. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позову, з таких підстав. Згідно з частиною 2 статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку. Частиною 1 статті 2101 КУпАП визначено, що порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію тягне за собою накладення штрафу на громадян від трьохсот до п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Приписами частини 3 статті 2101 КУпАП встановлено, що вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», громадяни зобов`язані: з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду. Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 2101, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України). Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки. (ст. 235 КУпАП). Статтею 245 КУпАП визначено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів. Стаття 280 КУпАП закріплює обов`язок органу (посадової особи) при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні. Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. З матеріалів справи встановлено, що позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він не з`явився без поважних причин на дату виклику 17.06.2024 до ІНФОРМАЦІЯ_2 за повісткою від 15.06.2024 №3819. Приписами статті 72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, поясненнями свідків. Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Суд у відповідності до вищенаведених норм процесуального закону встановлює обставини саме на підставі належних доказів, та не може переймати на себе обов`язки відповідача та третьої особи, якщо такі докази відсутні у матеріалах справи. Таким чином суд не може встановити фактичні обставини щодо вчинення правопорушення за відсутності відповідних повноважень, що належать відповідачу. Колегія суддів суду апеляційної інстанції дослідивши зміст справи №1257 про адміністративне правопорушення вчинене позивачем за ознаками ч.3 ст. 2101 КУпАП, погоджується з висновками суду першої інстанції, що доказів того, що ОСОБА_1 було вручено повістку від 15.06.2024 №3819 матеріали справи не містять. Судом апеляційної інстанції встановлено, що на підтвердження здійснення виклику ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 на 08:00 год. 17.06.2024 в матеріалах справи №1257 містяться лише повістка від 15.06.2024 №3819 та акт відмови позивача від отримання повістки від 15.06.2024. Згідно з пунктом 40 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України під 16.05.2024 №560 (далі Порядок №560) під час вручення повістки здійснюється фото- і відеофіксація із застосуванням технічних приладів та засобів фото- та відеофіксації представником територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейським. Належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов`язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є: у разі вручення повістки - особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки (додаток 2), а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов`язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки (абзац 1 пункту 41 Порядку №560). Проте, в порушення вищевказаних приписів Порядку №560, будь-яких відеозаписів доведення обгрунтування складання акта відмови від отримання повістки позивачем, як і відеозаписів його відмови у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки від її отримання, відповідачем не було надано ні до суду першої ні апеляційної інстанції. Відповідно положень частини 2 статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин. З огляду на викладене, оскільки відповідачем не надано належних та допустимих доказів відмови ОСОБА_1 отримувати повістку №3819 від 15.06.2024 під час спілкування з представником РТЦКтаСП та доведення змісту акта відмови від отримання повістки, а наявні в матеріалах справи докази у сукупності не підтверджують факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 2101 КУпАП, колегія суддів суду апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дійшов до вірного висновку про необхідність скасування постанови №1257 від 12.07.2024. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та не дають підстав для скасування оскаржуваного рішення суду. З огляду на вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається. В силу ч. 3 ст. 272 КАС України справи, визначені статтею 286 КАС не підлягають оскарженню в касаційному порядку. Розподіл судових витрат не здійснюється у відповідності до норм ст. 139 КАС України. Керуючись ст.ст. 315, 316, 321, 322 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 залишити без задоволення. Рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 05 вересня 2024 року в адміністративній справі №175/11699/24 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає оскарженню. Головуючий - суддя Н.І. Малиш суддя А.А. Щербак суддя Н.П. Баранник