Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 761/42700/17

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 761/42700/17 Суддя першої інстанції: Притула Н.Г. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 24 листопада 2020 року м. Київ Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді - Пилипенко О.Є. суддів - Беспалова О.О. та Глущенко Я.Б., при секретарі - Кузик О.С., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 15 червня 2020 року у справі за заявою ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : 28 січня 2020 року, відповідно до штампу вхідної кореспонденції суду Вх.№ 8554 (з урахуванням клопотання від 11 червня 2020 року Вх.№ 48192), до Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 було подано заяву про розгляд клопотання у порядку виконання судового рішення, в якому заявник просив: - зобов`язати Головне управління пенсійного фонду України в м. Києві подати у встановлений судом строк звіт про виконання рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 10.04.2018 року у справі №761/42700/17 про нарахування та виплату в повному обсязі призначеної пенсії з урахуванням додатково наданих документів, у тому числі в питаннях: включення до складу додаткових видів грошового забезпечення, із яких ОСОБА_1 , як позивачу по справі №761/42700/17 нарахований основний розмір пенсії, виплачений йому у 2017 році одноразової грошової допомоги у разі звільнення з військової служби, з якої фактично справлявся єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування; виконання рішення суду з урахуванням нових обставин щодо зміни з 09.07.2018 року виду пенсійного забезпечення одержувача - ОСОБА_1 , з пенсії за вислугу років - на пенсію по інвалідності; - за наслідками розгляду звіту Головного управління пенсійного фонду України в м. Києві про виконання рішення суду у разі підтвердження невиконання та (або) неналежного виконання зазначеного рішення суду, накласти на керівника Головного управління пенсійного фонду України в м. Києві відповідального за виконання зазначеного рішення суду, штраф, передбачений ч.2 ст. 382 КАС України. Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 15 червня 2020 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії - відмовлено. Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, позивач звернувся із апеляційною скаргою, в якій просив скасувати ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 15 червня 2020 року, як таку, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, направити справу № 761/42700/17 до суду першої інстанції для продовження розгляду заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ПФУ в м. Києві про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії. Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення було не повно досліджено обставини, що мають значення для справи, не правильно застосовано норми матеріального та процесуального права. Відзив на апеляційну скаргу від Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві до суду апеляційної інстанції не надходив. 04 листопада та 23 листопада 2020 року, відповідно до штампів вхідної кореспонденції суду Вх.№ 42583 та 45721, ОСОБА_1 подано заяву про розгляд справи за відсутністю особи, яка подала апеляційну скаргу. Відповідно до п.2 ч.1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання. Відповідно до ч.ч.1, 2, 3 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. У відповідності до ст.. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Так, приймаючи рішення про відмову у встановленні судового контролю за виконанням рішення суду, суд першої інстанції виходив з того, що рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 10.04.2018 року позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії задоволено виконано в повному обсязі та здійснено перерахунок пенсії за вислугу років, втім подальший перерахунок пов`язаний зі зміною виду пенсії (з пенсії за вислугу років на пенсію по інвалідності) не був предметом судового розгляду, тому підстави для встановлення судового контролю відсутні. Колегія суддів апеляційної інстанції вважає такий висновок суду першої інстанції обґрунтованим, виходячи з наступного. Відповідно до ч.1 ст. 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. Із диспозиції вищевказаної статті випливає, що встановлення судового контролю за виконанням судового рішення є правом, а не обов`язком суду. Разом з тим, механізм ефективного судового захисту обумовлює у необхідних випадках застосування процедури примусового виконання рішень суду, так, Конституційний Суд України у рішенні від 30 січня 2003 року N 3-рп/2003 у справі про розгляд судом окремих постанов слідчого та прокурора зауважив, що «правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах» (абзац десятий пункту 9 мотивувальної частини). У Рішенні від 30 червня 2009 року N 16-рп/2009 Конституційний Суд України зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абзац перший підпункту 3.2 пункту 3, абзац другий пункту 4 мотивувальної частини). Європейський суд з прав людини у рішенні від 7 травня 2002 року у справі «Бурдов проти Росії» визначив, що у контексті статті 6 Конвенції виконання судового рішення, прийнятого будь-яким судом, має розглядатися як складова «судового розгляду». З огляду на це посилення судового контролю за виконанням судових рішень та наділення суду з цією метою правом накладати штрафні санкції є заходом для забезпечення конституційного права громадян на судовий захист. Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні від 6 вересня 1978 року у справі «Класс та інші проти Німеччини» «із принципу верховенства права випливає, зокрема, що втручання органів виконавчої влади у права людини має підлягати ефективному нагляду, який, як правило, повинна забезпечувати судова влада. Щонайменше це має бути судовий нагляд, який найкращим чином забезпечує гарантії незалежності, безсторонності та належної правової процедури». Втім, колегія суддів вважає за необхідне наголосити, що відповідно до матеріалів справи, на виконання рішення суду № 761/42700/17, яким було зобов`язано Головне управління здійснити перерахунок та виплату Вашої пенсії призначеної з 10.06.2017 року за вислугу років, з урахуванням наданих документів щодо фактично нарахованих та виплачених сум за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням з військової служби за період, який враховується для обчислення пенсії, у тому числі: щомісячна додаткова грошова винагорода, грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, премії згідно ст.27 ДС ЗС України, одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби, з яких були фактично нараховані і сплачені суми єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування,та з урахуванням здійснених виплат починаючи з дати виникнення такого права, Головним управлінням Пенсійного Фонду України в м. Києві було проведено відповідний перерахунок. Так, відповідно до відповідей відповідача № 92921/03/К-2197/1 від 03.05.2019 року № 158533/03/К-2197/2 від 19.07.2019 року, за період з 10.06.2017 року по 10.05.2018 року ОСОБА_1 на виконання рішення суду нараховані кошти в сумі 46457,70 грн., які будуть виплачені згідно «Порядку погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 649 від 22.08.2018 року «Питання погашення заборгованості х пенсійних виплат за рішенням суду». За період з 11.05.2018 року (дата набрання законної сили рішення суду) по 08.07.2018 року, кошти в сумі 6829,378 грн., нараховані на виконання рішення суду, будуть перераховані на розрахунковий рахунок позивача у травні 2019 року. Колегія суддів наголошує, що Кабінетом Міністрів України була прийнята постанова № 649 від 22.08.2018 року «Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду», якою затверджено Порядок погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду (далі - Порядок), який визначає механізм погашення заборгованості, що утворилася внаслідок нарахування (перерахунку) пенсійних виплат на виконання судових рішень, за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті Пенсійному фонду України на цю мету. Відповідно до пунктів 2,3 Порядку, боржник (орган Пенсійного фонду України, визначений судом боржником у виконанні судового рішення) веде облік рішень у реєстрі рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою, відповідно до Порядку, встановленого Пенсійним фондом України. Згідно з вищенаведеним, постановою правління Пенсійного фонду України від 26.09.2018 р. № 20-1 затверджено Порядок ведення обліку рішень суду у реєстрі рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою, який набрав чинності 10.11.2018. При цьому зазначимо, що черговість виконання рішень суду, що набрали законної сили та видані або ухвалені після 01.01.2013 р. - дати набрання чинності Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», на виконання яких особі нарахована пенсія, що фінансується за рахунок коштів державного бюджету та залишається невиплаченою, або рішень суду про стягнення коштів, визначається датою їх надходження до органу Пенсійного фонду України, визначеного судом боржником (пункт 4 Порядку № 649). Комісія з питань погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду створена у Пенсійному фонді України. З огляду на викладене відповідачем вірно та відповідно до норм чинного законодавства кошти, на виконання рішення суду, нараховані та включені до відповідного реєстру виплат з урахуванням черговості надходження. Доказів, що позивач намагався виконати рішення суду в примусовому порядку, матеріали справ не містять. Крім того, як вбачається з матеріалів справи та не підтверджується позивачем, з 09.07.2018 року відповідно до заяви ОСОБА_1 позивач отримує пенсію по інвалідності, відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби». Так, Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві у січні 2020 року було переглянуто виконання рішення суду на підставі уточнюючої довідки про грошове забезпечення від 18.12.2019 року за № 91/ФЕС/5733, яка надійшла до Головного управління 09.01.2020 року за №2641. З даного приводу варто зазначити, що у випадках, коли в рішенні суду не вказана кінцева дата періоду, за який слід здійснити перерахунок пенсії, виплата за рішеннями судів, якими зобов`язано органи Пенсійного фонду України здійснити перерахунок та виплату пенсії без обмеження строком, продовжуються до внесення змін до норм законодавства, якими керувався суд при винесені рішення, або до зміни умов пенсійного забезпечення одержувача, з огляду на що, здійснений перерахунок був проведений відповідачем у зв`язку з прийняттям постанови КМУ № 103 та в подальшому, у зв`язку із переходом позивача на інший вид пенсії. Оскільки в подальшому перерахунок пенсії позивача пов`язаний зі зміною виду пенсії, що не було предметом судового розгляду, и для встановлення судового контролю відсутні. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було правильно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, правильно застосовано норми матеріального та процесуального права. У зв`язку з цим суд вважає необхідним апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 15 червня 2020 року - без змін. Керуючись ст.ст. 150, 151, 241, 242, 311, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,- П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 15 червня 2020 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя О.Є.Пилипенко Судді О.О.Беспалов Я.Б.Глущенко Постанова складена в повному обсязі 24 листопада 2020 року.