Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 320/6441/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 320/6441/19 Суддя першої інстанції: Кузьменко А.І. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 16 березня 2021 року м. Київ Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді - Пилипенко О.Є. суддів - Глущенко Я.Б. та Собківа Я.М., при секретарі - Василенко Ю.А., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 січня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій, зобов`язати вчинити дії, В С Т А Н О В И В : 24 грудня 2020 року, представник ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з заявою про встановлення судового контролю за виконанням рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 квітня 2020 року, яким адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково: визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві щодо невиплати ОСОБА_1 заборгованості з пенсії, що утворилася за період червень 2018 року по місяць відновлення виплати пенсії; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві виплатити нараховану, але не виплачену пенсію ОСОБА_1 за період з червня 2018 року по місяць відновлення виплати пенсії. Заява вмотивована тим, що рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 квітня 2020 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в місті Києві не виконано, останнє у листах повідомляє, що кошти на виконання згадуваного судового рішення будуть виплачені на умовах окремого порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 січня 2021 року у задоволенні заяви про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення та про накладення штрафу - відмовлено. Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, позивач звернувся із апеляційною скаргою, в якій просив скасувати ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 січня 2021 року та: - встановити судовий контроль за виконанням рішення у справі № 320/6441/19; - суб`єкта владних повноважень, а саме Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення у справі №320/6441/19 в частині виплати пенсії ОСОБА_1 за період з червня 2018 року по місяць відновлення виплати пенсії; за результатами розгляду поданого звіту винести ухвалу про накладення штрафу на керівника Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві в сумі 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; - стягнути половину суми накладеного штрафу на користь ОСОБА_1 (паспорт: серія НОМЕР_1 , виданий Кіровським РВ УМВС України у Донецькій області, 16.07.1999 року, ІПН: НОМЕР_2 ). Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення було не повно досліджено обставини, що мають значення для справи, не правильно застосовано норми матеріального та процесуального права. 09 березня 2021 року, відповідно до штампу вхідної кореспонденції суду Вх.№ 9695, Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві надіслано до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу, відповідно до змісту якого, відповідач повністю заперечує проти задоволення вимог апеляційної скарги, вважає її необґрунтованою. Відповідно до ч.ч.1, 2, 3 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. У відповідності до ст.. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Так, приймаючи рішення про відмову у задоволенні заяви про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, суд першої інстанції зазначив, що не вбачає підстав для задоволення заяви позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 квітня 2020 року в порядку статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв`язку з тим, що на виконання вищезазначеного рішення 08 жовтня 2020 року вже відкрито виконавче провадження № 63234704, тобто захід судового контролю за виконанням рішення вже вчинено у спосіб, визначений статтею 287 Кодексу адміністративного судочинства України. Перевіривши доводи заявника, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне. Судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах передбачений статтею 382 КАС України. Так, ч.1 та 2 ст. 382 КАС України передбачено, що суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Так, відповідно до матеріалів справи, рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 квітня 2020 року, яким адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково: - визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві щодо невиплати ОСОБА_1 заборгованості з пенсії, що утворилася за період червень 2018 року по місяць відновлення виплати пенсії; - зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві виплатити нараховану, але не виплачену пенсію ОСОБА_1 за період з червня 2018 року по місяць відновлення виплати пенсії. 08 жовтня 2020 року державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) відкрито виконавче провадження №63234704 з примусового виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 квітня 2020 року у справі №320/6441/19. Як вірно наголошено апелянтом, Європейський Суд з прав людини звертав увагу, що судове та виконавче провадження є першою та другою стадіями у загальному провадженні (рішення у справі "Скордіно проти Італії" (Scordino v. Italy). Таким чином, виконання рішення не відокремлюється від судового розгляду і провадження повинно розглядатися загалом (рішення у справі "Сіка проти Словаччини" (Sika v. Slovaki), №2132/02, пп. 24-27, від 13.06.2006, пп. 18 рішення "Ліпісвіцька проти України" №11944/05 від 12.05.2011). Крім того, у рішеннях Європейського Суду з прав людини у справах "Бурдов проти Росії" від 07.05.2002, "Ромашов проти України" від 27.07.2004, "Шаренок проти України" від 22.02.2004 зазначається, що право на судовий захист було б ілюзорним, якби правова система держави дозволяла щоб остаточне зобов`язувальне рішення залишалося бездієвим на шкоду одній із сторін; виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має вважатися невід`ємною частиною судового процесу. Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади (рішення у справі "Сокур проти України" (Sokur v. Ukraine), №29439/02, від 26.04.2005, та у справі "Крищук проти України" (Kryshchuk v. Ukraine), №1811/06, від 19.02.2009). Аналіз зазначених вище рішень Європейського Суду з прав людини свідчить про те, що з метою забезпечення права особи на ефективний судовий захист в адміністративному судочинстві існує інститут судового контролю за виконанням судового рішення. Судовий контроль - це спеціальний вид провадження в адміністративному судочинстві, відмінний від позовного, що має спеціальну мету та полягає не у вирішенні нового публічно-правового спору, а у перевірці всіх обставин, що перешкоджають виконанню такої постанови суду та відновленню порушених прав особи-позивача. Згідно зі статтею 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. Суб`єктами, на яких поширюється обов`язковість судових рішень являються всі органи державної влади і органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, посадові чи службові особи та громадяни. При цьому, відповідно до приписів частини другої статті 14 КАС України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Відповідно до статті 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом. З вищевикладеного вбачається, що рішення суду, яке набрало законної сили є обов`язковим для учасників справи. Це забезпечується, в першу чергу, через примусове виконання судових рішень відповідно до Закону України «Про виконавче провадження». Виконавче провадження, в силу приписів ст.. 1 Закону України «Про виконавче провадження» є завершальною стадією судового провадження з примусового виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб). При цьому, у разі відсутності добровільного виконання судових рішень, приписами Закону України «Про виконавче провадження» врегульований порядок дій та заходів, що спрямовані на примусове виконання таких рішень. Як вірно зазначено судом першої інстанції, позивачем не вичерпано загальний порядок виконання судового рішення, визначений Законом України «Про виконавче провадження», тож наразі відсутні підстави для встановлення судового контролю в порядку, визначеному ст.. 382 КАС України. Щодо заяви в частині накладення на керівника Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві штрафу у сумі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, то судом першої інстанції вірно зауважено, що оскільки судовий контроль при ухваленні рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 квітня 2020 року судом не встановлювався, отже відсутні підстави для накладення штрафу. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було правильно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, правильно застосовано норми матеріального та процесуального права. У зв`язку з цим суд вважає необхідним апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 січня 2021 року - без змін. Керуючись ст.ст. 241, 242, 311, 316, 321, 322, 325, 329, 383 КАС України, колегія суддів,- П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 січня 2021 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя О.Є.Пилипенко Судді Я.Б.Глущенко Я.М.Собків Постанова складена в повному обсязі 16 березня 2021 року.