Ухвала КЦС ВС № 727/3856/18

У Х В А Л А 16 листопада 2020 року м. Київ справа № 727/3856/18 провадження № 61-16426ск20 Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду Калараша А. А. (суддя-доповідач), Петрова Є. В., Штелик С. П., розглянувши питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , подану адвокатом Решетовим Віктором Вікторовичем, на постанову Чернівецького апеляційного суду від 28 вересня 2020 року в цивільний справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Служба у справах дітей Чернівецької міської ради, про розірвання договору та визначення місця проживання дитини, відшкодування моральної шкоди, ВСТАНОВИВ: У квітні 2018 року ОСОБА_1 звернулася з позовом до ОСОБА_2 , третя особа - Служба у справах дітей Чернівецької міської ради, про розірвання договору та визначення місця проживання дитини, відшкодування моральної шкоди. Рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці від 10 вересня 2018 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Розірвано договір про проживання дитини та про участь у вихованні дитини від 16 лютого 2018 року, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , посвідчений приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Хоменко М. О. Визначено місце проживання неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з матір`ю ОСОБА_1 . В іншій частині позову відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат. Постановою Чернівецького апеляційного суду від 25 січня 2019 року рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 10 вересня 2018 року в частині розірвання договору між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 щодо здійснення батьківських прав, визначення місця проживання дитини, посвідченого приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Чернівецької області Хоменко М. О. 16 лютого 2018 року, зареєстрованого у реєстрі за № 607, визначення місця проживання малолітнього ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Чернівці з матір`ю ОСОБА_1 скасовано. У задоволенні позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання договору та визначення місця проживання дитини відмовлено. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін. Постановою Верховного Суду від 15 липня 2020 року касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Решетова В. В. задоволено частково. Постанову Чернівецького апеляційного суду від 25 січня 2019 року скасовано в частині вирішення позовної вимоги про розірвання договору та в цій частині залишено в силі рішення суду першої інстанції, скасовано в частині визначення місця проживання дитини, справу в цій частині передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. Постановою Чернівецького апеляційного суду від 28 вересня 2020 року рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 10 вересня 2018 року в частині визначення місця проживання дитини з матір`ю скасовано. У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення місця проживання малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з матір`ю за адресою: АДРЕСА_1 , відмовлено. 04 листопада 2020 року ОСОБА_1 через адвоката Решетова В. В. засобами поштового зв`язку, направила на адресу Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Чернівецького апеляційного суду від 28 вересня 2020 року у вищевказаній справі, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржуване судове рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції в частині визначення місця проживання малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з матір`ю. Водночас заявником порушено питання про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Чернівецького апеляційного суду від 28 вересня 2020 року. Відповідно до частини першої статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Згідно з частиною другою зазначеної статті учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Як на причини пропуску строку на касаційне оскарження заявник посилається на те, що копію постанови Чернівецького апеляційного суду від 28 вересня 2020 року отримано 08 жовтня 2020 року. На підтвердження зазначених обставин до касаційної скарги додано копію поштового конверта Чернівецького апеляційного суду від 30 вересня 2020 року з трек-номером 5800214074073 та відомості з офіційного веб-сайту «Укрпошта» в яких зазначено, що поштове відправлення з трек-номером 5800214074073, в якому направлено зазначену постанову, вручено отримувачу 08 жовтня 2020 року. Враховуючи положення наведеної норми ЦПК України, а також те, що копію оскаржуваної постанови апеляційного суду заявником отримано 08 жовтня 2020 року та протягом тридцяти днів оскаржено її в касаційному порядку, наявні підстави для поновлення строку на касаційне оскарження. 08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IХ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ». Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України. Зокрема, підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу Частиною першою статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження). Відповідно до абзацу першого пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. Частиною восьмою статті 394 ЦПК України передбачено, що в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження та строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу. Як на підставу касаційного оскарження, заявник посилається на пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України та зазначає, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права, а саме статті 160, 161, 171 СК України, без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 400/829/17, від 23 травня 2018 року у справі № 682/966/17, від 20 березня 2019 року у справі № 363/3907/16-ц, від 14 лютого 2019 року у справі № 377/128/18, від 19 лютого 2020 року у справі № 718/1768/18, від 18 грудня 2018 року у справі № 610/2531/17, від 13 червня 2018 року у справі № 592/9865/15-ц, від 12 лютого 2020 року у справі № 461/3144/17, від 07 березня 2018 року у справі № 492/1702/15-ц, від 21 листопада у справі № 367/6326/16-ц, від 09 квітня 2020 року у справі № 477/253/19, від 20 червня 2018 року у справі № 592/9052/16-ц, від 15 липня 2020 року у справі № 727/3856/18. За таких підстав касаційна скарга подана з дотриманням вимог статті 392 ЦПК України, зокрема, касаційна скарга містить підстави касаційного оскарження, передбачені пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України, та подана в строк, передбачений статтею 392 ЦПК України. Відповідно до частини п`ятої статті 394 ЦПК України, якщо суд дійде висновку, що подана касаційна скарга є обґрунтованою, він відкриває провадження, про що постановляє відповідну ухвалу. Наведені в касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України, для відкриття касаційного провадження. Керуючись статтями 394, 395 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ: Клопотання ОСОБА_1 , подане адвокатом Решетовим Віктором Вікторовичем, про поновлення строку на касаційне оскарження задовольнити. Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження постанови Чернівецького апеляційного суду від 28 вересня 2020 року. Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , подану адвокатом Решетовим Віктором Вікторовичем, на постанову Чернівецького апеляційного суду від 28 вересня 2020 року. Витребувати з Шевченківського районного суду м. Чернівці матеріали цивільної справи № 727/3856/18 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Служба у справах дітей Чернівецької міської ради, про розірвання договору та визначення місця проживання дитини, відшкодування моральної шкоди. Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз`яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у строк, що не перевищує п`ятнадцяти днів з моменту отримання ухвали суду. Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає. Судді А. А. Калараш Є. В. Петров С. П. Штелик