LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Ухвала КГС ВС922/3578/19

від 19.11.2020 · Господарська
Резолютивна:Касаційну скаргу заступника прокурора Харківської області на постанову Східного апеляційного господарського суду від 19.05.2020 та рішення Господарського суду Харківської області від 13.02.2020 у справі № 922/3578/19 зал…

УХВАЛА 19 листопада 2020 року м. Київ Справа № 922/3578/19 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Зуєва В.А. - головуючого, Багай Н.О., Чумака Ю.Я. розглянувши матеріали касаційної скарги заступника прокурора Харківської області на постанову Східного апеляційного господарського суду від 19.05.2020 та рішення Господарського суду Харківської області від 13.02.2020 за позовом Керівника Харківської місцевої прокуратури № 1 Харківської області до:

1. Харківської міської ради;

2. Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради;

3. Товариства з обмеженою відповідальністю "Клімон-37";

4. Фізичної особи - підприємця Нестеренко Ігоря Івановича про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлової будівлі, зобов`язання повернути нежитлові приміщення, скасування записів державної реєстрації права власності та витребування нежитлових приміщень, ВСТАНОВИВ: 02.11.2020 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга заступника прокурора Харківської області на постанову Східного апеляційного господарського суду від 19.05.2020 (повний текст складено 25.05.2020) та рішення Господарського суду Харківської області від 13.02.2020 у справі № 922/3578/19, подана разом з клопотанням про поновлення строку на касаційне оскарження через апеляційний господарський суд 05.10.2020. Розглянувши матеріали касаційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без руху з огляду на таке. Відповідно до статті 288 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині четвертій статті 293 цього Кодексу. Відповідно до частини першої статті 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Предметом оскарження є постанова Східного апеляційного господарського суду від 19.05.2020 (повний текст складено 25.05.2020), строк для оскарження якої сплив 15.06.2020 (враховуючи вихідні дні). Вперше касаційна скарга була подана заступником прокурора Харківської області 15.06.2020, проте ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24.07.2020 її залишено без руху згідно зі статтею 292 Господарського процесуального кодексу України, оскільки скаржником не було сплачено судовий збір у встановленому законом розмірі. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.09.2020 касаційну скаргу заступника прокурора Харківської області на постанову Східного апеляційного господарського суду від 19.05.2020 та рішення Господарського суду Харківської області від 13.02.2020 у справі № 922/3578/19 повернуто заявникові на підставі статті 292 Господарського процесуального кодексу України, оскільки скаржник не усунув недоліки, зазначені в ухвалі Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24.07.2020. Звертаючись повторно з касаційною скаргою, 05.10.2020 (що підтверджується поштовим конвертом) скаржником заявлено клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на касаційне оскарження. При цьому, вказане клопотання обґрунтовано тим, що відповідно до наказу Офісу Генерального прокурора № 410 від 03.09.2020, перейменовано (без зміни ідентифікаційного коду) юридичну особу "Прокуратура Харківської області" у "Харківська обласна прокуратура", таким чином, перебування останньої в стадії перейменування ускладнювала процес сплати судового збору. Проте вказана скаржником підстава на поновлення пропущеного процесуального строку, колегією суддів визнається неповажною, оскільки неусунення недоліків вперше поданої касаційної скарги протягом двох місяців не може вважатися поважною причиною для поновлення строку на касаційне оскарження та не може вважатися такою, що дійсно перешкоджала зверненню у передбачений законом строк із належним чином оформленою касаційною скаргою. Статтею 129 Конституції України визначено як одну із засад судочинства рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом. При цьому колегія суддів враховує, що право на суд не є абсолютним і з метою забезпечення належного здійснення правосуддя та дотримання, зокрема, принципу правової визначеності, підлягає певним обмеженням. Так, у справі "Пономарьов проти України" Європейський суд з прав людини наголосив, що право на справедливий судовий розгляд, яке гарантовано пунктом 1 статті 6 Конвенції, має розумітися у світлі преамбули Конвенції, у відповідній частині якої зазначено, що верховенство права є спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з фундаментальних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип стверджує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави (рішення у справі "Пономарьов проти України" (Ponomaryov v. Ukraine), заява № 3236/03, п. 40, 41, від 03.04.2008). З огляду на викладене Суд вважає, що доводи, наведені в клопотанні про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження є неповажними. Відповідно до частини третьої статті 292 Господарського процесуального кодексу України, касаційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 Господарського процесуального кодексу України, і особа, яка її подала, не порушує питання поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів із дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку. Отже, для усунення недоліків касаційної скарги заступнику прокурора Харківської області необхідно навести інші причини пропуску строку на касаційне оскарження з обґрунтуванням поважності підстав його пропуску Керуючись статтями 234, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ: Касаційну скаргу заступника прокурора Харківської області на постанову Східного апеляційного господарського суду від 19.05.2020 та рішення Господарського суду Харківської області від 13.02.2020 у справі № 922/3578/19 залишити без руху до 18.12.2020, при цьому строк усунення недоліків не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Головуючий В.А. Зуєв Судді Н.О. Багай Ю.Я. Чумак

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»