Ухвала КГС ВС № 922/3472/19

УХВАЛА 20 липня 2020 року м. Київ справа № 922/3472/19 Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Багай Н. О., розглянувши матеріали касаційної скарги заступника прокурора Харківської області на постанову Східного апеляційного господарського суду від 27.05.2020 і рішення Господарського суду Харківської області від 19.02.2020, у справі за позовом заступника керівника Харківської місцевої прокуратури № 2 Харківської області до 1) Харківської міської ради, 2) Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки і комунального майна Харківської міської ради, 3) Громадської організації "Десантно-спортивний клуб "Майбутні гвардійці", 4) фізичної особи ОСОБА_1 про визнання недійсним договору, скасування рішення та повернення майна, ВСТАНОВИВ: 06.07.2020 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга заступника прокурора Харківської області на постанову Східного апеляційного господарського суду від 27.05.2020 (повний текст складено 01.06.2020) і рішення Господарського суду Харківської області від 19.02.2020 у справі № 922/3472/19, подана 19.06.2020 до Східного апеляційного господарського суду через засоби поштового зв`язку. Перевіривши матеріали касаційної скарги заступника прокурора Харківської області, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення касаційної скарги без руху з огляду на таке. Відповідно до пункту 5 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України (у редакції Закону України від 15.01.2020 № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ") у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав). Так, відповідно до абзацу 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини 2 статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини 2 статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини 2 статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається норма права, щодо застосування якої відсутній висновок Верховного Суду. Касаційна скарга містить посилання на відсутність висновку Верховного Суду у подібних правовідносинах, але оформлена з порушенням вимог статті 290 Господарського процесуального кодексу України, оскільки не містить чіткого визначення, щодо застосування якої саме норми права відсутній висновок Верховного Суду. У касаційній скарзі заступника прокурора Харківської області викладено обставини справи № 922/3472/19, обґрунтування того, в чому, на думку скаржника, полягає неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права під час ухвалення оскаржуваних судових рішень. Водночас передбаченої (передбачених) статтею 287 Господарського процесуального кодексу України підстави (підстав) у касаційній скарзі скаржником не зазначено та не наведено її (їх) обґрунтування. З огляду на те, що у касаційній скарзі не зазначено передбачених абзацом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України підстав касаційного оскарження постанови суду апеляційної інстанції, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без руху як такої, що оформлена з порушенням вимог, встановлених пунктом 5 частини 2 статті 290 цього Кодексу. Крім того, відповідно до пункту 2 частини 4 статті 290 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір". Згідно з частиною 1 статті 4 зазначеного Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Як установлено Верховним Судом, позовну заяву заступник керівника Харківської місцевої прокуратури № 2 Харківської області подав у жовтні 2019 року, її предметом є дві вимоги немайнового характеру та майнова вимога на суму 309 960,00 грн. Відповідно до підпункту 1 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції, що діяла на час подання позовної заяви) за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру судовий збір становив 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Відповідно до підпункту 2 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції, що діяла на час подання позовної заяви) за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру судовий збір становив 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01.01.2019 установлено у розмірі 1 921,00 грн. Згідно з підпунктом 5 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції, чинній на час звернення з касаційною скаргою) за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 % ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви. Відповідно до частини 4 статті 6 Закону України "Про судовий збір" якщо скаргу подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум). Заступник прокурора Харківської області у касаційній скарзі просить скасувати постанову Східного апеляційного господарського суду від 27.05.2020 і рішення Господарського суду Харківської області від 19.02.2020 у справі № 922/3472/19 та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог. Таким чином, звертаючись із касаційною скаргою, заявник мав сплатити судовий збір у сумі 16 982,80 грн, а саме (309 960,00 грн х 1,5 % + 1921,00 грн х 2) х 200 %, де 309 960,00 грн - розмір вимоги майнового характеру, 1,5 % - ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру, 1 921,00 грн - ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру, 2 - кількість вимог немайнового характеру, 200 % - ставка судового збору за подання касаційної скарги. Однак заступник прокурора Харківської області додав до касаційної скарги в якості сплати судового збору платіжне доручення від 15.06.2020 № 1401 на суму 15 372,00 грн. Тобто судовий збір сплачено не в повному обсязі. З огляду на положення частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, вона залишається без руху. Отже, для усунення недоліків касаційної скарги заступник прокурора Харківської області має зазначити передбачену (передбачені) статтею 287 Господарського процесуального кодексу України підставу (підстави) подання цієї скарги та надати суду докази сплати судового збору за подання касаційної скарги на постанову Східного апеляційного господарського суду від 27.05.2020 і рішення Господарського суду Харківської області від 19.02.2020 у справі № 922/3472/19 в установленому законом порядку та розмірі, а саме у розмірі недоплаченої суми ?1 610,80 грн, за реквізитами, що зазначені на офіційному сайті Верховного Суду в розділі "Судовий збір". У разі невиконання у встановлений законом строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута скаржникові. Керуючись статтями 234, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ: Касаційну скаргу заступника прокурора Харківської області на постанову Східного апеляційного господарського суду від 27.05.2020 і рішення Господарського суду Харківської області від 19.02.2020 у справі № 922/3472/19 залишити без руху до 14.08.2020, але строк виконання цієї ухвали не може перевищувати десяти днів із дня вручення її скаржникові. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Суддя Н. О. Багай