Постанова 4801 № 128/1208/19

Справа № 128/1208/19 Провадження № 22-ц/801/1907/2020 Категорія: 53 Головуючий у суді 1-ї інстанції Васильєва Т. Ю. Доповідач:Шемета Т. М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 19 листопада 2020 рокуСправа № 128/1208/19м. Вінниця Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючої судді Шемети Т. М. (суддя доповідач), суддів: Берегового О. Ю., Панасюка О. С. учасники справи: позивач Публічне акціонерне товариство «Страхова компанія «АРКС» (правонаступник Акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА страхування»), відповідач (особа, яка подала апеляційну скаргу) ОСОБА_1 , розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 16 вересня 2020 року, постановлене у складі судді Васильєвої Т. Ю. у м. Вінниця, повне судове рішення складено 23 вересня 2019 року, - в с т а н о в и в : 10 травня 2019 ПАТ «Страхова компанія «АРКС» (правонаступник Акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА страхування») подало позов до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди завданої в результаті ДТП в порядку суброгації. Позов мотивований тим, що 15.05.2018 року між ПАТ «Страхова компанія «АХА Страхування» (правонаступник АТ «Страхова компанія «АХА страхування») та ОСОБА_2 було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту, за умовами якого позивач взяв на себе зобов`язання компенсувати будь-яке пошкодження або знищення автомобіля марки BMW 740D, д.н. НОМЕР_1 внаслідок ДТП. Під час дії договору сталася дорожньо-транспортна пригода за участю вказаного автомобіля, яким керувала ОСОБА_3 , та транспортного засобу Mitsubishi Carisma, д.н. НОМЕР_2 , яким керував ОСОБА_1 (відповідач). Постановою суду відповідача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Позивачем було сплачено замість страхової компанії, в якій була застрахована цивільно-правова відповідальність відповідача, а саме ПАТ «HACK «ОРАНТА» в рамках прямого врегулювання збитку. На адресу відповідача було направлена претензія на залишок суми (різниці) страхового відшкодування, що становить 135 725, 82 грн., яка залишилась без задоволення, у зв`язку з чим позивач просить стягнути з відповідача вказану суму в порядку суброгації. Заочним рішенням Вінницького районного суду Вінницької області від 16 вересня 2019 року позов задоволено: стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Страхова компанія «АРКС» 135 725, 82 грн. Вирішено питання про судовий збір. Ухвалюючи заочне рішення, суд встановив, що відповідач визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, яким заподіяно майнову шкоду автомобілю, застрахованому за договором добровільного страхування між позивачем (страховиком) та власником (страхувальником) пошкодженого автомобіля, позивач сплатив страхове відшкодування на відновлення пошкодженого автомобіля, відповідно до нього перейшло право вимоги до відповідача на підставі ст. 993 ЦК України, в межах фактичних витрат, за вирахуванням ліміту відповідальності страховика, яким було застраховано цивільно-правову відповідальність відповідача. Ухвалою Вінницького районного суду Вінницької області від 09 вересня 2020 року заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення залишено без задоволення. Не погодившись із заочним рішенням Вінницького районного суду Вінницької області від 16 вересня 2020 року ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його та постановити нове, яким в задоволенні позову відмовити. Основними доводами апеляційної скарги є те, що заявник посилається на відсутність належних доказів у матеріалах справи, а ті, які наявні, є неналежними. Не погоджується з розміром збитку та стверджує, що він є завищеним. Посилається, що огляд автомобіля був здійснений в присутності лише представника страховика, який є зацікавленою особою, а не у присутності всіх сторін. Зазначає, що Звіт № 239 про оцінку вартості збитків не відповідає вимогам ст. 76 ЦПК України. Одночасно з апеляційною скаргою ОСОБА_1 заявив клопотання про наступне: - залучення в якості третіх осіб у справі без самостійних вимог ТОВ «АВТ Баварія Київ», ПАТ НАСК «Оранта»; - призначення по справі судової автотоварознавчої експертизи. Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 15 жовтня 2020 року у задоволенні зазначених вище клопотань відмовлено. Впродовж встановленого судом строку своїм правом подати відзив на апеляційну скаргу ПАТ «Страхова компанія «АРКС» не скористалось. Справа розглядається в порядку частини першої статті 369 ЦПК України без повідомлення учасників справи. Згідно з частиною тринадцятою статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Частинами 1, 2 статті 367 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. По справі встановлено наступні обставини: -15.05.2018 року між ОСОБА_2 та АТ «СК «АХА Страхування» (правонаступником якої є ПАТ «Страхова компанія «АРКС») укладено договір добровільного страхування наземного транспорту «Все включено» №137258а8в (КАСКо), за умовами якого було застраховано транспортний засіб марки BMW 740D, реєстраційний номер НОМЕР_1 , реєстраційне свідоцтво НОМЕР_3 , рік випуску 2017. Дата початку дії договору 17.05.2018, дата закінчення дії договору 16.05.2019 (а. с. 6-13, т. 1); -10.07.2018 о 17:10 год. в м. Вінниця по вул. Зодчих, 16, водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем Mitsubishi, д.н. НОМЕР_2 , при зміні напрямку руху не переконався в безпеці своїх дій та допустив зіткнення з автомобілем BMW 740D, д.н. НОМЕР_1 , який рухався у попутному напрямку, внаслідок чого було пошкоджено транспортні засоби. Відповідача ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, що підтверджується листом НПУ та постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 14.08.2018 (а.с. 23-24, 25, т. 1); -Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 , як водія транспортного засобу «Mitsubishi Carisma», державний номер НОМЕР_2 , була застрахована в ПАТ «НАСК «ОРАНТА», з встановленим лімітом відповідальності за шкоду майну - 100 000 грн, франшиза за умовами полісу 510 грн. (копія полісу АМ №007090223 на а.с. 26, т. 1); -Власник пошкодженого транспортного засобу BMW 740D, д.н. НОМЕР_1 , ОСОБА_2 10.07.2018 звернувся до позивача з заявою про настання події, що має ознаки страхового випадку по договору КАСКО, що підтверджується копією відповідної заяви (а.с. 14-15, т. 1). -вартість (розмір) збитків, на дату оцінки, становить 221 209, 92 грн (включаючи ПДВ на запасні частини, матеріали фарбування), відповідно до ремонтної калькуляції №1.102.18.0 від 21.07.2018 та звіту № 239 про оцінку (а.с.27-29, 30 31, т.1); -Відновлення пошкодженого автомобіля BMW 740D, д.н. НОМЕР_1 , здійснювало TOB «АВТ Баварія Київ», згідно Договору №01-01-01/18 від 01.01.2018 про надання послуг по ремонту наземних транспортних засобів, рахунку-фактури № П-305440 від 24.07.2018 TOB «АВТ Баварія Київ», Гарантійного листа щодо виплати страхового відшкодування від 01.08.2018 № 6436/1248 (а.с. 39 48, т. 1). -Оплата робіт з відновлення вказаного автомобіля здійснювалася позивачем, а саме: 99 500,00 грн. страхового відшкодування замість ПАТ «HACK «ОРАНТА» в рамках прямого врегулювання, що підтверджується Розрахунком суми страхового відшкодування в рамках прямого врегулювання, Страховим актом про «Пряме врегулювання» збитку № АХА2396604 від 01.08.2018, платіжним дорученням № 480879 від 02.08.2018 (а.с. 49 51, т. 1), 92 327, 02 грн. страхового відшкодування згідно Розрахунку страхового відшкодування, Страхового акту №АХА2397451 від 01.08.2018, платіжного доручення №480897 від 02.08.2018 в рамках передоплати виконання ремонтних робіт ТОВ «АВТ Баварія Київ» (а.с. 52 54, т.1 ), 28 698, 80 грн. страхового відшкодування згідно Акту виконаних робіт ТОВ «АВТ Баварія Київ» № 895488 від 04.09.2018, розрахунку страхового відшкодування, Страхового акту № АХА2414932 від 04.10.2018, платіжного доручення № 502964 від 05.10.2018 (а.с. 55 61, т. 1), 14 700 грн. страхового відшкодування за послуги з встановлення захисної плівки на автомобіль, згідно Розрахунку страхового відшкодування, Рахунку на оплату № 4 від 02.11.2018, Страхового акту № АХА2424651 від 08.11.2018, платіжного доручення №513009 від 09.11.2018 на суму 14 700,00 грн. (а.с. 62 65), що загалом становить 235 225, 82 грн. (99 500,00 грн. + 92 327, 02 грн. + 28 698, 80 грн. + 14 700 грн.). -Позивач просить стягнути з відповідача витрачені на відновлення автомобіля кошти в сумі 135 725, 82 грн., тобто за вирахуванням суми, що передбачена договором про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності відповідача (235 225, 82 грн. 99 500 грн.). -Позивач намагався вирішити спір з відповідачем в досудовому порядку шляхом направлення відповідачу відповідних претензій, які залишилися без виконання (а.с. 66 76, т. 1). Між сторонами винник спір про відшкодування шкоди в порядку суброгації Відповідно до ч. 1 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Згідно ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Відповідно до вимог ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Відповідно до ст. 979 ЦК України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору. Відповідно до частини першої статті 25 Закону України «Про страхування» здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком. Аналогічні положення містяться в частині першій статті 990 ЦК України. За правилами ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України «Про страхування» до страховика потерпілого, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки. Слід зазначити, що до страховика потерпілого переходить право вимоги до особи, яка завдала шкоди у деліктному зобов`язанні у межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування. Після такої виплати деліктне зобов`язання не припиняється. У ньому відбувається заміна кредитора: до страховика потерпілого переходить право вимоги, що належало цьому потерпілому у деліктному зобов`язанні, у межах виплаченого йому страхового відшкодування. Такий перехід права вимоги є суброгацією (Постанова ВП ВС від 04.07.2018 року по справі № 755/18006/15-ц, пункт 43). Відповідно до ст. 1194 ЦК України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням). Відтак, відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених ст. 37 вказаного Закону), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування. Відповідно до ч. ч. 1, 5, 6, 7 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом. Встановлено, що позивачем було сплачено замість страхової компанії, в якій була застрахована цивільно-правова відповідальність відповідача, а саме ПАТ «HACK «ОРАНТА» в рамках прямого врегулювання збитку суму у розмірі 99 500 грн. Враховуючи, що розмір страхового відшкодування, який був виплачений( з урахуванням страхового ліміту) не покрив повне відшкодування завданої шкоди, тому з відповідача, як з особи, яка завдала шкоду, підлягає стягненню різниця між фактичним розміром заподіяної шкоди та страховою виплатою, здійсненою позивачем в розмірі 135 725, 82 грн., що вірно встановлено судом першої інстанції. Доводи апеляційної скарги про те, що розмір матеріальної шкоди, завданий власнику автомобіля BMW 740D, д.н. НОМЕР_1 , є завищений та звіт про оцінку збитків № 239 є не належним доказом не приймаються до уваги апеляційного суду як безпідставні та не доведенні будь-якими доказами у справі. Оскільки сума відновлювального ремонту підтверджена наявними в матеріалах справи розрахунками, клопотання про призначення експертизи до суду першої інстанції відповідач не заявляв, в тому числі і подаючи заяву про перегляд заочного рішення та, заявивши клопотання до апеляційного суду, не навів належних доказів того, що розрахунок вартості ремонту автомобіля, який міститься в матеріалах справи, є неправильними. Відповідачем не надано належних та допустимих доказів на спростування наявних в матеріалах справи та поданих позивачем щодо вартості відновлювального ремонту автомобіля, а тому доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про завищену вартість відновлювального ремонту не можуть бути підставою для зміни або скасування рішення суду першої інстанції. Відтак, виходячи із зазначеного вище судом першої інстанції вірно встановлено, що відповідач визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, яким заподіяно майнову шкоду автомобілю, застрахованого за договором добровільного страхування між ПАТ «СК «АРКС» та власником (страхувальником) пошкодженого автомобіля, позивач сплатив страхове відшкодування на відновлення пошкодженого автомобіля, відповідно до позивача перейшло право вимоги до відповідача на підставі ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України «Про страхування», в межах фактичних витрат, за вирахуванням ліміту відповідальності страховика, яким було застраховано цивільно-правову відповідальність ОСОБА_1 . Таким чином, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження при розгляді справи в суді апеляційної інстанції. Судом першої інстанції в повному обсязі досліджені обставини, матеріали справи та надані відповідні висновки з дотриманням норм матеріального та процесуального права, з якими погоджується і колегія суддів. Відтак апеляційний суд приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а оскаржуваного рішення суду без змін (п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України) як такого що постановлене з додержанням норм матеріального і процесуального права (ст. 375 ЦПК України). Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах. За правилом пункту 1 частини другої статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Враховуючи, що положення статті 19 ЦПК України в структурі законодавчого акту розташовані серед Загальних положень цього Кодексу, суд вправі відносити справу до категорії малозначних на будь - якій стадії її розгляду. При цьому, за змістом правилами пункту 1 частини шостої статті 19 ЦПК України справи, зазначені в цьому положенні, є малозначними в силу властивостей, притаманних такій справі, виходячи з ціни пред`явленого позову та його предмета, без необхідності ухвалення окремого судового рішення щодо віднесення зазначеної справи до відповідної категорії. З огляду на те, що апеляційна скарга подана на рішення суду у справі, ціна позову у якій, з огляду на розмір аліментів) становить менше 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, то відповідно до положень п. 1 ч. 6 ст. 19 ЦПК України ця справа є малозначною, а тому не підлягає касаційному оскарженню (п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України). Відповідно до ст. 141 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишаючи рішення суду без змін не змінює розподіл судових витрат. На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 381-384, п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України, суд, - п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Заочне рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 16 вересня 2020 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає. Головуюча Т. М. Шемета Судді: О. Ю. Береговий О. С. Панасюк