Постанова 4807 № 310/5473/17

Дата документу 17.11.2020 Справа № 310/5473/17 ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Єдиний унікальний № 310/5473/17 Провадження №22-ц/807/2941/20 Головуючий в 1-й інстанції - Богомолова Л.В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 17 листопада 2020 року місто Запоріжжя Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого, судді-доповідачаКухаря С. В., суддів:Крилової О.В., Полякова О.З., СекретарБєлова А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 27 липня 2020 року, постановлену у м. Бердянськ постановлену за результатом розгляду клопотання представника Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» Заболотної Р.В. про скасування заходів забезпечення позову,- В С Т А Н О В И В: У липні 2020 року представник відповідача акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» Заболотна Р.В. звернулася до суду з клопотанням про скасування заходів забезпечення позову, які вжиті ухвалою Бердянського міськрайонного суду Запорізької області 21 серпня 2017 року у справі №310/5473/17 у вигляді накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_1 , на підставі договору купівлі-продажу №85 від 06.02.2007 року, посвідченого приватним нотаріусом Чуєвою Т.Т. та заборонено ПАТ КБ "Приватбанк", код ЄДРПОУ 14360570, здійснювати дії щодо набуття права власності на відчуження цієї квартири. В обґрунтування клопотання зазначили на те, що рішенням Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 29 жовтня 2019 року ОСОБА_1 в задоволенні позову відмовлено, однак судом не було вирішено питання про скасування заходів забезпечення позову. 17 червня 2020 року Постановою Запорізького апеляційного суду встановлено, що обраний позивачем спосіб захисту не відповідає чинному законодавству, оскільки ним не передбачено можливості припиняти дії кредиторів та іпотекодержателів до набуття в майбутньому чинності законом, який ще не прийнято на законодавчому рівні та апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 29 жовтня 2019 року по справі 310/5473/17 залишено без задоволення. Враховуючи, що Рішенням Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 29 жовтня 2019 року та Постановою Запорізького апеляційного суду було відмовлено у задоволені позову ОСОБА_1 про зобов`язання припинити дію, що порушує право, представник відповідача акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» Заболотна Р.В. просила суд скасувати заходи забезпечення позову, а саме зняти арешт з об`єкту нерухомого майна за адресою: квартира АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , накладений 04.10.2017 року державним реєстратором виконавчого комітету Бердянської міської ради Власовою О. С, на підставі ухвали Бердянського міськрайонного суду Запорізької області по справі 310/5473/17 від 21.08.2017 року, номер запису про обтяження 22646695. Ухвалою Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 27 липня 2020 року, заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Бердянського міськрайонного суду Запорізької області 21 серпня 2017 року у справі №310/5473/17 у вигляді накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_1 , на підставі договору купівлі-продажу №85 від 06.02.2007 року, посвідченого приватним нотаріусом Чуєвою Т.Т. та заборонено ПАТ КБ "Приватбанк", код ЄДРПОУ 14360570, здійснювати дії щодо набуття права власності на відчуження цієї квартири - скасовано. Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить ухвалу суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні заяви. Узагальненими доводами апеляційної скарги є те, що рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області та постанова Запорізького апеляційного суду наразі оскаржена у Верховний Суд, тому відсутні підстави для скасування заходів забезпечення позову. Відповідно до відзиву на апеляційну скаргу ПАТ КБ «ПриватБанк» зазначає, що під час розгляду заяви судом першої інстанції надано належну правову оцінку правовідносинам, що склалися між сторонами у справі, з`ясовано їх правову природу та як наслідок постановлено обґрунтовану та законну ухвалу, а доводи апеляційної скарги є безпідставними та необґрунтованими. В зв`язку з наведеним, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін. Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю - доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав. За вимогами п.1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. Відповідно до вимог ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права. Судом першої інстанції встановлено, що ухвалою Бердянського міськрайонного суду Запорізької області 21 серпня 2017 року у справі №310/5473/17 вжиті заходи забезпечення позову у вигляді накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_1 , на підставі договору купівлі-продажу №85 від 06.02.2007, посвідченого приватним нотаріусом Чуєвою Т.Т. та заборонено ПАТ КБ "Приватбанк", код ЄДРПОУ 14360570, здійснювати дії щодо набуття права власності на відчуження цієї квартири. Рішенням Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 29 жовтня 2019 року ОСОБА_1 в задоволенні позову відмовлено. Судом не було вирішено питання про скасування заходів забезпечення позову. 17 червня 2020 року Постановою Запорізького апеляційного суду встановлено, що обраний позивачем спосіб захисту не відповідає чинному законодавству, оскільки ним не передбачено можливості припиняти дії кредиторів та іпотекодержателів до набуття в майбутньому чинності законом, який ще не прийнято на законодавчому рівні та апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 29 жовтня 2019 року по справі 310/5473/17 залишено без задоволення. Суд першої інстанції керуючись положеннями ч. 9 ст.158 ЦПК України дійшов висновку про необхідність задоволення заяви про скасування заходів забезпечення позову. З вказаними висновками суду першої інстанції погоджується і колегія суддів апеляційного суду, виходячи з наступного. Згідно з ч. 1, 9 та 10 ст. 158 ЦПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи. У випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову. У такому разі заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним рішенням або ухвалою суду. Приймаючи судове рішення про скасування заходів забезпечення позову районний суд виходив з того, що рішення суду про відмову у задоволені позову ОСОБА_1 до АТ КБ «Приватбанк», ПАТ «Акцент-Банк» про покладання обов`язку припинити дії, набрало законної сили. Колегія суддів, не зважаючи на заперечення апеляційної скарги, з наведеними доводами суду першої інстанції погоджується, оскільки такі висновки суду першої інстанції є правильними й такими, що відповідають обставинам справи і вимогам закону. Не спростовують вказаних висновків суду й посилання скаржника на ту обставину, що апелянт не погоджується з ухваленим рішенням суду. Відповідно до ч.1 ст.158 ЦПК України, суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи. ПАТ КБ «Приватбанк» є відповідачем у справі, а тому наділений правом, яким скористався, щодо подання заяви про скасування заходів забезпечення позову. При цьому позивач не був позбавлений права подати клопотання до Верховного Суду щодо зупинення виконання рішення суду або зупинення його дії. Інших доводів, які б спростували висновки суду першої інстанції та впливали на законність та обґрунтованість постановленої судом ухвали, апеляційна скарга не містить. Частиною четвертою статті 10 ЦПК України передбачено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Відповідно до статей 1 та 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини. Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд. Суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29). Доводи апеляційної скарги та матеріали справи не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи були допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, а тому судова колегія не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваного судового рішення. Керуючись ст.ст. 367, 374, 381, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд у складі колегії суддів,- ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Ухвалу Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 27 липня 2020 року у цій справі залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови. Повна постанова складена 18 листопада 2020 року. Судді: С. В. Кухар О.В. Крилова О. З. Поляков