LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4818643/14414/16-ц

від 10.12.2020 ·
Резолютивна:Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення. Ухвалу Московського районного суду м. Харкова від 16 вересня 2020 року залишити без змін.

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД __________________________________________________________________ ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 10 грудня 2020 року м. Харків справа № 643/14414/16-ц провадження № 22-ц/ 818/5298/20 Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - судді Тичкової О.Ю., суддів Кругової С.С., Пилипчук Н.П., за участю секретаря судового засідання Супрун Я.С., сторони справи: позивач ОСОБА_1 , відповідачі ОСОБА_2 , інші учасники справи: третя особа - ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Московського районного суду м. Харкова від 16 вересня 2020 року, постановлену у складі судді Горбунової Я.М., УСТАНОВИВ: У листопаді 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом , після уточнення якого у січні 2017 року (т.1 а.с. 42-43) просила визнати недійсним договір дарування квартири АДРЕСА_1 , посвідчений нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Пятовським О.О., серія та номер №289, виданий та зареєстрований 02 липня 2016 року, реєстраційний номер 961256863101, індексний номер 30280945 від 02 липня 2016 року; стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 5400 грн. Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 12 грудня 2016 року суд за заявою ОСОБА_1 забезпечив її позовом шляхом накладення заборони на відчуження квартири АДРЕСА_1 (т.1 а.с. 30). Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 30 жовтня 2019 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено (т.1 а.с. 233-236). Постановою Харківського апеляційного суду від 19 травня 2020 року рішення Московського районного суду м. Харкова від 30 жовтня 2019 року скасоване, ухвалене нове судове рішення, яким задоволений позов ОСОБА_1 . Визнано недійсним договір дарування квартири АДРЕСА_1 , укладений 02 липня 2016 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , серія та номер № 289, реєстраційний номер № 961256863101, індексний номер № 30280945. Стягнуто з ОСОБА_2 за подачу позову на користь ОСОБА_1 551, 20 грн судового збору та за подачу апеляційної скарги в дохід держави 826, 80 грн судового збору (т.2 а.с. 85-95). Сьомого серпня 2020 року ОСОБА_1 звернулася до Московського районного суду м. Харкова із заявою, у якій просила скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 12 грудня 2016 року. Заяву мотивувала задоволенням її позову постановою Харківського апеляційного суду від 19 травня 2020 року, набранням постановою законної сили (т.2 а.с. 100). Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 16 вересня 2020 року заява ОСОБА_1 задоволена, скасовані заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою суду від 12.12.2016, якою накладено заборону на відчуження квартири АДРЕСА_1 (т.2 а.с. 115). Суд в ухвалі послався на ч.7 ст.158 Цивільного процесуального кодексу України (надалі ЦПК України) та виходив з обґрунтованості поданої ОСОБА_1 заяви. В апеляційній скарзі ОСОБА_2 , посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить ухвалу суду скасувати, справу направити для розгляду до того ж суду першої інстанції. У якості доводів апеляційної скарги посилається на те, що суд не повідомив її про час та місце розгляду заяви ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову, чим принцип змагальності. Суд позбавив ОСОБА_2 або її представника можливості ознайомитися із заявою ОСОБА_1 , надати свої заперечення. Верховний Суд у своїх постановах указує, що такі порушення є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Відзиву на апеляційну скаргу не надходило. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наявні у справі докази, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд уважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. Відповідно до ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч.1 ст. 367 ЦПК України). Як установлено судовим розглядом і вбачається із матеріалів справи, постановою Харківського апеляційного суду від 19 травня 2020 року рішення Московського районного суду м. Харкова від 30 жовтня 2019 року скасоване, ухвалене нове судове рішення, яким задоволений позов ОСОБА_1 . Визнано недійсним договір дарування квартири АДРЕСА_1 , укладений 02 липня 2016 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , серія та номер № 289, реєстраційний номер № 961256863101, індексний номер № 30280945. Стягнуто з ОСОБА_2 за подачу позову на користь ОСОБА_1 551, 20 грн судового збору та за подачу апеляційної скарги в дохід держави 826, 80 грн судового збору (т.2 а.с. 85-95). Під час розгляду справи позов ОСОБА_1 забезпечувався шляхом накладення заборони на відчуження квартири АДРЕСА_1 ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 12 грудня 2016 року (т.1 а.с. 30). Відповідно до ч. ч. 1, 2, 4 ст. 158 ЦПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи. Клопотання про скасування заходів забезпечення позову розглядається в судовому засіданні не пізніше п`яти днів з дня надходження його до суду. За результатами розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, постановляється ухвала. Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення. Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Заходи забезпечення позову скасовуються судом, який їх застосував, якщо відпали підстави, з якими закон пов`язує можливість застосування таких заходів. Апеляційна скарга ОСОБА_2 на ухвалу суду про скасування заходів забезпечення позову обґрунтована тим, що вона не була належним чином повідомлена про час та місце розгляду заяви позивача про скасування вжитих судом заходів забезпечення позову (т.2 а.с. 117-118). Відповідно до частини четвертої статті 128 ЦПК України судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями. Судова повістка-повідомлення повинна бути вручена завчасно (частина п`ята статті 128 ЦПК України). Згідно з пунктом 3 частини восьмої статті 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду. З матеріалів справи вбачається, що суд першої інстанції направляв ОСОБА_2 судове повідомлення про те, що розгляд заяви ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову відбудеться 16.09.2020 о 14 годині 50 хвилин. Повідомлення направлялося судом за адресою: АДРЕСА_2 . Вказана адреса міститься в матеріалах справи та зазначається апелянтом в апеляційній скарзі. Судове повідомлення повернулося до суду з відміткою про відсутність адресата за вказаною адресою (т.2 а.с. 112-113). Отже, у розумінні ч.8 ст.128 ЦПК України ОСОБА_2 вважається такою, що належним чином повідомлена про час та місце судового розгляду. Оскільки інших доводів незаконності чи необґрунтованості ухвали суду про скасування заходів забезпечення позову апеляційна скарга ОСОБА_2 не містить, колегія суддів уважає, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, ухвалу суду від 16.09.2020 залишити без змін. На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 386, 382 - 384 ЦПК України, суд ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення. Ухвалу Московського районного суду м. Харкова від 16 вересня 2020 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття й оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Повний текст постанови складений 10 грудня 2020 року. Головуючий О.Ю.Тичкова Судді С.С. Кругова Н.П. Пилипчук

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»