Постанова Київський апеляційний суд № 753/13499/20

УКРАЇНА КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А Іменем України 13 листопада 2020 року м. Київ Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду - Дзюбін В.В., за участю апелянтів - ОСОБА_1 захисника - адвоката Шимка А.О., переглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду матеріали адміністративної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 і захисника - адвоката Шимка Андрія Олександровича на постанову судді Дарницького районного суду м. Києва від 07 жовтня 2020 року, у с т а н о в и в: Цією постановою судді місцевого суду в адміністративній справі: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, який народився в м. Києві, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , - визнаний винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КпАП України, та на нього накладене адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі шестиста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 10 200 грн., з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк один рік. На підставі ст. 40-1 КпАП України з ОСОБА_1 на користь держави стягнуто судовий збір в розмірі 420 грн. 40 коп. Постановою судді місцевого суду ОСОБА_1 притягнений до адміністративної відповідальності за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння. Як визнав установленим у постанові суддя місцевого суду адміністративне правопорушення вчинене за таких обставин. 05 серпня 2020 року о 03:30 годині на 475 км автодороги Н-08 ОСОБА_1 керував автомобілем марки "DAF XF 95480", знак державної реєстрації НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, різка зміна забарвлення шкіряного покриву обличчя, тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння відповідно до встановленого порядку ОСОБА_1 - відмовився в присутності двох свідків, порушивши вимоги п. 2.5 ПДР України. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 і адвокат Шимко А.О., який діє у захист його прав і законних інтересів, вважаючи постанову судді місцевого суду незаконною та необґрунтованою, винесеною з істотними порушеннями вимого матеріального й процесуального адміністративного права, просить: постанову судді Дарницького районного суду м. Києва від 07 жовтня 2020 року - скасувати та провадження в справі на підставі п. 1 ст. 247 КпАП України закрити за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КпАП України. Заслухавши доповідь судді апеляційного суду щодо змісту оскарженої постанови та доводів, викладених в апеляційній скарзі ОСОБА_1 і адвоката Шимка Андрія Олександровича, які підтримали подану апеляційну скаргу за викладених у ній обставин; вивчивши, перевіривши та оцінивши матеріали адміністративної справи, обміркувавши доводи скарги, викладені апелянтами, - суд апеляційної інстанції вважає апеляційну скаргу такою, що підлягає частковому задоволенню за таких підстав. Винуватість ОСОБА_1 у відмові особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння за фактичних обставин, установлених у постанові, доведена наявними у справі належними й допустимими доказами, дослідженими та перевіреними в судовому засіданні, яким суддею місцевого суду надано всебічну й об`єктивну оцінку. При цьому суддя місцевого суду правильно встановив фактичні обставини справи та дійшов обґрунтованого висновку про винуватість ОСОБА_1 у порушенні вимог п. 2.5 ПДР України, згідно яких водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Кваліфікація дій ОСОБА_1 суддею місцевого суду за ч. 1 ст. 130 КпАП України, - є правильною. Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 і захисника Шимка А.О., наведені ними за її змістом, суд апеляційної інстанції вважає в частині недоведеності факту даного правопорушення об`єктивно необгрунтованими, надуманими та неспроможними, а винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КпАП України - доведеною наявними в справі належними й допустимими доказами, які будь-яких сумнівів у їх достовірності не викликають. Між тим, відповідно до вимог ч. ч. 1, 2 ст. 7 КпАП України ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Згідно положень ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006 року за №3477-ІV, є джерелом права в Україні. За змістом п. 42 рішення Європейського суду з прав людини "Бендерський проти України" від 15.11.2007 року зазначається, що право може вважатися ефективним, тільки якщо зауваження сторін насправді "заслухані", тобто належним чином вивчені. При цьому, суд (суддя) повинен обгрунтовувати свої висновки про винуватість лише доказами, що випливають із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумпцій факту (рішення ЄСПЛ "Коробов проти України" №39598/03 від 21.07.2011 року), тобто таких, що не залишають місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування. У п. 4.1 рішення Конституційного суду України від 22.12.2010 року №23-рп/2010 КСУ дійшов висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні. Цих вимоги закону при розгляді адміністративної справи щодо ОСОБА_1 суддя місцевого суду належно не дотримався, виходячи з наступного. Так, адміністративну справу суддею місцевого суду розглянуто з істотними порушеннями процесуальних прав ОСОБА_1 та його захисника Шимка А.О., оскільки відповідно до вимог ч. 1 ст. 268 КпАП України справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Але, незважаючи на ці вимоги закону, суддя місцевого суду розглянув справу без участі ОСОБА_1 , чим порушив його права надавати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, та користуватися послугами захисника. Будь-які дані про належне повідомлення ОСОБА_1 про дату, час і місце розгляду справи в її матеріалах - відсутні. До цього ж, всупереч ч. 1 ст. 271 КпАП України суддя місцевого суду знехтував письмовим клопотанням захисника - адвоката Шимка Андрія Олександровича про відкладення розгляду справи /а. с. 17, 18, 19, 20, 21/, зокрема, в зв`язку з хворобою, порушивши як його права, передбачені Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", так і права його підзахисного ОСОБА_1 . Зокрема, ЄСПЛ наголошує на тому, що "принцип рівності сторін вимагає надання кожній стороні розумної можливості представляти свою справу за таких умов, які не ставлять її у явно гірше становище з протилежною стороною (рішення від 27.10.1993 року у справах "Авотіньш проти Латвії", заява №17502/07, п. 119, а також "Домбо Бехеєр Б.В. проти Нідерландів", п.

33. До того ж, що "кожній стороні має бути забезпечена можливість ознайомитись із зауваженнями або доказами, наданими іншою стороною... Під загрозою стоїть впевненість сторін у функціонуванні правосуддя, яке грунтується, зокрема, на усвідомленні того, що вони мали змогу висловити свою позицію щодо кожного документа в матеріалах справи" (п. п. 17, 18 рішення від 06.02.2001 року у справі "Беер проти Австрії", заява №30428/96). Фактично суддею місцевого суду було обмежено право на доступ до правосуддя, що є грубим порушенням п. 1 "С", п. 3 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. У національному законодавстві право на доступ до правосуддя також закріплено на конституційному рівні (ч. ч. 1, 2 ст. 55 Конституції України). Отже, постанова судді місцевого суду не може залишатися в силі та підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови. За таких обставин, вимоги апеляційної скарги ОСОБА_1 і адвоката Шимка Андрія Олександровича про скасування постанови судді місцевого суду та закриття провадження в справі на підставі п. 1 ст. 247 КпАП України за відсутністю складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КпАП України, - суд апеляційної інстанції вважає такими, що не грунтуються на законі. Проте апеляційні вимоги ОСОБА_1 і захисника Шимка А.О. підлягають частковому задоволенню, оскільки на момент розгляду справи судом апеляційної інстанції закінчились строки накладення адміністративного стягнення, передбачені ч. 2 ст. 38 КпАП України, провадження у ній підлягає закриттю на підставі п. 7 ст. 247 КпАП України. Зважаючи на викладене, апеляційний суд дійшов остаточного висновку про часткове задоволення апеляційної скарги. Керуючись ст. 294 КпАП України, Київський апеляційний суд, - п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 та захисника - адвоката Шимка Андрія Олександровича - задовольнити частково. Постанову судді Дарницького районного суду м. Києва від 07 жовтня 2020 року щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КпАП України - скасувати. Винести нову постанову, якою ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КпАП України, та провадження в справі на підставі п. 7 ст. 247 КпАП України - закрити в зв`язку із закінченням на момент її розгляду строків, передбачених ч. 2 ст. 38 КпАП України. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Київського апеляційного суду В. В. Д з ю б і н