LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова Київський апеляційний суд760/14528/22

від 03.02.2023НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД
Резолютивна:Апеляційну скаргу захисника адвоката Войкової Світлани Вікторівни в інтересах ОСОБА_1 - задовольнити.

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа №760/14528/22 Провадження № 33/824/203/2023 Категорія: ч.5 ст. 212-3 КУпАП Головуючий в суді першої інстанції: Криворот О.О. Головуючий в апеляційній інстанції: Матвієнко Ю.О. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 03 лютого 2023 року суддя судової палати з розгляду цивільних справ Київського апеляційного суду Матвієнко Ю.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу захисника адвоката Войкової Світлани Вікторівни в інтересах ОСОБА_1 на постанову судді Солом`янського районного суду міста Києва від 09 листопада 2022 року про притягнення ОСОБА_1 , т.в.о. голови правління акціонерного товариства «Об`єднана гірничо-хімічна компанія», що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Сурікова, 3, до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 212-3 КУпАП, ВСТАНОВИВ: Постановою судді Солом`янського районного суду міста Києва від 09 листопада 2022 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 212-3 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 340 (триста сорок) гривень. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 496,20 грн. Як встановлено судом, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії КС № 00102 від 11.10.2022 року, уповноваженим Радою адвокатів Київської області щодо складання та підписання протоколів про адміністративне правопорушення членом Ради адвокатів Київської області Лішневським І.Г. було складено адміністративний протокол відносно ОСОБА_1 про порушення ним вимог ч. 5 ст. 212-3 КУпАП, а саме неповне надання інформації у відповідь на адвокатський запит відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Суд, дослідивши матеріали справи, прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 212-3 КУпАП, повністю підтверджується дослідженими у судовому засіданні доказами, зокрема даними, що містяться у протоколі про адміністративне правопорушення серії КС № 00102 від 11.10.2022 року; копії адвокатського запиту адвоката Валенка А.С. до акціонерного товариства «Об`єднана гірничо-хімічна компанія» від 05.08.2022 року; копії повідомлення про отримання акціонерним товариством «Об`єднана гірничо-хімічна компанія» адвокатського запиту; копії відповіді з додатками від 12.08.2022 року т.в.о. голови правління акціонерного товариства «Об`єднана гірничо-хімічна компанія» ОСОБА_1. на адвокатський запит від 05.08.2022 року. Не погоджуючись з вказаною постановою, захисник адвокат Войкова Світлана Вікторівна в інтересах ОСОБА_1 подала на неї апеляційну скаргу, у якій посилалась на те, що справу було розглянуто за відсутності ОСОБА_1 і за відсутності доказів його належного повідомлення про час та місце розгляду справи. Також посилалась на те, що відповідно до ст. 254 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, що не було зроблено Радою адвокатів Київської області (не складено протокол і не вручено особі). Так, адвокат Валенко А.С. звернувся до Ради адвокатів Київської області 22 серпня 2022 року, тобто Раді адвокатів Київської області стало відомо про особу правопорушника 22 серпня 2022 року, натомість протокол було складено не 23 серпня 2022 року, як того вимагає ст. 254 КУпАП, а лише 11 жовтня 2022 року. Крім того, протокол про адміністративне правопорушення серії КС № 00102 від 11 жовтня 2022 року не містить інформації про дату народження, місце проживання чи перебування особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, що є суттєвим недоліком змісту протоколу. Таким чином, неможливо достовірно ідентифікувати особу, що притягується до адміністративної відповідальності. Зазначені порушення протоколу про адміністративне правопорушення призвели до ухвалення судом постанови з порушенням норм ст. 283 КУпАП, згідно якої постанова суду повинна містити дату народження, місце проживання чи перебування особи, щодо якої розглядається справа. За таких обставин протокол не може вважатися таким, що складений з додержанням вимог закону, а тому не є належним та допустимим доказом вини т.в.о. Голови правління АТ «Об`єднана гірничо-хімічна компанія» ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 212-3 КУпАП. З вищенаведених підстав апелянт просила суд про скасування постанови від 09 листопада 2022 року щодо ОСОБА_1 та закриття провадження у справі. В суді апеляційної інстанції захисник ОСОБА_1 - адвокат Войкова С.В. апеляційну скаргу підтримала та просила про її задоволення з викладених у ній підстав. Вислухавши пояснення захисника ОСОБА_1 - адвоката Войкової С.В., яка підтримала апеляційну скаргу та просила про її задоволення, вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи скарги, вважаю, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Згідно зі ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (ст.252 КУпАП). При цьому всі викладені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини повинні бути належним чином перевірені та доводитися сукупністю належних і допустимих доказів. У відповідності з вимогами ч. ч. 1, 2 ст. 7 КпАП України ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Згідно припису ст. 8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону. Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе за умови наявності в її діянні складу адміністративного правопорушення, визначеного приписами ч. 1 ст. 9 КпАП України. Складом правопорушення є наявність об`єктивних та суб`єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням. Частиною 5 статті 212-3 КУпАП передбачена відповідальність за неправомірну відмову в наданні інформації, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання інформації, що не відповідає дійсності, у відповідь на адвокатський запит, запит кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, її палати або члена відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Тобто, об`єктивна сторона вказаного правопорушення полягає у неправомірній відмові в наданні інформації, несвоєчасному або неповному наданні інформації, наданні інформації, що не відповідає дійсності, у випадках, коли така інформація підлягає наданню на запит громадянина чи юридичної особи відповідно до названого Закону. За положеннями ч. 1 ст. 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» № 5076-VI від 05.07.2012, під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема: звертатися з адвокатськими запитами, у тому числі щодо отримання копій документів, до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, підприємств, установ, організацій, громадських об`єднань, а також до фізичних осіб (за згодою таких фізичних осіб); представляти і захищати права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб у суді, органах державної влади та органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, громадських об`єднаннях, перед громадянами, посадовими і службовими особами, до повноважень яких належить вирішення відповідних питань в Україні та за її межами; ознайомлюватися на підприємствах, в установах і організаціях з необхідними для адвокатської діяльності документами та матеріалами, крім тих, що містять інформацію з обмеженим доступом. За змістом положень частин 1 та 2 статті 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатський запит - письмове звернення адвоката до органу державної влади, органу місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об`єднань про надання інформації, копій документів, необхідних адвокату для надання правової допомоги клієнту. Орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи, керівники підприємств, установ, організацій, громадських об`єднань, яким направлено адвокатський запит, зобов`язані не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту надати адвокату відповідну інформацію, копії документів, крім інформації з обмеженим доступом і копій документів, в яких міститься інформація з обмеженим доступом. З досліджених доказів вбачається, що 05.08.2022 року для отримання інформації, з метою надання правничої допомоги, у відповідності до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокат Валенко A.C. звернувся з адвокатським запитом № 05-08/2022-1 до акціонерного товариства «Об`єднана гірничо - хімічна компанія» (а.с.9-13). Т.в.о. голови правління акціонерного товариства «Об`єднана гірничо - хімічна компанія» ОСОБА_1 на підставі ст. 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» був зобов`язаний надати повну інформацію у відповідь на адвокатський запит адвоката Валенка A.C. або аргументовано відмовити в наданні інформації, у разі якщо доступ до такої інформації обмежений. Листом від 12.08.2022 року № 110/797 (а.с.15) за підписом т.в.о. голови правління акціонерного товариства «Об`єднана гірничо - хімічна компанія» ОСОБА_1. було надано інформацію на адвокатський запит № 05-08/2022-1 адвоката Валенка A.C.з додатками, при цьому у протоколі про адміністративне правопорушення серії КС № 00102 від 11 жовтня 2022 року зазначено про надання неповної інформації, оскільки не було надано інформації щодо способу повідомлення клієнта адвоката Валенка A.C. про причини невиплати йому заробітної плати, не надано копії документів, які підтверджують зменшення обсягу виробництва, не надано копії штатного розпису АТ «Об`єднана гірничо - хімічна компанія» та не повідомлено, ким і в який спосіб виконувались посадові обов`язки клієнта адвоката Валенка А.С. Суд, розглянувши справу, дійшов висновку, що в діях т.в.о. голови правління акціонерного товариства «Об`єднана гірничо - хімічна компанія» ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.212-3 КУпАП. Однак такі висновки суду є помилковими, виходячи з наступного. Так, з матеріалів справи вбачається, що адвокат Валенко А.С. у своїй заяві від 22.08.2022 року, адресованій голові Ради адвокатів Київської області Бойку П.А., зазначає, що у відповідь на його звернення АТ «Об`єднана гірничо - хімічна компанія» неправомірно відмовило йому у наданні інформації на адвокатський запит, що є порушенням вимог Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (а.с.4-6). При цьому, в протоколі про адміністративне правопорушення від 11 жовтня 2022 року (а.с.2) про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.5 ст. 212-3 КУпАП зазначено, що ОСОБА_1 надав неповну інформацію на адвокатський запит Валенка А.С . З викладеного вбачається, що в протоколі про адміністративне правопорушення від 11.10.2022 року уповноваженою особою Ради адвокатів Київської області Лішневським І.Г. зазначено про неповне надання Валенку А.С. інформації на адвокатський запит, тоді як у заяві самого адвоката Валенка А.С., адресованій Раді адвокатів Київської області, зазначено про неправомірну відмову у наданні інформації на його запит. Крім того, відповідно до ст.254 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, що не було зроблено (не складено вчасно протокол і не вручено особі). З протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що Раді адвокатів Київської області стало відомо про особу правопорушника 22 серпня 2022 року після отримання заяви адвоката Валенка А.С. від 22 серпня 2022 року, натомість протокол про адміністративне правопорушення складено тільки 11 жовтня 2022 року. Також у протоколі відсутні дані про дату та місце народження, адресу місця проживання особи, щодо якої складено протокол, і протокол не підписаний особою, відносно якої його складено, що є порушенням вимог, встановлених законом щодо змісту протоколу. Отже, з наведеного можна зробити висновок, що протокол про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 складений із значними порушеннями та всупереч вимог ст. 256 КУпАП, тому такий протокол не може вважатися належним та допустимим доказом. Таким чином, при винесенні суддею місцевого суду оскаржуваної постанови порушені принципи всебічного, повного та об`єктивного з`ясування обставин, не досліджено всіх фактичних обставин справи, що призвело до хибного висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 212-3 КпАП України. Статтею 62 Конституції України передбачено, що усі сумніви щодо доведеності вини особи повинні тлумачитись на її користь. У відповідності до п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2008 року у справі "Кобець проти України" (з урахуванням первісного визначення принципу "поза розумним сумнівом" у справі "Авшар проти Туреччини") доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростованих презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом. У силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені винуватість особи та його подія мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи. Крім цього, адміністративну справу суддею місцевого суду розглянуто з істотними порушеннями процесуальних прав ОСОБА_1 , оскільки відповідно до вимог ч. 1 ст. 268 КпАП України справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Але, незважаючи на ці вимоги закону, суддя місцевого суду розглянув справу без участі ОСОБА_1 , за відсутності даних про своєчасне його сповіщення про місце і час розгляду справи, чим порушив його права надавати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання тощо. Зокрема, ЄСПЛ наголошує на тому, що "принцип рівності сторін вимагає надання кожній стороні розумної можливості представляти свою справу за таких умов, які не ставлять її у явно гірше становище з протилежною стороною (рішення від 27.10.1993 року у справах "Авотіньш проти Латвії", заява №17502/07, п. 119, а також "Домбо Бехеєр Б.В. проти Нідерландів", п.

33. До того ж, що "кожній стороні має бути забезпечена можливість ознайомитись із зауваженнями або доказами, наданими іншою стороною... Під загрозою стоїть впевненість сторін у функціонуванні правосуддя, яке ґрунтується, зокрема, на усвідомленні того, що вони мали змогу висловити свою позицію щодо кожного документа в матеріалах справи" (п. п. 17, 18 рішення від 06.02.2001 року у справі "Беер проти Австрії", заява №30428/96). Фактично суддею місцевого суду було обмежено право на доступ до правосуддя, що є порушенням п. 1 "С", п. 3 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. У національному законодавстві право на доступ до правосуддя також закріплено на конституційному рівні (ч.ч. 1, 2 ст. 55 Конституції України). Отже, недотримання суддею місцевого суду вимог ст. ст. 7, 8, 245, 251, 252, 268, 278, 280, 283, 284 КпАП України про необхідність всебічного, повного та об`єктивного з`ясування обставин справи, і вирішення її в точній відповідності із законом, призвело до прийняття щодо ОСОБА_1 незаконного й необґрунтованого судового рішення. Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення, що є реабілітуючою підставою для закриття провадження. Таким чином, суд першої інстанції не встановивши фактичні обставини справи під час розгляду справи і не надавши їм правову оцінку, розглянувши справу за відсутності особи, щодо якої складено протокол, дійшов помилкового висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 212-3 КУпАП, належним чином не вмотивувавши прийняте рішення. З огляду на вищезазначене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.212-3 КУпАП. Враховуючи викладене, постанова судді Солом`янського районного суду міста Києва від 09 листопада 2022 року не відповідає вимогам закону, тому підлягає скасуванню апеляційним судом, а провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП. На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, суддя

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу захисника адвоката Войкової Світлани Вікторівни в інтересах ОСОБА_1 - задовольнити. Постанову судді Солом`янського районного суду міста Києва від 09 листопада 2022 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 212-3 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 340 (триста сорок) гривень, - скасувати, провадження у справі закрити. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Ю.О. Матвієнко

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»