Постанова Кропивницький апеляційний суд № 2-18/11

ПОСТАНОВА Іменем України 10 листопада 2020 року м. Кропивницький справа № 2-18/11 провадження № 22-ц/4809/740/20 Кропивницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: головуючого судді Єгорової С. М., суддів: Карпенка О. Л., Черненка В. В., секретар судового засідання Кравченко Я. С., учасники справи: скаржник - ОСОБА_1 , заінтересовані особи - заступник начальника Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Кіровоградській області Журавко Віктор Миколайович, начальник Управління забезпечення примусового виконання рішень у Кіровоградській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Горбатюк Дмитро Леонідович, ОСОБА_2 , Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк», Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк", яке є правонаступником Публічного акціонерного товариства «Укрсиббанк», розглянувши в режимі відеоконференції у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Управління забезпечення примусового виконання рішень у Кіровоградській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) на ухвалу Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 21 лютого 2020 року у складі головуючого судді Андріянової С. М. ВСТАНОВИВ: Короткий зміст вимог скарги і рішення суду першої інстанції. 13 травня 2019 року ОСОБА_1 звернулась в суд зі скаргою на дії заступника начальника Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Кіровоградській області Журавко В. М., в якій просила скасувати постанову про передачу виконавчого провадження від 11 березня 2019 року. Скаргу мотивовано тим, що 11 березня 2019 року заступником начальника Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Кіровоградській області Журавко В.М. винесено постанову про передачу виконавчого провадження АСВП № 46611054 з Світловодського районного відділу виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Кіровоградській області на виконання до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Кіровоградській області, мотивуючи тим, що вона чинила перешкоди у проведенні виконавчих дій. Про цю постанову їй стало відомо 11 травня 2019 року. ОСОБА_1 стверджує, що жодний незаконних дій вона не вчиняла, томувважає, шо виконавче провадження передане до іншої виконавчої служби незаконно, по надуманих та сфальсифікованих обставинах. Просила скасувати постанову про передачу виконавчого провадження від 11 березня травня 2019 року, як таку, що порушує права боржника. Ухвалою Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 14 січня 2020 року залучено до участі у справі начальника Управління забезпечення примусового виконання рішень у Кіровоградській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Горбатюка Д. Л. (т. 1 а.с. 232-233). Ухвалою Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 21 лютого 2020 року вимоги скарги задоволено. Скасовано постанову заступника начальника Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Кіровоградській області Журавко В.М. від 11 березня 2019 року про передачу виконавчого провадження АСВП № 46611054 зі Світловодського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Кіровоградській області на виконання до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Кіровоградській області. Задовольняючи скаргу, суд першої інстанції виходив з того, що постанова про передачу виконавчого провадження від 11 березня 2019 року не відповідала чинним нормам Закону України «Про виконавче провадження» та Інструкції з організації примусового виконання рішень, тому підлягає скасуванню. Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу. Управлінням забезпечення примусового виконання рішень у Кіровоградській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) подано апеляційну скаргу, в якій з підстав порушення норм процесуального права ставиться питання про скасування вказаної ухвали суду, ухвалення нового рішення, яким відмовити у задоволенні скарги. Зазначається, що судом першої інстанції не досліджені обставини, зазначені у зверненні начальника Світловодського міськрайонного ВДВС Іванової А.С. від 05 березня 2019 року, на підставі якого в оскарженій постанові прийняте рішення про передачу матеріалів виконавчого провадження з одного органу державної виконавчої служби до іншого. Відповідно до направленого начальником Світловодського міськрайонного ВДВС Івановою А.С. листа щодо обставин, які складались під час вчинення виконавчих дій з виконання зведеного виконавчого провадження, боржником за яким є ОСОБА_1 , до складу якого входять два виконавчих провадження, де стягувачами є ПАТ «Дельта Банк» та ПАТ «Приватбанк», з обґрунтуванням причин начальником Управління державної виконавчої служби ГТУЮ у Кіровоградській області прийняте таке рішення. Підставами стало те, що боржником та її представником протягом тривалого часу, з моменту відкриття виконавчих проваджень 30 листопада 2011 року і 11 квітня 2012 року відповідно до моменту направлення вказаного звернення, вчинялися перешкоди під час заходів примусового виконання рішень, що підтверджується матеріалами виконавчого провадження, а саме: актами державного виконавця від 04 червня 2015 року, 08 квітня 2016 року, 19 лютого 2018 року, 04 лютого 2019 року, зверненнями державних виконавців до правоохоронних органів з приводу неправомірних дій боржника стосовно працівників Світловодського ВДВС. Спростовуються висновки суду, що державний виконавець одноособово підписала акти, тому що акти містять підписи двох і більше посадових осіб. Також судом не взято до уваги вимоги п. 3 розділу 5 Інструкції з організації примусового виконання рішень, в якому передбачено, що виконавче провадження може бути передано від одного приватного виконавця до іншого приватного виконавця або відповідного органу державної виконавчої служби, від одного державного виконавця до іншого в межах органу державної виконавчої служби, від одного органу державної виконавчої служби до іншого, з підстав передбачених п. 5 цього розділу, в тому числі за наявності інших обставин, що ускладнюють виконання рішення. Судом не була з`ясована думка стягувачів у зведеному виконавчому провадженні щодо передачі зведеного виконавчого провадження до відділу примусового виконання рішень. Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи. Представник скаржника ОСОБА_2 подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду без змін. Вважає рішення суду законним й обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги безпідставними. Зазначає, що жодних протиправних дій з боку боржника вчинено не було. Проти боржника ніколи не порушувались кримінальні провадження, пов`язані з порушенням нею закону. Зазначені в апеляційній скарзі доводи не відповідають дійсності та фактичним обставинам справи. Також зазначені в апеляційній скарзі стягувачі: ПАТ «Дельта Банк» та ПАТ «Приватбанк» не можуть бути стягувачами, оскільки виконавчих листів за їх адресами не було ( а.с. 48-51 т. 2). Іншими учасниками справи відзив на апеляційну скаргу не подано. Протоколом автоматизованого розподілу справи між суддями Кропивницького апеляційного суду від 13.03.2020 головуючого суддю (суддю-доповідача) визначено Авраменко Т. М. (а.с. 22 т. 2). Ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 16 березня 2020 року відкрито апеляційне провадження у справі (а.с. 23 т. 2). Протоколом повторного автоматизованого розподілу справи між суддями Кропивницького апеляційного суду від 22.05.2020 головуючого суддю (суддю-доповідача) визначено Єгорову С. М., у звязку зі звільненням з посади судді-доповідача Авраменко Т. М. (а.с. 82 т. 2). За заявами ОСОБА_1 з тих підстав, що вона хворіє (є інвалідом другої групи), тому через поширення захворюваності на коронавірус і за умов впровадженого на території України карантину не має можливості захистити свої права при розгляді справи в Кропивницькому апеляційному суді (а.с. 95 т. 2; а.с. 143 т. 2; 153 т. 2), розгляд справи неодноразово відкладався. У черговий раз розгляд справи призначено у режимі відеоконференції за участі заявниці у Світловодському міськрайонному суді на 10 листопада 2020 року о 14 год 30 хв (а.с.165 т. 2), крім того роз`яснено ОСОБА_3 про можливість її участі у розгляді справи в режимі віжеоконференції поза межами приміщення суду з використанням сервісу EasyCone (а.с.(а.с. 151 т. 2). 09.11.2020 на електронну пошту апеляційного суду надійшло чергове клопотання від ОСОБА_1 про відкладення розгляду справи до закінчення дії на території України карантуну (а.с.173-174 т.2). Відповідно до ч.1 ст. 372 ЦПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважним. Враховуючи, що ОСОБА_1 , яка належним чином повідомлена про час, місце розгляду справи, мала можливість обрати будь-який чз передбачених процесуальним законом спосіб участі в судовому засіданні, в тому числі через представника, в режимі відеоконференції зі Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області або із використанням власних засобів зв`язку, проте без надання належних доказів про наявність перешкод для участі у судовому засіданні, не скористалась своїм правом на участь у розгляді справи, колегія суддів ухвалила розглядати справу за відсутності заявника. Інші учасники справи, крім представника особи, дії якої оскаржуються, в судове засідання не з`явились, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені відповідно до вимог ст.ст. 128-131 ЦПК України. Частиною 2 статті 372 ЦПК України передбачено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Позиція апеляційного суду. Відповідно до ст.ст. 367, 368 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. З урахуванням вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Заслухавши пояснення представника особи, яка подала апеляційну скаргу, за довіреністю Мохни С. О., яка підтримала доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції у межах, передбачених ст. 367 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судове рішення без змін. Встановлені судом першої інстанції неоспорені обставини, а також обставини встановлені апеляційним судом. Постановою відділу державної виконавчої служби Світловодського міськрайонного управління юстиції від 11.04.2012 відкрито виконавче провадження №32083124, на підставі виконавчого листа №2-254, виданого 17.10.2011 Світловодським міськрайонним судом Кіровоградської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» боргу у розмірі 67328,83 грн (а.с. 44 т.1). Постановою заступника начальника ВДВС Світловодського міськрайонного управління юстиції Щербиною В. Ю. від 19.02.2015 об`єднано виконавче провадження №32083124 з виконавчим провадженням №46611054 (а.с. 45 т.1). Згідно копії листа від 05 березня 2019 року начальник Світловодського міськрайоного відділу державної виконавчої служби Іванова А. звернулася до заступника начальника ГТУЮ з питань ДВС начальника УДВС ГТУЮ у Кіровоградській області Журавка В. М. з проханням прийняти рішення щодо передачі виконавчих проваджень № АСВП30053800 та № АСВП32083124, що входять до складу зведеного виконавчого провадження № 46611054, за яким боржником є ОСОБА_1 , зі Світловодського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області на виконання до відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області, з підстав перешкоджання боржником проведенню виконавчих дій (а.с. 50-51 т.1). 11 березня 2019 року заступником начальника Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Кіровоградській області Журавком В. М. винесено постанову про передачу вказаного виконавчого провадження, матеріали зведеного виконавчого провадження АСВП № 46611054 зі Світловодського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області передано на виконання до відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області. Підставою для цього зазначено те, що боржник ОСОБА_1 чинить перешкоди у проведенні виконавчих дій, внаслідок чого з 2012 року неможливо забезпечити своєчасне, повне, належне проведення виконавчих дій і дотримання прав та законних інтересів сторін виконавчого провадження (а.с. 4, 53-54 т.1). Постановами заступника начальника Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Кіровоградській області Журавка В. М. від 22.03.2019 виведено виконавче провадження № 32083124 та № 30053800 із зведеного виконавчого провадження № 46611054 (а.с.55 т.1). Постановами від 28.03.2019 головний державний виконавець Відділу виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Кіровоградській області Мохна С. О. прийняла до виконання виконавчі провадження № 32083124 та № 30053800 (а.с. 57-61 т.1). Постановою від 28.03.2019 вказані виконавчі провадження об`єднано у зведене виконавче провадження № 58755153 (а.с. 62-63 т.1). Мотиви, з яких виходить колегія суддів апеляційного суду. Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий судовий розгляд. Кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч.1 ст.4 ЦПК). Частинами 1 та 3 статті 13 ЦПК встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності. Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом (ч.ч. 1, 2 ст. 12 ЦПК). Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 ЦПК). Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства є обов`язковість судового рішення. Статтею 129-1 Конституції України передбачено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Згідно ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом. Чинним законодавством України у разі невиконання судових рішень, які набрали законної сили, передбачена процедура їх примусового виконання. Відповідно до ст. 447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи. Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» (ст. 1, ч. 1 ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження»). У своїй діяльності державний виконавець окрім Закону України «Про виконавче провадження» також керується Інструкцією з організації примусового виконання рішень. Інструкцією з організації примусового виконання рішеньпередбачено, що під час здійснення виконавчого провадження виконавець приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складання актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених Законом та іншими нормативно-правовими актами. Згідно пунктів 6-9 Розділу V Інструкції виконавче провадження передається з одного органу державної виконавчої служби до іншого у разі: 1) якщо місце проживання, перебування, роботи боржника або місцезнаходження його майна знаходиться на території, на яку поширюється компетенція іншого органу державної виконавчої служби; 2) відводу (самовідводу) всіх державних виконавців органу державної виконавчої служби; 3) утворення виконавчої групи при кількох органах державної виконавчої служби; 4) якщо виконавчі провадження щодо одного й того самого боржника відкриті в різних органах державної виконавчої служби; 5) наявності інших обставин, що ускладнюють виконання рішення. Передача виконавчих проваджень на виконання може здійснюватися: - у випадку, передбаченому абзацом другим пункту 6 цього розділу, - за рішенням державного виконавця, на виконанні у якого перебуває виконавче провадження; - до відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, інших органів державної виконавчої служби та виконавчих груп, утворених при цих органах, - за рішенням директора Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо будь-яких виконавчих проваджень, що перебувають на виконанні в органах державної виконавчої служби; - до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби, відділів державної виконавчої служби та виконавчих груп, утворених при цих органах, - за рішенням начальника управління державної виконавчої служби щодо виконавчих проваджень, що перебувають на виконанні у відділах державної виконавчої служби. У випадках, передбачених абзацами третім та четвертим пункту 7 цього розділу, особа, яка прийняла рішення про передачу матеріалів виконавчого провадження, виносить вмотивовану постанову, де обов`язково зазначаються обставини, що обумовили передачу виконавчого провадження, та строки передачі матеріалів виконавчого провадження, які не можуть перевищувати п`яти робочих днів. Постанова надсилається сторонам виконавчого провадження та до відповідних органів державної виконавчої служби. Про передачу виконавчого провадження іншому органу державної виконавчої служби або до виконавчої групи державний виконавець виносить відповідну постанову, яку разом з матеріалами виконавчого провадження не пізніше наступного робочого дня з дня її винесення надсилає до органу державної виконавчої служби, до якого передається виконавче провадження. Державний виконавець, якому передано виконавче провадження, не пізніше наступного робочого дня з дня надходження матеріалів виконавчого провадження зобов`язаний винести постанову про прийняття виконавчого провадження, яку надсилає сторонам виконавчого провадження. Суд першої інстанції встановив, що станом на 11 березня 2019 року ОСОБА_4 , як начальник Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області при вирішенні питання про передачу виконавчого провадження діяв у межах своїх повноважень. Проте, при у винесеній ним постанові, яка оскаржується ОСОБА_1 , не зазначено обставин, що вказують на наявність передбачених в пункті 6 розділу V Інструкції підстав для передачі виконавчого провадження з одного органу державної виконавчої служби до іншого, висновки начальника Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області грунтуються на припущеннях. Підпунктом 5 пункту 6 розділу V розділу Інструкції передбачено, що підставою для передачі виконавчого провадження з одного органу державної виконавчої служби до іншого може бути наявність інших обставин, що ускладнюють виконання рішення. На підтвердження доводів про існування такої підстави представником посадової особи, дії якої оскаржуваються, надано копії документів з виконавчого провадження: актів державного виконавця від 04 червня 2015 року, від 08 квітня 2016 року, від лютого 2018 року, 2019 року, від лютого 2019 року, від квітня 2017 року, (деякі без конкретної дати), проте , шо боржник ОСОБА_1 та (або) її представник не надають доступу до майна, погрожують фізичною розправою, перешкоджають проведенню виконавчих дій (а.с.98-100, 102-103, 106 т.1). Вказані акти оформлені з порушенням вимог пункту 8 розділу І Інструкції з організації примусового виконання рішень, не зазначено в межах якого виконавчого провадження вони складені, з якою метою, деякі з них підписані одноособово державним виконавцем Щербиною В. Ю., без залучення понятих та інших сторін виконавчого провадження, частина цих актів містить інформацію про різного роду негативні висловлювання представника боржника на адресу державного виконавця під час ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження. Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів на підтвердження обставин, про які зазначено у звернення начальника Світловодського міськрайоного відділу державної виконавчої служби Іванової А. до Управління державної виконавчої служби, не вказують на факти перешкоджання боржника ОСОБА_1 проведенню виконавчих дій, які в подальшому стали підставою для винесення оскарженої постанови від 11 березня 2019 року про передачу виконавчого провадження АСВП № 46611054 зі Світловодського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Кіровоградській області на виконання до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Кіровоградській області. Крім того, згідно пункту 4 розділу І Інструкції з організації примусового виконання рішень, чинної на 11 березня 2019 року, відділу примусового виконання рішень управлінь державної виконавчої служби головних територіальних управлінь юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі підвідомчі рішення, за якими: - боржниками є територіальні органи центральних органів виконавчої влади та їх структурні підрозділи, місцеві суди, міські, районні або селищні ради чи районні державні адміністрації та їх структурні підрозділи, місцеві прокуратури, інші територіальні підрозділи органів державної влади та їх посадові особи; - сума зобов`язання становить від десяти до двадцяти мільйонів гривень або еквівалентну суму в іноземній валюті. Судом встановлено, що боржник ОСОБА_1 не відноситься до категорії боржників, зазначених у пункті 4 розділу І, розмір її зобов`язання становить 2 385 856,83 грн, відповідно вказане зведене виконавче провадження не підвідомче відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області. Враховуючи, що боржник отримала оскаржувану постанову від 11 березня 2019 року лише 11 травня 2019 року, а до суду із скаргою звернулась 13 травня 2019 року, суд першої інстанції правильно поновив строк на оскарження вказаної постанови. Суд першої інстанції повно і об`єктивно дослідив обставини, на які учасники справи посилались в обгрунтування своїх вимог і заперечень, надані ними докази, і дійшов обгрунтованого висновку про незаконність оскарженої постанови начальника Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області. Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року). Оскаржена ухвала суду відповідає критерію обґрунтованості судового рішення. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги. Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржена ухвала суду першої інстанції постановлена з додержанням норм процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують. Апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржене судове рішення без змін із підстав, передбачених статтею ст. 375 ЦПК України. Оскільки оскаржене судове рішення залишене без змін, а скарга без задоволення, то згідно ст. 141 ЦПК України судовий збір за подання апеляційної скарги покладається на особу, яка подала апеляційну скаргу, і поверненню (компенсації) не підлягає. Керуючись ст. ст. 367, 368, 371, 374, 375, 381-384, 389, 390 ЦПК України, Кропивницький апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Управління забезпечення примусового виконання рішень у Кіровоградській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) залишити без задоволення. Ухвалу Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 21 лютого 2020 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий С. М. Єгорова Судді О. Л. Карпенко В. В. Черненко