Постанова 4855 № 826/18431/16

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/18431/16 Суддя (судді) першої інстанції: Донець В.А. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 11 листопада 2020 року м. Київ Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого - судді Земляної Г. В. суддів: Мєзєнцева Є. І., Парінова А. Б. розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 червня 2020 року у справі № 826/18431/16 (розглянуто в порядку письмового провадження) за позовом ОСОБА_1 до відповідача Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання протиправними дій, скасування результатів перевірки, визнання протиправним та скасування наказу,- В С Т А Н О В И Л А : У листопаді 2016 року ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України (надалі - відповідач), в якому просила суд: - визнання протиправними дій щодо проведення перевірки та скасування результатів перевірки Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області, що відображені в рішенні Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області від 09.11.2016 №334 "Про скасування повідомлення про початок виконання будівельних робіт та декларації про готовність об`єкта до експлуатації"; - визнання протиправним та скасування наказу Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області від 09.11.2016 №355 про скасування реєстрації повідомлення декларації про початок будівельних робіт від 29.01.2016 №КС 062160290124 та реєстрацію декларації про готовність до експлуатації об`єкта, будівництво якого здійснено на підставі будівельного паспорту від 06.05.2016 №КС 142161270065. В обґрунтування позовних вимог позивачами зазначено, що прийняття рішення від 09.11.2016 №334 та наказу від 09.11.2016 №355 за результатами перевірки, яку відповідачем проведено за відсутності передбачених законом підстав для її проведення, без відома позивача, без його участі та поза межами граничного тримісячного строку для проведення перевірки достовірності даних, наведених у декларації про початок виконання будівельних робіт, що визначений пунктом 7 "Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 №553; відповідачем не складались акт перевірки, протокол, припис про усунення недоліків, відповідно безпідставним є прийняття наказу від 09.11.2016 №355 про скасування реєстрації повідомлення декларації про початок будівельних робіт від 29.01.2016 №КС 062160290124 та реєстрацію декларації про готовність до експлуатації об`єкта, будівництво якого здійснено на підставі будівельного паспорту від 06.05.2016 №КС 142161270065; будівельний паспорт, виданий позивачу відділом містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства Вишгородської районної державної адміністрації, на підставі якого позивачем здійснювалося будівництво житлового будинку, є чинним та не визнаний у встановленому порядку таким, що не відповідає закону, що спростовує висновок відповідача про відсутність будівельного паспорта на момент подання декларації про готовність до експлуатації об`єкта, будівництво якого здійснено відповідно до будівельного паспорта від 06.05.2016 №КС1421612700065; невстановлення відповідачем обставин, які згідно з частиною другою статті 39-1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" могли слугувати підставою для скасування реєстрації повідомлення про початок виконання будівельних робіт та реєстрації декларації про готовність до експлуатації об`єкта. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 червня 2020 року адміністративний позов ОСОБА_1 - задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення від 09 листопада 2016 року №334 Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області "Про скасування реєстрації повідомлення про початок виконання будівельних робіт та декларації про готовність об`єкта до експлуатації". Визнано протиправним та скасовано наказ Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області від 09 листопада 2016 року №355 про скасування реєстрації повідомлення декларації про початок будівельних робіт від 29 січня 2016 року №КС062160290124 та реєстрацію декларації про готовність до експлуатації об`єкта, будівництво якого здійснено на підставі будівельного паспорту від 06 травня 2016 року №КС142161270065. У задоволенні решти адміністративного позову відмовити. Не погоджуючись з зазначеним вище судовим рішенням Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області (надалі - апелянт) подано апеляційну скаргу, в якій останній просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволені позовних вимог у повному обсязі. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необґрунтованість та необ`єктивність рішення суду, порушення судом норм матеріального права, що є підставою для скасування судового рішення. Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що під час проведення позапланової перевірки встановлено достатньо порушень містобудівного законодавства, що дають право відповідачу стверджувати про наведення в зареєстрованому повідомленні про початок виконання будівельних робіт та декларації про готовність об`єкта до експлуатації недостовірних даних, що є передумовою для прийняття рішення про скасування реєстрації таких документів дозвільного характеру. Зокрема, виявлено, що відстань між житловим будинком літера "А" і житловим будинком, що розташований на сусідній земельній ділянці, всупереч пункту 3.25 ДБН 360-92 складає 5,8 м, лазня розташована на відстані 5,2 м до межі земельної ділянки зі сторони озера, що не відповідає схемі забудови земельної ділянки та є порушенням статті 9 Закону України "Про архітектурну діяльність". Позивач заперечує проти задоволення апеляційної скарги, з підстав викладених у відзиві на апеляційну скаргу. Позивач та відповідач у судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи були належним чином повідомлені. За таких обставин колегія суддів, керуючись п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України, вирішила розглядати справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Частиною 4 статті 229 КАС України встановлено, що у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду слід залишити без змін, з наступних підстав. Відповідно до положень статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Згідно зі статтями 315, 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Суд першої інстанції всебічно, повно та об`єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини справи, наданим доказам дав правильну правову оцінку і прийшов до про відмову в задоволенні позовних вимог. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, що на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 13.12.2014 №4223, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мельниченко Т.Б. та відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності індексний номер 31921584 від 30.12.2014 ОСОБА_1 на праві приватної власності належить земельна ділянка площею 0,18 га за кадастровим номером 3221886000:03:165:4027 в селі Нові Петрівці Вишгородського району Київської області, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка). Відділом містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства Вишгородської районної державної адміністрації Київської області ОСОБА_1 видано будівельний паспорт від 17.09.2015 №377/2015 на об`єкт будівництва - "Індивідуальний житловий будинок та господарська будівля" на земельній ділянці кадастровий номер 3221886000:03:165:4027. Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області зареєстровано подане ОСОБА_1 повідомлення від 29.01.2016 №КС062160290124 про початок виконання будівельних робіт на об`єкті будівництва - "Індивідуальний житловий будинок та господарська будівля" село Нові Петрівці Вишгородського району Київської області, кадастровий номер земельної ділянки 3221886000:03:165:4027. Відповідно до повідомлення від 29.01.2016 №КС062160290124 будівництво здійснюється на підставі будівельного паспорта від 17.09.2015 №377/2015, виданого Відділом містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства Вишгородської районної державної адміністрації, замовник ОСОБА_1 . Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області зареєстровано декларацію від 06.05.2016 №КС1421612700065 про готовність до експлуатації об`єкта "індивідуальний житловий будинок та господарська будівля" за адресою: село Нові Петрівці Вишгородського району Київської області, кадастровий номер земельної ділянки 3221886000:03:165:4027. У зв`язку з надходженням звернення Новопетрівської сільської ради від 05.10.2016 №1261 Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області видано направлення на проведення позапланової перевірки від 17.10.2016 №843.16/01, строк дії з 24.10.2016 по 28.10.2016 та направлення від 08.11.2016 №843.16/01/П, строк дії з 08.11.2016 по 09.11.2016. На підставі направлення для проведення позапланової перевірки від 08.11.2016 №843.16/01/П інспектором будівельного нагляду Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил на об`єкті будівництва. За результатами перевірки складено акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 09.11.2016 та встановлено: станом на 24.10.2016 земельна ділянка за адресою: село Нові Петрівці Вишгородського району Київської області з кадастровим номером 3221886000:03:165:4027 належить ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 30.12.2014 за №4223, витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 30.12.2016 за індексним номером: 31921584. Цільове призначення земельної ділянки - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка); замовником будівництва отримано будівельний паспорт, який видано відділом містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства Вишгородської районної державної адміністрації від 17.09.2015 №377/2015 щодо будівництва індивідуального житлового будинку загальною площею до 300 кв.м та господарської будівлі; департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області зареєстровано повідомлення про початок виконання будівельних робіт від 20.10.2015 за №КС062160290124; департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області зареєстровано декларацію про готовність об`єкту до експлуатації від 06.05.2016 за №КС142161270065; за адресою: село Нові Петрівці Вишгородського району Київської області на земельній ділянці за кадастровим номером 3221886000:03:165:4027 побудовано індивідуальний житловий будинок та лазню з розмірами згідно з планом 17,4x17,6 м та 8,3x16,5 м, відповідно; фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 виготовлено технічний паспорт від 17.02.2016 реєстровий номер НОМЕР_2, інвентаризаційна справа №148-0216/5, виконавець ОСОБА_2 , кваліфікаційний сертифікат НОМЕР_1. В акті зафіксовані порушення: відстань між житловим будинком літера "А" і житловим будинком, що розташований на сусідній земельній ділянці, складає 5,8 м, чим порушено пункт 3.25* ДБН 360-92** "Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень"; будинок розміщено не відповідно до схеми забудови земельної ділянки, зазначеної в паспорті: лазня літера "Б" розташована на відстані 5,2 м до межі земельної ділянки зі сторони озера (згідно з вимогами в будівельному паспорті необхідна відстань 8,8 м до межі земельної ділянки), чим порушено вимоги статті 9 Закону України "Про архітектурну діяльність" та статті 27 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності"; забудова суміжної земельної ділянки з кадастровим номером 3221886000:03:165:0751 замовником будівництва ОСОБА_3 , здійснена на основі будівельного паспорту від 17.03.2015 за №79/2015, зареєстрованого повідомлення про початок виконання будівельних робіт за №КС 062151910655 від 10.06.2015, декларації про готовність до експлуатації від 16.01.2016 за №КС 142160160820. Розглянувши будівельні паспорти від 17.03.2015 за №79/2015 та від 17.09.2015 №377/2015, видані відділом містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства Вишгородської районної державної адміністрації, на суміжні земельні ділянки, інспектором в акті перевірки зазначено: на схемі забудови земельної ділянки будівельного паспорту від 17.09.2015 №377/2015 не нанесено існуючий житловий будинок, який належить ОСОБА_4 ; забудова земельної ділянки ОСОБА_3 виконана на підставі паспорта від 17.03.2015 за №79/2015 та згідно з повідомленням про початок будівельних робіт від 10.06.2015 за №КС 062151910655, декларації про готовність до експлуатації від 16.01.2016 за № КС 142160160820 до моменту видачі паспорта від 17.09.2015 №377/2015, відповідно на ній була розташована існуюча забудова. В акті також зазначено, що відділом містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства Вишгородської районної державної адміністрації видано будівельний паспорт від 17.09.2015 №377/2015 з порушенням державних будівельних норм: на схемі забудови сусідня земельна ділянка зображена, як така, на якій відсутня забудова; житловий будинок ОСОБА_1 запроектовано на відстані 3,0 м до межі земельної ділянки та 5,8 м до житлового будинку побудованого на земельній ділянці ОСОБА_3 ; враховуючи, що зазначені будинки мають ступінь вогнестійкості III (відповідно до ДБН В1.1.7-2002 "Пожежна безпека об`єктів будівництва") відстань між ними повинна становити 10 м (пункт 3.25* ДБН 360-92** "Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень"); зважаючи на зазначене, маючи інформацію про існуючі на суміжній земельній ділянці будівлі та споруди (видано будівельний паспорт від 17.03.2015 за №79/2015) та фактично збудований житловий будинок згідно з повідомленням про початок виконання будівельних робіт від 10.06.2015 за №КС 062151910655, декларації про готовність до експлуатації від 16.01.2016 за №КС 142160160820, відділом видано будівельний паспорт від 17.09.2015 №377/2015 з порушенням ДБН 360-92** "Містобудування, забудова міських і сільських поселень" та вимог містобудівної документації; маючи підставу для відмови у видачі будівельного паспорта, відділом надано паспорт ОСОБА_1 розроблений з порушенням державних будівельних норм, вимог містобудівного законодавства, чим порушено вимоги "Порядку видачі паспорту забудови земельної ділянки", затвердженого Наказом Мінрегіонбуду від 05.07.2011 №103; ескізні наміри забудови земельної ділянки подані ОСОБА_1 при отриманні будівельного паспорту від 17.09.2015 №377/2015 порушують протипожежні норми, визначені пунктом 3.25* ДБН 360-92** "Містобудування. Планування і забудова міські поселень." Інспектором зроблено висновок, що замовником будівництва наведено недостовірні дані в зареєстрованому повідомлені про початок виконання будівельних робіт від 20.10.2015 за №КС06, зареєстрованій декларації про готовність об`єкту до експлуатації від 06.052016 за №КС142161270065 (в документах декларативного характеру зазначено будівельний паспорт, який видано відділом з порушенням державних будівельних норм). Вказаними діями замовником порушено вимоги пункту 3.25* ДБН 360-92** "Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень", статей 27, 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", статті 9 Закону України "Про архітектурну діяльність". Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області складено припис від 09.11.2016 №0911/13 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм стандартів і правил, яким встановлено строк для усунення порушень до 31.12.2016. Зі змісту припису вбачається, що вимагалось усунути всі порушення, які зафіксовані в акті перевірки. Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області складено припис від 09.11.2016 №0911/14 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, яким зупинено експлуатацію об`єкта до 14.11.2016. Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області прийнято рішення від 09.11.2016 №334 про скасування реєстрації повідомлення про початок виконання будівельних робіт від 29.01.2016 за №КС062160290124 та реєстрації декларації про готовність до експлуатації об`єкта, будівництво якого здійснено на підставі будівельного паспорта від 06.05.2016 №КС1421612700065. Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області листом від 11.11.2016 №10/10-54/1111/16 повідомив позивача про прийняття наказу від 09.11.2016 №355, яким скасовано реєстрацію повідомлення про початок виконання будівельних робіт від 29.01.2016 за №КС062160290124 та реєстрацію декларації про готовність до експлуатації об`єкта, будівництво якого здійснено на підставі будівельного паспорта від 06.05.2016 №КС1421612700065. Копії наказу від 11.11.2016 №10/10-54/1111/16 відповідачем не надано. Оскільки наведена обставина відповідачем не заперечувалась, судом цей наказ не витребовувався. Позивач, не погоджуючись із спірними рішеннями та діями відповідача, звернувся до суду з даним позовом. Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог частково, суд першої інстанції виходив з того, що з листа Новопетрівської сільської ради Вишгородського району Київської області від 05.10.2016 №1261, адресований Державній архітектурно-будівельній інспекції, під час розгляду заяви про присвоєння адреси встановлено, що будівництво на земельній ділянці з кадастровим номером 3221886000:03:165:4027 здійснювалось на підставі будівельного паспорта від 17.09.2015 №377/2015, виданого відділом містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства Вишгородської районної державної адміністрації, яким передбачалось розміщення житлових будинків від меж сусідньої земельної ділянки 3 м, від червоної лінії на житлових вулицях 3 м, на магістральних вулицях 6 м, розміщення септика не менше 5 м від житлових будинків, водночас у технічному паспорті від 17.02.2016 реєстровий номер НОМЕР_2, інвентаризаційна справа №148-0216/5, виконавець ОСОБА_2 , житловий будинок та лазня розміщені на відстані менше 2 м до меж земельних ділянок з кадастровими номерами 3221886000:03:165:4181, 3221886000:03165:0778, лазня на відстані менше 8 м до "копані", септик розміщений на відстані менше 5 м від житлового будинку. Колегія суддів погоджується із зазначеним висновком суду першої інстанції, оскільки вони знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи. Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України. Спірні правовідносини регулюються Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17.02.2011р. № 3038-VI (надалі - Закон № 3038-VI), Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 р. № 553 (надалі - Порядок № 553), Порядком виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 р. № 466 (надалі - Порядок № 466), Порядком прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 р. № 461 (надалі - Порядок № 461) (у редакціях на момент їх виникнення). Згідно статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих і будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. На виконання зазначеного припису Закону, Кабінет Міністрів України постановою від 23.05.2011 року за № 553 затвердив Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, яким визначено процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил та ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов`язаної із створенням об`єктів будівництва (надалі - Порядок №533, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин). За змістом пункту 7 Порядку №533 визначено, що позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю. Підставами для проведення позапланової перевірки є: подання суб`єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об`єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням; необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; виявлення факту самочинного будівництва об`єкта; перевірка виконання суб`єктом містобудівної діяльності вимог приписів органу державного архітектурно-будівельного контролю; вимога головного інспектора будівельного нагляду Держархбудінспекції щодо проведення перевірки за наявності підстав, встановлених законом; звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; вимога правоохоронних органів про проведення перевірки. Строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати десяти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника не більше ніж на два робочих дні. Під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язана пред`явити службове посвідчення та надати копію направлення для проведення позапланової перевірки. Відповідно до пункту 9 Порядку № 533 Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва. У разі виявлення факту самочинного будівництва об`єкта, щодо якого неможливо встановити суб`єкта містобудування, який будує чи збудував такий об`єкт, перевірка проводиться із залученням представників органів місцевого самоврядування та органів Національної поліції. Документи, оформлені за результатами такої перевірки, надсилаються до відповідного органу внутрішніх справ для встановлення особи суб`єкта містобудування. Так, частиною 2 статті 391 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" визначено, що у разі виявлення інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, зокрема, якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, реєстрація такого повідомлення або декларації підлягає скасуванню інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Про скасування повідомлення або декларації замовник письмово повідомляється протягом трьох робочих днів з дня скасування. Разом з тим відповідачем зазначається, що підставою для проведення позапланової перевірки слугувало звернення Новопетрівської селищної ради до Державної архітектурно-будівельної інспекції України. Проте, в матеріалах справи відсутнє дане звернення. З аналізу матеріалів справи колегія суддів доходить висновку, що у відповідача не було наявних підстав для проведення позапланової перевірки. Судом першої інстанції встановлено, що підставами позову зазначено про невстановлення під час позапланової перевірки обставин, які надавали повноваження для скасування реєстрації повідомлення про початок будівельних робіт декларація від 29.01.2016 №КС 062160290124 та реєстрацію декларації про готовність до експлуатації об`єкта, будівництво якого здійснено на підставі будівельного паспорта від 17.09.2015 №377/2015. Відповідно до частини другої статті 39-1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (в редакції чинній, на час проведення перевірки та прийняття оскаржуваних рішень) у разі виявлення інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, зокрема якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, реєстрація такого повідомлення або декларації підлягає скасуванню інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Про скасування повідомлення або декларації замовник письмово повідомляється протягом трьох робочих днів з дня скасування. Згідно пункту 22 "Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 №461 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 08.09.2015 №750 та зі змінами станом на час проведення перевірки та прийняття оскаржуваних рішень: у разі виявлення органом державного архітектурно-будівельного контролю наведених у декларації недостовірних даних (встановлення факту, що на дату реєстрації декларації інформація, яка зазначалася в ній, не відповідала дійсності та/або виявлення розбіжностей між даними, зазначеними у декларації), які не є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом відповідно до статті 39-1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", орган державного архітектурно-будівельного контролю письмово повідомляє замовнику (його уповноваженій особі) протягом одного робочого дня з дня такого виявлення (абзац перший); у разі виявлення органом державного архітектурно-будівельного контролю недостовірних даних (встановлення факту, що на дату реєстрації декларації інформація, яка зазначалася в ній, не відповідала дійсності, та/або виявлення розбіжностей між даними, зазначеними у декларації), наведених у зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, зокрема, якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, реєстрація такої декларації підлягає скасуванню органом державного архітектурно-будівельного контролю (абзац сьомий); орган державного архітектурно-будівельного контролю скасовує реєстрацію декларації шляхом видачі відповідного розпорядчого акта. Запис про реєстрацію декларації з реєстру виключається Держархбудінспекцією не пізніше наступного робочого дня, з дня повідомлення органом державного архітектурно-будівельного контролю про таке скасування (абзац восьмий). З аналізу вищезазначених норм вбачається, що за умови наявності належним чином зареєстрованих повідомлення, декларації, виявлення у цих документах недостовірних даних, які дозволяють кваліфікувати об`єкт як самочинне будівництво, можуть бути підставою для скасування реєстрації таких повідомлення, декларації. В разі виявлення інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні про початок виконання будівельних робіт або декларації про готовність об`єкта до експлуатації, які не є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом відповідно до закону, до такого повідомлення або декларації вносяться зміни. Відповідно до частини першої статті 376 Цивільного кодексу України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно з індексним номером 31921584 від 30.12.2014 ОСОБА_1 на праві приватної власності належить земельна ділянка площею 0,18 га за кадастровим номером 3221886000:03:165:4027 в селі Нові Петрівці Вишгородського району Київської області, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка). Статтею 27 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" визначено, що забудова присадибних, дачних і садових земельних ділянок може здійснюватися на підставі будівельного паспорта забудови земельної ділянки (частина перша). Для об`єктів, зазначених у частині першій цієї статті, розроблення проекту будівництва здійснюється виключно за бажанням замовника (частина друга). Так, 17.09.2015 відділом містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства Вишгородської районної державної адміністрації позивачу видано будівельний паспорт №377/2015 на об`єкт будівництва - "Індивідуальний житловий будинок та господарська будівля" на земельній ділянці за кадастровим номером 3221886000:03:165:4027 в селі Нові Петрівці Вишгородського району Київської області; 29.01.2016 Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області зареєстровано за №КС062160290124 подане позивачем, як замовником будівництва, повідомлення про початок виконання будівельних робіт по об`єкту будівництва; 06.05.2016 Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області зареєстровано за № КС1421612700065 подану позивачем, як замовником будівництва декларацію про готовність до експлуатації об`єкта, будівництво якого здійснено на підставі будівельного паспорта від 17.092015 №377/2015. З аналізу матеріалів справи вбачається, що у позивача наявна дозвільна документація для будівництва будинку на присадибній ділянці. Судом першої інстанції встановлено, що позаплановою перевіркою встановлено порушення: пункту 3.25* ДБН 360-92** "Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень", оскільки відстань між житловим будинком літера "А" і житловими будинком, що розташований на сусідній земельній ділянці, складає 5,8 м; статті 9 Закону України "Про архітектурну діяльність" та статті 27 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", позаяк будинок розміщено не відповідно до схеми забудови земельної ділянки, зазначеної в паспорті - лазня літера "Б" розташована на відстані 5,2 м до межі земельної ділянки зі сторони озера, а згідно з вимогами будівельного паспорта необхідна відстань 8,8 м до межі земельної ділянки. З огляду на такі порушення інспектором зроблено висновок про повідомлення позивачем недостовірної інформації в повідомленні від 29.01.2016 №КС062160290124 про початок виконання будівельних робіт на об`єкті будівництва - "Індивідуальний житловий будинок та господарська будівля" в селі Нові Петрівці Вишгородського району Київської області, розташованій на земельній ділянці за кадастровим номером 3221886000:03:165:4027 декларації від 06.05.2016 №КС1421612700065 про готовність до експлуатації об`єкта "Індивідуальний житловий будинок та господарська будівля". При цьому в акті наголошено, що такий висновок зроблено з урахуванням того, що будівництво проводилось на підставі будівельного паспорта від 17.09.2015 №377/2015, який складений з порушеннями. На підтвердження обставини відстані 5,8 м між житловим будинком літера "А" (будинок позивача) та сусіднім будинком додано матеріали фотофіксації від 24.10.2016 щодо проведення позапланової перевірки на об`єкті будівництва - "Індивідуальний житловий будинок та господарська будівля" в селі Нові Петрівці Вишгородського району Київської області, кадастровий номер земельної ділянки 3221886000:03:165:4027 (а.с. 89). Матеріали фото фіксації (неякісні) містять зображення частини будинку (ліворуч), будівлю та автомобіль (праворуч) (стор. 89 том І). Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що з зображення на фото фіксації неможливо зробити висновок, які саме будівлі відображені та відстань між ними, тому даний доказ не доводить стверджувану відповідачем обставину відстані 5,8 між житловими будинками. Представник позивача в суді першої інстанції заперечив обставину відстані 5,8 м між житловим будинком позивача та сусіднім будинком, зазначивши, що така відстань становить між будинком позивача та парканом. На підтвердження заперечень надано чотири зображення, на яких розміщено: будівля (зверху), паркан (знизу) (стор. 45 том І); паркан (зверху) та особа, яка тримає метр з позначкою приблизно 5,8 м до паркану (стор. 46 том І); паркан (зверху) та будівля знизу та особи, які здійснюють вимірювання відстані від будинку до паркану, проте шкали на зображенні не видно (стор. 47 том І); паркан (зверху) та будинок знизу (стор. 48 том І). Судом першої інстанції наведені зображення також не взято до уваги, оскільки відстань між будинком позивача та сусіднім будинком становить більше ніж 5,8 м, оскільки з наведених зображень неможливо ідентифікувати будинок позивача та те, що замір здійснювався саме з належної сторони від будинку позивача до паркану, де розташований будинок сусіда. Так, для встановлення істотних порушень під час здійснення позивачем будівництва, зокрема щодо недотримання відстані між будинками відповідачу необхідно було встановити не лише дотримання позивачем меж між будинком та земельною ділянкою, а також встановлення дотримання відповідної відстані під час будівництва на сусідній земельній ділянці. Відповідних обставин не встановлено, що не дало можливості суду першої інстанції дійти висновку про порушення саме позивачем вимог пункт 3.25* ДБН 360-92** у частині дотримання вимог щодо розташування будинку з дотриманням 10 м. З аналізу матеріалів справи та норм права, колегія суддів погоджується з висновком суд першої інстанції про не підтвердження матеріалами судової справи порушення позивачем пункт 3.25* ДБН 360-92**. Крім того, листом Новопетрівської сільської ради Вишгородського району Київської області від 05.10.2016 №1261, адресований Державній архітектурно-будівельній інспекції, під час розгляду заяви про присвоєння адреси встановлено, що будівництво на земельній ділянці з кадастровим номером 3221886000:03:165:4027 здійснювалось на підставі будівельного паспорта від 17.09.2015 №377/2015, виданого відділом містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства Вишгородської районної державної адміністрації, яким передбачалось розміщення житлових будинків від меж сусідньої земельної ділянки 3 м, від червоної лінії на житлових вулицях 3 м, на магістральних вулицях 6 м, розміщення септика не менше 5 м від житлових будинків, водночас у технічному паспорті від 17.02.2016 реєстровий номер НОМЕР_2, інвентаризаційна справа №148-0216/5, виконавець ОСОБА_2 , житловий будинок та лазня розміщені на відстані менше 2 м до меж земельних ділянок з кадастровими номерами 3221886000:03:165:4181, 3221886000:03165:0778, лазня на відстані менше 8 м до "копані", септик розміщений на відстані менше 5 м від житлового будинку. В акті перевірки зазначено, що будинок позивача збудований на відстані 3 м до межі земельної ділянки з кадастровим номером 322188600:03:165:0751. За таких обставин, доводи відповідача щодо подання недостовірних даних в повідомленні про початок будівництва та деклрації про готовність до експлуатації спростовується встановленою під час перевірки відповідністю відстані від житлового будинку позивача до меж земельних ділянок. Щодо зафіксованого в акті перевірки порушення розміщення лазні літ. "Б", яка розташована на відстані 5,2 м до межі земельної ділянки, що не відповідає будівельному паспорту, дано обставина не свідчить про повідомлення забудовником недостовірних даних в зареєстрованій декларації про початок виконання будівельних робіт від 20.10.2015 №КС062160290 та про готовність об`єкта до експлуатації від 06.05.2016 №КС1421612700065. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що дано обставина не може бути підставою для висновку про істотність порушення будівельних норм і правил, що могло б свідчити про самочинність будівництва, оскільки йдеться не про основну будівлю а про господарську будівлю. Відповідно таке порушення могло бути усунуто в разі складення відповідного припису. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про помилковість висновків відповідача щодо наявності підстав для прийняття рішення про виявлення у зазначених повідомленні та декларації недостовірних даних, які дозволяють кваліфікувати об`єкт як самочинне будівництво, що мого бути підставою для скасування реєстрації повідомлення про початок будівельних робіт та декларації про готовність до експлуатації. Таким чином, судом першої інстанції правомірно зроблений висновок про обґрунтованість позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування рішення Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області від 09.11.2016 №334, відповідно підлягає визнанню протиправним та скасуванню наказ Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області від 09.11.2016 №355. Аналогічна позиція викладене Верховним Судом у постанові від 03 листопада 2020 року по справі № 826/26865/15 та відповідно до частини 5 статті 242 КАС України, підлягає врахуванню судом при розгляді цієї справи. Також, колегія суддів звертає увагу, що зміст апеляційної скарги є ідентичним запереченню на адміністративний позов поданих відповідачем під час розгляду справи на першій інстанції, а отже, доводи, викладені заявником в апеляційній скарзі були предметом дослідження суду першої інстанції і не знайшли свого належного підтвердження під час розгляду апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції звертає увагу на позиції Європейського Суду з прав людини, які він висловив, зокрема, в п. 53 рішення у справі «Федорченко та Лозенко проти України», п. 43 рішення у справі «Кобець проти України», відповідно до якої, суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Тобто, встановлюючи істину в справі суд повинен базуватися передусім на доказах, які належно, достовірно й достатньо підтверджують ті чи інші обставини таким чином, щоби в суду не залишалося щодо них жодного обґрунтованого сумніву. Дослідження матеріалів справи дає підстави для висновку про те, що відповідачем не спростовано доводи позивачів та не доведено наявності обставин, які стали підставою для винесення оскаржуваних постанов та не надано на обґрунтування своїх доводів жодних належних і допустимих доказів, які би могли поза розумним сумнівом підтверджувати висновки перевірки дотримання вимог у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил. З аналізу матеріалів справи та норм права, колегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи судом апеляційної інстанції. При цьому апеляційна скарга не містять посилання на обставини, передбачені статтями 317-319 Кодексу адміністративного судочинства України, за яких рішення суду підлягає скасуванню. Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. За змістом частини першої статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін. Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, в зв`язку з чим апеляційна скарга залишається без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. На підставі викладеного, керуючись 34, 242, 243, 246, 308, 311, 316, 321,322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області - залишити без задоволення. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 червня 2020 року - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів із дня складання повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного суду у порядку ст. ст. 329-331 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий суддя Г. В. Земляна Судді: Є. І. Мєзєнцев А. Б. Парінов