Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 320/6012/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 320/6012/19 Суддя (судді) першої інстанції: Панова Г. В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 02 листопада 2021 року м. Київ Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі: судді-доповідача Аліменка В.О., суддів Бєлової Л.В., Кучми А.Ю. за участю секретаря Юрковець А.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні, без фіксування технічними засобами, в порядку ч. 4 ст. 229 КАС України, апеляційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 11 серпня 2021 р. у справі за адміністративним позовом Державної архітектурно-будівельної інспекції України до ОСОБА_1 про зобов`язання вчинити певні дії,- В С Т А Н О В И Л А: Державна архітектурно-будівельна інспекція України звернулась до Київського окружного адміністративного суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просила суд: зобов`язати знести за власний рахунок самочинно збудовані об`єкти будівництва, а саме: житловий будинок, загальним розміром плані по зовнішньому контуру 11,4*9,25м та господарські будівлі, загальними розмірами в плані 9,0*7,0м та 3,2*5,8м, що знаходяться по АДРЕСА_1 . В обґрунтування позовних вимог, позивачем зазначено, що за наслідками проведеної позапланової перевірки дотримання ОСОБА_1 вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час спорудження об`єкта «будівництво будівель та споруд за адресою: АДРЕСА_1 » встановлено, що відповідач на власній земельній ділянці виконала будівельні роботи з будівництва двоповерхового будинку та оздоблювальні роботи без отримання паспорту та без отримання права на виконання будівельних робіт. Також встановлено, що експлуатація об`єкта будівництва здійснюється ОСОБА_1 без прийняття такого у встановленому законом порідку в експлуатацію. За наслідками такої перевірки був складений акт та видано припис від 22.12.2018 №С-2212/4 про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, яким зобов`язано ОСОБА_1 усунути виявлені порушення у сфері містобудівного законодавства у певний строк. Однак, як було встановлено в ході проведених наступних позапланових перевірок, відповідач порушення не усунула та вимоги припису не виконала, що зафіксовано в актах відповідних перевірок та в нових приписах, які також не були виконані. Таким чином, ДАБІ Україна дійшла висновку, що зведений ОСОБА_1 об`єкт будівництва підпадає під визначення «самочинне будівництво» та про наявність відповідно ст. 376 Цивільного кодексу України правових підстав для звернення до суду із цим позовом. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 11 серпня 2021 року у задоволенні позову відмовлено повністю. Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу у якій просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким позовну заяву задовольнити в повному обсязі. Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного з`ясування усіх фактичних обставин у справі. Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Відповідно до вимог частини 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України ( далі - КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, у судове засідання не з`явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили. Враховуючи, що у матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов`язкова, колегія суддів на місці ухвалила проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін. Згідно ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду - без змін, з таких підстав. Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено судом першої інстанції, у період з 18.12.2018 по 22.12.2018 працівником Департаменту ДАБІ у Київській області на підставі наказу ДАБІ України від 08.09.2015 № 976 та письмового звернення Калинівської селищної ради Васильківського району Київської області від 07.11.2018 за №920/02-22(вх. №10/10-2611/31 від 26.11.2018), згідно направлення для проведення позапланового заходу від 11.12.2018 № 863.18/02 була проведена позапланова перевірка з питань дотримання суб`єктом містобудування - ОСОБА_1 вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил на об`єкті «Будівництво будівель та споруд» за адресою: АДРЕСА_1 , земельна ділянка з кадастровим номером 3221455800:01:030:0081, за результатами вказаної перевірки складено акт за № Т-2212/4, де зафіксовано наступне: земельна ділянка з кадастровим номером 3221455800:01:030:0081, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , належить громадянці ОСОБА_1 на праві власності на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ №587804, виданого 20.06.2008, цільове призначення земельної ділянки - для будівництва, обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд. Під час проведення перевірки встановлено, що замовником будівництва - ОСОБА_1 на зазначеній земельній ділянці виконані будівельні роботи з будівництва двоповерхового житлового будинку, загальним розміром в плані по зовнішньому контуру 11,4x9,25м., та двох одноповерхових господарських будівель, загальними розмірами в плані 9,0x7,0м та 3,2x5,8м, а також частково були виконані зовнішні оздоблювальні роботи. Відповідно до пояснень ОСОБА_1 , остання з дітьми мешкає в житловому будинку, що свідчить про факт експлуатації будівлі. Водночас, будівельні роботи на об`єкті в повному обсязі не закінчено (зовнішнє оздоблення, благоустрій території). З огляду на наведені обставини перевіряючий дійшов висновку, що ОСОБА_1 всупереч вимог ст. 27, п. 1 ч. 1 ст. 34, ч. 1 ст. 36, ч. 8 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності, п. 13 Постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання виконання підготовчих і будівельних робіт» від 13.04.2011 № 466, п. 12 Постанови Кабінету Міністрів України «Питання прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів від 13.04.2011 №461, ч. 1 ст. 9 Закону України «Про архітектурну діяльність»: виконала будівельні роботи з будівництва двоповерхового житлового будинку (загальним розміром в плані по зовнішньому контуру 11,4x9,25м) та двох одноповерхових господарських будівель (загальним розміром в пані 9,0x7,0м та 3,2х5,8м) без отримання будівельного паспорту та без отримання права на виконання будівельних робіт; здійснює експлуатацію об`єкту будівництва, що не був прийнятий в експлуатацію. За результатами вказаної перевірки працівником ДАБІ України 22.12.2018 було складено наступні приписи: - припис № С-2212/4 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, яким позивач зобов`язав відповідача усунути виявлені під час перевірки порушення вимог ст. 27, п. 1 ч. 1 ст. 34, ч. 1 ст. 36, ч. 8 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності, п. 13 Постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання виконання підготовчих і будівельних робіт» від 13.04.2011 №466, п. 12 Постанови Кабінету Міністрів України «Питання прийняття в експлуатацію закінчених будівництво у термін до 22.02.2019; - припис № С-2212/5 про зупинення підготовчих та будівельних робіт, яким позивач зобов`язав відповідача зупинити виконання будівельних робіт до виконання вимог припису від 22.12.2018 № С-2212/4; - припис № С-2212/6 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил №С-2212/6, яким позивач зобов`язав відповідача зупинити експлуатацію об`єкту не прийнятого в експлуатацію до виконання вимог припису від 22.12.2018 №С-2212/14. У зв`язку з відмовою ОСОБА_1 від отримання примірників акта перевірки та зазначених приписів, такі акт та приписи були надіслані їй 26.12.2018 поштою разом з цінним листом № 0113329444693. В квітні 2019 року працівниками ДАБІ України було проведено позапланову перевірку з питань дотримання ОСОБА_1 вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил на об`єкті «Будівництво будівель та споруд» за адресою: АДРЕСА_1 , земельна ділянка з кадастровим номером 3221455800:01:030:0081, за результатами якої складено акт від 11.04.2019 №Т-1104/1. В акті позапланової перевірки зазначено, що ОСОБА_1 виконала вимоги припису від 22.12.2018 №С-2212/5 - а саме зупинила виконання підготовчих і будівельних робіт. Водночас перевіряючими було встановлено, що відповідач не виконала вимоги приписів від 22.12.2018 за №С-2212/4 і №С-2212/6, а саме: станом на 11.04.2019 та 20.08.2019 згідно реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, відсутня інформація про документ, що дає право на виконання будівельних робіт і засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкту за адресою АДРЕСА_1 (земельна ділянка з кадастровим номером 3221455800:01:030:0081). За результатами вказаної перевірки працівником Департаменту ДАБІ у Київській області було складено припис від 11.04.2019 №С-1104/1 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, яким зобов`язано ОСОБА_1 усунути допущені порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності термін до 11.06.2019, шляхом усунення порушень зазначених у акті перевірки №Т-2212/4 та виконати вимоги припису від 22.12.2018 за № С-2212/4; припис від 11.04.2019 № С-1104/2 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил з вимогою зупинити експлуатацію об`єкта не прийнятого в експлуатацію з 11.04.2019 до усунення порушень зазначених в акті перевірки від 22.12.2018 № Т-2212/4 та виконання вимог припису від 22.12.2018 № С-2212/4. Копії акта перевірки № Т-1104/1 та приписів від 11.04.2019 були надіслані ОСОБА_1 поштою. У період з 13.08.2019 по 20.08.2019 працівником Департаменту ДАБІ у Київській області повторно була проведена позапланова перевірка з питань дотримання ОСОБА_1 вимога законодавства у сфері містобудівної діяльності, а саме щодо виконання відповідачем вимог приписів від 11.04.2019 за №С-1104/1 і №С-1104/2, про що складений акт від 20.08.2019 №Т-2008. В ході проведення такої перевірки встановлено, що не виконання зазначених приписів від 11.04.2019, а саме: відсутність станом на 20.08.2019 інформації про документ, що дає право на виконання будівельних робіт і засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкту за адресою АДРЕСА_1 , земельна ділянка з кадастровим номером 3221455800:01:030:0081, та водночас те, що експлуатація об`єкта будівництва не зупинена. З огляду на вищевикладене, ДАБІ України дійшла висновку, що об`єкт будівництва підпадає під визначення самочинного будівництва та звернулася до суду із даним позовом. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що на момент розгляду справи у судді першої інстанції самочинно зведений ОСОБА_1 житловий будинок був легалізований шляхом реєстрації декларації про прийняття такого об`єкта будівництва в експлуатацію, а тому відпали підстави, що слугували причиною звернення до суду. Колегія суддів погоджується з висновком суд першої інстанції виходячи з наступного. Відповідно до вимог частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України. Статтею 319 Цивільного кодексу України передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. При цьому, власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Відповідно до вимог ч. 1 ст. 9 Закону України «Про архітектурну діяльність» від 20.05.1999 № 687-XIV будівництво (новебудівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об`єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності». Правові та організаційні основи містобудівної діяльності врегульовані Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності». Згідно ст. 27 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» забудова присадибних, дачних і садових земельних ділянок може здійснюватися на підставі будівельного паспорта забудови земельної ділянки (далі - будівельний паспорт). Будівельний паспорт визначає комплекс містобудівних та архітектурних вимог до розміщення і будівництва індивідуального (садибного) житлового будинку, садового, дачного будинку не вище двох поверхів (без урахування мансардного поверху) з площею до 500 квадратних метрів, господарських будівель і споруд, гаражів, елементів благоустрою та озеленення земельної ділянки. Надання будівельного паспорта здійснюється уповноваженим органом містобудування та архітектури на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня надходження відповідної заяви та пакета документів, перелік яких визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері місто будування. Відповідно до вимог ч. 1 ст. 34, ч. 1 ст. 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», замовник має право виконувати будівельні роботи після: - подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об`єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об`єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України; - видачі замовнику органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об`єктів, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками або підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України «Про оцінку впливу на довкілля». Право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об`єктах, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), об`єктах, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт. Частиною 2 ст. 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачено, що виконувати будівельні роботи без подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт забороняється. Механізм набуття права на виконання підготовчих та будівельних робіт, врегульовано Порядком виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 466 (далі - Порядок). Пунктом 13 зазначеного Порядку передбачено, що замовником будівництва (його уповноваженою особою) до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю подається повідомлення про початок виконання підготовчих робіт, повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, та повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) (далі - повідомлення), повідомлення про зміну даних у зазначених повідомленнях за формою згідно з додатками 1, 2 і 2-1. У свою чергу орган державного архітектурно-будівельного контролю протягом п`яти робочих днів з дня надходження повідомлення: вносить інформацію, зазначену у повідомленні, до Реєстру будівельної діяльності згідно з цим Порядком; під час внесення інформації, зазначеної у повідомленні, до Реєстру будівельної діяльності проставляє відмітку про місцезнаходження об`єкта будівництва на картографічній основі (у разі коли така відмітка не проставлена на картографічній основі до внесення інформації, зазначеної у повідомленні). Відповідно до вимог ч. 3, 5 ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, веде єдиний реєстр документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів (далі - реєстр). Внесення даних до реєстру з присвоєнням реєстраційного номера здійснюється на підставі інформації, наданої органами державного архітектурно-будівельного контролю, протягом одного робочого дня з дня її отримання. Контроль за виконанням підготовчих та будівельних робіт здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю. Згідно ч. 2 ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» перелік будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об`єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію, затверджується Кабінетом Міністрів України. Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 на земельній ділянці з кадастровим номером 3221455800:01:030:081 були виконі будівельні роботи зі зведення двоповерхового житлового будинку та господарських будівель, що згідно затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.06.2017 № 406 Переліку робіт не відносяться до робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об`єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію. Крім того, судом першої інстанції встановлено, що в супереч вимог наведених норм Закону, Порядку № 466 та Порядку № 461 об`єкт будівництва (житловий будинок і господарські споруди) був зведений ОСОБА_1 за відсутності документу, що надає право на виконання будівельних робіт, та такий об`єкт використовувався за призначенням без прийняття в експлуатацію в установленому чинним законодавством порядку. Відповідно до ч. 7 ст. 34 Закону країни «Про регулювання містобудівної діяльності» виконання будівельних робіт без відповідного документа, передбаченого цією статтею, вважається самочинним будівництвом і тягне за собою відповідальність згідно із законом. Згідно з ч. 1, абз. 1 ч. 7 ст. 376 Цивільного кодексу України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. У разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов`язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову. Частиною 1 ст. 38 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачено, що в разі виявлення факту самочинного будівництва об`єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису. У разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об`єкта та компенсацію витрат, пов`язаних з таким знесенням. Судом першої інстанції встановлено, що позивач склав та надіслав на адресу відповідача ряд приписів для усунення зафіксованих в акта позапланових перевірок порушень, що в силу закону були обов`язкові до виконання. Проте, у встановлені строки відповідач порушення не усунула та водночас відповідні приписи та/або дії Департаменту ДАБІ у Київській області з проведення перевірок до суду не оскаржила. Таким чином, враховуючи те, що відповідач без дозвільних документів на проведення будівельних робіт виконала будівельні роботи по зведенню житлового будинку та господарських будівель, та почала експлуатувати такі об`єкти без введення їх в експлуатацію, суд першої інстанції вірно зазначив, що у позивача були наявні правові підстави для звернення до суду із даним позовом. Водночас, судом першої інстанції встановлено, що у 2020 році ОСОБА_1 скористалась затвердженим наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 03.07.2018 № 158 процедурою проведення технічного обстеження та прийняття в експлуатацію об`єктів будівництва, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), збудованих на земельних ділянках відповідного цільового призначення без дозвільного документа на виконання будівельних робіт. Згідно розд. ІІІ Порядку прийняття в експлуатацію об`єктів здійснюється безоплатно органом державного архітектурно-будівельного контролю протягом 10 робочих днів з дня подання відповідної заяви власниками (користувачами) земельних ділянок, на яких розміщені такі об`єкти, за результатами технічного обстеження цих об`єктів шляхом реєстрації поданої ними декларації про готовність об`єкта до експлуатації (далі - декларація) за формою, наведеною в додатку 3 до цього Порядку. Замовник (або уповноважена особа) подає з урахуванням вимог Закону України «Про адміністративні послуги» до органу державного архітектурно-будівельного контролю за місцезнаходженням об`єкта або через електронний кабінет замовника заяву про прийняття в експлуатацію об`єкта, до якої додаються: 1) один примірник заповненої декларації; 2) звіт (крім випадків, передбачених пунктом 5 розділу ІІ цього Порядку); 3) засвідчені в установленому порядку копії: документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою відповідного цільового призначення, на якій розміщено об`єкт; технічного паспорта (з відміткою у випадках, передбачених пунктом 5 розділу II цього Порядку). Орган державного архітектурно-будівельного контролю розглядає документи, зазначені в пункті 2 цього розділу, та приймає рішення про реєстрацію декларації або її повернення у строк, передбачений пунктом 1 цього розділу. Датою прийняття в експлуатацію об`єкта є дата реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації. Зареєстрована декларація є підставою для укладення договорів про постачання на прийнятий в експлуатацію об`єкт необхідних для його функціонування ресурсів - води, газу, тепла, електроенергії, внесення даних про такий об`єкт до державної статистичної звітності та оформлення права власності на нього. Як вбачається з матеріалів справи, згідно роздруківки автоматизованої системи про дозвільні документи, 30.10.2020 головним інспектором будівельного нагляду Департаменту ДАБІ у Київській області Бондаренко О.Л. в Єдиному реєстрі зареєстровано декларацію про готовність за амністією реєстраційний номер КС161201030213, виданий на об`єкт «індивідуальний житловий будинок з господарськими будівлями», що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , земельна ділянка 3221455800:01:030:0081. Статус дозвільного документу визначений як «діючий». Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до рішення виконавчого комітету Калинівської селищної ради Васильківського району Київської області від 26.11.2020 №77-09 житловому будинку, загальною площею 156 кв.м., що знаходиться на земельній ділянці 3221455800:01:030:0081 та належить ОСОБА_1 , було присвоєно поштову адресу: АДРЕСА_1 . 22.02.2021 на вказаний будинок виготовлений та зареєстрований технічний паспорт (інвентаризаційна справа №392-02-21). Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності індексний номер 246630805 від 02.03.2021, державним реєстратором виконавчого комітету Боярської міської ради Київської області Мамедовою А.В. на підставі декларації про готовність об`єкта до експлуатації №КС161201030213 та технічного паспорту №392-02-21 від 22.02.2021 було зареєстровано право власності ОСОБА_1 на житловий будинок загальною площею 156,4 кв.м., що розташований за адресою: АДРЕСА_1 на земельній ділянці з кадастровим номером 3221455800:01:030:0081. Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що на момент розгляду справи у судді першої інстанції самочинно зведений ОСОБА_1 житловий будинок був легалізований шляхом реєстрації декларації про прийняття такого об`єкта будівництва в експлуатацію, у зв`язку з чим відсутні підстави для задоволення позову. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а викладені в апеляційній скарзі доводи позицію суду першої інстанції не спростовують. Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції є законним, підстави для його скасування відсутні, оскільки суд всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин. Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Апелянт не надав до суду належних доказів, що б підтверджували факт протиправності рішення суду першої інстанції. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Приписи ст. 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 316 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Керуючись ст.ст. 229, 308, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, - П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області - залишити без задоволення. Рішення Київського окружного адміністративного суду від 11 серпня 2021 року - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття. Касаційна скарга на рішення суду апеляційної інстанції подається безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України. Суддя-доповідач В.О. Аліменко Судді Л.В. Бєлова А.Ю. Кучма Повний текст постанови складено « 08» листопада 2021 року.