Постанова 4854 № 522/10857/19

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ___________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 08 грудня 2020 р.м.ОдесаСправа № 522/10857/19 Головуючий в 1 інстанції: Донцов Д.Ю. рішення суду першої інстанції прийнято у м. Одеса, 12 серпня 2020 року П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача: Танасогло Т.М., суддів: Димерлія О.О., Єщенка О.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 12 серпня 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення від 25.06.2019 року № 495/19,- В С Т А Н О В И В : У червні 2019 року ОСОБА_1 звернулась до Приморського районного суду м. Одеси з позовом до Управління архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради на рішення Приморського районного суду м. Одеси про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення від 25.06.2019 року № 495/19, якою ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 9 ст. 96 КУпАП України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 8500,00 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірна постанова є протиправною та підлягає скасуванню, оскільки прийнята на підставі акта перевірки, проведеної з порушенням п.п.7, 15 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №553 від 23.05.2011 року. Направлення на проведення перевірки не містить строку проведення такої перевірки. Водночас, у направленні міститься взаємовиключна інформація щодо реєстрації права власності на об`єкт перевірки, оскільки на даний час реєстрація права власності на об`єкт за адресою: АДРЕСА_1 відсутня взагалі, а тому проведення такої перевірки відносно вказаного об`єкта є неможливим, а складені за наслідками перевірки будь-які документи є протиправними. Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 12 серпня 2020 року, адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано протиправною та скасовано постанову Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради №495/19 від 25.06.2019 року, якою ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 9 ст. 96 КУпАП України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 8500,00 грн., та закрито провадження у справі про адміністративне правопорушення. Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Управління ДАБК Одеської міської ради звернулось до суду з апеляційною скаргою, у якій зазначив про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, у зв`язку із чим просить скасувати судове рішення та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування скарги апелянт вказує, щосудом першої інстанції зроблено помилковий висновок про задоволення позовних вимог, так як за наслідками проведеної перевірки встановлено, що позивачем здійснюється експлуатація самочинно побудованої двоповерхової надбудови до житлового будинку літ «А» за адресою: АДРЕСА_1 не введеної в експлуатацію відповідно до вимог чинного містобудівного законодавства, що є порушенням ч. 8 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та п.12 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого постановою КМУ №461 від 13 квітня 2011 року. Щодо невідповідності направлення на перевірку вимогам закону відповідач зазначив, що такі доводи не відповідають дійсним обставинам справи, оскільки направлення на проведення перевірки відповідає уніфікованій формі, що міститься у Додатку №9 до Наказу № 240 у повному обсязі, строк перевірки, що визначений у направленні, не перевищує десяти робочих днів. 24.11.2020 року за вхід. № 23383/20 від ОСОБА_1 надійшов відзив на апеляційну скаргу у якому позивач у справі наголосила на необґрунтованості доводів скарги та просила залишити без змін рішення суду першої інстанції з підстав його законності. Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, отже, перегляду підлягає рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог. Колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу можливо розглянути в порядку письмового провадження відповідно до приписів ст. 311 КАС України. Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_2 (нині ОСОБА_1 ), на підставі договору дарування від 09.11.2006 року зареєстровано право приватної власності на домоволодіння, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , відповідно до якої ОСОБА_1 належить на праві спільної часткової власності 3/50 частин домоволодіння, яке складається із приміщень:4-1 веранди, 4-2 кухні; 4-3 житлової кімнати;1\2 4-4 коридору, літня кухня літ «Ж» розміром 4,3 житлової кімнати;1\2 4-4 коридору, літня кухня літ «Ж», розміром 4,30м.*3,0м. За зверненням ОСОБА_3 відповідно до наказу від 02.01.2019 року «Про організацію проведення позапланових перевірок у 1 півріччі 2019 року» №01-13/1ДАБК, на підставі направлення для проведення планового (позапланового) заходу №001006 від 24.05.2019 року у період з 28.05.2019 року по 10.06.2019 року, Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради проведено перевірку дотримання ОСОБА_1 - суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на об`єкті: реконструкції житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 . За наслідками вказаної перевірки складено протокол про адміністративне правопорушення від 10.06.2019 року, відповідно до якого під час виїзду на місце за адресою: АДРЕСА_1 встановлено розміщення двоповерхового житлового будинку, який експлуатується, що підтверджується матеріалами фотофіксації. Згідно з наявними документами встановлено, що 09.11.2006 року ОСОБА_1 прийняла у дар 3/50 частин домоволодіння загальною площею 29,7 кв.м житловою площею 105 кв.м., яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідно до технічного паспорту індивідуального житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 , виготовленого КП «Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об`єктів нерухомості» від 26.06.2008 року на замовлення гр. ОСОБА_4 відмічена, що двоповерхова житлова прибудова літ 4а до квартири 4 загальною площею 35,4 кв.м побудована самочинно, яка в подальшому експлуатується. Також, судом першої інстанції встановлено, що заочним рішенням Київського районного суду м. Одеси від 07.09.2010 року по справі №2-3918/10 задоволені позовні вимоги ОСОБА_1 про виділ в натурі частки житлового будинку із спільної часткової власності, виділено з домоволодіння АДРЕСА_1 в натурі частку у розмірі 3/50 частини домоволодіння, що складається у житловому будинку під літ. «А»: 4-1-веранди, площею 5,7 кв.м.; 4-2-кухні, площею 8, 8 кв.м.; 4-3житлової кімнати, площею 10,5 кв.м.; 4-4-ванної, площею 4,1 кв.м.; 4-5-туалету, площею 1,5 кв.м.; 4-6-житлової кімнати, площею 9,4 кв.м.; 4-7-житлової кімнати, площею 11,8 кв.м.; 4-8-житлової кімнати, площею 13,3 кв.м., загальною площею 65,1 кв.м. та літньої кухні під літ. «Ж», площею 28,9 кв.м., що належить ОСОБА_1 .. На підставі ухвали Київського районного суду м. Одеси, серія та номер: 2-3918/10 від 25.03.2019 року державну реєстрацію права власності на житловий будинок літ. «А», загальною площею 65, 1 кв.м, літню кухню літ. «Ж» скасовано 16.04.2019 року. Як вбачається з тексту протоколу та припису згідно з даними Єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів відомостей про повернення на доопрацювання, відмову видачі, скасування та анулювання зазначених документів, відсутня інформація щодо реєстрації документів, які б засвідчували прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкту за адресою: АДРЕСА_1 . Згідно з ДСТУ-Н Б.В.1.2-16:2013 «Визначення складу наслідків (відповідності) та категорії складності об`єктів будівництва», об`єкти будівництва віднесено до незначних наслідків СС1. Таким чином, ОСОБА_1 проводиться експлуатація самочинно побудованої двоповерхової надбудови до житлового будинку літ. «А» за адресою: АДРЕСА_1 не введеної в експлуатацію відповідно до вимог чинного законодавства, що є порушенням ч. 8 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та п.12. Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №461 від 13 квітня 2011 року. На підставі викладеного відповідачем зроблено висновок, що ОСОБА_1 здійснила будівельні роботи з реконструкції 3/50 домоволодіння шляхом надбудови приміщень другого поверху за адресою: АДРЕСА_1 без отримання права на виконання таких робіт, чим порушено п.1 ч.1 ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», п 13 Постанови КМУ №466 та встановлено експлуатацію самочинно побудованої двоповерхової надбудови до житлового будинку літ. «А» за адресою: АДРЕСА_1 не введеної в експлуатацію відповідно до вимог чинного містобудівного законодавства, чим порушено ч. 8 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та п.12 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого постановою КМУ №461 від 13 квітня 2011 року. За результатами розгляду матеріалів перевірки, УДАБК ОМР №495/19 прийнято постанову №495/19 від 25.06.2019 року, якою позивачку визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 9 ст. 96 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 8500,00 грн. Крім того, судом першої інстанції було встановлено, що рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 03.10.2019 року позовну заяву ОСОБА_1 про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 10.06.2019 року - задоволено частково, визнано протиправним та скасовано припис Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 10.06.2019 року, прийнятий відносно ОСОБА_1 . Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 26.02.2020 року апеляційну скаргу Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради залишено без задоволення, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 03.10.2019 року залишено без змін. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 07 липня 2020 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради. Вважаючи постанову №495/19 від 25.06.2019 року, якою позивачку визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 9 ст. 96 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 8500,00 грн. протиправною, ОСОБА_1 звернулась до суду з даним позовом. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої прийняв до уваги те, що з встановлених Одеським окружним адміністративним судом обставин в рішенні від 03.10.2019 року по справі № 420/3564/19, яке набрало законної сили 26.02.2020 року, вбачається відсутність в діях позивача складу адміністративного правопорушення. До того ж, враховуючи висновок Верховного Суду у складі колегії Касаційного адміністративного суду по справі № 210/3059/17, суд першої інстанції посилався як на одну з підстав для скасування спірної постанови № 495/19 від 25.06.2019 року, на встановлене судом порушення процедури проведення перевірки, за наслідками якої прийнято спірну постанову. Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, вважає їх вірним виходячи з наступного. Згідно з ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Положеннями ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» зокрема встановлено, що державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому КМУ. Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, який визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт затверджено постановою Кабінету Міністрів України №553 від 23.05.2011р. (надалі Порядок №553). У відповідності до п. 5 Порядку №553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом. У розумінні п. 7 Порядку № 553, позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю. Підставами для проведення позапланової перевірки зокрема є звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності. Строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати десяти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника не більше ніж на два робочих дні. Під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язана пред`явити службове посвідчення та надати копію направлення для проведення позапланової перевірки. Згідно з п. 9 Порядку № 553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва. Як встановлено судовою колегією, відповідно до наявного в матеріалах справи направлення на проведення перевірки, його видано 24 травня 2019 року, строком дії з « 24.05» 2019 по «___» 2019 року (том 1 а.с.16). Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення від 10.06.2019 року, який міститься в матеріалах справи, перевірку було проведено саме 10.06.2019 року, у присутності позивачки (том 1 а.с. 17-20). Як встановлено апеляційним судом, вважаючи дії з проведення перевірки, протокол про адміністративне правопорушення від 10.06.2019 року та припис від 10.06.2019 року про усунення порушень, виданий за наслідками проведеної позапланової перевірки протиправними, ОСОБА_1 звернулась до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Управління ДАБК Одеської міської ради з вимогою визнання їх протиправними та скасування. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 03.10.2019 року по справі № 420/3564/19, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 26.02.2020 року, судом зокрема було встановлено недотримання вимог до направлення на перевірку та здійснення перевірки з перевищенням встановленого Порядком № 553 строку, оскільки матеріалами справи достовірно підтверджено, що перевіряючий прибув до ОСОБА_1 для проведення перевірки саме 10 червня 2019 року, пред`явивши направлення на перевірку, видане 24.05.2019 року з датою початку перевірки 24.05.2019 року. Доказів продовження вказаної перевірки відповідачем надано не було. Крім того, вказаним судом рішенням від 03.10.2019 року, яке набрало законної сили 26.02.2020 року стосовно суті виявлених у ході проведення перевірки порушень було встановлено, що об`єкт будівництва, який зареєстрований за ОСОБА_1 як власність, не є самочинним будівництвом, оскільки рішенням Київського районного суду м.Одеси від 7.09.2010р. визнано за позивачкою право власності на житловий будинок та в подальшому вказана власність зареєстрована у КП «ОМБТІ та РОН». Виходячи з наведеного, згідно вказаного судового рішення у справі № 420/3564/19, зазначений об`єкт не можливо визнавати як самочинний, оскільки вказане нерухоме майно пройшло держану реєстрацію. Як встановлено ч. 9 ст. 96 КУпАП, експлуатація об`єктів будівництва, не прийнятих в експлуатацію, а також наведення недостовірних даних у декларації про готовність об`єкта до експлуатації, вчинені щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), крім порушень, передбачених частиною восьмою цієї статті, тягнуть за собою накладення штрафу від п`ятисот до шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Згідно ч. 8 ст. 39 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності», експлуатація закінчених будівництвом об`єктів, не прийнятих (якщо таке прийняття передбачено законодавством) в експлуатацію, забороняється. Вирішуючи питання правомірності прийняття спірної постанови, колегія суддів зауважує, що положеннями ч.4 ст.78 КАС України визначено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. За вказаних обставин, враховуючи приписи ч. 4 ст. 78 КАС України, судова колегія погоджується з твердженням суду першої інстанції, що не підлягають доказуванню факти порушення відповідачем порядку проведення спірної перевірки, що є достатньою підставою для скасування результатів проведеної перевірки, за наслідками якої було прийнято спірну постанову, а також факт відсутності в діях позивача складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 9 ст. 96 КУпАП. Таким чином, на думку колегії суддів, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, відповідно до судового рішення Одеського окружного адміністративного суду від 03.10.2019 року у справі № 420/3564/19, а також вірно встановлено, що об`єкт будівництва за адресою: АДРЕСА_1 , який зареєстрований позивачем як власність не є самочинним будівництвом, оскільки судове рішення про визнання права власності за позивачем на вказаний об`єкт будівництва було ухвалено 07.09.2010 року та після реєстрації у КП «ОМБТІ та РОН» права власності. Вказані обставини також не підлягають доказуванню у межах розгляду даної справи, оскільки були встановлені судовим рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 03.10.2019 року у справі № 420/3564/19, яке набрало законної сили 26.02.2020 року, згідно постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду. До того ж, як вірно зауважив суд першої інстанції, судове рішення про реєстрацію права власності було ухвалено до набрання чинності нормою ч. 8 ст. 39 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» та п. 12 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №461 від 13.04.2011 року, на підставі яких відповідачем було прийнято спірну постанову. Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи по суті. Оскільки Кодексом адміністративного судочинства України встановлена презумпція вини суб`єкта владних повноважень, що означає його обов`язок довести правомірність свого рішення, дій чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів. Зважаючи на те, що відповідачі чи їх представники не надали достатніх та належних доказів вчинення адміністративного правопорушення позивачем, то оскаржувану постанову слід скасувати. Згідно ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення. Відповідно до ст. 242 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Колегія суддів підтверджує, що при прийнятті судового рішення у справі суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи, правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права та ухвалив законне та обґрунтоване рішення. Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 326, 328 КАС України, апеляційний суд, П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради - залишити без задоволення. Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 12 серпня 2020 року у справі № 522/10857/19- залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий суддя Танасогло Т.М. Судді Димерлій О.О. Єщенко О.В.