Постанова 4855 № 320/5989/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 320/5989/19 Суддя (судді) першої інстанції: Колеснікова І.С. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 28 травня 2020 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Лічевецького І.О., суддів - Мельничука В.П., Оксененка О.М., при секретарі - Рейтаровській О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Ірпінської міської ради Київської області на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 15 січня 2020 року в адміністративній справі за позовом Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Ірпінської міської ради Київської області до ОСОБА_1 про знесення самочинного будівництва, ВСТАНОВИВ У грудні 2019 року Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю Ірпінської міської ради Київської області звернулася до суду з адміністративним позовом у якому просила зобов`язати ОСОБА_1 знести за власний рахунок самочинне будівництво - виробничі приміщення, розміщені за адресою: АДРЕСА_1 за власний рахунок. Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 15 січня 2020 року позовну заяву залишено без розгляду. В апеляційній скарзі Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю Ірпінської міської ради Київської області посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання, просить скасувати вказане судове рішення та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. Зокрема, скаржник зазначає, що судом першої інстанції не враховано ту обставину, що ОСОБА_1 подано до Інспекції заяву про добровільне виконання вимог приписів. Крім того, відповідачем подано повідомлення про початок виконання будівельних робіт та в подальшому подано та зареєстровано Декларацію про готовність об`єкту до експлуатації. Всі ці обставини, давали підстави вважати, що відповідачем виконано умови припису. Лише у вересні 2019 року після перевірки, на підставі звернення, Інспекція дізналася про невиконання вимог припису. Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом попередньої інстанції норм матеріального і процесуального права, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного. Як вбачається з матеріалів справи, у період з 08.12.2017 по 22.12.2017 Інспекцією на підставі звернення ОСОБА_2 було проведено позапланову перевірку дотримання містобудівного законодавства відповідачем на об`єкті будівництва. За результатами перевірки 22.12.2017 складено Акт № 22122017/1, Протокол № А-2212/1, Припис № С-2212/1 про зупинення підготовчих та будівельних робіт. Крім того, позивачем складено постанову № А-2612/1, якою ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності. У подальшому, на підставі звернення ОСОБА_2 та з метою перевірки виконання вимог припису № 2212/1 від 22.12.2017 у період з 28.03.2018 по 11.04.2018 позивачем проведено повторну позапланову перевірку. За результатами якої складено Акт № 11042018/1, Протокол № А-1104/1 від 11.04.2018 та припис № 1104/1 від 11.04.2018 про усунення порушення вимог законодавства. Встановлено, що вимоги припису № С-2212/1 від 22.12.2017 не виконано, у зв`язку з чим 24.04.2018 складено постанову № А-2404/2 у справі про адміністративне правопорушення та накладено на відповідача штраф. 18.05.2018 до Інспекції надійшла заява від відповідача, якою останній повідомив про виконання вимог Припису № 2212/1 від 22.12.2017 та Припису №1104/1 від 11.04.2018. Проте, 25.09.2019 до Інспекції надійшов лист Департаменту ДАБІ у Київській області, вх. № 2/2509 (зі зверненням гр. ОСОБА_2 ) щодо необхідності перевірки дотримання вимог містобудівного законодавства за адресою об`єкту будівництва. На підставі вищевказаного звернення Інспекція у період з 11.10.2019 по 24.10.2019 здійснила позапланову перевірку за результатами якої складено Акт № 24102019/1 від 24.10.2019. В Акті перевірки зазначено, що під час проведення перевірки встановлено, що відповідно до інформації, наявної в Публічній кадастровій карті, земельна ділянка з кадастровим номером 5210945600:01:023:0051 має цільове призначення - присадибна ділянка, а на ній розташована виробнича будівля. Враховуючи вищезазначене, земельна ділянка використовується не за цільовим призначенням. У зв`язку з встановленим правопорушенням у сфері містобудівної діяльності Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю Ірпінської міської ради Київської області звернулася до суду з вказаним позовом. Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 15 січня 2020 року позовну заяву залишено без розгляду. Залишаючи позов без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що позивач дізнався про виникнення підстави, що дає йому право на звернення з даним позовом до суду під час проведення позапланово заходу державного нагляду (контролю) відносно відповідача, тобто з 28.03.2018 по 11.04.2018, водночас з позовом до суду позивач звернувся лише 25.10.2019, що свідчить про пропущення позивачем встановленого КАС України тримісячного строку звернення до суду. Колегія суддів надаючи оцінку спірним правовідносинам зазначає наступне. Правові та організаційні основи містобудівної діяльності встановлено Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17.02.2011 № 3038-VI. Стаття 38 зазначеного Закону встановлено, що у разі виявлення факту самочинного будівництва об`єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису (частина перша). У разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об`єкта та компенсацію витрат, пов`язаних з таким знесенням (частина друга). Статтею 122 КАС України встановлено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами (частина перша). Для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень (абзац другий частини другої). Згідно частини третьої статті 123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду. Пунктом 8 частини першої статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу. Так, позивач звертаючись до суду з вказаним позовом зазначав про те, що 18.05.2018 до Інспекції надійшла заява від ОСОБА_1 , в якій він повідомив про виконання вимог Припису № 2212/1 від 22.12.2017 та Припису №1104/1 від 11.04.2018. Крім того, відповідачем подано Повідомлення про початок виконання будівельних робіт, яке зареєстроване 15.06.2018 КС НОМЕР_1 , та 13.07.2018 подана Декларація про готовність до експлуатації яка зареєстрована 18.07.2018 № НОМЕР_2 (декларативний порядок реєстрації). Отже, ОСОБА_1 було добровільно виконано вимоги Припису № 2212/1 від 22.12.2017 та Припису №1104/1 від 11.04.2018. Лише після надходження листа Департаменту ДАБІ у Київській області, вх. № 2/2509 (зі зверненням гр. ОСОБА_2 ) щодо необхідності перевірки дотримання вимог містобудівного законодавства за адресою об`єкту будівництва Інспекцією встановлено факт невиконання вимог Припису № 2212/1 від 22.12.2017 та Припису №1104/1 від 11.04.2018, що стало підставою звернення до суду. Враховуючи викладене, колегія суддів зазначає, що саме з моменту встановлення Інспекцією обставин неусунення відповідачем порушень у сфері вимог містобудівного законодавства у позивача виникло право звернутися до суду з даним позовом. Відповідно до п. 22 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 6 від 30.03.2012 року «Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва)» знесення самочинного будівництва є крайньою мірою і можливе лише тоді, коли використано усі передбачені законодавством України заходи щодо реагування та притягнення винної особи до відповідальності. В свою чергу окружним судом не надано належної оцінки вказаним обставинам. Відповідно до статті 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є, зокрема неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи та порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання. Враховуючи, що доводи позивача викладені в апеляційній скарзі спростовують висновки суду першої інстанції, що містяться в ухвалі суду від 15 січня 2020 року, колегія суддів вважає за необхідне оскаржувану ухвалу скасувати з направленням справи до суду першої інстанції для продовження її розгляду. Керуючись статтями 315, 320, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, ПОСТАНОВИВ Апеляційну скаргу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Ірпінської міської ради Київської області задовольнити. Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 15 січня 2020 року скасувати. Справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає. Постанова складена в повному обсязі 02 червня 2020 р. Головуючий суддя І.О.Лічевецький суддя В.П.Мельничук суддя О.М.Оксененко