Постанова П'ятий апеляційний адміністративний суд № 766/13972/18

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ___________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 12 листопада 2020 р.м.ОдесаСправа № 766/13972/18 Головуючий в 1 інстанції: Майдан С.І. П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: судді-доповідача Турецької І. О., суддів Стас Л. В., Шеметенко Л. П. розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області на рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 04 червня 2020 року у справі за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Херсонській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про скасування постанови про накладення штрафу, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 В С Т А Н О В И В: Короткий зміст позовних вимог. У липні 2018 року Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (далі - ГУПФУ в Херсонській області) звернулось до суду першої інстанції з позовом до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Херсонській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (далі Управління забезпечення примусового виконання рішень), в якому просить: - скасувати постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області Огородника Є. І. від 09.07.2018 року ВП №56540753 про накладення штрафу в сумі 10 200 грн. Обґрунтовуючи заявлені вимоги, позивач указав, що ним 31 травня 2018 року проведено ОСОБА_1 перерахунок раніше призначеної пенсії, на виконання постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 24.10.2017 року по справі №766/9580/17, з урахування ухвали цього ж суду про виправлення описки. Про виконання судового рішення ГУПФУ в Херсонській області повідомило державного виконавця листом від 14.06.2018 року №6341/03-16. Підсумовуючи, позивач відзначив, що судове рішення виконано до прийняття постанови про відкриття виконавчого провадження №56540753 від 05.06.2018 року, а тому застосування до нього штрафу за повторне невиконання судового рішення є протиправним. Короткий зміст рішення суду першої інстанції. Рішенням Херсонського міського суду Херсонської області від 04 червня 2020 року в задоволенні позову ГУПФУ в Херсонській області відмовлено. Вирішуючи спір по суті та відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що позивачем не надано належних, достатніх, достовірних та допустимих доказів на підтвердження виконання у повному обсязі постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 24.10.2017 року у справі №766/9580/17 на момент прийняття постанови про накладення штрафу від 09.07.2018 року. До такого висновку суд першої інстанції дійшов враховуючи те, що пенсійним органом не враховано, зокрема: - надбавки за Указом Президента України 507,50 грн; - надбавки за безперервну службу 2694,84 грн.; - доплати від належної суми пенсії 1448,52 грн. Тому, суд вважав, що накладення штрафу у подвійному розмірі за повторне невиконання судового рішення є обґрунтованим. Короткий зміст вимог апеляційної скарги. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, покликаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, ГУПФУ в Херсонській області подало апеляційну скаргу в якій просить його скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову. В обґрунтування доводів апеляції пенсійний орган відзначає про повне виконання ним судового рішення ще до прийняття постанови про відкриття виконавчого провадження №56540753 від 05.06.2018 року. Також апелянт указує на те, що суд першої інстанції не врахував рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 08.10.2018 року у справі №766/12888/18, яке набрало законної сили у лютому 2019 року, де предметом спору була перша постанова про накладення штрафу за невиконання того ж самого судового рішення в сумі 5100 грн. Вказаний штраф був скасований судом, у зв`язку з виконанням в повному обсязі постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 24.10.2017 року по справі № 766/9580/17. Останнє, на чому зупинив свою увагу скаржник це те, що суд першої інстанції залишив поза увагою факт скасування Верховним Судом 18.09.2018 року ухвали Одеського апеляційного адміністративного суду від 26.04.2018 року про виправлення описки у постанові Одеського апеляційного адміністративного суду від 24.10.2017 року. Апелянт зазначає, що саме на підставі вказаної ухвали суду апеляційної інстанції був виданий виконавчий лист, на підставі якого 05.06.2018 року відкрито виконавче провадження №56540753. Тому, на думку апелянта, за таких умов не можна визнавати спірну постанову про накладення штрафу законною та обґрунтованою. Головний державний виконавець відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень Огородник Є. І., скориставшись правом подання відзиву на апеляційну скаргу, зазначає про її необґрунтованість та просить відмовити в задоволенні скарги. Обґрунтування відзиву зводиться до того, що судове рішення пенсійним органом в повному обсязі не виконано, що було вірно встановлено судом першої інстанції, а тому прийняття постанови про накладення штрафу за повторне невиконання судового рішення є законним та обґрунтованим. Також зазначає, що, на момент відкриття виконавчого провадження та прийняття спірної постанови, ухвала Одеського апеляційного адміністративного суду від 26.04.2018 року про виправлення описки у постанові Одеського апеляційного адміністративного суду від 24.10.2017 року була чинною, а тому у державного виконавця були наявні підстави для прийняття спірної постанови за невиконання судового рішення. Правом подання відзиву на апеляційну скаргу скористався також і представник третьої особи, де зазначає про необґрунтованість доводів скарги, а рішення суду першої інстанції вважає таким, що прийняте з дотриманням норм матеріального та процесуального права. У доводах зазначеного відзиву вказано, що, до теперішнього часу, постанова Одеського апеляційного адміністративного суду від 24.10.2017 року залишається невиконаною, а штрафи, накладені за невиконання рішення, оскаржені позивачем у судовому порядку. Вважає твердження пенсійного органу про повне виконання судового рішення безпідставним та таким, що не засноване на фактичних обставинах справи. ОСОБА_1 надав до суду апеляційної інстанції уточнення до відзиву на апеляційну скаргу, поданого його представником, де він фактично підтримує позицію його представника та вважає законною спірну постанову про накладення штрафу на пенсійний орган. Акцентує увагу на тому, що у випадку скасування спірної постанови про накладення штрафу це буде сприйматися як виконання пенсійним органом судового рішення, що не відповідає фактичним обставинам справи та відповідним доказам. У зв`язку з неприбуттям жодного з учасників справи у судове засідання належним чином повідомлених про дату, час і місце судового засідання, справа розглянута в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог статті 311 КАС України. Обставини справи. ОСОБА_1 є пенсіонером, перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Херсонській області та отримує пенсію за вислугу років, відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 24.10.2017 року у справі № 766/9580/17 позов ОСОБА_1 до ГУ ПФУ в Херсонській області задоволено частково. Так, суд визнав протиправною бездіяльність ГУ ПФУ в Херсонській області у проведенні ОСОБА_1 перерахунку раніше призначеної пенсії на підставі постанови Кабінету Міністрів України «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу» від 07 листопада 2007 року №1294 в розмірі 79% суми грошового забезпечення за відповідною посадою з урахуванням посадового окладу, який склав 1 100 грн., надбавки за вислугу років у розмірі 40%, який склав 492 грн.; надбавки за виконання особливо важливих завдань у розмірі 45%, що склав 774,90 грн.; надбавки за службу в умовах режимних обмежень у розмірі 10%, що склав 110 грн.; премії у розмірі 24%, що склав 625,66 грн. Також зобов`язав ГУ ПФУ в Херсонській області провести ОСОБА_1 з 06 грудня 2016 року перерахунок та виплату пенсії на підставі постанови Кабінету Міністрів України «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу» від 07 листопада 2007 року №1294 в розмірі 79% від суми грошового забезпечення за відповідною посадою з урахуванням вказаних вище складових грошового забезпечення. 26.04.2018 року ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду, за заявою ОСОБА_1 , виправлено в постанові Одеського апеляційного адміністративного суду від 24.10.2017 року допущені описки, а саме: абз. 5 її резолютивної частини викладено в наступній редакції: «Зобов`язати ГУПФУ в Херсонській області провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії на підставі постанови Кабінету Міністрів України «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу» від 07 листопада 2007 року №1294 в розмірі 79% від суми грошового забезпечення за відповідною посадою з урахуванням посадового окладу, який склав 1 100 грн., надбавки за вислугу років у розмірі 40%, який склав 492 грн.; надбавки за виконання особливо важливих завдань у розмірі 45%, що склав 774,90 грн.; надбавки за службу в умовах режимних обмежень у розмірі 10%, що склав 110 грн.; премії у розмірі 24%, що склав 625,66 грн., починаючи з 06 грудня 2016 року, без виключення інших складових грошового забезпечення, право на яке позивач набув раніше». На підставі даної ухвали Одеського апеляційного адміністративного суду, 25.05.2018 року Херсонський міський суд Херсонської області видав виконавчий лист щодо зобов`язальної частини судового рішення. У цьому виконавчому листі вказано, що рішення набрало законної сили 26.04.2018 року (дата ухвали про виправлення описки). 05 червня 2018 року, на підставі поданої ОСОБА_1 заяви про примусове виконання судового рішення, головним державним виконавцем Огородником Є. І. прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження №56540753. Вказано, що боржнику (ГУПФУ в Херсонській області) необхідно виконати рішення суду протягом 10 робочих днів. 14 червня 2018 року ГУПФУ в Херсонській області листом №6341/03-16 повідомило державного виконавця про виконання постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 24.10.2017 року, а саме: про проведення 31.05.2018 року перерахунку раніше призначеної пенсії за вислугу років, розмір якої після перерахунку складає 5991,03 грн. Проте, 20 червня 2018 року, за невиконання вимог виконавчого документа, головним державним виконавцем прийнято постанову ВП №56540753 про накладення на ГУПФУ в Херсонській області штрафу в сумі 5100 грн. Зобов`язано боржника виконати рішення протягом десяти робочих днів та попередити про кримінальну відповідальність за умисне невиконання рішення. 09 липня 2018 року державним виконавцем, за повторне невиконання судового рішення, постановою ВП №56540753 накладено на ГУПФУ в Херсонській області штраф у подвійному розмірі в сумі 10 200 грн. Дана постанова є предметом оскарження у межах спірних правовідносин. Водночас, не погоджуючись з першою постановою державного виконавця про накладення штрафу від 20 червня 2018 року, ГУПФУ в Херсонській області оскаржило її до суду, яка рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 08 жовтня 2018 року у справі №766/12888/18 визнана протиправною та скасована, у зв`язку з тим, що виконавчий документ виконано 31.05.2018 року, тобто ще до відкриття виконавчого провадження. У цій справі суд встановив, що ГУПФУ в Херсонській області 31.05.2018 року здійснило перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 06.12.2016 року, що підтверджується наданим до суду перерахунком. Рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 08 жовтня 2018 року набрало законної сили у лютому 2019 року. Поряд з цим, ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 03.07.2018 року у справі №766/9580/17 було зобов`язано ГУПФУ в Херсонській області, відповідно до статті 382 КАС України, подати звіт про виконання постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 24.10.2017 року. 27 липня 2018 року ГУПФУ в Херсонській області подало до Херсонського міського суду Херсонської області звіт про виконання судового рішення, де зазначило, що рішення виконано ще 31.05.2018 року, на підтвердження чого надало копію перерахунку пенсії, де після перерахунку вона складає 5991,03 грн. Далі, фактичні обставини справи свідчать, що 18 вересня 2018 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, за касаційною скаргою ГУПФУ в Херсонській області, прийняв постанову, якою скасував ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 26.04.2018 року про виправлення описки в постанові Одеського апеляційного адміністративного суду від 24.10.2017 року та відмовив ОСОБА_1 у задоволенні заяви про виправлення описки. Приймаючи вказану постанову, Верховний Суд дійшов висновку, що виправленням описки суд апеляційної інстанції фактично вніс зміни до судового рішення, що є неприпустимим. Також вказав, що питання правильності здійснення перерахунку пенсії на виконання рішення суду не може вирішуватися шляхом виправлення описки. Більш того, відповідних позовних вимог ОСОБА_1 не заявляв. Джерела правового регулювання (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) та оцінка суду апеляційної інстанції доводів апеляційної скарги і висновків суду першої інстанції. Переглядаючи справу за наявними у ній доказами, перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що наявні підстави для задоволення апеляційної скарги, з огляду на таке. Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 року № 1404-VІІІ (далі Закон № 1404-VІІІ) встановлено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Відповідно до статті 5 Закону № 1404-VІІІ примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів». За правилами ч.1 ст.18 Закону № 1404-VІІІ виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Згідно з п.1 ч.2 ст.18 Закону № 1404-VІІІ виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом. Відповідно до ч.4 ст.18 Закону № 1404-VІІІ вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов`язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом. Частиною 6 статті 26 Закону № 1404-VІІІ передбачено, що за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню). Частиною 1 статті 63 Закону № 1404-VІІІ встановлено, що за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Відповідно до ч.2 ст.63 Закону № 1404-VІІІ у разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів та попередження про кримінальну відповідальність. Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником (ч.3 ст.63 Закону № 1404-VІІІ). Відповідно до статті 75 Закону № 1404-VІІІ у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника юридичну особу 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення. Проаналізувавши викладені норми Закону № 1404-VІІІ, колегія суддів дійшла висновку, що державний виконавець має право накласти штраф, у разі невиконання судового рішення боржником. Тобто, на час прийняття державним виконавцем постанови про накладення штрафу, рішення, з приводу якого здійснюються заходи на його виконання, не повинно бути виконано боржником. Водночас, аналіз положень Закону № 1404-VІІІ свідчить про те, що саме на державного виконавця покладено обов`язок, після закінчення наданого боржнику строку, перевірити виконання судового рішення. Як вбачається з матеріалів справи, спірним у даній справі є постанова державного виконавця про накладення штрафу від 09 липня 2018 року в сумі 10 200 грн. за повторне невиконання судового рішення. Однак, колегія суддів вважає, що державний виконавець, приймаючи спірну постанову, не перевірив факт виконання боржником судового рішення, що стало підставою для прийняття протиправної постанови про накладення штрафу. Суд апеляційної інстанції вважає, що факт виконання судового рішення є встановленим та не підлягає доказуванню у даній справі. На користь такого висновку свідчить наступне. Відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Як встановлено судом апеляційної інстанції, рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 08 жовтня 2018 року у справі №766/12888/18, яке набрало законної сили, встановлено факт виконання постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 24.10.2017 року ще до відкриття виконавчого провадження, а саме: 31.05.2018 року. Саме на підставі цієї обставини Херсонський окружний адміністративний суд скасував першу постанову про накладення штрафу від 20 червня 2018 року в сумі 5100 грн. Додатковою підставою скасування першої постанови про накладення штрафу Херсонський окружний адміністративний суд вказав, що така постанова прийнята до закінчення встановленого строку виконання судового рішення. Отже, колегія суддів погоджується з доводами апелянта щодо необґрунтованості та протиправності прийняття державним виконавцем постанови про накладення штрафу від 09 липня 2018 року в сумі 10 200 грн. Також слід зазначити, що ухвала Одеського апеляційного адміністративного суду від 26.04.2018 року, на підставі якої було видано виконавчий лист від 25.05.2018 року, була скасована постановою Верховного Суду від 18.09.2018 року, що також свідчить про неможливість накладення штрафу на ГУПФУ в Херсонській області, оскільки, відповідно до п.5 ч.1 ст.39 Закону № 1404-VІІІ, виконавче провадження підлягає закінченню у разі скасування або визнання нечинним рішення, на підставі якого виданий виконавчий документ, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню. Про те, що виконавчий лист виданий саме на підставі ухвали Одеського апеляційного адміністративного суду від 26.04.2018 року свідчить його зміст. Позивач не ставив питання про визнання спірної постанови протиправною, а лише просив її скасувати. Однак, суд апеляційної інстанції, враховуючи вимоги п.2 ч.2 ст.245 КАС України, вважає необхідним визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу від 09 липня 2018 року ВП №56540753 в сумі 10 200 грн. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи. Ураховуючи, що суд першої інстанції, при вирішенні справи по суті спору, неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи, є підстави для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового про задоволення позову ГУПФУ в Херсонській області. Розподіл судових витрат, відповідно до статті 139 КАС України, не передбачено. Керуючись статтями 308, 311, 317, 322, 325, 328 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області задовольнити. Рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 04 червня 2020 року скасувати. Ухвалити у справі нове рішення, яким позов Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Херсонській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу задовольнити. Визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області Огородника Є. І. від 09.07.2018 року ВП №56540753 про накладення штрафу в сумі 10 200 грн. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Доповідач - суддя І. О. Турецька суддя Л. В. Стас суддя Л. П. Шеметенко Повне судове рішення складено 12.11.2020 року.