Постанова П'ятий апеляційний адміністративний суд № 540/3909/21

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ___________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 20 жовтня 2021 р.м.ОдесаСправа № 540/3909/21 П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Коваля М.П., суддів Кравця О.О., Зуєвої Л.Є., розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одеса апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 06 вересня 2021 року, прийняте у складі суду судді Попова В.Ф. в місті Херсон по справі за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Херсонській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання дій протиправними та скасування постанови про накладення штрафу,- В С Т А Н О В И В: У серпні 2021 року Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області звернулось до Херсонського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Херсонській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), в якому позивач просив суд скасувати постанову старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Херсонській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Кравченко Д.О. від 20.07.2021 у виконавчому провадженні № 62870272 про накладення на Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області штрафу розмірі 10200,00 гривень. Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 06 вересня 2021 року у задоволенні позовних вимог Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про скасування постанови старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Херсонській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Кравченко Д.О. від 20.07.2021 у виконавчому провадженні №62870272 про накладення на штрафу розмірі 10200,00 грн. відмовлено. Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області звернулось до П`ятого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій посилається на те, що суд не звернув уваги на відповідні норми матеріального та процесуального права та ухвалив рішення, яке суперечить чинному законодавству України, тому просить скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції та винести нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що апелянтом було повідомлено орган виконавчої служби про виконання рішення Херсонського окружного адміністративного суду по справі № 540/390/20 у добровільному порядку в серпні 2020 року, тобто ще до відкриття виконавчого провадження №62870272 (лист №2100-0801-5/36553 від 04.09.2020). Водночас, апелянт зазначає, що проігнорувавши інформацію боржника щодо виконання рішення суду, головний державний виконавець 20.07.2021 виніс безпідставно постанову, згідно якої за відсутністю поважних причин невиконання рішення накладено штраф у розмірі 10200 гривень. Апелянт вказує, що рішення суду в частині перерахунку було виконане, а виплата заборгованості пенсійних коштів за рішенням суду буде проведена по надходженню коштів з Державного бюджету в порядку загальної черговості, після виділення коштів для виплати Пенсійним фондом України в межах наявних бюджетних призначень. За доводами апелянта, фактична невиплата нарахованих коштів зумовлена тим, що виділені бюджетні кошти на виконання судових рішень спрямовуються на безумовне виконання таких рішень в порядку черговості прийняття, при цьому невиконання судового рішення в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин. Представник відповідача надав до апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу, у якому зазначено про законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, просить відмовити у задоволенні вимог апеляційної скарги, а рішення суду першої інстанції залишити без змін. Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 24 березня 2020 року по справі №540/390/20, яке набрало законної сили, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області щодо зменшення основного розміру пенсії за вислугу років ОСОБА_1 під час її перерахунку з 80 % від відповідних сум грошового забезпечення на 70 % від відповідних сум грошового забезпечення. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії з 01.01.2018 у розмірі 80 % грошового забезпечення. 11.08.2020 року Херсонським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист №759 2020 р. по справі №540/390/20. 27.08.2020 р. головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Херсонській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Григоренком М.Ю. відкрито виконавче провадження №62870272 з виконання виконавчого листа №540/390/20, виданого Херсонським окружним адміністративним судом 11.08.2020р. про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області здійснити з 01.01.2018 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 у розмірі 80% суми грошового забезпечення. Відповідно до постанови про відкриття виконавчого провадження №62870272 від 27.08.2020 р. боржнику необхідно було виконати рішення суду протягом 10 робочих днів. Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області 08.09.2020 р. подало заяву про закриття виконавчого провадження до Відділу примусового виконання рішень у зв`язку із виконанням рішення суду та повідомило, що з 01.01.2018 року пенсія ОСОБА_1 перерахована та виплачується з вересня 2020 року у перерахованому розмірі, сума доплати за період з 01.01.2018 до 31.08.2020 у сумі 22632,00 грн. буде виплачена після надходження коштів з Державного бюджету в порядку загальної черговості. На підтвердження здійснення перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2018 року у розмірі 80% грошового забезпечення надано протоколи перерахунків, а також розрахунок доплати за період з 01.01.2018 до 31.08.2020 у сумі 22632,00 грн., яка не виплачена. 10.03.2021 р. старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Херсонській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Кравченко Д.О. винесено постанову про накладення штрафу, відповідно до якої за невиконання виконавчого листа №540/390/20 накладено на боржника - ГУ ПФУ в Херсонській області штраф на користь держави у розмірі 5100 грн. 22.03.2021 року Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області звернулося з позовною заявою до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Херсонській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Одеса), в якій просило визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Херсонській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Одеса) Кравченко Д.О. від 10.03.2021р. по виконавчому провадженню №62870272 про накладення штрафу у розмірі 5100 грн. Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 05.04.2021 року у справі №540/1085/21 адміністративний позов задоволений. Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 30.06.2021 року апеляційну скаргу Управління забезпечення примусового виконання рішень у Херсонській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Одеса) задоволено, рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 05.04.2021 року скасовано. Ухвалено у справі нове судове рішення про відмову у задоволенні адміністративного позову Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області. 20.07.2021 року старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Херсонській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Кравченко Д.О. винесено постанову про накладення штрафу, відповідно до якої за невиконання виконавчого листа №540/390/20 накладено на боржника - Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області штраф на користь держави у розмірі 10200,00 грн. Не погоджуючись із правомірністю зазначеної постанови, Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області звернулось до суду з адміністративним позовом. Вирішуючи спірне питання, суд першої інстанції виходив з того, що повна відсутність інформації у державного виконавця щодо обсягу коштів, які надішли на виконання судових рішень, обсягу коштів, які сплачені позивачем стягувачам в порядку черговості надходження судових рішень, що набрали законної сили, свідчить про непрозорість процесу задоволення позивачем вимог стягувачів у виконавчих провадженнях та робить неможливим для державного виконавця оцінити поважність причини невиконання судового рішення в конкретному виконавчому провадженні № 62870272. За таких обставин суд першої інстанції дійшов висновку, що постанова від 20.07.2021 року про накладення штрафу на Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області за невиконання рішення суду у виконавчому провадженні № 62870272 є законною та обґрунтованою, а тому скасуванню не підлягає. Вирішуючи дану справу в апеляційній інстанції, колегія суддів виходить з наступного. Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Положеннями ст. 129-1 Конституції України закріплено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Конституційний Суд України, розглядаючи справу № 1-7/2013 у рішенні від 26.06.2013, зазначив про те, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини рішення від 13.12.2012 р. № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п. 3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012 р. № 11-рп/2012). Конституційний Суд України зазначив, що бере до уваги практику Європейського суду з прав людини, який, зокрема, в рішенні у справі "Шмалько проти України" від 20.07.2004 вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (п. 43). Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист. Відповідно до ч. 2 та ч. 3 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд у межах повноважень, наданих йому законом. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом (ч.4 ст. 13 Закону України Про судоустрій та статус суддів). Відповідно до ч. 2-3 ст. 14 КАС України постанови і ухвали суду в адміністративній справі, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання на всій території України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, установлену законом. Отже, судовий акт, який набрав законної сили, підлягає обов`язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов`язок. Це означає, що особа, якій належить виконати судовий акт, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права. Згідно зі статтею 1 Закону України від 2 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (надалі - Закон України «Про виконавче провадження») виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Частиною першою статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» на виконавця покладено обов`язок вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Пунктом 16 частини третьої статті 18 цього ж Закону передбачено право виконавця під час здійснення виконавчого провадження накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом. Порядок виконання рішень, за якими боржник зобов`язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, врегульований статтею 63 Закону України «Про виконавче провадження», за змістом частин першої-третьої якої за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність. Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником. Своєю чергою, стаття 75 Закону України «Про виконавче провадження» встановлює відповідальність за невиконання рішення, що зобов`язує боржника вчинити певні дії, та рішення про поновлення на роботі. Так, у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання (частина перша статті 75 Закону України «Про виконавче провадження»). У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення (частина друга статті 75 Закону України «Про виконавче провадження»). Законодавство встановлює відповідальність боржника за невиконання покладеного на нього зобов`язання за невиконання рішення, а саме: накладення штрафу, що зобов`язує боржника до вчинення певних дій. Застосування такого заходу реагування є обов`язком державного виконавця і направлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження. Водночас для накладення зазначеного штрафу, законодавство передбачає установлення невиконання судового рішення без поважних причин. У залежності від характеру правовідносин і змісту зобов`язання, примусове виконання якого відбувається у межах виконавчого провадження, поважними причинами можуть визнаватися такі обставини, які створили об`єктивні перешкоди для невиконання зобов`язання, і подолання яких для боржника було неможливим або ускладненим. Аналіз правових норм, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, дає підстави для висновку про те, що невиконання боржником рішення суду лише без поважних на те причин, тягне за собою певні наслідки, встановлені нормами Закону України «Про виконавче провадження». Тобто на час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу має бути встановленим факт невиконання боржником судового рішення без поважних причин. Поважними, в розумінні наведених норм Закону України «Про виконавче провадження», можуть вважатися об`єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення боржником та які не залежали від його власного волевиявлення. Аналогічні правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 31 березня 2021 року у справі № 360/3573/20. Так, як вбачається з матеріалів справи, 14.09.2020 року до Відділу надійшла заява від Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про закінчення виконавчого провадження ВП № 62870272 на підставі пункту 9 частини і статті 39 Закону. В заяві зазначено, що Пенсійного фонду України в Херсонській області на виконання рішення суду здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2018 у розмірі 80 % грошового забезпечення. Розмір пенсії після перерахунку склав: з 01.01.2018- 5894,63 грн., з 01.01.2019- 6883,31 грн., з 01.01.2020-7872,00 грн. Виплата пенсії в перерахованому розмірі здійснюється з вересня 2020 року. Сума доплати по перерахунку пенсії за період з 01.01.2018 по 31.08.2020 становить 22632,00 грн. Враховуючи викладене, колегія суддів констатує, що рішення Херсонського окружного адміністративного суду по справі № 540/390/20 в частині виплати перерахованої пенсії виконане не було, що дозволяло державному виконавцю вжити заходи реагування у вигляді накладення штрафу, проте, слід зазначити, що у межах розгляду даного спору необхідно встановити, що послугувало причиною до невиконання рішення суду на момент накладення штрафу. Якщо встановлено, що невиконання відбулось без поважних причин - наявні підстави для накладення штрафу, а у протилежному випадку (наявні реальні обставини, що є перешкодою до виконання), необхідно враховувати їх поважність та у кожному конкретному випадку виходити з цих обставин. Апеляційний суд наголошує на тому, що ані до органу виконавчої служби, ані до суду позивачем не було надано жодних доказів, які б свідчили про вжиття органом Пенсійного Фонду будь-яких заходів, направлених на виконати рішення Херсонського окружного адміністративного суду по справі № 540/390/20 в частині виплати пенсії ОСОБА_1 . Зокрема, посилаючись на те, що виплата заборгованості пенсійних коштів за рішенням суду буде проведена по надходженню коштів з Державного бюджету в порядку загальної черговості, апелянт не надає до суду жодних доказів того, що справу №540/390/20 було включено до Реєстру судових рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою. Більш того, варто зауважити, що пункти 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України №649 від 22.08.2018 року, якою було затверджено Порядок погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду вже втратили чинність на підставі постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.07.2020 року у справі № 640/5248/19. Крім того, посилаючи на відсутність відповідного фінансового забезпечення, пенсійний орган жодних доказів вказаних обставин, зокрема що у позивача відсутнє відповідне фінансове забезпечення, відсутні кошти, виділені бюджетом та спрямовані на виконання рішення суду, а також чи вживав він заходів, спрямованих на реальне виконання судового рішення, до суду не надав. Апеляційний суд наголошує на встановленому ч.1 ст. 77 КАС України принципі, згідно якого кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. При цьому колегія суддів зазначає, що дійсно накладення штрафу за невиконання рішення суду жодним чином не захищає право особи на отримання бюджетних коштів, однак без наявності об`єктивних підстав - не може нівелювати вимоги Закону України «Про виконавче провадження». За таких обставин, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції, що постанова від 20.07.2021 року про накладення штрафу на Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області за невиконання рішення суду у виконавчому провадженні № 62870272 є законною та обґрунтованою, а тому скасуванню не підлягає. Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постановах від 10.09.2019 року по справі №0840/3476/18, від 19.09.2019 року по справі №686/22631/17 Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, при цьому доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують. Відповідно до положень статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Враховуючи викладені обставини та з огляду на наведені положення законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судове рішення без змін. На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 292, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 06 вересня 2021 року залишити без задоволення. Рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 06 вересня 2021 року по справі за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Херсонській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання дій протиправними та скасування постанови про накладення штрафу залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду. Головуючий суддя: М. П. Коваль Суддя: О. О. Кравець Суддя: Л.Є. Зуєва