Постанова П'ятий апеляційний адміністративний суд № 540/2772/21

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ___________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 16 листопада 2021 р.м.ОдесаСправа № 540/2772/21 Головуючий в 1 інстанції: Ковбій О.В. Дата і місце ухвалення: 29.07.2021р., м. Херсон Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого Ступакової І.Г. суддів Бітова А.І. Лук`янчук О.В. розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 29 липня 2021 року по справі за адміністративним позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області до відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Херсонській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про визнання протиправною та скасування постанови,- В С Т А Н О В И Л А : В червні 2021 року Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області звернулося до Херсонського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Херсонській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу від 03.06.2021р. ВП №63555841. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що спірною постановою головний державний виконавець відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Херсонській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Тетерук В.В. необґрунтовано наклав на ГУ ПФУ в Херсонській області штраф у розмірі 5100,00 грн. за невиконання у встановлений виконавцем строк вимог виконавчого листа №540/936/20, виданого 27.10.2020р. Херсонським окружним адміністративним судом, оскільки для застосування відповідальності за невиконання рішення суду у вигляді штрафу необхідним є встановлення, що факт невиконання рішення зумовлений не поважними причинами. Невиконання судового рішення по справі №540/936/20 в частині виплати ОСОБА_1 заборгованості по пенсії за період з 01.08.2014р. по 01.05.2018р. за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин. Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 29 липня 2021 року в задоволенні позову відмовлено. Не погоджуючись з вказаним рішенням, Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на не правильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення від 29.07.2021р. з прийняттям нового судового рішення про задоволення позову. В своїй скарзі апелянт зазначає, що при вирішенні спору судом першої інстанції не надано належної правової оцінки посиланням позивача на те, що фактичне та у повному обсязі виконання ГУ ПФУ в Херсонській області судового рішення у справі №540/936/20 буде можливим лише у разі прийняття Кабінетом Міністрів України окремого порядку виплати соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, які нараховані за попередні періоди. До затвердження відповідного окремого порядку позивач не може виконати у повному обсязі зазначене судове рішення, про що останній повідомив державного виконавця листом від 26.11.2020р. Фактична виплата соціальних виплат в сумі 88 825,92 грн. до затвердження КМУ окремого порядку виплати соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам буде розцінена як нецільове використання коштів. Також, апелянт посилається на те, що в оскаржуваному рішенні суд першої інстанції необґрунтовано здійснив посилання на Порядок погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2018 року №649, оскільки ні у листі від 26.11.2020р., направленому територіальним органом ПФУ до відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Херсонській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) щодо стану виконання судового рішення у справі №540/936/20, а ні при зверненні з даним позовом до суду, ГУ ПФУ в Херсонській області не посилалося на положення Порядку №649. Апелянт просить суд апеляційної інстанції врахувати, що невиконання судового рішення в частині виплати грошових коштів, за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів, не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин, а накладення штрафу в такому випадку жодним чином не захищає право особи на отримання бюджетних коштів. Справу розглянуто судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження на підставі п.3 ч.1 ст.311 КАС України. Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Як вбачається з матеріалів справи та правильно встановлено судом першої інстанції, рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 28.05.2020р. у справі №540/936/20, яке набрало законної сили, задоволено частково адміністративний позов ОСОБА_1 . Визнано протиправною бездіяльність ГУ ПФУ в Херсонській області щодо не нарахування за період з 01.08.2014р. по 14.05.2015р. та невиплати за період з 01.08.2014р. по 01.05.2018р. ОСОБА_1 пенсії у зв`язку з втратою годувальника. Зобов`язано ГУ ПФУ в Херсонській області нарахувати за період з 01.08.2014р. по 14.05.2015р. та виплатити за період з 01.08.2014р. по 01.05.2018р. ОСОБА_1 заборгованість по пенсії у зв`язку з втратою годувальника. Херсонським окружним адміністративним судом 27.10.2020р. ОСОБА_1 видано виконавчий лист у справі №540/936/20. ОСОБА_1 звернулася до відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Херсонській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) із заявою про примусове виконання виконавчого листа №540/936/20. Головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Херсонській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Тетеруком В.В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №63555841 від 10.11.2020р. з примусового виконання виконавчого листа №540/936/20. У зазначеній постанові було вказано про необхідність боржнику виконати рішення суду протягом 10 робочих днів. Листом від 26.11.2020р. №2100-0802-8/49608 ГУ ПФУ в Херсонській області повідомило відділ примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Херсонській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про виконання рішення суду у справі №540/936/20. Зокрема, ГУ ПФУ в Херсонській області зазначило, що на виконання вказаного рішення, територіальним органом ПФУ нараховано ОСОБА_1 пенсійні виплати за період з 01.08.2014р. по 30.04.2018р. в сумі 88725,92 грн. Згідно вимог постанови КМУ від 05.11.2014р. №637 «Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» (зі змінами, внесеними постановою КМУ від 21.08.2019р. №788) суми пенсій, які не виплачено за період до місяця їх відновлення, обліковуються в органі, що здійснює пенсійні виплати та виплачуються на умовах окремого порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України. Виплата вказаної суми боргу буде здійснена ОСОБА_1 за наявністю фінансування за відповідною бюджетною програмою. 03.06.2021р. головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Херсонській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Тетеруком В.В. прийнято постанову ВП №63555841 про накладення на ГУ ПФУ в Херсонській області штрафу у розмірі 5100,00 грн. за невиконання у повному обсязі судового рішення у справі №540/936/20 у встановлений державним виконавцем строк. Не погоджуючись з правомірністю вказаної постанови про накладення штрафу ГУ ПФУ в Херсонській області оскаржило її в судовому порядку. Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позову, виходив з того, що з набранням законної сили постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.07.2020р. по справі №640/5248/19, якою визнано протиправними та не чинними пункти 1 та 2 постанови Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2018 року №649 «Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду», перестав існувати алгоритм виконання рішень судів, якими на органи Пенсійного фонду України покладені зобов`язання з нарахування (перерахунку) пенсійних та інших пов`язаних з ними виплат, що фінансуються з державного бюджету. А відтак, за висновками суду першої інстанції, з 23.07.2020р. рішення суду мало виконуватись позивачем в загальному порядку. Що ж до посилань позивача на відсутність бюджетного фінансування, як на поважну причину невиконання територіальним органом ПФУ рішення суду у встановлений державним виконавцем строк, то суд першої інстанції визнав їх необґрунтованими, зазначивши, що жодних доказів відсутності в ГУ ПФУ в Херсонській області коштів на виплату ОСОБА_1 сум заборгованості за рішенням суду державному виконавцю надано не було. Колегія суддів суду апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про необґрунтованість позовних вимог ГУ ПФУ в Херсонській області та відмову в їх задоволенні виходячи з наступного. Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Спеціальним законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, є Закон України від 02 червня 2016 року №1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі - Закон №1404-VIII). Відповідно до статті 1 Закону №1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Відповідно до частини першої статті 5 Закону №1404-VIII примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів». Згідно з частиною першою статті 18 Закону №1404-VIII виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Пунктом 16 частини третьої статті 18 Закону №1404-VIII передбачено право виконавця під час здійснення виконавчого провадження накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом. Відповідно до частин першої-третьої статті 63 Закону №1404-VIII за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність. Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником. Статтею 75 Закону №1404-VIII визначено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання. Таким чином накладення штрафу є наслідком невиконання рішення боржником без поважних причин у встановлений виконавцем строк. Аналізуючи наведені положення Закону України «Про виконавче провадження» в контексті цієї справи, потрібно зауважити, що накладення штрафу за невиконання рішення, яке зобов`язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов`язання. Застосування такого заходу реагування є обов`язком державного виконавця і націлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження. Умовою для накладення на боржника у виконавчому проваджені штрафу є невиконання ним виконавчого документа (судового рішення) без поважних причин. У залежності від характеру правовідносин і змісту зобов`язання, примусове виконання якого відбувається у межах виконавчого провадження, поважними причинами можуть визнаватися такі обставини, які створили об`єктивні перешкоди для невиконання зобов`язання, і подолання яких для боржника було неможливим або ускладненим. Аналіз правових норм, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, дає підстави для висновку про те, що невиконання боржником рішення суду лише без поважних на те причин, тягне за собою певні наслідки, встановлені нормами Закону України «Про виконавче провадження». Постанова про накладення штрафу за невиконання судового рішення може бути винесена лише за умови, що судове рішення не виконано без поважних причин, коли боржник мав реальну можливість виконати таке судове рішення, проте не зробив цього. Тобто, на час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу, має бути встановленим факт невиконання боржником судового рішення без поважних причин. Поважними, в розумінні наведених норм Закону України «Про виконавче провадження», можуть вважатися об`єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення боржником та які не залежали від його власного волевиявлення. Як вбачається з матеріалів справи, однією з причин невиконання рішення суду по справі №540/936/20 в частині виплати на користь ОСОБА_1 заборгованості по пенсії у зв`язку з втратою годувальника за період з 01.08.2014р. по 01.05.2018р. ГУ ПФУ в Херсонській області у надісланому державному виконавцю листі від 26.11.2020р. зазначає відсутність відповідного бюджетного фінансування на відповідні видатки. Колегія суддів враховує, що Верховний Суд у постановах від 24 січня 2018 року у справі №405/3663/13-а, від 21 лютого 2018 року у справі №814/2655/14, від 10 вересня 2019 року у справі №0840/3476/18, від 13 червня 2018 року у справі №757/29541/14-а, від 09 грудня 2020 року у справі №522/19758/18, від 22 квітня 2021 року у справі №1440/2242/18 та від 20 травня 2021 року у справі №420/5465/18 неодноразово зазначав, що невиконання судового рішення управлінням ПФУ в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин. Накладення штрафу у такому випадку жодним чином не захищає право особи на отримання бюджетних коштів. Однак, у даному випадку, ГУ ПФУ в Херсонській області, посилаючись на відсутність бюджетного фінансування на виплату заборгованості по пенсії ОСОБА_1 на виконання судового рішення, яке набрало законної сили, ні державному виконавцю, а ні суду першої та апеляційної інстанцій, не надає жодного доказу в підтвердження таких доводів. Позивач зобов`язаний надавати державному виконавцю докази, які достеменно підтверджують невиконання рішення суду з поважних причин, зокрема, через відсутність коштів. Повна відсутність інформації у державного виконавця щодо обсягу коштів, які надішли на виконання судових рішень, обсягу коштів, які сплачені позивачем стягувачам в порядку черговості надходження судових рішень, що набрали законної сили, свідчить про непрозорість процесу задоволення позивачем вимог стягувачів у виконавчих провадженнях та робить неможливим для державного виконавця оцінити поважність причини невиконання судового рішення в конкретному виконавчому провадженні. При цьому обов`язок доведення поважності причини невиконання у повному обсязі судового рішення покладається на боржника, який повинен надати належні та переконливі докази наявності такої поважної причини. На підставі викладеного колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необґрунтованість посилань ГУ ПФУ в Херсонській області на відсутність відповідних бюджетних призначень на виплату нарахованої за рішенням суду пенсії ОСОБА_1 як на поважну причину неможливості виконання відповідного рішення суду у встановлений державним виконавцем строк. ГУ ПФУ в Херсонській області посилається на те, що фактичне та у повному обсязі виконання судового рішення у справі №540/936/20 буде можливим лише у разі прийняття Кабінетом Міністрів України окремого порядку виплати соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, які нараховані за попередні періоди, як це передбачено постановою КМУ від 05.11.2014р. №637 «Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» (зі змінами, внесеними постановою КМУ від 21.08.2019р. №788). Колегія суддів не приймає до уваги такі посилання апелянта, оскільки відсутністю окремого порядку виплати соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, які нараховані за попередні періоди, ГУ ПФУ в Херсонській області обґрунтовувало свою відмову у здійсненні нарахування ОСОБА_1 пенсії у зв`язку з втратою годувальника при розгляді справи №540/936/20. Такі доводи визнано необґрунтованими судом з посиланням на те, що зміни до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003р. №1058-VI з приводу особливостей виплати заборгованості пенсіонерам, які є внутрішньо переміщеними особами, Верховною Радою не вносились. З вказаного слідує, що при наявності судового рішення, яке набрало законної сили, та в якому зроблено висновки щодо застосування постанови КМУ №637, посилання ГУ ПФУ в Херсонській області на вказану Постанову, як поважну причину невиконання судового рішення у справі №540/936/20, є такими, що спрямовані на ухилення від виконання рішення суду, що є недопустимим. У своєму Рішенні від 15 травня 2019 року №2-р(II)/2019 Конституційний Суд України, з посиланням на практику Європейського суду з прав людини, підкреслив, що визначене статтею 6 Конвенції право на суд було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне обов`язкове судове рішення не виконувалося на шкоду одній зі сторін; саме на державу покладено позитивний обов`язок створити систему виконання судових рішень, яка була б ефективною як у теорії, так і на практиці, і гарантувала б їх виконання без неналежних затримок; ефективний доступ до суду включає право на те, щоб рішення суду було виконане без невиправданих затримок; держава і її державні органи відповідальні за повне та своєчасне виконання судових рішень, які постановлені проти них. Ігнорування Пенсійним фондом обов`язковості судового рішення призводить до зниження довіри до судової влади, а також посилює переконання того, що вирішити спір (правову проблему), використовуючи звернення до суду, є неефективним. Що ж до тверджень апелянта на необґрунтованість посилання суду першої інстанції на Порядок погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2018 року №649, то колегія суддів не приймає їх до уваги, оскільки у даному випадку судом враховано зміну алгоритму виконання рішення суду, встановленого вказаною Постановою, та, у зв`язку з цим, зроблено висновок про необхідність виконання органом ПФУ рішення суду в загальному порядку. Враховуючи вищенаведене у сукупності, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що прийнята в рамках виконавчого провадження №63555841 постанова про накладення штрафу в розмірі 5100,00 грн. від 03.06.2021р. є правомірною та скасуванню не підлягає. Доводи апеляційної скарги Головного управління ПФУ в Херсонській області висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для задоволення скарги позивача та скасування рішення від 29.07.2021р. колегія суддів не вбачає. Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому, відповідно до ст.316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. З огляду на залишення рішення суду першої інстанції без змін, відповідно до приписів статті 139 КАС України, підстави для розподілу судових витрат відсутні. Враховуючи, що дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції, відповідно до ч.5 ст.328 КАС України, в касаційному порядку оскарженню не підлягають. Керуючись ст.ст. 272, 287, 308, 311, п.1 ч.1 ст.315, ст.ст. 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, колегія суддів, - П О С Т А Н О В И Л А : Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області залишити без задоволення, рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 29 липня 2021 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених ст. 328 КАС України. Повний текст судового рішення виготовлений 16 листопада 2021 року. Головуючий: І.Г. Ступакова Судді: А.І. Бітов О.В. Лук`янчук