Постанова 4854 № 540/2520/19

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ___________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 27 лютого 2020 р.м.ОдесаСправа № 540/2520/19 Головуючий в 1 інстанції: Бездрабко О.І. П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: доповідача судді Турецької І. О., суддів Стас Л. В., Шеметенко Л. П. розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного територіального управління юстиції у Херсонській області про визнання бездіяльності протиправною та визнання протиправною і скасування постанови про закінчення виконавчого провадження В С Т А Н О В И В: Короткий зміст позовних вимог. У листопаді 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції з позовом до Головного територіального управління юстиції у Херсонській області (далі ГТУЮ у Херсонській області) в якому просив: - визнати протиправною бездіяльність старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби ГТУЮ у Херсонській області Лепської Аліни Володимирівни в частині невжиття всіх, передбачених законодавством дій і заходів примусового виконання виконавчого листа Херсонського окружного адміністративного суду від 31.07.2019 року по справі № 540/211/19; - визнати протиправною та скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження від 07.11.2019 року ВП №59768858 з виконання виконавчого листа Херсонського окружного адміністративного суду від 31.07.2019 року по справі №540/211/19. В обґрунтування позову позивач вказує, що чинним законодавством визначено певний порядок та механізм виконання рішень, за якими боржник зобов`язаний вчинити певні дії. До цих дій, на його думку, відноситься не тільки накладення штрафу на боржника та повідомлення правоохоронних органів про протиправне невиконання рішення суду, а також і накладення арешту на кошти та інші цінності боржника. Водночас, як пояснює позивач, державним виконавцем лише відкрите виконавче провадження, за яким він є стягувачем, стягнуто виконавчий збір та витрати на проведення виконавчих дій. За таких обставин, позивач вважає, що державним виконавцем не вчинено жодних виконавчих дій направлених на примусове виконання рішення суду, яке набрало законної сили. Короткий зміст рішення суду першої інстанції. Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2019 року, ухваленого за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено. Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції виходив з того, що виконавче провадження відкрито щодо зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області відновити виплату призначеної за віком пенсії, з урахуванням заборгованості, що виникла з 01.11.2017 року по 12.06.2018 року включно. Суд вважав, що ГУ ПФУ в Херсонській області провівши нарахування заборгованості з виплати пенсії за встановлений судом період та заявивши, що виплата коштів за цією заборгованістю буде проведена при найближчому надходження коштів з Державного бюджету України, виконало рішення суду в повному обсязі. Ураховуючи, виконання боржником рішення суду, суд першої інстанції дійшов висновку про законність постанови про закінчення виконавчого провадження. Короткий зміст вимог апеляційної скарги та відзиву (заперечень). Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про задоволення позову. Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги скаржник зазначив, що боржником проведено лише нарахування суми призначеної пенсії, що свідчить про часткове виконання виконавчого листа, а саме: невиконання в частині виплати пенсії з 01.11.2017 року по 12.06.2018 року. Скаржник наголошує, що факт невиконання судового рішення в частини виплати заборгованості, констатується самим божником, який пояснює про відсутність бюджетного фінансування для повного виконання рішення. Указуючи на бездіяльність державного виконавця, скаржник зазначає про порушення останнім ст. 2 Закону України «Про виконавче провадження» в якій наголошується про дотримання засад верховенства права та обов`язковості виконання рішень. До того ж, скаржник навів низку рішень Європейського суду з прав людини, де неодноразово наголошувалося, що державні органи не можуть посилатися на відсутність коштів, як на підставу невиконання зобов`язань. Відповідач не скористався правом подання відзиву на апеляційну скаргу. У зв`язку з неприбуттям жодного з учасників справи у судове засідання належним чином повідомлених про дату, час і місце судового засідання, справа розглянута в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог статті 311 КАС України. Фактичні обставини справи. Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 13.03.2019 року (справа № 540/211/19) було визнано неправомірними дії ГУ ПФУ в Херсонській області щодо припинення з 01.11.2017 року по 12.06.2018 року включно виплати призначеної за віком пенсії ОСОБА_1 та зобов`язано відновити виплату призначеної за віком пенсії, з урахуванням заборгованості, що виникла з 01.11.2017 року по 12.06.2018 року включно, а також негайно виконати дане рішення, в частині присудження виплати пенсії в межах суми стягнення за один місяць. Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 02.07.2019 р., за результатами розгляду апеляції ОСОБА_1 , рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 13.03.2019 року скасовано в частині відмови в задоволенні позову здійснити виплату ОСОБА_1 призначеної за віком пенсії, з урахуванням заборгованості, що виникла з 12.06.2018 року по 31.07.2018 року включно. У цій частині прийнято нову постанову про зобов`язання ГУ ПФУ в Херсонській області здійснити виплату ОСОБА_1 призначеної за віком пенсії, з урахуванням заборгованості, що виникла з 12.06.2018 року по 31.07.2018 року включно. 31.07.2019 року Херсонським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист № 657 2019р. щодо зобов`язання ГУ ПФУ в Херсонській області відновити виплату ОСОБА_1 призначеної за віком пенсії, з урахуванням заборгованості, що виникла з 01.11.2017 року по 12.06.2018 року включно. 09.08.2019 року ОСОБА_1 звернувся із заявою до начальника відділу примусового виконання рішень ГТУЮ у Херсонській області щодо прийняття до виконання вказаного виконавчого листа. 12.08.2019 року старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби ГТУЮ у Херсонській області Лепською А. В. прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження №59768858. Цього ж дня, державним виконавцем було прийнято постанову про стягнення з ГУ ПФУ в Херсонській області виконавчого збору в сумі 16 692 грн. Також 12.08.2019 року державним виконавцем прийнято постанову про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження в сумі 139,92 грн. Листом від 05.09.2019 року № 11752/08 ГУ ПФУ в Херсонській області повідомило відділ примусового виконання рішень ГТУЮ у Херсонській області, що боржником на виконання постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 02.07.2019 року по справі № 540/211/19 ОСОБА_1 проведено нарахування призначеної пенсії за віком, з урахуванням заборгованості, що виникла з 01.11.2017 року по 12.06.2018 року. Виплата за вказаний період буде проведена за загальними правилами при найближчому надходженні коштів із Державного бюджету України. 07.11.2019 року, у зв`язку з фактичним повним виконанням рішення суду та на підставі п.9 ч.1 ст.39, ст.40 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 року №1404-VIII (далі Закон №1404), державним виконавцем прийнято постанову про закінчення виконавчого провадження. Джерела правового регулювання (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) та правова позиція суду апеляційної інстанції щодо доводів апеляційної скарги та висновків суду першої інстанції. Переглянувши справу за наявними у ній доказами та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції належить скасувати, а апеляційну скаргу слід задовольнити, з таких підстав. Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. За змістом статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. За правилами статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Відповідно до ст. 1 Закону №1404 виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Частиною 1 ст. 13 Закону №1404 встановлено, що під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами. Згідно з ч.1 ст.18 Закону №1404 виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Частиною 1 ст.26 Закону №1404 передбачено, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у ст.3 цього Закону зокрема за заявою стягувача про примусове виконання рішення. Частиною 6 ст.26 Закону № 1404 передбачено, що за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною). Відповідно до ч. ч. 1-3 ст.63 Закону № 1404 за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність. Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником. У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом. У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження. Згідно п.9 ч.1 ст.39 Закону № 1404 виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом. Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст.39 Закону № 1404 постанова про закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених частиною першою цієї статті, виноситься в день настання відповідних обставин або в день, коли виконавцю стало відомо про такі обставини. У випадках, передбачених пунктами 1 - 3, 5 - 7, 9 - 12, 14, 15 частини першої цієї статті, виконавчий документ надсилається разом із постановою про закінчення виконавчого провадження до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав. Перевіряючи факт виконання в повному обсязі рішення суду, згідно з виконавчим документом, суд першої інстанції вважав, що боржник, в особі ГУ ПФУ в Херсонській області, виконав судове рішення в повному обсязі. На користь такого висновку, на думку суду першої інстанції, свідчить протокол індивідуального перерахунку пенсії за період з 01.01.2017 року по 31.08.2019 року. Колегія суддів вважає помилковим даний висновок суду першої інстанції, з огляду на таке. Так, рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 13.03.2019 року (справа № 540/211/19) зобов`язано ГУ ПФУ в Херсонській області відновити ОСОБА_1 виплату пенсії, з урахуванням заборгованості, що виникла з 01.11.2017 року по 12.06.2018 року включно. На виконання даного судового рішення боржником проведено лише нарахування суми пенсії. Проте, зазначено, що виплата буде здійснена після надходження коштів з Державного бюджету України. Це також підтверджено і боржником про що свідчить лист від 05.09.2019 року №11752/08. Тобто, судове рішення щодо виплати суми пенсії боржником не виконано. На користь того, що рішення має бути виконане саме в частині виплати ОСОБА_1 пенсії, свідчить також звернення судом до негайного виконання в частині присудження виплати пенсії в межах суми стягнення за один місяць. Тобто, судове рішення передбачає саме виплату суми пенсії, з урахуванням заборгованості, що виникла за минулий час. У зв`язку з викладеним, колегія суддів вважає, що рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 13.03.2019 року (справа № 540/211/19) є невиконаним в повному обсязі, а тому прийнята державним виконавцем постанова про закінчення виконавчого провадження від 07.11.2019 року ВП №59768858 є передчасною. Європейський суд з прав людини у рішенні «Юрій Миколайович Іванов проти України» наголосив на тому, що право на суд, захищене статтею 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін. Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок. У такому контексті відсутність у заявника можливості домогтися виконання судового рішення, винесеного на його користь, становить втручання у право на мирне володіння майном. Відповідно, необґрунтовано тривала затримка у виконанні обов`язкового для виконання судового рішення може становити порушення Конвенції. Обґрунтованість такої затримки має оцінюватися з урахуванням, зокрема, складності виконавчого провадження, поведінки самого заявника та компетентних органів, а також суми і характеру присудженого судом відшкодування. Саме на державу покладено обов`язок дбати про те, щоб остаточні рішення, винесені проти її органів, установ чи підприємств, виконувалися відповідно до зазначених вище вимог Конвенції. Держава не може виправдовувати нестачею коштів невиконання судових рішень, винесених проти неї або проти установ чи підприємств, які перебувають в державній власності або контролюються державою. Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади. Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що у таких категоріях справ, коли державні органи належним чином сповіщені про наявність судового рішення, вони мають вживати всіх належних заходів для його виконання або направлення до іншого органу для виконання. Сама особа, на користь якої ухвалено рішення, не повинна ще займатись ініціюванням виконавчих процедур. ЄСПЛ констатував, що невиконання рішення є втручанням у право особи на мирне володіння майном, викладене у першому реченні пункту 1 статті 1 Протоколу №1 Конвенції (справи «Войтенко проти України», «Горнсбі проти Греції»). Крім того, ЄСПЛ неодноразово наголошував, що у разі, якщо адміністративний (виконавчий) орган відмовляється виконувати, не виконує чи затягує виконання судового рішення, то передбачені статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантії, які забезпечуються стороні на етапі судового розгляду справи, фактично втрачають свій сенс («Піалопулос та інші проти Греції», «Юрій Миколайович Іванов проти України», «Горнсбі проти Греції»). Варто також зауважити, що у справах «Шмалько проти України», «Іммобільяре Саффі проти Італії» ЄСПЛ констатував, що невиконання судового рішення не може бути виправданим внаслідок недоліків законодавства, які унеможливлюють його виконання. Державні органи не можуть посилатися і на відсутність коштів як на підставу невиконання зобов`язань (до прикладу справа «Сук проти України»). Отже, виконання судового рішення як завершальна стадія судового провадження є невід`ємним елементом права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, складовою права на справедливий суд. Щодо вимоги позивача визнати протиправною бездіяльність державного виконавця в частині невжиття всіх, передбачених законодавством дій і заходів примусового виконання виконавчого листа, колегія суддів зазначає таке. Порядок виконання рішень, за якими боржник зобов`язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, визначений статтею 63 Закону № 1404, яка була вже була зазначена вище. Зокрема, діями державного виконавця при примусовому виконанні рішення, за яким боржник зобов`язаний вчинити певні дії, є накладення на боржника штрафу, у разі невиконання без поважних причин судового рішення, попередження про кримінальну відповідальність, надсилання до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення, у разі повторного невиконання без поважних причин рішення. Отже, Законом № 1404 на державного виконавця покладено функції із забезпечення виконання обов`язкового рішення суду, на виконання якого останній має вжити усі передбачені Законом заходи в межах встановлених повноважень. Обставини у даній справі свідчать про те, що державний виконавець не вчинив, передбачених Законом № 1404 дій щодо виконання судового рішення, за яким боржник, в особі ГУ ПФУ в Херсонській області, має вчинити дії щодо виплати ОСОБА_1 пенсії. Таким чином, колегія суддів вважає необхідним задовольнити вимогу позивача та визнати протиправною бездіяльність державного виконавця в частині невжиття всіх, передбачених законодавством дій і заходів примусового виконання виконавчого листа. Підсумовуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду, відповідно до п.4 ч.1 ст.317 КАС України, належить скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову, оскільки судом неправильно застосовано норми матеріального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права, у даному випадку, вважається неправильне тлумачення закону судом першої інстанції. Також, як вбачається з матеріалів справи, позивачем під час розгляду даної справи понесені судові витрати зі сплати судового збору за подачу позову та апеляційної скарги на загальну суму 3842 грн., що підтверджується квитанціями №39 від 09.12.2019 року та №36 від 17.01.2020 року, які знаходяться в матеріалах справи (а.с.32, 78). Абзац 1 частини 1 статті 139 КАС України передбачає, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Враховуючи, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню, суд апеляційної інстанції стягує судовий збір з суб`єкта владних повноважень в сумі 3842 грн. (1536,80 грн. 1 інстанції + 2305,20 грн. 2 інстанція). Керуючись ст.ст. 272, 287, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2019 року задовольнити. Рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2019 року скасувати. Ухвалити у справі нове рішення, яким позов ОСОБА_1 до Головного територіального управління юстиції у Херсонській області про визнання бездіяльності протиправною та визнання протиправною і скасування постанови про закінчення виконавчого провадження задовольнити. Визнати протиправною бездіяльність старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби ГТУЮ у Херсонській області Лепської Аліни Володимирівни в частині невжиття всіх, передбачених законодавством дій і заходів примусового виконання виконавчого листа Херсонського окружного адміністративного суду від 31.07.2019 року по справі № 540/211/19. Визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області Лепської Аліни Володимирівни про закінчення виконавчого провадження від 07.11.2019 року ВП №59768858 з виконання виконавчого листа, виданого Херсонським окружним адміністративним судом 31.07.2019 року по справі №540/211/19. Стягнути з бюджетних асигнувань Головного територіального управління юстиції у Херсонській області (код за ЄДРПОУ 34906897) 3842 (три тисячі вісімсот сорок дві) грн. на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ), в рахунок відшкодування сплаченого судового збору. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Доповідач - суддя І. О. Турецька суддя Л. В. Стас суддя Л. П. Шеметенко Повне судове рішення складено 27.02.2020 року.